Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №489/8989/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/8989/26

Провадження № 1-кп/489/789/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

28 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №12026153040000104 від 02.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого відповідно до ст. 89 КК України, контактний телефон НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

У невстановлені дату та час, у невстановленому місці, у невстановленої особи ОСОБА_3 з метою незаконного посіву придбав насіння рослин конопель та в квітні 2026 року посіяв їх у заздалегідь підготовлений ґрунт на присадибній ділянці домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , в результаті чого на вказаній ділянці проросло не менше 14 рослин роду конопель.

Після того ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний посів та вирощування рослин конопель, з метою подальшого виготовлення з них наркотичного засобу, в період часу з квітня 2026 року до 25.07.2026 особисто обробляв посіяні ним рослини конопель, очищаючи ix від бур`янів, прориваючи траву навколо вказаних рослин, підпушуючи верхній шар ґрунту, періодично поливаючи вказані рослини для їх більш швидкого проростання та вкорінення, тим самим незаконно вирощував рослини конопель з метою доведення ix до стадії дозрівання, не маючи спеціального дозволу на це.

В такий спосіб, ОСОБА_3 на заздалегідь підготовленій ділянці вищевказаного домоволодінні за місцем свого проживання незаконно виростив 14 рослин роду конопель, які були виявлені та вилучені 25.07.2026 в період з 07:31 год до 10:12 год працівниками поліції в ході проведення обшуку.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості чотирнадцяти рослин, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 у невстановлені дату та час, діючи умисно, у спеціально обладнаному місці на присадибній ділянці домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 незаконно посіяв та виростив рослини роду конопель, точна кількість яких не встановлена.

Реалізуючи свій умисел, направлений на подальший незаконний збут наркотичних засобів, ОСОБА_3 зібрав вирощені ним рослини конопель та висушив їх на горищі будинку, яке заздалегідь облаштував для їхнього просушування. При цьому, частину відірваних від рослин конопель гілок із суцвіттями він підвісив у вказаному приміщенні. Іншу частину рослин конопель ОСОБА_3 висушив, після чого подрібнив та помістив у скляні банки. Виготовивши таким чином наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 8630,0214 кг, ОСОБА_3 став умисно незаконно зберігати його у вказаному домоволодіння з метою збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 до моменту виявлення та вилучення вказаної кількості наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабісу, працівниками поліції в ході проведення обшуку 25.07.2026 за зазначеною адресою місця його мешкання.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту в особливо великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за фактом незаконного посіву та вирощування рослин конопель визнав повністю, однак не визнав винуватість за фактом незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабісу в частині наявності мети його збуту, зазначивши, що виготовив та зберігав його для власних потреб, оскільки особисто вживав його шляхом куріння. При цьому, підтвердив, що дійсно у квітні 2026 року посіяв ґрунт на присадибній ділянці домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 насіння конопель з метою вирощування рослин конопель, з яких мав в подальшому намір виготовляти наркотичний засіб - канабіс для власного вживання. В подальшому на вказаній ділянці проросло близько 50-60 рослин конопель, за якими він особисто доглядав, просапавши їх один раз, тричі поливав, а також удобрював ґрунт для їх більш швидкого проростання та вкорінення, тим самим незаконно вирощував рослини конопель з метою доведення ix до стадії дозрівання, не маючи спеціального дозволу на це. Коли вказані рослини дозріли, то він частину їх зірвав, відділив від них суцвіття, верхівки та листя, після чого просушував на території вказаного домоволодіння, на горищі будинку, а потім з допомогою сита перетирав на готовий наркотичний засіб – канабіс. Готовий наркотичний засіб він зберігав у скляних банках на горищі та в літній кухні. 25.07.2026 працівниками поліції був проведений обшук вищевказаного домоволодіння, в ході якого були вилучені 14 рослин коноплі, які залишалися рости на присадибній ділянці, а також у приміщенні госпорадської споруди, в літній кухні і на горищі були виявлені та вилучені готовий наркотичний засіб – канабіс у скляних банках, а також листя та суцвіття, які там попередньо сушилися для виготовлення ним вказаного наркотичного засобу. Вказав, що посівом та вирощуванням рослин конопель, а також виготовленням і зберіганням канабісу займався особисто він без допомоги сторонніх осіб, зокрема брата, з яким спільно проживає. Зазначив, що умислу на збут наркотичних засобів не мав та не здійснював його, оскільки підготував вищевказану кількість канабісу для особистого вживання. Великий розмір наркотичного засобу пояснив тим, що таких запасів йому вистачило б для особистого вживання на рік, оскільки щоденно він вживав канабіс шляхом куріння близько15-20 разів. Із тих рослин, що продовжували рости і були вилучені він міг би виготовити ще близько 1 кг наркотичного засобу. Стаж вживання наркотичних засобів становить близько 30 років. З часу вилучення рослин конопель та канабісу в ході обшуку 25.07.2026 він з того часу наркотичні засоби не вживає та не має потреби у цьому. Посівом і вирощуванням рослин конопель займався щороку для власного вживання, і в минулому році виростив близько 10 рослин конопель, з яких виготовив канабіс і вжив його особисто шляхом куріння до Нового року. Постійної потреби у вживанні канабісу не має. Вживав лише тоді, коли було що вживати. При цьому, на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання наркотичних засобів не перебуває та за медичною допомогою з даного приводу ніколи не звертався. Виготовлений наркотичний засіб нікому не збував та умислу на його збут не мав. Проживає за рахунок тимчасових заробітків, отримуючи близько 5000-7000 грн щомісячно, а також його рідний брат отримує заробітну плату за місцем роботи, яку вони витрачають на спільне проживання. Сказав, що має погане ставлення до того, що виростив рослини конопель та виготовив з них наркотичний засіб.

