Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №922/2977/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2977/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомХарківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64); Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обласний комунальний заклад Харківський академічний театр музичної комедії (вул. Благовіщенська, 32, м. Харків, 61052).

доПриватного позашкільного навчального закладу "Академія мистецтв Володимира Гришка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25);

простягнення коштів у розмірі 21 431, 16 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська обласна рада, м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного позашкільного навчального закладу "Академія мистецтв Володимира Гришка", м. Харків, про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна від 03 січня 2019 року № 139 Б на загальну суму 21 431,16 грн, з 01.02.2020 по 12.03.2020, з 01.10.2020 по 31.12.2020. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2977/26. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обласний комунальний заклад Харківський академічний театр музичної комедії. Встановлено відповідачу строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву, складеного з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення. Встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов, унормованих статтею 168 ГПК України, доказів на підтвердження викладених у поясненнях обставин та доказів направлення копії останніх учасникам справи - протягом п`яти днів з дня отримання відповідної ухвали та отримання копій позовної заяви.

Відповідач та третя особа правом на участь у розгляді даного спору не скористались. Відповідач відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 6 ГПК України, не зареєстрований в системі "Електронний Суд", з метою повідомлення останнього про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.07.2025 була повернута до суду без вручення адресатові, з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек номером R0 67265232610.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно частин 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/2977/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

27.10.2026 позивачем надана до суду заява (вх. № 26599), якою уточнено позовні вимоги в частині періоду, за який пред`явлена до стягнення сума боргу у розмірі 21 431, 16 грн.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Ч. 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 січня 2019 року між Комунальним підприємством Харківської обласної ради «Великий академічний слобожанський ансамбль пісні і танцю» (орендодавець) та Приватним позашкільним навчальним закладом «Академія мистецтв Володимира Гришка» (орендар) було укладено договір оренди № 139 Б комунального майна (договір).

Відповідно до п. 1.1. предметом договору є нежитлові приміщення 2-го поверху № 127, № 136, № 184, № 186, №187 загальною площею 148,3 м.кв. будівлі, літ. «А-7» (майно), розташовані за адресою:м. Харків, вул. Сумська, 25.

Майно передавалося в оренду з метою розміщення приватного навчального закладу.

Згідно з п. 3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01.03.2012 № 368-VІ і становить за рік 108 094, 00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди – січень 2019 року становить 9 133, 94 грн.

Розподіл орендної плати відбувається у співвідношенні 50 % – до обласного бюджету, 50 % – орендодавцю.

Договір укладено строком на 10 років до 03.01.2029 включно (п. 10.1 договору).

Як вказує позивач, орендар неналежним чином виконував обов`язок щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, унаслідок чого, у період з 01.02.2020 по 12.03.2020 та з 01.10.2020 по 31.12.2020 утворилася заборгованість перед обласним бюджетом у сумі 21 431,16 грн.

28 травня 2020 року обласна рада прийняла рішення № 1303-VII, відповідно до якого орендар був звільнений від сплати орендної плати у період з 12.03.2020 по 30.09.2020, з 01.01.2021 по 23.12.2021 у розмірі 100 % суми оплати за користування майном.

23 грудня 2021 року договір був припинений за взаємною згодою сторін.

При цьому орендар зобов`язався сплатити до 20 січня 2022 року заборгованість за користування майном в сумі 21 431, 16 грн.

Однак зазначене зобов`язання виконано не було.

Відповідно до п. 3.7 договору, припинення дії договору не звільняє орендаря від обов`язку повністю сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла.

08 серпня 2025 року обласна рада направила претензію щодо сплати заборгованості за договором оренди.

Натомість, 25.08.2025 зазначене відправлення було повернене позивачу.

Таким чином, позивачем було вжито всіх необхідних заходів для врегулювання спору в досудовому порядку.

Порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати орендної плати і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача до обласного бюджету боргу з 01.02.2020 по 12.03.2020, з 01.10.2020 по 31.12.2020 в загальній сумі 21 431,16 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачу в оренду нежитлових приміщень згідно з умовами договору оренди комунального майна № 139 Б від 03.01.2019.

Зазначене породжує у відповідача обов`язок зі сплати орендної плати в порядку і розмірі, передбаченому цим договором.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком, з 01.02.2020 відповідач належним чином не виконує зобов`язання зі сплати орендної плати та його борг перед позивачем, станом на 24.07.2025, становить 21 431,16 грн.

Протилежного відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або ж доказів на підтвердження сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 21 431, 16 грн у добровільному порядку.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документів, які підтверджували сплату заборгованості з орендної плати у розмірі 21 431, 16 грн, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської обласної ради підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами ст. 1, 2, 12, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного позашкільного навчального закладу "Академія мистецтв Володимира Гришка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 42414311) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333) заборгованість з орендної плати за договором оренди № 139 Б від 03.01.2019 в сумі 21 431, 16 грн за період з 01.02.2020 по 12.03.2020, з 01.10.2020 по 31.12.2020 та судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Харківська обласна рада (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333).

Відповідач: Приватний позашкільний навчальний заклад "Академія мистецтв Володимира Гришка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 42414311).

Третя особа: Обласний комунальний заклад Харківський академічний театр музичної комедії (вул. Благовіщенська, 32, м. Харків, 61052).

Повне рішення складено 28.10.2026.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/2977/26