Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №755/5727/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №755/5727/25

Суддя: Савлук Т. В.

Справа №:755/5727/25

Провадження №: 2/755/9944/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між АТ «ПроКредит Банк», який є правонаступником усіх прав та обов`язків ЗАТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_1 20 серпня 2008 року укладено рамкову угоду № 3485, у межах якої 23 вересня 2016 року сторони уклали кредитний договір № 1.44602/FW117.426, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 305 931,00 грн зі сплатою 23 % річних строком на 23 місяці. Факт надання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером від 23 вересня 2016 року та випискою з рахунку позичальника.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався своєчасно повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним. Водночас своїх зобов`язань належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка, за розрахунком банку від 19 лютого 2023 року, станом на час звернення до суду становить 221 194,24 грн, з яких 205 779,90 грн - заборгованість за тілом кредиту та 15 414,34 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з пунктом 3.2.1 кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення виконання грошових зобов`язань понад три банківські дні. Крім того, пунктом 3.6 договору передбачено обов`язок позичальника повністю достроково погасити кредит у разі прострочення платежів понад 30 календарних днів, а пунктом 3.4 - здійснити таке погашення протягом п`яти банківських днів із дня направлення відповідної вимоги.

20 березня 2018 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту, яку 21 березня 2018 року було надіслано відповідачу. Однак вимогу виконано не було, заборгованість не погашена.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника 20 серпня 2008 року між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 3485-ЛП1, за умовами якого поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх зобов`язань у повному обсязі солідарно з ним.

У зв`язку з невиконанням позичальником кредитних зобов`язань банк 21 березня 2018 року направив поручителю вимогу про погашення заборгованості, яка також залишилася невиконаною.

Посилаючись на наведене, банк зазначав про наявність підстав для стягнення з позичальника та поручителя в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 221 194,24 грн.

Щодо позовної давності позивач зазначає, що пунктом 12.3 рамкової угоди від 20 серпня 2008 року сторони збільшили її тривалість до п`яти років. При цьому, з огляду на положення пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо продовження позовної давності на період карантину, а також пункту 19 цього розділу щодо зупинення її перебігу на час дії воєнного стану, позивач вважає, що строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом не пропущений. На підтвердження такого тлумачення позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.

Крім того, 21 березня 2018 року позивачем направлено відповідачам вимоги про погашення заборгованості, які залишилися без відповіді.

На підставі викладеного АТ «ПроКредит Банк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 221 194,24 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

30 грудня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідачі не скористалися своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Рамкову угоду № 3485, якою визначено загальні умови та порядок кредитування позичальника.

Відповідно до пункту 2.2 Рамкової угоди сторонами погоджено ліміт суми кредитування в розмірі, еквівалентному 150 000 доларів США, ліміт строку кредитування - 120 календарних місяців та максимальний розмір процентної ставки - 40 % річних.

Розділами 3, 4 Рамкової угоди врегульовано загальні умови та порядок надання кредиту, підстави для відмови у його видачі, момент надання кредитних коштів, порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитом, зокрема із застосуванням методу «факт/360», а також нарахування процентів за неправомірне користування кредитом.

Розділом 5 угоди визначено умови забезпечення виконання зобов`язань позичальника, розділом 6 - порядок нарахування та сплати комісій, а розділом 7 - порядок погашення заборгованості, зокрема шляхом договірного списання коштів та з дотриманням установленої черговості погашення зобов`язань.

Відповідно до положень розділу 8 Рамкової угоди кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, зокрема в разі прострочення виконання позичальником грошових зобов`язань понад три банківські дні. Розділом 9 визначено права та обов`язки сторін, розділом 10 - відповідальність за порушення умов угоди, зокрема передбачено сплату штрафної пені в розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не менше 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, із підвищенням її розміру до 1 % починаючи з тридцять першого дня прострочення, а також штрафу в розмірі 2 % за порушення окремих договірних умов. Розділом 11 врегульовано строк дії угоди та порядок внесення до неї змін.

На підтвердження забезпечення виконання зобов`язань позичальника 20 серпня 2008 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 3485-ДП1.

Згідно з пунктом 2.1 договору поруки поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникають на підставі Рамкової угоди № 3485 від 20 серпня 2008 року та кредитних договорів, укладених на її виконання, солідарно з позичальником та в повному обсязі.

Пунктом 2.2 договору поруки визначено ліміт суми кредитування в розмірі, еквівалентному 150 000 доларів США, строк кредитування до 20 серпня 2018 року та максимальний розмір процентної ставки - 40 % річних.

Розділом 3 договору поруки врегульовано порядок виконання поручителем забезпечених зобов`язань, передбачено можливість договірного списання коштів, а також право кредитора вимагати дострокового виконання зобов`язань. Відповідно до пункту 3.9 договору в разі невиконання поручителем відповідної вимоги кредитора останній має право вимагати сплати пені в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, починаючи з шостого банківського дня з дати відправлення поручителю вказаної вимоги.

