Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №910/1015/26
Суддя: Андрієнко В.В.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2026 р. Справа№ 910/1015/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Чубар С.В.; Алексєєнко Я.Я.
від відповідача : Заведій В.І.
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 (Повне рішення складено 08.06.2026.)
у справі № 910/1015/26 (суддя Сівакова В.В.)
За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс»
до Міністерства оборони України
про зміну умов контракту
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Міністерства оборони України про зміну умов контракту.
В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував про те, що 16.07.2024 між сторонами був укладений державний контракт про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/6/1/43, відповідно до якого позивач повинен був надати послуги в наступні терміни: ремонт виробів у кількості 3 одиниці до 30.11.2024; ремонт виробів у кількості 10 одиниць до 30.11.2025. Позивач зазначає, що під час виконання контракту склалася ситуація, за якої відповідач, всупереч умовам контракту, не забезпечив заміну неремонтопридатних комплектуючих. Два вироби передано позивачу неремонтнопридатними. При цьому, позивачем фактично надано послуги з ремонту виробів у кількості 9 одиниць, що підтверджується актами приймання-передачі основних засобів та актами приймання наданих послуг, ремонт ще одного виробу наразі перебуває на завершальній стадії. У зв`язку з викладеними обставинами виникли об`єктивні труднощі щодо надання позивачем послуг з ремонту виробів у кількості 3 одиниць у визначені контрактом терміни. Зазначене зумовлено тим, що відповідач не надав ремонтопридатних комплектуючих та відсутністю на ринку України зазначених складових частин, а два вироби було отримано неремонтнопридатними. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо забезпечення ремонтнопридатними складовими частинами та заміни виробів, що були передані неремонтнопридатними. Але на даний час ці заявки не задоволені. З метою належного виконання договірних зобов`язань та врегулювання ситуації позивач звертався до відповідача з листом № 29/2.1-5644 від 06.11.2025 з проханням розглянути питання перенесення строків надання послуг, проте він залишений без відповіді. Позивач отримав висновок Київської обласної (регіональної) ТПП № 714/03.23 від 18.11.2025 про істотну зміну обставин, який було надіслано відповідачу разом з листом та № 29/2.1-5894 від 21.11.2025 щодо зміни термінів надання послуг, який також залишився без відповіді. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою змінити державний контракт № 370/3/5/6/1/43 від 16.07.2024, а саме встановити термін надання послуг з ремонту до 30.06.2026.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 по справі № 910/1015/26 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 по справі № 910/1015/26 та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, на думку апелянта, під час розгляду справи судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено докази та надано їм невірну оцінку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/1015/26, призначено судове засідання на 19.08.2026.
У судовому засіданні 19.08.2026 було оголошено перерву до 30.09.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 розгляд справи призначено на 14.10.2026.
21.07.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.07.2024 між Міністерством оборони України (замовник) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс» (виконавець) укладено державний контракт № 370/3/5/6/1/43 (далі - контракт).
За змістом пункту 1.1 контракту виконавець бере на себе обов`язок надати замовникові послуги спеціального призначення з ремонту і технічного обслуговування систем озброєння код (50842000-9) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК021:2015 послуги з ремонту за технічним станом складових ЗРК Бук М(М1), а саме СВУ 9А310(М1) (далі - виріб) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг з відновлювальних (ремонтних робіт) (додаток 1 до контракту), що є невід`ємною частиною цього контракту, а замовник бере на себе обов`язок прийняти і оплатити ці послуги.
Відповідно до пункту 5.1 контракту строки надання послуг визначаються календарним планом надання послуг (додаток 1 до контракту), який є невід`ємною частиною контракту.
Надання послуг до погодженого строку допускається за письмовою згодою сторін.
За наявності належного обґрунтування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами), сторони, за спільною домовленістю, вправі коригувати строк надання послуг, не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення терміну надання послуг шляхом укладення додаткової угоди до контракту.
Положення пункту 5.2 контракту визначають місце надання послуг: виробничі площі виконавця (співвиконавця).
Придбання ремонтних комплектів (деталей, вузлів, агрегатів) для надання послуг проводиться виконавцем. На використані запасні частини як давальницьку сировину, виконавець оформляє «акти використання майна» за підписами виконавця та НОМЕР_1 ВП МО України. Передача виконавцем та приймання замовником наданих послуг оформляється актом приймання наданих послуг (пункти 5.3, 5.4 контракту).
Відповідно до пункту 5.6 контракту передання виробу замовником виконавцю здійснюється на підставі нарядів, виданих військовою частиною НОМЕР_2 , у присутності представника виконавця. При цьому військова частина, яка передає виріб для ремонту, оформлює акт технічного стану виробу (військового майна), а спільно з представником виконавця - акт приймання-передачі військового майна. Залишкова вартість виробу зазначається у наряді фінансово-економічною службою військової частини, яка передає виріб для ремонту.