Крім власних показань обвинуваченого, його винуватість у скоєних діяннях підтверджується іншими, дослідженими у судовому засіданні доказами, в їх сукупності.

Свідок ОСОБА_6 надав суду показання про те, що є рідним братом обвинуваченого та проживає разом з ним в домоволодінні по АДРЕСА_1 . У травні 2026 року на городі вказаного домоволодіння він виявив рослини конопель, які посіяв його брат ОСОБА_3 з метою вирощування рослин конопель, з яких останній мав в подальшому намір виготовляти наркотичний засіб - канабіс для власного вживання. Йому відомо, що обвинувачений вживає канабіс близько 10-20 років шляхом куріння. Щодня він курив 1-2 рази. Обвинувачений поливав вказані рослини. Коли вказані рослини дозріли, то обвинувачений частину їх зірвав, відділив від них суцвіття, верхівки та листя, після чого просушував на території вказаного домоволодіння, на горищі будинку. Як брат виготовляв наркотичний засіб, особисто він не бачив. Готовий наркотичний засіб зберігався у скляній банці в літній кухні. В липні 2026 року працівниками поліції був проведений обшук вищевказаного домоволодіння, в ході якого були вилучені рослини коноплі, які залишалися рости на присадибній ділянці, а також у приміщенні госпорадської споруди і на горищі були виявлені та вилучені готовий наркотичний засіб – канабіс у скляних банках, а також листя та суцвіття, які там сушилися для виготовлення ним вказаного наркотичного засобу, про що йому розповів обвинувачений. Він при обшуку не був присутнім. Вказав, що посівом та вирощуванням рослин конопель, а також виготовленням і зберіганням канабісу займався особисто обвинувачений без його допомоги. Зазначив, що заставу за обвинуваченого в розмірі 133120 грн сплатив він, взявши на ці потреби споживчий кредит в сумі 103000 грн на строк 24 місяці, на підтвердження чого надав суду відповідні документи з банківської установи. Тепер він здійснює погашення вказаного кредиту, здійснюючи щомісячну оплату в розмірі 7356,68 грн. Решту суми застави була зібрана з його заробітної плати, розмір якої становить 30000 грн. З братом вони проживали за рахунок його заробітної плати, яку він отримує в АТ НВКГ «Зоря» - «Машпроект», працюючи там слюсарем-складальником. В його присутності брат нікого наркотичним засобом не пригощав. До лікарів з приводу вживання наркотичних засобів обвинувачений не звертався.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.07.2026 вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до поліції із заявою про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території домоволодіння по АДРЕСА_1 вирощують рослини конопель.

Згідно з протоколом обшуку від 25.07.2026 та відеозаписом до нього, слідчим на підставі ухвали слідчого судді в період з 07:31 год до 10:12 год проведений обшук домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено: у господарському приміщенні - подрібнену речовину рослинного походження, яка була поміщена до скляної банки, ємкістю близько 100 мл, що була вилучена; гілку у висушеному стані зі специфічним запахом; на горищі – гілки та частини рослин зі специфічним запахом, які були підвішені та розкладені на горищі для сушіння; дві скляні банки, ємкістю 3 л, частково заповнені подрібненою речовиною рослинного походження; у літній кухні – скляну банку, частково заповнену подрібненою речовиною рослинного походження. Вказана речовина рослинного походження була вилучена та опечатана. Крім того, під час вказаного обшуку на городі зазначеного домоволодіння були виявлені та вилучені 14 рослин конопель, які росли на ділянці, що мала сліди обробки та поливу, висаджені у лунки. Вказані кущі мали великі розміри та росли окремо від інших культур у вказаному домоволодінні. Із зазначених рослин були зроблені контрольні зрізи у кількості 14 шт., що були поміщені до паперових конвертів, що були опечатані.

З протоколу огляду предмету від 25.07.2026 вбачається, що у приміщенні службового кабінету № 305 у ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області слідчий за участю двох понятих та спеціаліста-криміналіста провів огляд прозорого полімерного мішка, в якому знаходилася речовина, схожа на коноплю, що була вилучена під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 . P допомогою спеціального тесту «Synthetics» було перевірено вміст зазначеного мішку та встановлено, що вона є наркотичною.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 25.07.2026 слідує, що 25.07.2026 о 13:20 год по АДРЕСА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 та проведений його особистий обшук, під час якого був вилучений мобільний телефон «Xiaomi», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім-карткою НОМЕР_4 .

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/11339-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження у паперовому конверті, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу, у перерахунку на висушену речовину, 360,2399 г.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-26/11340-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження в паперовому конверті, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою канабісу, у перерахунку на висушену речовину, 250,628 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/11338-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на дослідження рослинна маса що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , має анатомо-морфологічні ознаки рослини роду конопель, а саме: суцвіття (верхівки), листя, гілки, стебло. Відділений об`єкт (суцвіття (верхівки), листя та певна кількість верхніх частин гілок) містить у своєму складі психоактивний компонент (тетрагідроканнабінол) та є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину 68,310 г. Відділений об`єкт (стебло, основи гілок) масою 7,4 г (у наданому стані) до наркотичних засобів не відноситься.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-26/11337-НЗПРАП від 27.07.2026, надані на експертизу 14 фрагментів з верхівками, що були вилучені 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 та упаковані до паперових конвертів №№ 1-5, є частинами рослин роду коноплі.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/11332-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на дослідження у полімерному пакеті, опломбованому пломбою, рослинна маса, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , має анатомо-морфологічні ознаки рослини роду конопель, а саме: суцвіття (верхівки), листя, гілки та фрагменти центральних стебел. Відділений об`єкт (суцвіття (верхівки), листя та певна кількість верхніх частин гілок) містить у своєму складі суміш канабіноїдів та є канабісом, який відноситься наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу у перерахунку на висушену речовину 1538,411 г. Відділений об`єкт (фрагменти центральних стебел, основ гілок) масою 190 г (у наданому стані) до наркотичних засобів не відноситься.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-26/11342-НЗПРАП від 28.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження, поміщена у прозорий полімерний мішок, опломбований биркою жовтого кольору В442846, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , має анатомо-морфологічні ознаки рослини роду конопель, а саме: суцвіття (верхівки), листя, гілки. Відділені об`єкти (суцвіття (верхівки), листя) містять у своєму складі суміш канабіноїдів та є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину 1684,621 г. Відділені об`єкти (центральні стебла, основи бічних гілок) масою 220 г (у наданому стані) не містять у своєму складі суміші канабіноїдів та до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не відносяться.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/11343-НЗПРАП від 28.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження у прозорому полімерному пакеті, горловина якого опломбована пломбою В442802, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , має анатомо-морфологічні ознаки рослини роду конопель, а саме: суцвіття (верхівки), листя, гілки та фрагменти центральних стебел. Відділений об`єкт (суцвіття (верхівки), листя та певна кількість верхніх частин гілок) містить у своєму складі канабіноїди та є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину 1501,609 г. Відділений об`єкт (фрагменти центральних стебел, основи гілок) масою 180 г (у наданому стані) не містять у своєму складі суміші канабіноїди та до наркотичних засобів не відноситься.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-26/11341-НЗПРАП від 28.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження, що знаходиться у полімерному мішку, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , має морфологічні ознаки рослин роду конопелі, а саме: центральне стебло, суцвіття (верхівки), листя, гілки. Відділені об`єкти (суцвіття (верхівки), листя та певна кількість верхніх частин гілок) містять у своєму складі суміш канабіноїдів та є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину 2728,1741 г. Відділені об`єкти (стебла, основи гілок) масою 340 г (у наданому стані) не містять у своєму складі суміш канабіноїдів та до наркотичних засобів не відносяться.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/11334-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на дослідження речовина рослинного походження у паперовому конверті № 3, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою канабісу, у перерахунку на висушену речовину, 263,0042 г.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-26/11333-НЗПРАП від 28.07.2026, надана на експертизу у паперовому конверті № 1 у скляній банці суміш речовини рослинного походження, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , має у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс та часточки рослинної речовини коричневого кольору, які до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не відносяться. Маса канабісу у скляній банці у перерахунку на суху речовину становить 5,2972 г. Маса відділених часточок речовини рослинного походження коричневого кольору у скляній банці у наданому стані становить 2,9078 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/11336-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження, яка знаходиться у скляній ємності, у сейф-пакеті №PSP3343872, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу, у перерахунку на висушену речовину, 94,607 г.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-26/11335-НЗПРАП від 27.07.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження, яка міститься всередині прозорої скляної банки, закритої полімерною кришкою жовтого кольору, в сейф-пакеті WAR 1690538, що була вилучена 25.07.2026 під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу, у перерахунку на висушену речовину, 135,120 г.

Виходячи із відомостей вказаних висновків експертиз, загальна кількість наркотичного засобу - канабісу, який незаконно виготовив та зберігав ОСОБА_3 в домоволодінні за місцем свого проживання, становить 8630,0214 кг.

При цьому, не може бути підставою для недоведення винуватості ОСОБА_3 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях посилання захисника на те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про реєстрацію кримінального провадження №12026153040000104 від 02.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, за фактом того, що не обвинувачений, а його брат ОСОБА_6 займається вирощуванням рослин роду коноплі та власне щодо самого ОСОБА_3 відомості за вказаним фактом до ЄРДР не вносилися, оскільки, по-перше, із наданого прокурором витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.07.2026 слідує, що дізнавачем були внесені відомості про реєстрацію кримінального провадження №12026153040000104 від 02.07.2026 за ч. 1 ст. 310 КК України з формулюванням обставин кримінального правопорушення про те, що 01.07.2026 до ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 , 1978 р.н., проживаючий по АДРЕСА_1 , займається вирощуванням рослин роду коноплі.

Вказане свідчить про те, що підставою для реєстрації зазначеного кримінального провадження стало відповідне звернення заявника про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яке полягало у незаконному вирощуванні рослин конопель в домоволодінні по АДРЕСА_1 , та дізнавачем були внесені відомості за фактом незаконного вирощування рослин коноплі за відповідною адресою.

Натомість, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.07.2026 вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до поліції із заявою про те, що дві особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території домоволодіння по АДРЕСА_1 вирощують рослини конопель, тобто заявник зазначив у своєму зверненні не про одну, а декількох осіб, які, на його переконання, займалися незаконним вирощуванням рослин конопель за відповідною адресою.

Той факт, що при реєстрації кримінального провадження до ЄРДР не були внесені відомості про всіх осіб, на яких вказував у своїй заяві ОСОБА_7 як на таких, що здійснюють незаконне вирощування конопель, не створює відповідних юридичних наслідків у вигляді недопустимості зібраних доказів на підтвердження винуватості саме обвинуваченого у відповідному кримінальному правопорушенні, дані щодо якого при реєстрації кримінального провадження до ЄРДР первинно не вносилися, виходячи з такого.

Положення статей 86,87,88 КПК України містять зазначення обставин, за якими зібрані докази є недопустимими, внаслідок чого суд на них не може посилатися при ухваленні судового рішення, серед яких відсутнє посилання на неповноту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань при реєстрації відповідного кримінального провадження.

По-друге, порядок внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення прямо визначений Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення).

Так, відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу ІІ Положення, на первинному етапі реєстрації кримінального провадження до Реєстру вносяться відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п`ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України); прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату та час затримання особи (звільнення); обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 201-1, 202, 299, 492, 493, 508, 615, 616 КПК України), застосування обмежувальних заходів до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством (частина шоста статті 194 КПК України); час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4 пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України); час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об`єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України); юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України), у тому числі у спеціальному порядку (стаття 483-1 КПК України); дату винесення постанови про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку (частина друга статті 96-3 КК України, стаття 483-1, частина перша статті 483-3 КПК України); дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України); зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України); оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України); об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217, частина друга статті 483-3 КПК України); продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298-5, частина четверта статті 483-4, пункт 2 частини першої статті 615 КПК України); встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред`явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, статті 301, 483-10 КПК України); інші відомості, передбачені в електронних формах Реєстру.

За такого, системний аналіз змісту пункту 1 глави 1 Розділу ІІ Положення свідчить про те, що на первинному етапі реєстрації кримінального провадження до Реєстру обов`язково вносяться відомості лише про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво. Всі інші відомості, в тому числі про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, вносяться до Реєстру за наслідками проведеного розслідування.

Таким чином, суд відхиляє вказані доводи сторони захисту про недоведеність винуватості обвинуваченого з підстави первинного невнесення до ЄРДР відомостей щодо ОСОБА_3 як про особу, що здійснює незаконне вирощування рослин конопель як такі, що не ґрунтуються на положеннях КПК України.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про відсутність у діях обвинуваченого умислу на незаконне виробництво та зберігання наркотичного засобу - канабісу саме з метою збуту, суд доходить таких висновків.

Статтею 94 КПК встановлено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.02.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Аналогічна позиція висловлена у сталій практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який у своїй постанові від 27.07.2026 у справі № 442/4171/21, зробив висновки про те, що «про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру. Така позиції узгоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 березня 2020 року (справа № 464/6797/18). Як правильно зазначив суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав ОСОБА_6 , поведінка останнього (як під час вчинення злочину, так і після його виявлення), а також те, що він не вживає наркотичні засоби, що вбачається із висновку медичного огляду, беззаперечно свідчать саме про наявність мети направленої на збут виявленого у нього наркотичного засобу».

Також згідно з висновками Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2025 у справі № 686/20198/22, «про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів можуть свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо. Якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то в такому випадку має бути досліджено, за яких обставин особа придбала відповідний засіб чи речовину. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби цієї особи у вживанні зазначених речовин, то в такому разі може мати місце умисел на збут (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 203/337/19)».

У свою чергу, за обставин даної справи, на підставі сукупності досліджених доказів встановлено, що обвинувачений за місцем свого постійного проживання незаконно виготовив та зберігав наркотичний засіб – канабіс, загальною масою 8630,0214 кг, що відноситься до особливо великих розмірів відповідно до таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, що об`єктивно перевищує потреби цієї особи у вживанні зазначених речовин, про що зазначав обвинувачений суду.

Крім того, обґрунтовані сумніви з приводу правдивості показань обвинуваченого про те, що він незаконно виготовив та зберігав канабіс в особливо великих розмірах для особистого вживання без мети збуту, викликає те, що дослідженими об`єктивними доказами не встановлено поза розумним сумнівом факту того, що обвинувачений дійсно вживав у великій кількості (15-20 разів на день) наркотичний засіб – канабіс особисто шляхом куріння, про що він зазначав суду, оскільки свідок ОСОБА_6 , який безпосередньо проживає з обвинуваченим, у своїх показаннях вказав, що бачив, як останній вживав близько 1-2 разів на день канабіс шляхом куріння.

Крім того, ОСОБА_3 на обліку у лікарів психіатра та нарколога з приводу незаконного вживання наркотичних засобів не перебуває та за медичною допомогою з даного приводу не звертався, хоча, з його слів, вживав наркотичний засіб – канабіс протягом тривалого періоду часу (близько 30 років). Тому вказані показання обвинуваченого про те, що вилучену в ході обшуку кількість канабісу в особливо великих розмірах він мав на меті вжити особисто, суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, з метою кваліфікації його дій за менш тяжкою статтею, передбаченою ч. 3 ст. 309 КК України, тобто виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

При цьому, підтвердженням того, що обвинувачений розуміє різницю суті та санкцій вказаних кримінальних правопорушень, і, як наслідок, яке покарання може за це понести, є той факт, що раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України і відбував покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, у зв`язку з чим, за обставин даної справи, намагався уникнути призначення йому аналогічного суворого покарання у виді тривалого позбавлення волі.

Також суд враховує поведінку обвинуваченого під час проведення обшуку, а саме, що спочатку він добровільно показав та видав поліцейським лише незначну частину незаконно виготовленого ним наркотичного засобу, який знаходився у господарському приміщенні (сушився на папері), однак відмовився показувати та розповідати про великі розміри канабісу, які він незаконно виготовив та зберігав у скляних банках на горищі домоволодіння та в приміщенні літньої кухні, де вони були в подальшому виявлені та вилучені поліцейськими під час обшуку разом з неподрібненою речовиною, яка сушилася на горищі, що свідчить про його намагання приховати вказану кількість наркотичного засобу, що відноситься до особливо великих розмірів, з метою його подальшого збуту.

Крім того, підтвердженням наявності в діях обвинуваченого саме умислу на збут наркотичного засобу, на переконання суду, є дані про його особу, а саме те, що в минулому він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, тобто вчиняв аналогічне діяння, направлене саме на незаконний збут наркотичних засобів.

Також підтвердженням наявності в обвинуваченого умислу на збут наркотичного засобу – канабісу суд вважає кількість та розміри виявлених та вилучених під час обшуку рослин конопель (14 кущів), які були високими за розмірами, мали багато гілок, листя та суцвіття, у зв`язку з чим з них, за показаннями обвинуваченого, можна було незаконно виготовити ще більшу кількість наркотичного засобу – канабісу (близько 1 кг). Вказане, у свою чергу, свідчить про те, що велика кількість вилученого в обвинуваченого наркотичного засобу – канабісу та рослин коноплі, що ще проростали, об`єктивно перевищували потреби цієї особи у вживанні наркотичних засобів особисто.