Розділом 4 договору визначено строк його дії та інші умови, зокрема пунктом 4.5 погоджено збільшення позовної давності до п`яти років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

23 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 1.44602/FW117.426, відповідно до умов якого кредитор на підставі та на умовах Рамкової угоди № 3485 від 20 серпня 2008 року зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник - належним чином виконувати умови договору, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору розмір кредиту становить 30 5931,00 грн, строк користування кредитом - 23 місяці з дати його видачі включно. За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку, розмір якої протягом перших 12 місяців користування кредитом становить 0,01 % річних, починаючи з 13-го місяця користування кредитом - 23 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Відповідно до умов кредитного договору цільовим призначенням кредиту визначено рефінансування кредиту, отриманого на підставі договору про надання траншу № 1.40038/3485 від 20 серпня 2008 року.

Пунктами 5.1-5.2.4 кредитного договору передбачено сплату позичальником комісій, зокрема за видачу кредиту в розмірі 1,00 грн, за управління кредитом у зв`язку з достроковим погашенням - 0 % від суми капіталу, що достроково погашається, а також комісій за збереження та перевірку даних, внесення змін до типових форм договорів та проведення незалежної експертної оцінки забезпечення у випадках і розмірах, визначених договором.

Згідно з пунктом 6 кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора.

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів здійснюються періодичними платежами, сума і строки сплати яких визначаються графіком. Дата остаточного платежу за графіком може відрізнятися від дати сплати строку користування кредитом у п. 1.2 кредитного договору, але не більше ніж на 7 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору за порушення встановлених договором строків погашення заборгованості позичальник зобов`язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено право майнових поручителів позичальника здійснювати погашення його грошових зобов`язань за договором, у тому числі шляхом дострокового погашення, а також надання позичальником згоди кредитору на розкриття поручителям інформації та документів, що становлять банківську таємницю, у межах, визначених договором.

Факт надання кредитних коштів позичальнику підтверджується меморіальним ордером № 273317580/294247919/826081462/5172 від 23 вересня 2016 року про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , зазначений у кредитному договорі, а також випискою з рахунку позичальника за період із 23 вересня 2016 року до 26 грудня 2018 року.

Отже, банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти, тоді як останній належним чином не виконав взятих на себе договірних зобов`язань, не забезпечивши своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

20 березня 2018 року позивач направив позичальнику та поручителю претензію і вимогу про виконання зобов`язань за договором поруки.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1.44602/FW117.426 від 23 вересня 2016 року, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № 3485 від 20 серпня 2008 року, розмір заборгованості становить 221 194,24 грн, з яких 205 779,90 грн - заборгованість за тілом кредиту та 15 414,34 грн - заборгованість за процентами.

Наведений розрахунок відповідачами не спростований, доказів на підтвердження належного виконання кредитних зобов`язань або погашення зазначеної заборгованості суду не надано.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З урахуванням наведеного, оскільки позичальник не виконав зобов`язань за кредитним договором, а договором поруки передбачено солідарну відповідальність поручителя за їх виконання, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з умов кредитного договору № 1.44602/FW117.426 від 23 вересня 2016 року, за користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплачувати проценти за процентною ставкою 23 % річних. Отже, обов`язок зі сплати процентів виник у відповідача на підставі укладеного кредитного договору та діяв протягом визначеного ним строку користування кредитом.

Оскільки позичальник належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, за ним утворилася заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 15 414,34 грн.

Перевіривши наданий розрахунок заборгованості в цій частині, суд ураховує погоджений сторонами розмір процентної ставки та умови кредитного договору, а також відомості щодо надання і неповернення кредитних коштів. Відповідачами належних і допустимих доказів на спростування зазначеного розрахунку або доказів погашення заборгованості за процентами суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 15 414,34 грн є обґрунтованими.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексах випадках. (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 317 грн 91 коп., тобто по 1 658 грн 95 коп. з кожного.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 258, 259, 261, 526, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 19, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором № 1.44602/FW117.426 від 23 вересня 2016 року, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № 3485 від 20 серпня 2008 року, у розмірі 221 194 (двісті двадцять одна тисяча сто дев`яносто чотири) гривні 24 копійки , з яких 205 779 гривень 90 копійок - заборгованість по капіталу, 15 414 гривень 34 копійки - заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» судові витрати по сплаті судового збору в рівних частках в розмірі 1 658 (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) гривень 95 копійок з кожного.

Сторони цивільного процесу:

Позивач: Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», адреса місцезнаходження: 03115, Україна, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 107а; код ЄДРПОУ: 21677333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua