Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №473/4090/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №473/4090/26

Суддя: Лузан Л. В.

Справа № 473/4090/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ

у серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначала, що вона з 20 серпня 2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Проте сімейні відносини між ними не склалися та фактично припинені. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Останні мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після припинення сімейних стосунків з відповідачем проживає разом з матір`ю.

11 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Олександрівської селищної ради з заявою про реєстрацію місця проживання дитини в будинку АДРЕСА_1 , але у реєстрації сина їй було відмовлено в зв`язку з ненаданням письмової згоди батька на реєстрацію малолітньої дитини за місцем реєстрації матері.

Відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання матері не надає, малолітній не має постійного або тимчасового місця реєстрації.

Відсутність такої реєстрації суперечить інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на вільний вибір місця проживання, охорону здоров`я та соціальний захист.

З урахуванням наведеного, позивачка просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч 7,8 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивачка не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що з 20 серпня 2024 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Останні мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір`ю за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 .

11 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Олександрівської селищної ради з заявою про реєстрацію місця проживання дитини в будинку АДРЕСА_1 , але у реєстрації сина їй було відмовлено в зв`язку з ненаданням письмової згоди батька на реєстрацію малолітньої дитини за місцем реєстрації матері.

Відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання матері не надає, малолітній не має постійного або тимчасового місця реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (ч. 1 ст. 242 ЦК України).

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

У відповідності до положень п. 33 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Таким чином, декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Однак відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання матері не надає, хоча не оспорює права на проживання дитини з позивачкою.

Таким чином, за відсутності письмової згоди відповідача на реєстрацію, позивачка позбавлена можливості зареєструвати місце проживання дитини за адресою місця свого проживання.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини.

З урахуванням наведеного, виходячи з пріоритету інтересів дітей, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька за місцем проживання матері буде ефективним способом захисту її прав.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання дитини за її фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить інтересам малолітньої дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на вільний вибір місця проживання, соціальні та інші гарантії, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Вознесенська Миколаївської області, за місцем зареєстрованого проживання його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua