Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №918/872/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Справа № 918/872/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Поліщук П.Я. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Лисий В.І., Дячук І.В. (в залі суду)

відповідача: Мазур О.Г. (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Костопільської міської ради

на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 20.01.2026, повне рішення складено 27.01.2026,

у справі № 918/872/25

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Костопільської міської ради

про стягнення 4 888 086,39 грн шкоди

У вересні 2025 року Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Костопільської міської ради про стягнення 4 888 086,39 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев /т. 1 а.с. 1-8/.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 20.01.2026 у справі № 918/872/25 позов задовольнив.

Стягнув з Костопільської міської ради 4 888 086,39 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вирубки дерев /т. 2 а.с. 4-11/.

Костопільська міська рада, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі № 918/872/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Поліського округу відмовити повністю /т. 2 а.с. 20-32/.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, зокрема, таке:

- обставини, які стали підставою для проведення огляду згідно з наказом Державної екологічної інспекції Поліського округу від 05.02.2025 № 106-ОД, не підпадають під визначення надзвичайної ситуації та/або події у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783. При цьому подію, про яку повідомлено через сервіс “ЕкоЗагроза”, надалі самою Інспекцією визнано такою, що не пов`язана зі збройною агресією Російської Федерації, а відповідному зверненню присвоєно статус “неверифіковано”;

- в період дії воєнного стану проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) обмежено постановою Кабінету Міністрів України № 303, тоді як матеріали справи не містять рішення центрального органу виконавчої влади або іншого погодження на проведення Інспекцією відповідного позапланового заходу;

- в електронному зверненні, поданому через сервіс “ЕкоЗагроза”, первісно зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 5623487800:05:002:0388, натомість в акті № 210/003708, польовій переліковій відомості та розрахунку шкоди - земельну ділянку з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389. Водночас акт не містить заповненої план-схеми земельної ділянки та графічної прив`язки кожного з виявлених пнів до її кадастрових меж;

- скаржник посилається на наявність суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5623487800:05:015:0017 площею 430,1159 га, яка перебуває у постійному користуванні Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу “Селянський ліс”. На думку скаржника, за відсутності належної фіксації місця розташування виявлених пнів не виключається можливість знаходження частини з них у межах іншої земельної ділянки;

- Костопільська міська рада також не погоджується з розміром заявленої до стягнення шкоди. Зазначає, що польова перелікова відомість № 1 від 07.02.2025 не підписана її представником, а в акті та вказаній відомості не визначено ступеня пошкодження дерев, а саме: до ступеня припинення росту чи до ступеня неприпинення росту;

- відсутність таких відомостей унеможливлює перевірку правильності застосування відповідних такс, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665;

- окремо скаржник заперечує правильність застосованого Інспекцією коефіцієнта індексації такс. Вважає безпідставним включення до розрахунку індексу споживчих цін за 2008 рік у розмірі 122,3 %, оскільки, за його доводами, базовим є значення такс станом на 31.12.2008;

- за наведеним апелянтом розрахунком, за умови правильності інших вихідних даних, розмір шкоди становив би 3 979 141 грн, а не 4 888 086,39 грн;

- крім того, апелянт посилається на недотримання Інспекцією вимог пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783, оскільки до визначення розміру шкоди не залучено Державне агентство лісових ресурсів України.

З огляду на наведене Костопільська міська рада вважає рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 незаконним та необґрунтованим.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 апеляційну скаргу Костопільської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі № 918/872/25 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено /т. 2 а.с. 175-181/.

Державна екологічна інспекція Поліського округу, не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, звернулася з касаційною скаргою, в якій просила постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 скасувати, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі № 918/872/25 залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 22.07.2026 касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу задоволено частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі № 918/872/25 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції /т. 2 а.с. 113-119/.

Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд, зокрема, вказав, що земельна ділянка з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389 площею 4,1774 га є земельною ділянкою комунальної власності, належить до земель сільськогосподарського призначення, має цільове призначення “земельні ділянки запасу”, власником є Костопільська міська рада.

Верховний Суд звернув увагу на положення статей 9, 86 Лісового кодексу України та зазначив, що Костопільська міська рада як власник земельної ділянки наділена відповідними правами та обов`язками і повинна організовувати охорону та захист лісів, у тому числі від незаконних рубок.

Касаційний суд також звернув увагу на те, що Акт № 210/003708 від 07.02.2025 підписаний представником Костопільської міської ради без будь-яких зауважень чи заперечень, а суд апеляційної інстанції не навів належних доказів на спростування установлених цим Актом обставин.

Щодо можливого накладення земельних ділянок Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не встановив дійсних обставин такого накладення та без достатніх підстав поклав відповідне припущення в основу висновку про повну відмову у позові.

Крім того, Верховний Суд указав, що суд апеляційної інстанції ухилився від перевірки здійсненого Державною екологічною інспекцією Поліського округу розрахунку шкоди.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 справу № 918/872/25 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.10.2026. Учасникам справи запропоновано викласти свої позиції з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 /т. 3 а.с. 125/.

14.09.2026 (вх. № 4342/26) від Костопільської міської ради надійшло клопотання про призначення у справі земельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи для встановлення фактичного розташування виявлених пнів відносно меж земельних ділянок та перевірки розміру шкоди /т. 3 а.с. 127-129/.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на необхідність установлення дійсного місця незаконної порубки дерев, перевірки обставин можливого накладення земельних ділянок та обґрунтованості здійсненого Державною екологічною інспекцією Поліського округу розрахунку розміру шкоди.

Заявник зазначає, що в матеріалах справи наявні суперечності щодо місця вчинення порубки, зокрема розбіжності у відомостях заяви, поданої через вебпортал “ЕкоЗагроза”, посилання на земельну ділянку з іншим кадастровим номером та на дві точки з різними географічними координатами, а також невідповідність відомостей Державного земельного кадастру даним неофіційного ресурсу Публічної кадастрової карти щодо розмірів і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389.

При цьому відповідач посилається на пункти 5.14, 5.15 та 5.26 постанови Верховного Суду від 22.07.2026 у цій справі, зазначаючи, що суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність з`ясування обставин можливого накладення земельних ділянок, перевірки доказів щодо місця порубки та здійсненого Інспекцією розрахунку шкоди.