Крім того, підтвердженням умислу обвинуваченого на збут незаконно виготовленого канабісу є його суперечності його показань, наданих суду, оскільки в ході свого допиту він зазначив, що вживав канабіс близько 15-20 разів на день, в той же час після проведення обшуку та вилучення рослин конопель і канабісу станом на даний час він протягом трьох місяців не вживав наркотичний засіб. Вказане, у свою чергу, спростовує його твердження щодо того, що він міг особисто вжити шляхом куріння вилучений у нього наркотичний засіб в особливо великих розмірах, загальною вагою 8630,0214 кг, протягом року.

За такого, сукупність досліджених доказів, на переконання суду, однозначно та поза розумним сумнівом доводить наявність умислу обвинуваченого на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів саме з метою збуту.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченого корисливого мотиву при незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів в особливо великих розмірах з метою збуту, суд доходить таких висновків.

Згідно з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.07.2026 у справі № 442/4171/21, «корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК, якщо його вчинено з корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями необхідно розуміти бажання винного отримати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. Із матеріалів кримінального провадження убачається, що у цьому провадженні, попри посилання у судових рішеннях, судами не встановлено наявності у ОСОБА_6 корисливого мотиву під час незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів. Тому застосування у цьому випадку додаткового покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді конфіскації належного засудженому майна, навіть за умови, що воно передбачене санкцією цієї статті як обов`язкове, є безпідставним».

Аналогічно за обставин даної справи, попри посилання в обвинувальному акті про наявність корисливого мотиву в діях обвинуваченого під час незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, в ході судового розгляду жодними належними, достовірними та допустимими доказами не було встановлено наявності корисливого мотиву, оскільки як обвинувачений, так і свідок категорично заперечували факт збуту ОСОБА_3 , в тому числі з метою отримання матеріальної винагороди чи іншої вигоди для себе, наркотичних засобів.

При цьому на спростування вказаних показань стороною обвинувачення не було надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність в обвинуваченого саме корисливого мотиву, натомість відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, підтвердженням того, що в обвинуваченого та його брата, які проживали спільно та мали спільний бюджет, не було в розпорядженні грошових коштів, які б перевищували їхні офіційні доходи та могли б свідчити про незаконний збут наркотичних засобів з корисливою метою, є та обставина, що для внесення за обвинуваченого визначеної слідчим суддею застави в розмірі 133120 грн його брат (свідок ОСОБА_6 ) отримав грошові кошти в сумі 103000 грн у вигляді оформлення споживчого кредиту, що підтверджується наданими суду вказаним свідком письмовими доказами. Зазначене свідчить, що рівень життя обвинуваченого та його брата відповідав їхнім офіційним доходам, і вони не мали коштів, незаконно отриманих, зокрема внаслідок незаконного збуту наркотичних засобів з корисливою метою.

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявності корисливого мотиву в діях ОСОБА_3 під час незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі з метою збуту.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.07.2026 відносно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в сумі 133120 грн.

30.07.2026 ОСОБА_3 був звільнений з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» під заставу у розмірі 133120 грн, у зв`язку з чим відносно нього на даний час діє вказаний запобіжний захід.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Так, обвинувачений вчинив умисні кримінальні правопорушення, що відносяться до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 310 КК) та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 307 КК) та пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, у зв`язку з чим становлять небезпеку для здоров`я населення, а також кількість наркотичних засобів, які він незаконно виготовив та зберігав з метою збуту.

При цьому, обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, лікування у лікарів психіатра та нарколога не проходив, вважається раніше не судимим, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. При цьому, на переконання суду, відсутнє в якості пом`якшуючої обставини щире каяття обвинуваченого, оскільки щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Натомість в ході досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений не визнав своєї винуватості у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, належної критичної оцінки своїм діям не надав, не висловив щирий жаль з приводу вчиненого, а навпаки надавав неправдиві показання в цій частині з метою уникнути більш суворого покарання.

