Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №904/3253/25 (904/2999/24) — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи про банкрутство, з них:

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №904/3253/25 (904/2999/24)

Суддя: Парусніков Юрій Борисович

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/3253/25 (904/2999/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Абадей М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 (суддя Мартинюк С.В.; повне судове рішення складено 17.11.2025) у справі № 904/2999/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус», м. Київ

до відповідача-1 – ОСОБА_1 , м. Дніпро

відповідача-2 – ОСОБА_2 , м. Харків

відповідача-3 – Публічного акціонерного товариства «Банк камбіо», м. Київ

відповідача-4 – ОСОБА_3 , м. Дніпро

треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_4 , м. Харків

- ОСОБА_5 , м. Дніпро

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс», м. Дніпро

- приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, м. Дніпро

про визнання договорів недійсними і визнання права власності;

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідача-1 – Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс хеліантус», м. Київ

відповідача-2 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева фінанс», м. Київ

відповідача-3 – Аddecco limited, Сейшельські острови

відповідача-4 – Heliantus investments designated activity company, м. Дублін, Ірландія

відповідача-5 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус», м. Київ

треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом:

- Excelland holdings ltd, Лімасол

- Platform capital raif V.C.I.C. ltd, Нікосія

- Публічне акціонерне товариство «Банк камбіо», м. Київ

- ОСОБА_3 , м. Дніпро

- ОСОБА_4 , м. Дніпро

- ОСОБА_5 , м. Дніпро

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс», м. Дніпро

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяна Володимирівна, м. Київ

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, м. Київ

- ОСОБА_6 , м. Дніпро

- Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», м. Київ

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, м. Київ

про визнання правочинів недійсними,

розглянутої в межах справи № 904/3253/25

про неплатоспроможність ОСОБА_1 , м. Дніпро,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/2999/24 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк камбіо», ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними і визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс хеліантус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева фінанс», Аddecco limited, Heliantus investments designated activity company, Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» про визнання правочинів недійсними, яка розглядається в межах справи № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» в частині вимог до ОСОБА_1 у справі № 904/3253/25 (904/2999/24).

Заява мотивована положеннями частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду, водночас грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» в сумі 10989229,15 грн, заявлені у справі № 904/3253/25, входять до складу позовних вимог цього кредитора у справі № 904/3253/25 (904/2999/24).

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 11.11.2025 залишив без розгляду позов у справі № 904/3253/25 (904/2999/24), в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» права іпотекодержателя першої черги і звернення стягнення за договорами іпотеки № 130/10-13-І від 28.10.2013, № 130/10-13-ІІ від 28.10.2013, № 13О/10-13-ІІІ від 28.10.2013 нерухомого майна ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю визначених положеннями частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для залишення позову без розгляду, оскільки предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус», пред`явленого до ОСОБА_1 у справі № 904/2999/24, є ті самі грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус», заявлені до ОСОБА_1 у справі № 904/3253/25 про її неплатоспроможність.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 і направити матеріали справи № 904/3253/25 (904/2999/24) до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Скаржник зазначив, що положення частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки вони передбачають залишення позов без розгляду у разі подання позивачем заяви з грошовими вимогами до відповідача у справі, водночас предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» до ОСОБА_1 є визнання права іпотекодежателя першої черги та звернення стягнення на предмет іпотеки, а предметом грошових вимог позивача у справі про неплатоспроможність відповідача є забезпечені такою іпотекою грошові кошти у розмірі 10989229,15 грн. Тобто, предмет позову і предмет грошових вимог не є тотожним.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_1 , – арбітражний керуючий Хандурін Дмитро Вікторович, у відзиві підтримав доводи апеляційної скарги і не заперечив проти її задоволення.

Розпорядник майна зазначив, що позовні вимоги у справі № 904/3253/25 (904/2999/24) стосуються недійсності правочинів та визнання речових прав іпотекодержателя, водночас грошові вимоги у справі № 904/3253/25 ґрунтуються на порушенні майнових зобов`язань, забезпечених цими договорами іпотеки, тобто вимоги позовного провадженні і заяви в межах справи про неплатоспроможність іпотекодавця не є тотожними, що виключає право застосування положень частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 904/3253/25 (904/2999/24).

У судовому засіданні 08.09.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» 24.07.2015 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання його грошових вимог у справі № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у розмірі 10989229,15 грн, які забезпечених іпотекою такого майна:

- земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 1221455400:02:001:0142, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 194471312214);

- земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:001:0295, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 194449512214);

- житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 320,6 м2, житловою площею - 193,1 м2, який належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 194419512214);

- нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів), що знаходиться в житловому будинку на 1-му поверсі за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 63,8 м2, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 194259912101).

Грошові вимоги ґрунтуються на набутому за договорами уступки від 20.03.2025 праві вимоги погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» за кредитним договором № 130/10-13 від 28.10.2013, у забезпечення виконання умов якого ОСОБА_1 за договорами № 130/10-13-ІІ і № 130/10-13-ІІІ від 28.10.2013 передала кредитодавцю в іпотеку нерухоме майно.

