Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №908/3497/25 (904/856/26) — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 Справа № 908/3497/25 (904/856/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та соціального захисту Борщівської міської ради (вул. Грушевського, буд. 2, м. Борщів(з), Борщівський район, Тернопільська область, 48702, код ЄДРПОУ 44051494, ел. пошта: boreconom@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 23 000, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Відділ економічного розвитку, інвестиційної діяльності та соціального захисту Борщівської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі - відповідач, боржник) про стягнення 23 000, 00 грн. вартості оплаченого, але неотриманого товару за договором поставки № БСК-48-0437 від 14.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ"; матеріали справи № 904/856/26 надійшли до Господарського суду Запорізької області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи передано на розгляд судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 матеріали справи за вказаною позовною заявою прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство відповідача та відкрито провадження з розгляду позовної заяви; справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження.

Копію ухвали від 27.08.2026 направлено до електронного кабінету відповідача, зареєстрованого у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним сторонами договором поставки № БСК-48-0437 від 14.08.2023 позивач у повному обсязі оплатив вартість товару (нафтопродуктів), проте внаслідок відсутності дизельного палива на автозаправних станціях відповідача був позбавлений можливості отримати оплачений товар за невикористаними скретч-картками на дизельне паливо в кількості 460 літрів на суму 23 000, 00 грн.; на претензію про передачу товару або повернення коштів відповідач не відреагував, сплачені кошти не повернув.

Відповідач (боржник) своїм правом на подання відзиву на позов не скористався; про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку копії ухвали суду до його електронного кабінету.

Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо викладених у позовній заяві обставин відповідач суду не подав.

Згідно зі статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, та з огляду на принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу (статті 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство відповідача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Н.І.; 18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження. Процедура розпорядження майном боржника триває.

Відповідно до частини 1, абзаців 1, 3, 4 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори з позовними вимогами до боржника, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, за результатами розгляду яких ухвалює рішення. Оскільки відповідачем є боржник, спір розглянуто в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2023 між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено договір поставки № БСК-48-0437, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати Покупцю у власність товар (нафтопродукти - бензин А-92 Energy, бензин А-95, бензин А-95 Energy, дизпаливо Energy, газ нафтовий скраплений), а Покупець - прийняти та оплатити такий товар.

Згідно пункту 1.5, підпункту 5.2.2 пункту 5.2 Договору відпуск товару з автозаправних станцій здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442; скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС зазначеного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними; при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору ціна одного літра товару становить 50, 00 грн., загальна сума Договору - 49 750, 00 грн.; строк дії Договору встановлено до 31.12.2023 (пункт 10.2 Договору).

За видатковою накладною від 25.08.2023 № 0048/0000866 та специфікацією № 0048/0000866-С відповідач передав позивачу скретч-картки на дизельне паливо загальною кількістю 995 літрів на загальну вартість 49 750, 00 грн.

На виконання умов Договору позивач оплатив вартість товару у повному обсязі - 49 750, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 18.08.2023 № 226.

Внаслідок відсутності дизельного палива на автозаправних станціях відповідача позивач був позбавлений можливості отримати оплачений товар.

У розпорядженні позивача залишилися невикористані скретч-картки на дизельне паливо номіналом по 20 літрів у кількості 23 штук (загальним об`ємом 460 літрів) на суму 23 000, 00 грн. (460 л х 50, 00 грн.), що підтверджується копіями невикористаних скретч-карток із зазначеними в позовній заяві номерами.

05.12.2025 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача претензійний лист від 05.12.2025 № 01-09/249 (отриманий відповідачем 11.12.2025, що підтверджується повідомленням про вручення) з вимогою про надання роз`яснень щодо можливості використання скретч-карток або повернення сплачених коштів за невикористані скретч-картки. Відповідь на претензію від відповідача не надійшла.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем оплаченого товару в частині 460 літрів дизельного палива на суму 23 000, 00 грн. або повернення позивачеві сплачених за нього коштів.

Спірні правовідносини виникли з договору поставки та регулюються відповідними нормами матеріального права.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення закріплено у частині 1 статті 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 662 та статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; обов`язок продавця передати товар вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий за місцезнаходженням товару.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій (абзац 2 пункту 3 Правил); розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі, зокрема з використанням паливних карток, талонів тощо (пункт 9 Правил).

Пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155 визначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.

Таким чином, скретч-картка (талон) є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а її передача не звільняє постачальника від обов`язку фактично передати оплачений товар. Підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за Договором, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (пального) у майбутньому.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), а продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 викладено висновок, що умовою застосування статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати, причому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги має бути вчинене покупцем в активній однозначній формі, доведеній до продавця.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Звертаючись із вимогою про повернення сплачених коштів за непоставлений товар, позивач реалізував надане йому статтею 693 Цивільного кодексу України право вимагати повернення суми попередньої оплати в активній однозначній формі, доведеній до продавця (претензія від 05.12.2025 № 01-09/249 та подання позову до суду), унаслідок чого зобов`язання відповідача з поставки дизельного палива в кількості 460 літрів припинилося та виникло грошове зобов`язання з повернення сплачених коштів у сумі 23 000, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наявних у справі доказів суд доходить висновку, що докази на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на їх спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За вказаних обставин, з огляду на доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару та неповернення сплачених за нього коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23 000, 00 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 21 частини 2 статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовну заяву подано у 2026 році, у зв`язку з чим застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2026 року - 3 328, 00 грн.

Виходячи з ціни позову 23 000, 00 грн., 1,5 відсотка від ціни позову становить 345, 00 грн., що є меншим за мінімальний розмір ставки судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 328,00 грн.).

Оскільки позовну заяву подано через систему "Електронний суд", а при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивачу належало сплатити 2 662, 40 грн. судового збору (3 328, 00 грн. х 0,8).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. покладається на відповідача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 665, 60 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" за його заявою.

Керуючись статтею 2, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та соціального захисту Борщівської міської ради (вул. Грушевського, буд. 2, м. Борщів(з), Борщівський район, Тернопільська область, 48702, код ЄДРПОУ 44051494) 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. боргу, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 28.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