Також суд враховує, що обвинувачений ніде не працює та не працював, хоча стан його здоров`я дозволяє йому офіційно працевлаштуватися та отримувати постійний стабільний дохід, суспільно-корисною діяльністю не займається, натомість шляхом вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, задовольняв свої потреби. Це доводить, що вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів було наслідком свідомо обраного ним способу життя.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням характеру та обставин вчинених кримінальних правопорушень (кількість незаконно виготовленого наркотичного засобу, вчинення діянь, що посягають проти здоров`я населення та були припинені за втручання правоохоронних органів), особи обвинуваченого, який не працює, вважається раніше не судимим, характеризується посередньо, неодружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також ураховуючи позицію сторони обвинувачення щодо виду та розміру покарання, яке необхідно призначити особі, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 310 КК України та у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 307 КК України без конфіскації майна, оскільки в ході судового розгляду не встановлено наявності корисливого мотиву в діях обвинуваченого, наявність якого для призначення конфіскації майна, виходячи з положень ч. 2 ст. 59 КК України та вищевказаної практики Верховного Суду, є обов`язковою, а також призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки інші види покарання є недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вказане покарання, на переконання суду, є справедливим, буде відповідати тяжкості правопорушень, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

При призначенні саме такого виду та розміру покарання суд також враховує, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення пов`язані зі сферою обігу наркотичних засобів та посягають проти здоров`я населення, а також кількість незаконно виготовлених наркотичних засобів, і що його протиправні дії була виявлені й припинені за втручання правоохоронних органів, а не з власної волі особи.

Також суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ст. 307 КК України, внаслідок якого задовольняється незаконний попит на наркотичні засоби, що свідчить про його антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства.

При цьому, право суду призначати покарання на власний розсуд підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.10.2020 у справі №487/5034/18, згідно з якими «поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо».

Оскільки мінімальний розмір остаточного основного покарання, який суд вважає необхідним призначити обвинуваченому, становить дев`ять років позбавлення волі, тому відсутні передбачені законом підстави для звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 03.08.2026 у справі № 489/6398/26, підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, тому до набрання вироком законної сили необхідно залишити обраний відносно нього запобіжний захід у виді застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.07.2026 відносно ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 133120 грн.

Відповідно до повідомлень ТУ ДСА України в Миколаївській області від 30.07.2026 № 7/1-1480/26 та ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» від 31.07.2026 № 20/6/3-9453/схм, а також квитанції № 2.179163293.1 від 30.07.2026, застава у розмірі 133120 грн за ОСОБА_3 внесена заставодавцем ОСОБА_6 відповідно до ухвали слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.07.2026 у справі № 489/6398/26 на депозитний рахунок № UA688201720355229002000016294 в ДКС України м. Київ, МФО 820172, код отримувача 26299835, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області.

Враховуючи, що внесена за обвинуваченого застава на час ухвалення вироку не звернена в дохід держави, дія запобіжного заходу у виді застави втрачає свою дію з дня набрання вироком законної сили, тому зазначене на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України є підставою для повернення застави заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі на строк один рік;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк дев`ять років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років без конфіскації майна.

Початок строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання для відбування призначеного покарання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання час попереднього ув`язнення з 25.07.2026 до 30.07.2026 включно з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази:

- кущі рослин, схожі на коноплі, в кількості 14 шт.; 14 фрагментів рослин з верхівками; наркотичний засіб – канабіс; стебла, гілки, а також упакування, в яких вони знаходяться - знищити;

- мобільний телефон «Xiaomi», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім-карткою НОМЕР_4 – повернути ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 28400 (двадцять вісім тисяч чотириста) грн 24 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 03.08.2026 у справі № 489/6398/26, скасувати після набрання вироком законної сили.

Застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави залишити до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн, внесену за ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.07.2026 у справі № 489/6398/26 на депозитний рахунок № UA688201720355229002000016294 в ДКС України м. Київ, МФО 820172, код отримувача 26299835, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області – повернути заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1