В межах провадження справи № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , Господарський суд Дніпропетровської області розглядає справу № 904/3253/25 (904/2999/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк камбіо», ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги № 853 від 23.09.2017 за іпотечним договором № 130/10-13-ІІ і № 854 від 23.09.2014 за іпотечним договором № 130/10-13-ІІІ та визнання права іпотекодежателя першої черги за договорами іпотеки № 130/10-13-І, № 130/10-13-ІІ і № 130/10-13-ІІІ від 2810.2013 та звернення стягнення на таке нерухоме майно:

- нежитлова будівля літ. П-1 – магазин, загальною площею 20,8 м2, розташований по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна - 194341612101);

- земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 1221455400:02:001:0142, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 194471312214);

- земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:001:0295, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 194449512214);

- житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 320,6 м2, житловою площею - 193,1 м2, який належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна – 194419512214);

- нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів), що знаходиться в житловому будинку на 1-му поверсі за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 63,8 м2, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 194259912101).

Позовні вимоги обґрунтовані на набутому за договорами уступки від 20.03.2025 праві вимоги погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» за кредитним договором № 130/10-13 від 28.10.2013, у забезпечення виконання умов якого ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за договорами № 130/10-13-І, № 130/10-13-ІІ і № 130/10-13-ІІІ від 28.10.2013 передали кредитодавцю в іпотеку нерухоме майно.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

За положеннями частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

Апеляційний господарський суд зауважує, що зазначена норма регулює дії суду під час розгляду позовних вимог у випадку подання позивачем у справу про банкрутство (неплатоспроможність) заяви з грошовими вимогами до боржника та позову щодо стягнення суми грошових коштів, що і в позовній заяві.

Таким чином, передумовою для вирішення спору за позовом про стягнення заборгованості у зобов`язанні, вимоги за яким належить віднести до конкурсних, має бути з`ясування господарським судом питання щодо наявності або відсутності подання відповідним кредитором (позивачем) вимог за вказаною заборгованістю до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в порядку, передбаченому частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Без встановлення зазначених обстави висновок про можливість розгляду позову по суті спору або застосування процесуального наслідку, передбаченого частиною четвертою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, є передчасним.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 21.05.2026 у справі № 909/679/24 (909/297/25).

Апеляційний господарський суд встановив, що в провадженні Господарського суду перебуває справа № 904/3253/25 про визнання неплатоспроможною ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» 24.07.2015 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання його грошових вимог у справі № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у розмірі 10989229,15 грн, які ґрунтуються на набутому за договорами уступки від 20.03.2025 праві вимоги погашення ОСОБА_1 заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» за кредитним договором № 130/10-13 від 28.10.2013, у забезпечення виконання умов якого боржниця договорами № 130/10-13-ІІ і № 130/10-13-ІІІ від 28.10.2013 передала кредитодавцю в іпотеку належне їх нерухоме майно.

Зазначені грошові вимоги розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області, за результатом чого 23.09.2025 ухвалено судове рішення у справі № 904/3253/25, яке на момент розгляду даної апеляційної скарги проходить процедуру касаційного оскарження Верховним Судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус», в межах справи № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у справі № 904/2999/24 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк камбіо» і ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги № 853 від 23.09.2017 за іпотечним договором № 130/10-13-ІІ і № 854 від 23.09.2014 за іпотечним договором № 130/10-13-ІІІ та визнання права іпотекодежателя першої черги за договорами іпотеки № 130/10-13-І, № 130/10-13-ІІ і № 130/10-13-ІІІ від 2810.2013 та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційний господарський суд зазначає, що предмет спору – це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» у справі № 904/3253/25 (904/2999/24) є такі матеріально-правові вимоги:

- визнання недійсними договорів уступки;

- визнання права іпотекодержателя першої черги за трьома договорами іпотеки: № 130-10-13-І; № 130/10-13-ІІ; № 130/10-13-ІІІ;

- звернення стягнення на предмет іпотеки за такими іпотечними договорами: № 130-10-13-І; № 130/10-13-ІІ; № 130/10-13-ІІІ.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства наведено визначення цих трьох видів кредиторських вимог, а саме:

- забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;

- конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

- поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд зазначає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус», заявлені в межах справи № 904/3253/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , є забезпеченими, оскільки вони забезпечені укладеними 28.10.2013 з боржником двома іпотечними договорами – № 130/10-13-ІІ; № 130/10-13-ІІІ.

Своєю чергою, підставою для застосування положень частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства до позову кредитора (позивача), є наявність поданої таким кредитором (позивачем) вимог за вказаною заборгованістю, які мають конкурсний характер, про що зазначено у вищезгаданій постанові Верховного Суду від 21.05.2026 у справі № 909/679/24 (909/297/25).

Апеляційний господарський суд встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» у справі № 904/3253/25 (904/2999/24) і грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» у справі № 904/3253/25 не є тотожними, у звязку з чим місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав застосування положень частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства для залишення позову у справі № 904/3253/25 (904/2999/24) без розгляду.

Апеляційний господарський суд зауважує, що звернення стягнення на предмет іпотеки – це законна процедура, за якою кредитор (іпотекодержатель) реалізує заставлену нерухомість або набуває на неї прав власності, щоб погасити невиконане зобов`язання боржника.

Своєю чергою, відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.

Позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника у порядку положень частини п`ятої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень частини шостої статті 41 цього Кодексу щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, наслідком чого є відмова в задоволенні такого позову.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.10.2023 у справі № 910/20057/16.

Крім того, позов містить вимоги про визнання недійсними договорів, які не є предметом розгляду про визнання кредиторських вимог.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Положеннями статті 280 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті спору, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківський таунхаус» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 904/3253/25 (904/2999/24) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 904/3253/25 (904/2999/24) скасувати.

Матеріали справи № 904/3253/25 (904/2999/24) направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.10.2026

Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ

Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД

Суддя О. ІВАНОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua