Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №147/2504/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/2504/26

Провадження № 2/147/1191/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що має спільну з відповідачем ОСОБА_2 доньку — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Тростянецького районного суду Вінницької області від 10.12.2024 у справі № 147/1556/24 з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.12.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка вказує, що встановлений розмір аліментів є недостатнім для належного утримання дитини, оскільки зросли витрати на її потреби, зокрема на навчання та розвиток. Донька навчається у п`ятому класі КЗ «Новободівський ліцей» Ободівської сільської ради та додатково відвідує заняття з музичного мистецтва, зокрема з фортепіано, сопілки та саксофона. Загальна щомісячна плата за навчання становить 675 грн. Позивачка зазначає, що фактично самостійно несе витрати на утримання та розвиток дитини, тоді як відповідач добровільної додаткової допомоги не надає.

Також позивачка посилається на те, що відповідач є працездатним, проходить військову службу та отримує дохід, а тому має можливість брати більш активну участь у матеріальному забезпеченні доньки. На думку позивачки, визначений судовим наказом розмір аліментів не забезпечує належного задоволення потреб дитини з урахуванням її віку, навчання та розвитку.

У зв`язку з наведеним позивачка просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки, та визначити їх у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 6000 грн, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

08 жовтня 2026 року від позивачки надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі; задоволено клопотання позивачки про витребування доказів.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, та застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 8).

Із наданої копії свідоцтва про шлюб убачається, що позивачка ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » у зв`язку з державною реєстрацією шлюбу 14 лютого 2025 року. Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим органом державної реєстрації актів цивільного стану (а.с. 7).

Судовим наказом Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у справі №147/1556/24 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).

Згідно з довідкою Ободівського ліцею Ободівської сільської ради від 05 жовтня 2026 року № 177, ОСОБА_7 навчається у п`ятому класі зазначеного закладу освіти (а.с. 13).

Із довідки Новоободівської дитячої музичної школи від 05 жовтня 2026 року № 11 вбачається, що ОСОБА_7 дійсно навчається у цьому закладі за трьома музичними спеціальностями: фортепіано, сопілка та саксофон. Загальний розмір щомісячної плати за навчання становить 675 грн, з яких 175 грн — за спеціальністю «фортепіано 4 клас», 250 грн — за спеціальністю «сопілка 5 клас» та 250 грн — за спеціальністю «саксофон 2 клас». Станом на дату видачі довідки заборгованість зі сплати за навчання відсутня (а.с. 14).

Відповідно до довідки Ободівської сільської ради від 02 жовтня 2026 року № 467 встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає разом із дочкою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , з 16 липня 2023 року по теперішній час (а.с. 15).

У позовній заяві позивачка зазначає, що встановлений судовим наказом розмір аліментів є недостатнім для належного забезпечення потреб дитини, зокрема у зв`язку зі збільшенням витрат на її утримання, навчання та розвиток. Посилається на те, що відповідач є працездатним, проходить військову службу та має дохід, а тому, на її думку, має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з утриманням неповнолітньої дитини, а предметом спору є зміна встановленого судовим наказом розміру аліментів у зв`язку зі зміною обставин та збільшенням потреб дитини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

За змістом ст. 51 Конституції України, дитинство являється об`єктом охорони держави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена зокрема у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Чинне законодавство надає позивачці право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а за необхідності — змінювати його. Позивачка скористалася таким правом, заявивши вимогу про визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача. Водночас закон не встановлює обов`язку позивачки доводити мотиви, з яких вона бажає скористатися такою можливістю.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2025 року у справі №367/10126/19 (провадження № 61-17218св24), відповідно до якої розмір аліментів, визначений судовим рішенням, не є незмінним, а його зміна може здійснюватися також шляхом зміни способу присудження аліментів. При вирішенні таких спорів суд повинен ураховувати положення статей 182–184, 192 СК України, оцінювати матеріальне становище сторін, потреби дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо зміни способу та розміру стягнення аліментів, суд враховує вік дитини, її потреби у належному матеріальному забезпеченні, навчанні та розвитку, а також необхідність забезпечення регулярного утримання дитини з урахуванням матеріального становища платника аліментів. За таких обставин суд вважає обґрунтованою вимогу позивачки про визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, оскільки такий спосіб стягнення дає змогу враховувати зміну його доходів та забезпечує участь батька в утриманні дитини пропорційно до його матеріальних можливостей.

Водночас позовна вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 6000 грн щомісячно, підлягає частковому задоволенню. Визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) та встановлення їх у твердій грошовій сумі є різними способами визначення розміру аліментів. Позивачкою не наведено достатніх правових підстав для встановлення мінімального розміру аліментів у сумі 6000 грн щомісячно незалежно від розміру доходу відповідача. Водночас це не звільняє відповідача від обов`язку сплачувати аліменти в розмірі, не меншому за мінімальний гарантований законом відповідно до вимог ст. 182 СК України.

Крім того, позивачка просить стягувати аліменти у зміненому розмірі з дня звернення до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду, аліменти в новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Отже, оскільки в цій справі суд змінює розмір аліментів, установлених судовим наказом Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно визначити з дня набрання цим рішенням суду законної сили. У зв`язку із цим позовна вимога про стягнення аліментів у зміненому розмірі з дня звернення до суду задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: розмір аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно змінити, визначивши їх у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог — щодо встановлення мінімального розміру аліментів у сумі 6000 грн щомісячно та стягнення аліментів у зміненому розмірі з дня звернення до суду — належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду та з урахуванням того, що питання про стягнення аліментів судом вирішено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. 141, 180,181, 182, 185, 191, 192 СК України, ст. 12, 13, 76, 81, 133-141, 259, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів — задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений судовим наказом Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у справі № 147/1556/24.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти вимог позову — відмовити.

Після набрання цим рішенням законної сили відкликати судовий наказ Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року у справі № 147/1556/24 та припинити стягнення аліментів за вказаним судовим наказом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ; рахунок IBAN: НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299);

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя О. Г. Борейко