На думку заявника, встановлення зазначених обставин потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а наявні у справі суперечності зумовлюють необхідність проведення експертного дослідження.

Окремо Костопільська міська рада зазначає, що перевірка розрахунку шкоди на відповідність таксам та порядку їх індексації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, також потребує спеціальних знань.

Обґрунтовуючи можливість призначення експертизи під час нового апеляційного розгляду, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 922/376/18. За доводами заявника, проведення експертизи після направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції саме по собі не виключає можливості використання її висновку як доказу, якщо призначення такого дослідження зумовлене необхідністю застосування спеціальних знань та здійснюється з дотриманням вимог процесуального закону.

Неможливість самостійного проведення експертного дослідження відповідач пояснює стислими строками розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

На вирішення експерта Костопільська міська рада просить поставити такі питання:

1. У межах якої земельної ділянки, із зазначенням її кадастрового номера та відомостей Державного земельного кадастру про власника та/або користувача, розташовані точка з географічними координатами: широта - 50.989240633009, довгота - 26.209721724141, та точка з географічними координатами: широта - 50.989486, довгота - 26.209850?

2. Чи можливо на підставі Акта № 210/003708 від 07.02.2025 та польової перелікової відомості № 1 від 07.02.2025 співвіднести кожне із зафіксованих 1554 дерев (пнів) із конкретною земельною ділянкою та обчислити розмір шкоди окремо щодо тієї частини дерев, яка розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389?

3. Чи наявні на земельній ділянці з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389 пні дерев станом на дату проведення експертного огляду та яка їх кількість?

4. Чи є розрахунок розміру шкоди, здійснений Державною екологічною інспекцією Поліського округу, який є додатком до претензії № 91/11-12 від 29.07.2025, обґрунтованим і достовірним з документальної та розрахункової точки зору з урахуванням матеріалів справи та фактичної кількості пнів у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389; чи відповідає цей розрахунок методиці обчислення розміру шкоди та Порядку проведення індексації такс, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665?

Проведення експертизи заявник просить доручити Рівненському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, розташованому за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 10, мотивуючи вибір експертної установи її територіальною наближеністю, завантаженістю та строками виконання досліджень. Витрати на проведення експертизи просить покласти на Костопільську міську раду.

Крім того, відповідач просить на підставі пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України зупинити провадження у справі № 918/872/25 на час проведення експертизи.

14.09.2026 (вх. № 7730/26) від Костопільської міської ради надійшли додаткові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, в яких відповідач підтримує вимоги апеляційної скарги та вважає, що висновки Верховного Суду від 22.07.2026 не свідчать про обов`язковість залишення рішення першої інстанції без змін, звертає увагу на необхідність перевірки місця порубки, кількості дерев, характеристик пнів, правильності розрахунку шкоди та індексації такс /т. 3 а.с. 137-145/.

25.09.2026 (вх. № 8094/26) від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить апеляційну скаргу Костопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 - без змін /т. 3 а.с. 152-163/.

29.09.2026 (вх. № 8174/26) від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, в яких просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання /т. 3 а.с. 167-169/.

07.10.2026 (вх. № 8435/26) від Костопільської міської ради надійшли письмові пояснення щодо клопотання про призначення судової експертизи /т. 3 а.с. 173-179/.

Ухвалою суду від 07.10.2026 розгляд справи відкладено на "19" жовтня 2026 р. о 14:00 год.

У зв`язку із відпусткою судді-члена колегії Коломис В.В. з 19.10.2026 по 04.11.2026 включно, проведено її заміну у судовій справі № 918/872/25, протокол від 19.10.2026, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Поліщук П.Я., Тимошенко О.М.

Ухвалою суду від 19.10.2026 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Поліщук П.Я., Тимошенко О.М. прийнято справу № 918/872/25 до свого провадження.

Розглянувши клопотання Костопільської міської ради про призначення судової земельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи, колегія суддів зазначає таке.

За змістом частини першої статті 99 ГПК України необхідною умовою призначення судової експертизи є потреба у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити обставини, що мають значення для справи.

Отже, саме по собі подання учасником справи клопотання про призначення експертизи не зумовлює обов`язку суду його задовольнити. Вирішуючи таке клопотання, суд має встановити, які саме обставини потребують експертного дослідження та чи можуть вони бути з`ясовані на підставі інших наявних у справі доказів.

Щодо запропонованого відповідачем питання про обґрунтованість розрахунку шкоди та його відповідність постанові Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 колегія суддів враховує, що визначення нормативного акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тлумачення його положень та перевірка правильності застосування порядку індексації такс належать до повноважень суду.

Незгода відповідача із застосуванням Інспекцією індексу споживчих цін за 2008 рік стосується передусім тлумачення порядку індексації, а тому відповідний довід підлягає оцінці судом під час вирішення спору.

Перевірка арифметичної правильності розрахунку за наведеними в ньому вихідними даними, зокрема множення кількості дерев відповідної групи на розмір такси та підсумовування отриманих значень, також може бути здійснена судом без призначення експертизи.

При цьому питання достовірності вихідних даних, у тому числі кількості дерев, їх діаметрів та місця розташування, підлягають окремій оцінці й не можуть вважатися вирішеними лише внаслідок арифметичної перевірки.

Стосовно питання про кількість пнів на земельній ділянці станом на дату проведення експертного огляду колегія суддів зазначає, що предметом доказування у цій справі є обставини порубки, зафіксовані під час обстеження 07.02.2025.

Саме по собі встановлення кількості пнів на дату нового огляду не дає відповіді на питання про кількість дерев, облікованих Інспекцією 07.02.2025.

У клопотанні не наведено обґрунтування того, у який спосіб запропонований підрахунок дозволить ідентифікувати саме зафіксовані у польовій переліковій відомості об`єкти та відмежувати їх від можливих змін стану місцевості за час, що минув.

Тобто наведені відповідачем доводи не підтверджують необхідності призначення експертизи для вирішення питання про правомірність застосування порядку індексації такс та арифметичну правильність розрахунку.

Не обґрунтовано також достатнього зв`язку між запропонованим визначенням кількості пнів на дату нового огляду та встановленням їх кількості станом на 07.02.2025.

Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 922/376/18 саме по собі не доводить необхідності призначення експертизи у цій справі. Можливість проведення експертизи під час нового апеляційного розгляду не звільняє суд від перевірки передбачених статтею 99 ГПК України умов її призначення з урахуванням конкретних обставин спору.

Водночас питання визначення розташування наведених у матеріалах справи географічних точок та співвіднесення облікованих пнів із межами земельних ділянок стосуються фактичних обставин місця заподіяння шкоди. Тому висновок щодо необхідності експертизи в цій частині залежить від того, чи дозволяють наявні у справі докази усунути наведені відповідачем суперечності без застосування спеціальних знань.

З огляду на викладене, оскільки обставини, для з`ясування яких заявлено клопотання, можуть бути встановлені шляхом дослідження та оцінки наявних у справі доказів, а необхідності застосування спеціальних знань, без яких установлення цих обставин є неможливим, не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання Костопільської міської ради про призначення судової земельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи.

У зв`язку з відмовою у призначенні експертизи відсутні й підстави для задоволення похідного клопотання про зупинення провадження у справі на час її проведення.

У судовому засіданні 19.10.2026 представник Костопільської міської ради підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і додаткових пояснень та просив її задовольнити.

Представники Державної екологічної інспекції Поліського округу заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у поданих до суду поясненнях, та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2025 через електронний сервіс “ЕкоЗагроза” надійшло електронне звернення № 003708 громадянина ОСОБА_1 щодо знищення та пошкодження - масової вирубки дерев на землях запасу Костопільської об`єднаної територіальної громади, у якому зазначено про орієнтовну площу порубки 3-4 га, наведено координати 50.989240633009, 26.209721724141, а у поясненні заявник вказує, що у даній локації інтернет відсутній, взяти до уваги наступні координати 50.989486, 26.209850. До звернення долучено фотографії місцевості та зрубаної деревини.

Листом від 30.01.2025 № 541/5.2-07 Державна екологічна інспекція Поліського округу (надалі - ДЕІ звернулася до Костопільської міської ради щодо визначення представника органу місцевого самоврядування для проведення спільного огляду відповідної території.

Листом від 03.02.2025 № 317/01-15, зареєстрованим Інспекцією 04.02.2025 за № 559/5.2-07, Костопільська міська рада визначила для участі в огляді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Наказом Державної екологічної інспекції Поліського округу від 05.02.2025 № 106-ОД “Про проведення огляду (обстеження) за зверненням ОСОБА_1 на веб-сайт "ЕкоЗагроза"” визначеним посадовим особам доручено в період з 06.02.2025 по 19.02.2025 провести огляд місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу за координатами, зазначеними у зверненні.

07.02.2025 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Іваном Ясковцем та Іваном Легкобитом у присутності головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Костопільської міської ради Любові Савчук проведено огляд відповідної території. За результатами огляду складено Акт № 210/003708 від 07.02.2025 (надалі - Акт).

В Акті зазначено, що обстежена земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Яполоть та є земельною ділянкою комунальної власності Костопільської міської ради з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389. На земельній ділянці виявлено рубку сироростучих дерев різних порід та діаметрів у кількості 1554 штуки.

Акт підписаний державними інспекторами Іваном Ясковцем та Іваном Легкобитом та представником Костопільської міської ради Любов`ю Савчук. Зауважень чи заперечень представника Костопільської міської ради Любові Савчук щодо місця проведення обстеження, кадастрового номера земельної ділянки, самого факту виявлення порубки або змісту Акта документ не містить.

До Акта додано польову перелікову відомість зрізаних дерев на земельній ділянці комунальної власності Костопільської міської ради з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389 № 1 від 07.02.2025. У польовій переліковій відомості зазначено породи зрізаних дерев, діаметри пнів у корі біля шийки кореня, їх категорію - сироростучі, та кількість дерев. Польова перелікова відомість викладена на 18 аркушах, містить нумерацію облікованих дерев до 1554 включно та підсумковий запис про 1554 дерева. У ній передбачено два виміри діаметра пня та їх середнє значення. Відомість підписана державними інспекторами Ясковцем І.А. та Легкобитом І.Й.; підписів представників міської ради на цьому документі немає.

На підставі Акта та польової перелікової відомості державним інспектором здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної порубкою дерев, відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. Згідно з проведеним розрахунком загальний розмір заподіяної шкоди становить 4 888 086,39 грн.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області земельна ділянка з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389 має площу 4,1774 га, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - земельні ділянки запасу, форма власності - комунальна, власник - Костопільська міська рада.

25.02.2025 ДЕІ Поліського округу повідомила заявника про встановлення під час проведення обстеження факту вирубки дерев та про підготовку матеріалів для направлення до правоохоронних органів. У цьому ж листі Інспекція зазначила, що подія не відноситься до наслідків збройної агресії Російської Федерації, тому зверненню у відповідному сервісі присвоєно статус “неверифіковано”.

05.03.2025 ДЕІ Поліського округу направила до Головного управління Національної поліції в Рівненській області матеріали щодо виявленої незаконної порубки, у тому числі копію Акта № 210/003708, копію розрахунку розміру шкоди та копію первинного звернення. Одночасно ДЕІ зазначила, що незаконною порубкою 1554 сироростучих дерев державі заподіяно шкоду у розмірі 4 888 086,39 грн.

10.04.2025 орган Національної поліції повідомив Інспекцію про проведення перевірки за відповідними матеріалами. Згідно з повідомленням органу Національної поліції від 10.04.2025, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися, осіб, причетних до порубки, не встановлено.

29.07.2025 Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Костопільської міської ради з претензією № 91/11-12 про добровільне відшкодування 4 888 086,39 грн шкоди протягом місяця. До претензії додано розрахунок із розподілом 1554 дерев на одинадцять груп за діаметрами. У претензії зазначено, що вимірювання виконувалися металевою рулеткою, повіреною згідно зі свідоцтвом № П12/4560/24 від 12.12.2024 зі строком дії до 12.12.2025.

Претензія відповідачем задоволена не була. У зв`язку з невідшкодуванням шкоди у добровільному порядку Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася з цим позовом до Господарського суду Рівненської області.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 20.01.2026 у справі № 918/872/25 позов задовольнив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено факт незаконної порубки 1554 дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 5623487800:05:002:0389, яка перебуває у комунальній власності Костопільської міської ради.

Місцевий господарський суд виходив із того, що в діях Костопільської міської ради наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема протиправна бездіяльність, шкода, причинний зв`язок між такою бездіяльністю та заподіяною шкодою, а також вина. При цьому суд першої інстанції врахував Акт № 210/003708 від 07.02.2025, польову перелікову відомість № 1 від 07.02.2025 та інші матеріали обстеження.

Суд першої інстанції зазначив, що Акт підписано представником Костопільської міської ради без зауважень та заперечень, у тому числі щодо місця проведення обстеження та кадастрового номера земельної ділянки.

Місцевий господарський суд також урахував, що осіб, які безпосередньо здійснили незаконну порубку, не встановлено, а тому відповідно до частини другої статті 107 Лісового кодексу України шкода, заподіяна лісу, не наданому у користування, підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться такий ліс.

Перевіривши проведений Державною екологічною інспекцією Поліського округу розрахунок, суд першої інстанції визнав заявлену до стягнення суму 4 888 086,39 грн обґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

За змістом статей 77-79, 86 ГПК України суд перевіряє допустимість і достовірність кожного доказу, оцінює вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили. Відсутність доказів на спростування певної обставини не звільняє сторону, яка на неї посилається, від обов`язку її доведення.

Під час нового апеляційного розгляду колегія суддів ураховує обов`язкові відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.07.2026 у цій справі.

Зокрема, у пунктах 5.13-5.17 та 5.26 зазначено про необхідність оцінити докази місця порубки, перевірити доводи щодо можливого накладення земельних ділянок та розрахунок заподіяної шкоди. Водночас направлення справи на новий розгляд не означає наперед установленого результату вирішення спору та не звільняє апеляційний суд від оцінки інших доводів скаржника.

Відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси перебувають під охороною держави, власність зобов`язує, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є обов`язком держави.

За змістом статті 1 Лісового кодексу України ліс є природним комплексом, у якому деревна та чагарникова рослинність поєднується з іншими взаємопов`язаними природними компонентами. Усі ліси на території України незалежно від категорії земель, на яких вони зростають, та права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 9, 86 Лісового кодексу України право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, на які, поряд з іншими визначеними законом суб`єктами, покладено забезпечення охорони і захисту лісів, зокрема від незаконних рубок.

Частиною другою статті 107 Лісового кодексу України встановлено спеціальне правило: шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться відповідний ліс.

За статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

При визначенні підстав відповідальності органу місцевого самоврядування загальні положення статті 1166 ЦК України застосовуються з урахуванням спеціального припису частини другої статті 107 Лісового кодексу України та положень статті 1173 ЦК України щодо шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування під час здійснення ним повноважень.

На значення статті 1173 ЦК України у спірних правовідносинах Верховний Суд звернув увагу в постанові від 22.07.2026 у цій справі. Тому висновок про відповідальність відповідача не може ґрунтуватися лише на тому, що він не довів відсутності своєї вини.

Щодо місця вчинення порубки та належності відповідної території колегія суддів зазначає таке.

У зверненні ОСОБА_1 від 28.01.2025 № 003708 зазначено координати 50.989240633009, 26.209721724141, а в коментарі до нього - координати 50.989486, 26.209850.

Заявник повідомив про масову вирубку на землях запасу Костопільської територіальної громади, орієнтовно на площі 3-4 га, та окремо зазначив про відсутність інтернет-з`єднання у відповідній місцевості.

Разом зі зверненням подано фотографії місцевості та зрубаної деревини, а також зображення картографічного сервісу з відомостями про земельну ділянку з кадастровим номером 5623487800:05:002:0388.

Натомість наказ від 05.02.2025 № 106-ОД визначає місце обстеження за координатами 50.989240633009, 26.209721724141, які наведено в електронному зверненні.

В Акті № 210/003708 від 07.02.2025 місце виявлення порубки визначено за відповідними координатами та кадастровим номером 5623487800:05:002:0389.

Цей самий кадастровий номер зазначено у назві польової перелікової відомості № 1 від 07.02.2025 та розрахунку шкоди, доданому до претензії від 29.07.2025 № 91/11-12.

Отже між наказом та Актом простежується зв`язок за координатами місця огляду, а між Актом, польовою переліковою відомістю та розрахунком - за кадастровим номером ділянки, датою обстеження та загальною кількістю облікованих дерев. Йдеться про документи, складені на різних етапах опрацювання одного повідомлення та результатів одного огляду.

Зображення з номером земельної ділянки 5623487800:05:002:0388 є додатком до первинного повідомлення громадянина, яке стало приводом для перевірки відомостей на місцевості. Воно не є результатом проведеного Інспекцією обстеження та саме собою не засвідчує, що інспектори облікували дерева на ділянці …0388.

Водночас відсутність інтернет-з`єднання, на яку послався заявник, не визнається самостійним доказом помилковості кадастрового номера. Визначальне значення має зіставлення всього комплексу документів про місце обстеження.

У пункті 5.14 постанови Верховного Суду від 22.07.2026 відтворено висновок місцевого господарського суду про відповідність обох наведених у зверненні координат ділянці …0389 з урахуванням наявних у справі знімків картографічного сервісу. Цей висновок оцінюється разом з відомостями Акта та офіційною інформацією Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, за якою ділянка 5623487800:05:002:0389 має площу 4,1774 га, перебуває у комунальній власності Костопільської міської ради та належить до земель запасу.

Окремо колегія суддів ураховує участь представника відповідача у виїзному огляді.

Листом від 03.02.2025 № 317/01-15 міська рада визначила своїх представників для участі в обстеженні; Акт підписано представником ради без зауважень щодо місця його проведення, кадастрового номера та кількості виявлених дерев.

Ця обставина не є визнанням позову та не позбавляє відповідача права заперечувати проти змісту Акта, однак має доказове значення, оскільки стосується безпосереднього сприйняття обставин огляду його учасником.

Показники площі ділянки 5623487800:05:002:0389 на зображеннях картографічного сервісу з сайту kadastrova-karta.сom становлять 4,1804 га та 4,1660 га та відрізняються між собою на 0,0144 га, або 144 м2т. 1 а.с. 27).

Водночас обидва показники відрізняються від офіційної площі 4,1774 га. Зазначена розбіжність не дозволяє визначити ані конфігурацію можливого накладення, ані його розташування відносно облікованих пнів.

Разом з тим на сайті kadastrova-karta.сom міститься інформація наступного змісту:

- кадастрова карта - це інтерактивний інструмент, що відображає земельні ділянки України з їхніми межами, кадастровими номерами та основними характеристиками. Вона допомагає знаходити та ідентифікувати земельні ділянки, перевіряти їх статус і переглядати доступну інформацію;

- інформація на публічній кадастровій карті має довідковий характер. Для офіційного підтвердження даних про земельну ділчнку необхідно замовити витяг із Державного земельного кадастру, який є офіційним документом, що містить актуальну та юридично значиму інформацію про ділянку;

- незначна розбіжність між площею земельної ділянки на карті з площею в документах може бути пов`язана з методологічними особливостями вимірювань або технічними похибками. Якщо розбіжність суттєва - необхідно звернутися до інженера-землевпорядника або відділу Держгеокадастру для проведення перевірки.

У матетіалах справи відсутні докази звернення власника земельної ділянки Костопільської міської ради відділу Держгеокадастру для проведення перевірки площі земельної ділянки 5623487800:05:002:0389 у зв`язку з розбіжністю площі на кадастровій карті 4,1804 га та 4,1660 га з площею в документах 4,1774 га.

Тому колегія суддів не ототожнює різницю між цифровими показниками площі з доведеним накладенням кадастрових меж і виходить з офіційних відомостей про площу ділянки.

Посилання на земельну ділянку з кадастровим номером 5623487800:05:015:0017 площею 430,1159 га та її перебування у постійному користуванні СВСК «Селянський ліс» підтверджує існування іншого об`єкта земельних прав. Проте відомості про права на цю ділянку не підтверджують проведення на ній саме того обліку 1554 дерев, результати якого оформлено Актом і польовою переліковою відомістю від 07.02.2025.

У наведених скаржником запереченнях не ідентифіковано конкретних записів відомості, які стосувалися б цієї іншої ділянки, та не наведено даних, що визначали б відповідну частину порубки.

Відсутність такого спростування не є єдиною підставою висновку суду, оскільки у цьому випадку перевага надається сукупності доказів, а саме: Акту безпосереднього огляду із зазначенням місця порубки, пов`язаній з ним польовій переліковій відомості, наказу з координатами місця обстеження, офіційним земельно-кадастровим відомостям та участі представника ради в огляді.

За своїм змістом ця сукупність доказів є більш вірогідною щодо проведення обліку порубки на ділянці 5623487800:05:002:0389, ніж припущення про можливе перебування невизначеної частини пнів на іншій ділянці.

Тобто наведені розбіжності не оцінюються судом ізольовано та не визнаються автоматично технічними помилками.

За результатами їх оцінки у взаємному зв`язку з іншими доказами колегія суддів не вбачає достатніх підстав віднести обліковану порубку або визначену її частину до ділянки 5623487800:05:002:0388 чи 5623487800:05:015:0017.

Така оцінка відповідає вимозі Верховного Суду перевірити обґрунтованість доводу про накладення, а не покладати саму можливість його існування в основу повної відмови в позові.

Щодо відсутності в Акті плану-схеми земельної ділянки колегія суддів зазначає, що ця обставина враховується під час перевірки повноти фіксації місця порубки. Саме по собі зазначення кадастрового номера не замінює оцінки інших просторових відомостей.

Водночас неповнота заповнення окремої графи не означає відсутності будь-яких даних про місце обстеження та не зумовлює автоматичного відхилення всього документа.

У цій справі інформація про порубку міститься в розділі 5 Акта «Рослинний світ», а його відомості про місце огляду оцінено разом із наказом, зверненням, картографічними матеріалами та інформацією Держгеокадастру.

Отже довід про відсутність плану-схеми не залишено поза увагою, проте за результатами сукупної оцінки доказів він не спростовує визначеного в Акті місця облікованої порубки.

Щодо правового режиму насаджень та суб`єкта відшкодування шкоди колегія суддів зазначає таке.

Віднесення ділянки 5623487800:05:002:0389 до земель сільськогосподарського призначення не виключає існування на ній лісу.

При цьому застосування частини другої статті 107 Лісового кодексу України не може обґрунтовуватися лише наявністю будь-яких дерев на такій ділянці.

У даному випадку характер насаджень оцінюється за Актом від 07.02.2025, польовою переліковою відомістю та фотоматеріалами, поданими разом зі зверненням № 003708.

Фотографії відображають територію масової порубки серед деревної рослинності, зрубані стовбури, гілля та прилеглі насадження; польова відомість містить індивідуальний облік значної кількості дерев різних діаметрів. У сукупності ці відомості характеризують порубку деревного масиву, а не окремих дерев у складі присадибного озеленення, саду чи іншого зазначеного у статті 4 Лісового кодексу України об`єкта, який не входить до лісового фонду.

Доказове значення фотографій у цій частині обмежується характеристикою рослинності та стану місцевості. Самостійним джерелом визначення кадастрових меж або точних діаметрів усіх дерев суд їх не визнає.

Відомості Головного управління Держгеокадастру про належність ділянки 5623487800:05:002:0389 до земель запасу мають значення не тільки для визначення власника.

За змістом частини другої статті 19 Земельного кодексу України до запасу можуть належати земельні ділянки кожної категорії, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

Відомості про постійне користування СВСК «Селянський ліс» стосуються іншої ділянки (5623487800:05:015:0017) та не підтверджують передання йому ділянки 5623487800:05:002:0389 або лісу на ній.

Отже висновок про ненадання спірного лісу в користування ґрунтується на офіційних відомостях про статус земель запасу та відсутності документів про передання саме цього об`єкта визначеному користувачу, а не тільки на комунальній формі власності на землю.

З інформації органу Національної поліції від 10.04.2025 вбачається, що за направленими Інспекцією матеріалами проводилася перевірка, відомості до ЄРДР не вносилися, осіб, причетних до порубки, не встановлено.

Ці відомості відображено також у пункті 4.10 постанови Верховного Суду від 22.07.2026. Документів, які б підтверджували встановлення безпосереднього заподіювача саме цієї шкоди, у наведеному сторонами обґрунтуванні спору немає.

Звернення міської ради до правоохоронного органу із заявою про кримінальне правопорушення саме собою не визнається визнанням позову, розміру шкоди або власної протиправної бездіяльності. Подання такої заяви спрямоване на перевірку повідомлених обставин та встановлення винних осіб і не усуває необхідності оцінити докази у господарській справі.

За сукупності встановлених обставин - заподіяння шкоди лісу на території громади, ненадання цього лісу в користування та невстановлення осіб, які здійснили порубку, - застосуванню підлягає спеціальне правило частини другої статті 107 Лісового кодексу України.

Щодо законності проведення огляду, застосування постанов Кабінету Міністрів України № 783 і № 303 та статусу звернення колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783 затверджено, зокрема, Порядок фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу та окремий Порядок організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації (надалі - Порядок). Їх приписи мають оцінюватися з урахуванням предмета регулювання кожного з цих актів.

Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що підставою огляду є електронне звернення, подане через ЕкоЗагрозу, а для його проведення видається наказ із зазначенням підстави, місця, початкової та кінцевої дат і відповідальних осіб.

Пункт 5 Порядку допускає залучення працівників органів місцевого самоврядування, а пункт 7 - проведення вимірювань, фіксацію результатів та передання матеріалів правоохоронним органам.

Звернення ОСОБА_1 від 28.01.2025 № 003708 повідомляло про конкретну подію - масову порубку дерев із заподіянням шкоди рослинності.

Порядок № 783 охоплює не тільки наслідки збройної агресії, але й надзвичайні ситуації та події.

Відсилання пункту 2 цього Порядку до Кодексу цивільного захисту України не дає підстав ототожнювати всі зазначені у Порядку події виключно з офіційно класифікованими надзвичайними ситуаціями.

За пунктом 25 частини першої статті 2 цього Кодексу небезпечна подія може характеризуватися, зокрема, завданням матеріальних збитків; наведений у визначенні перелік її видів не є вичерпним.

Тому для перевірки повідомлення про масову порубку та фіксації заподіяної нею шкоди не вимагалося попереднього встановлення зв`язку цієї події зі збройною агресією Російської Федерації.

Повідомлення ДСНС від 29.10.2025 № 163-27135/164-3 про ненадходження відомостей щодо надзвичайних ситуацій на території громади у лютому 2025 року, на яке посилається відповідач у додаткових поясненнях від 12.09.2026, стосується обліку надзвичайних ситуацій.

Воно саме собою не заперечує події масової порубки, зафіксованої під час огляду. Наказ від 05.02.2025 № 106-ОД містить посилання на електронне звернення, координати місця обстеження, визначає строк з 06.02.2025 по 19.02.2025 та посадових осіб, яким доручено огляд.

Пунктом 1.2 наказу ДЕІ передбачено залучення визначених радою представників.

Огляд фактично проведено 07.02.2025, тобто в межах установленого наказом строку, та оформлено Актом № 210/003708.

За змістом наказу й Акта предметом дій Інспекції був огляд місця ймовірного заподіяння шкоди та облік дерев. Вони не оформлювалися як перевірка господарської діяльності ради за визначеним переліком питань державного нагляду.

Суд оцінює не лише назву документа, а й фактичний зміст проведеного заходу.

Обмеження, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, та вимоги погодження позапланової перевірки за Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються відповідних заходів державного нагляду (контролю). Вони не є підставою для ототожнення з такою перевіркою будь-якого виїзду посадових осіб Інспекції для огляду місця заподіяння шкоди за окремо визначеною процедурою.

Посилання у пункті 4 наказу № 106-ОД на необхідність дотримання постанови № 303 не змінює предмета призначеного огляду і не засвідчує, що цим наказом призначено позапланову перевірку господарської діяльності.

Відтак відсутність погодження, передбаченого для іншої процедури, не доводить незаконності проведеного у цій справі огляду.

Посилаючись на постанову у справі № 906/1011/24, скаржник указує на отримання Інспекцією погодження для наступного позапланового заходу після огляду, однак сама наявність в іншій справі двох послідовних заходів не встановлює універсального правила про недопустимість матеріалів будь-якого огляду без проведення після нього окремої перевірки.

У цій справі правова підстава огляду та допустимість його результатів оцінюються за змістом наказу № 106-ОД, Акта № 210/003708 і норм, що регулюють відповідну процедуру.

Лист Інспекції від 25.02.2025 № 1121/5.2-10 одночасно містить повідомлення про встановлення факту порубки, підготовку матеріалів для правоохоронних органів та пояснення присвоєння статусу «неверифіковано» відсутністю зв`язку події зі збройною агресією. Отже у цьому листі Інспекція не заперечила факту виявленої порубки. Суд розмежовує статус електронного звернення та відомості, безпосередньо зафіксовані під час виїзного огляду.

Разом із тим наявність такого статусу не дозволяє стверджувати, що Інспекція виконала процедуру верифікації саме у спосіб, передбачений пунктом 8 Порядку фіксації фактів заподіяння шкоди. Оцінюючи наслідки цієї обставини, колегія суддів ураховує, що зазначений пункт визначає порядок опрацювання звернення в електронній системі та строк розрахунку після верифікації. Він не встановлює припинення матеріального обов`язку відшкодувати шкоду внаслідок недоліків обліку звернення та не замінює оцінки законності отримання первинних доказів.

Розрахунок ґрунтується на результатах огляду, проведеного на підставі окремого наказу, та нормативних таксах. Право Інспекції визначати розмір шкоди, пред`являти претензії та позови передбачене природоохоронним законодавством і не виникає виключно внаслідок технічної зміни статусу звернення в ЕкоЗагрозі.

Установлений недолік верифікації сам собою не свідчить, що Акт та відомість отримані шляхом заборонених законом дій, і не є достатнім для їх відхилення за статтею 77 ГПК України.

Довід про складання розрахунку лише 29.07.2025 спростовується змістом листа Інспекції до органу Національної поліції від 05.03.2025, з яким уже було направлено копію розрахунку та зазначено суму 4 888 086,39 грн; відповідні обставини відображено і в пункті 4.9 постанови Верховного Суду від 22.07.2026.

Таким чином, дата претензії не є датою першого існування розрахунку. Водночас на підставі цього листа суд не встановлює невідому точну дату його складення та не підміняє нею дату верифікації звернення.

Щодо незалучення Держлісагентства до визначення розміру шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 11 Порядку організації та проведення огляду передбачає здійснення розрахунку відповідальними особами Держекоінспекції із залученням органів, визначених відповідальними за розрахунок шкоди у відповідній сфері.

Водночас абзац другий пункту 12 цього ж Порядку передбачає, що на підставі акта відповідальні особи Інспекції розраховують розмір шкоди за затвердженими методиками та/або залучають до цього відповідні органи.

Системне тлумачення цих положень дає підстави розмежувати залучення органу для виконання розрахунків у сфері його відповідальності та самостійне застосування Інспекцією нормативних такс у межах її повноважень.

Припис пункту 11 не може тлумачитися відокремлено від альтернативи, прямо передбаченої пунктом 12, як безумовна вимога спільного складання кожного розрахунку.

У цій справі розрахунок здійснено інспектором Ясковцем І.А. шляхом застосування такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, до даних Акта та польової перелікової відомості.

Розрахунок не містить самостійної оцінки вартості лісових ресурсів за методикою, застосування якої віднесено виключно до іншого органу, а відтворює нормативно визначений спосіб обчислення шкоди за кількістю та діаметрами дерев.

Наведені скаржником у додаткових поясненнях від 12.09.2026 відомості листа Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2025 № 06-1042 стосуються відсутності звернення Інспекції щодо цього обстеження.

Проте сам факт незалучення відповідного органу, з огляду на співвідношення пунктів 11 і 12 та спосіб виконання саме цього розрахунку, не доводить здійснення розрахунку неуповноваженою особою і не є достатньою підставою для визнання його недопустимим доказом.

Такий висновок не надає розрахунку наперед установленої сили та не означає автоматичного підтвердження його правильності, оскільки вихідні дані та обчислення підлягають самостійній оцінці судом.

Так колегія суддів ураховує, що облік кількості, діаметрів та характеристик дерев відображено не тільки загальним числом в Акті, а й окремим документом - польовою переліковою відомістю № 1 від 07.02.2025 на 18 аркушах.

Відомість містить послідовну нумерацію до 1554, графи двох вимірів діаметра, середнього діаметра, категорії придатності та породи дерева. На останньому аркуші наведено підсумок обліку; документ підписано інспекторами Ясковцем І.А. та Легкобитом І.Й.

Відсутність підпису представника ради на відомості суд не ототожнює з його згодою з кожним окремим вимірюванням. Однак вона також не позбавляє документ значення письмового доказу, складеного особами, які виконували облік.

Відомість прямо пов`язана з Актом за датою, назвою об`єкта та підсумковою кількістю дерев.

Її зміст оцінюється самостійно та разом з Актом, а не вважається доведеним виключно внаслідок підписання Акта представником ради.

У претензії № 91/11-12 зазначено, що вимірювання виконувались металевою рулеткою, повіреною згідно зі свідоцтвом № П12/4560/24 від 12.12.2024 зі строком дії до 12.12.2025.

Ці відомості характеризують заявлений Інспекцією спосіб вимірювання; самі собою вони не замінюють перевірки записів польової відомості та не є доказом безпомилковості кожного виміру.

Заперечення скаржника щодо відсутності окремої позначки про припинення росту не спростовує застосування додатка 1 до постанови № 665, який передбачає обчислення шкоди як за незаконне вирубування, так і за пошкодження дерев до ступеня припинення росту.

За Актом та польовою відомістю у цій справі обліковано саме зрізані дерева, а не дерева з частковими пошкодженнями, які залишені на корені. Тому для кваліфікації зафіксованої рубки не потрібно додатково доводити ступінь пошкодження дерева за ознаками, призначеними для іншого способу заподіяння шкоди.

Разом із тим відомості про сироростучість або сухостійність мають самостійне значення, оскільки за незаконне вирубування сухостійних дерев застосовується зменшений розмір такси.

У первинних документах Інспекції обліковані дерева віднесено до сироростучих; саме на цій характеристиці ґрунтується розрахунок.

Заперечення щодо відсутності формулювання «до ступеня припинення росту» не є доказом сухостійності облікованих дерев.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22 колегія суддів оцінює з урахуванням того, що в ній відсутність відомостей про ступінь припинення росту розглянуто серед обставин недоведеності кількості, ознак дерев і розміру шкоди.

Тому відхилення цього доводу лише з посиланням на слово «вирубування» було б недостатнім, оскільки у цій справі значення мають сукупно зміст Акта, індивідуальні записи польової відомості та фотоматеріали зрізаних стовбурів і гілля. Вони підлягають оцінці щодо того, чи підтверджують саме обліковану рубку та необхідні для обраної такси характеристики.

Правовий висновок у справі № 922/618/22 не замінює таку оцінку припущенням про характеристики всіх дерев або лише арифметичним відтворенням суми позову.

Щодо часу порубки колегія суддів розмежовує дату її вчинення, дату повідомлення про неї та дату виявлення й документування наслідків.

Звернення від 28.01.2025 і Акт від 07.02.2025 не встановлюють точного календарного дня зрізання кожного дерева. Тому 07.02.2025 у цій постанові зазначається як дата огляду, а не як установлена дата здійснення всіх рубок. Саме по собі невстановлення точного дня не спростовує зафіксованого факту порубки; водночас воно не дає підстав довільно визначати інший період заподіяння шкоди чи застосовувати до нього інший розмір такс.

Щодо розрахунку колегія суддів зазначає наступне.

Доданий до претензії від 29.07.2025 № 91/11-12 розрахунок систематизує 1554 дерева за одинадцятьма діаметральними групами. Для кожної групи зазначено кількість дерев, одиничну таксу та суму шкоди.

Наведений позивачем розподіл і результати множення мають такий вигляд:

Діаметр пня, смКількість деревБазова такса, грнСума за базовою таксою, грнТакса у розрахунку позивача, грнСума у розрахунку позивача, грн

10 і менше16642,006 972,00297,7249 421,52

10,1– 1424874,0018 352,00524,55130 088,40

14,1– 18239190,0045 410,001 346,81321 887,59

18,1– 22508390,00198 120,002 764,511 404 371,08

22,1– 26194685,00132 890,004 855,61941 988,34

26,1– 301121 080,00120 960,007 655,57857 423,84

30,1– 34351 449,0050 715,0010 271,22359 492,70

34,1– 38201 845,0036 900,0013 078,26261 565,20

38,1– 42182 266,0040 788,0016 062,51289 125,18

42,1– 46122 688,0032 256,0019 053,86228 646,32

46,1– 5023 109,006 218,0022 038,1144 076,22

Разом1554-689 581,00-4 888 086,39

Загальна кількість дерев у розрахунку становить: 166 + 248 + 239 + 508 + 194 + 112 + 35 + 20 + 18 + 12 + 2 = 1554.

Множення заявлених кількостей на використані позивачем одиничні такси та додавання отриманих добутків відтворює 4 888 086,39 грн. Помилок у цих операціях не встановлено.

Цей результат стосується арифметики розрахунку і сам по собі не засвідчує правильності вимірів або віднесення кожного дерева до певного інтервалу діаметрів.

За базовими таксами додатка 1 до постанови № 665 відповідний розподіл дає: 166 х 42 + 248 х 74 + 239 х 190 + 508 х 390 + 194 х 685 + 112 х 1080 + 35 х 1449 + 20 х 1845 + 18 х 2266 + 12 х 2688 + 2 х 3109 = 689 581 грн.

Отже, використана скаржником базова сума 686 820 грн не відповідає наведеним кількостям та базовим таксам.

Порядок проведення індексації, затверджений постановою № 665, передбачає індексацію з 01.01.2009 за формулою Ні = Нп Ч І / 100, де Нп - проіндексована такса попереднього року, а І -індекс споживчих цін за попередній рік.

Поточна та попередня одиничні такси визначаються з округленням до двох десяткових знаків.

Якщо індекс за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація не проводиться. Визначення базового значення станом на 31.12.2008 не означає, що воно вже проіндексоване за 2008 рік.

Для першої індексації у 2009 році попереднім роком є 2008 рік, тому застосування індексу 122,3 % відповідає формулі.

Довід скаржника, що перша індексація має впливати на такси лише з 2010 року, суперечить прямо встановленому початку індексації.

Передбачений пунктом 4 Порядку строк подання Держстатом інформації до 1 лютого регулює обмін відповідними даними та не змінює визначених пунктом 1 року першої індексації й попереднього року, за який застосовується індекс.

Тому посилання на цей строк не обґрунтовує виключення індексу за 2008 рік. Для контрольного перерахунку такс на 2025 рік застосовано загальнодержавні індекси споживчих цін за 2008-2024 роки відповідно: 122,3; 112,3; 109,1; 104,6; 99,8; 100,5; 124,9; 143,3; 112,4; 113,7; 109,8; 104,1; 105,0; 110,0; 126,6; 105,1; 112,0 %.

Індекс за 2012 рік, який не перевищує 100 %, не зменшує такси. Послідовне застосування решти індексів з округленням одиничної такси на кожному річному кроці дає для наведених груп: 297,79; 524,55; 1 346,82; 2 764,55; 4 855,63; 7 655,52; 10 271,27; 13 078,26; 16 062,55; 19 053,87; 22 038,09 грн.

За незмінного наведеного у розрахунку розподілу дерев контрольний підсумок становить 4 888 121,55 грн, що на 35,16 грн перевищує заявлену суму.

Водночас виявлена розбіжність не підтверджує заявленого скаржником завищення загального розміру шкоди внаслідок включення індексу за 2008 рік.

Крім того, 686 820 х 5,7936 = 3 979 160,35 грн після округлення до копійок, а не 3 979 141 грн, як указано скаржником. За базовою сумою 689 581 грн добуток на цей коефіцієнт становив би 3 995 156,48 грн.

Однак обидва добутки не є належною заміною послідовної щорічної індексації одиничних такс і не обґрунтовують запропонованого відповідачем розміру відшкодування. Суд не вправі виходити за межі заявленої вимоги.

Тому контрольний результат, більший за ціну позову, не є підставою для збільшення суми стягнення.

З огляду на викладене доводи щодо автоматичної недопустимості Акта через непідписання представником ради польової відомості, незалучення Держлісагентства або відсутність окремої словесної позначки про ступінь припинення росту, а також довід про необхідність виключення індексу за 2008 рік не є достатніми підставами для відмови в позові.

Вирішальне значення має встановлення за сукупністю доказів місця облікованої порубки, її обсягу, характеристик дерев та передбачених частиною другою статті 107 Лісового кодексу України умов відповідальності.

Оцінивши докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджено заподіяння шкоди лісу, не наданому в користування, у межах території Костопільської міської територіальної громади та невстановлення осіб, які безпосередньо здійснили незаконну порубку.

Отже відповідно до частини другої статті 107 Лісового кодексу України обов`язок відшкодування цієї шкоди покладається на Костопільську міську раду.

За результатами перевірки доказів та розрахунку підстав для зменшення заявленої до стягнення суми 4 888 086,39 грн з наведених скаржником мотивів не встановлено.

Контрольний перерахунок індексації не зумовлює збільшення суми стягнення понад заявлену позивачем вимогу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу — без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі № 918/872/25 за доводами апеляційної скарги Костопільської міської ради.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 20 січня 2026 року у справі № 918/872/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Справу № 918/872/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повну постанову складено "23" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Поліщук П.Я.

Суддя Тимошенко О.М.