Для проведення ремонту виріб передається виконавцю в ремонтопридатному стані, у належній комплектності та з робочою і пономерною документацією, належним чином заповненою станом на день передання. Тип, конструкція, технічний стан і комплектність виробу повинні відповідати вимогам державних стандартів, технічних умов, експлуатаційної документації та технологічних процесів щодо передання в ремонт військового майна відповідної номенклатури.
Акт технічного стану виробу (військового майна) оформлюється представником замовника - військовою частиною, яка передає відповідне майно.
Відповідний акт приймання-передачі військового майна з урахуванням вимог пунктів 9- 12 Порядку передачі військового майна до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності для розроблення, виробництва, модернізації, освоєння ремонту, проведення ремонту, дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання та його повернення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.08.2017 № 455, затверджується командиром військової частини, яка передає військове майно, при цьому акт приймання-передачі військового майна підписується представником військової частини, яка передає військове майно, та представником виконавця, який приймає військове майно.
За пунктом 5.7 контракту виконавець зобов`язаний не пізніше ніж за десять робочих днів до завершення надання послуг письмово повідомити замовника про готовність до їх здавання. Замовник, своєю чергою, організовує приймання послуг та перевезення відремонтованого виробу.
Факт дотримання виконавцем встановлених додатком 1 до даного контракту строків виконання робіт підтверджується підписанням акта приймання-передачі військового майна (п. 5.16 контракту).
Положення пунктів 11.2- 11.4 контракту передбачають, що зміни до цього контракту оформляються шляхом письмового укладання додаткової угоди до контракту, яка після підписання є невід`ємною частиною контракту. Зміни до цього контракту можуть бути внесені за спільною домовленістю сторін. Питання щодо внесення змін до цього контракту може вирішуватись сторонами не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення його строку.
У додатку 1 до контракту (календарний план надання послуг) сторони обумовили строки надання послуг таким чином: ремонт за технічним станом 3 одиниці техніки до 30.11.2024; ремонт за технічним станом 10 одиниць техніки до 30.11.2025.
Надалі сторонами було укладено ряд додаткових угод до контракту: № 1 від 02.10.2024, № 2 від 03.12.2024, № 3 від 30.01.2025, № 4 від 19.05.2025, № 5 від 30.11.2025.
Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, наявні всі передбачені статтею 652 Цивільного кодексу України умови для внесення змін до контракту внаслідок істотної зміни обставин.
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.
Зі змісту статті 626 Цивільного кодексу України вбачається, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За частиною другою статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Первісною редакцією пункту 10.1 контракту визначено, що цей контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025, в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов`язань по цьому контракту, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну.
Укладеною 30.11.2025 додатковою угодою № 5 сторони змінили п. 10.1 контракту таким чином: «Цей контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2026, в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов`язань по цьому контракту, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну».
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем за контрактом ремонтних робіт щодо дев`яти одиниць техніки, про що свідчать такі документи:
- акт приймання-передачі основних засобів від 17.07.2024 та акт приймання наданих послуг № 1 від 31.10.2024 (1 виріб);
- акт приймання-передачі основних засобів від 30.10.2024 та акт приймання наданих послуг № 2 від 18.11.2024 (1 виріб);
- акт приймання-передачі основних засобів від 15.11.2024 та акт приймання наданих послуг № 3 від 27.11.2024 (1 виріб);
- акт приймання-передачі основних засобів від 31.03.2025 та акт приймання наданих послуг № 4 від 05.05.2025 (1 виріб);
- акти приймання-передачі основних засобів від 25.07.2025, від 01.08.2025 та акт приймання наданих послуг № 5 від 11.08.2025 (2 вироби);
- акт приймання-передачі основних засобів від 25.09.2025 та акт приймання наданих послуг № 6 від 08.10.2025 (1 виріб);
- акти приймання-передачі основних засобів від 18.12.2025 та акт приймання наданих послуг № 45226 від 11.08.2025 (2 вироби).
За твердженням позивача, виконання зобов`язань щодо ремонту за технічним станом трьох одиниць СВУ 9А310М1 у передбачений контрактом строк до 30.11.2025 ускладнилося внаслідок ненадання відповідачем ремонтопридатних комплектуючих та відсутності необхідних складових частин на ринку України. Крім того, позивач зазначає, що вироби СВУ 9А310М1 № 6563 та № 5332 були отримані в неремонтопридатному стані.
За положеннями пункту 8.4 контракту продовження строку виконання зобов`язань щодо надання послуг можливе у разі істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за контрактом, у разі, якщо вони змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б цей контракт, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні контракту він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Сторона, яка не може виконати зобов`язання за контрактом унаслідок істотної зміни обставин, зобов`язана письмово повідомити про це іншу сторону протягом п`ятнадцяти календарних днів із моменту виникнення таких обставин.
Якщо сторона не повідомила у строк, визначений у другому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання істотної зміни обставин, вона позбавляється права посилатись на ці обставини навіть при наявності відповідного документа про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
У листі № 29/2.1-892 від 11.02.2025, що адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач повідомив, що за наслідками попереднього дефектування отриманого виробу СВУ 9А310М1 зав. № 6563 визначено неремонтопридатність спеціальної частини виробу в цілому та надано акт технічного стану; у листі позивач просив розглянути питання щодо заміни виробу на інший виріб (ремонтопридатний), або надати ремонтопридатні складові частини для можливості своєчасного виконання ремонту згідно з умовами контракту.
У листі № 29/2.1-4416 від 11.08.2025, що адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач повідомив, що технічний стан отриманого виробу СВУ 9А310М1 зав. № 5332 не відповідає вимогам п. 5.6 контракту й потребує проведення капітального ремонту та надано акт технічного стану № 242 від липня 2025 року; у листі позивач просив з метою своєчасного виконання контракту видати розпорядчий документ на отримання виробу технічний стан якого відповідає умовам контракту взамін виробу 9А310М1 № 5332.
У листі № 29/2.1-5533 від 30.10.2025, що адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач повідомив, що за наслідками проведення поглибленої дефектації отриманого виробу СВУ 9А310М1 зав. № 5935 визначено неремонтопридатність його складових та надано акт технічного стану № 248 від 17.10.2025, 250 від 17.10.2025 та № 252 від 20.10.2025; у листі позивач з метою проведення ремонту виробу 9А310М1 № 5935 згідно контракту просив забезпечити справними складовими.
Відповідачем не заперечується отримання наведених листів разом з актами технічного стану майна.
Листом № 29/2.1-5644 від 06.11.2025, адресованим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач повідомив, що за результатами дефектування виробів підприємство зверталося до замовника щодо заміни неремонтопридатних комплектуючих, доукомплектування виробів та заміни неремонтопридатних виробів. Водночас відповіді на зазначені звернення отримано не було, вироби не замінено, необхідні комплектуючі не надано, що, за твердженням позивача, унеможливлює надання послуг у визначені контрактом строки. У зв`язку із цим позивач просив розглянути можливість перенесення строків надання послуг за контрактом. Отримання зазначеного листа відповідач не заперечує.
У листі № 29/2.1-5702 від 11.11.2025, що адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач з посиланням на п. 8.4 контракту повідомляє замовника, що не може вчасно виконати зобов`язання за контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, датою виникнення яких вважає 06.11.2025; документ про виникнення істотної зміни обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами буде надано замовнику в строк, визначений п. 8.5 контракту. Відповідач не заперечує отримання даного листа.
Пункт 8.5 контракту передбачає, що доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за контрактом є документ про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Відповідний документ про істотну зміну обставин має бути наданий іншій стороні не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після письмового повідомлення відповідно до абзацу другого п. 8.4.
За умови ненадання документа про істотну зміну обставин у строк, визначений у другому абзаці цього пункту сторона позбавляється права посилатись на істотну зміну обставин навіть при наявності відповідного документу про істотну зміну обставин, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами.
18.11.2025 позивач отримав висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 714/03.23 про істотну зміну обставин, у якому торгово-промислова палата, посилаючись на ст. 652 Цивільного кодексу України констатувала наявність 5 умов, необхідних для внесення змін до контракту у порядку, передбаченому означеною статтею. У цьому висновку як обставини, яких сторони не передбачали визначено: відсутність забезпечення ремонтопридатними складовими частинами від замовника, відсутність (ненадання) давальницької сировини, недоукомплектування виробів, передача двох виробів 9А310М1 № 6563 та 9А310М1 № 5332 неремонтопридатними (наявність 1 умови). У висновку вказано, що заявник при всій своїй турботливості та обачності не міг та не може усунути наслідки дії правового режиму воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України (наявність 2 умови); продовження виконання своїх зобов`язань за контрактом без урахування істотної зміни обставин (без коригування строків виконання зобов`язань) порушує майновий баланс інтересів сторін, оскільки тягне за собою стягнення з позивача сум штрафних санкцій (наявність 3 умови); в укладеному контракті відсутнє положення про те, що всі ризики у разі зміни обставин несе позивач (наявність 4 умови); розірвання договору може призвести до негативних економічних та соціальних наслідків для сторін правочину (наявність 5 умови).
У зазначеному висновку підтверджено настання істотної зміни обставин, які, за висновком торгово-промислової палати, зумовлені впливом форс-мажорних обставин, що виникли під час виконання державного контракту № 370/3/5/6/1/43 від 16.07.2024, укладеного між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс» (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник).
За змістом висновку встановлені обставини фактично унеможливлюють виконання зобов`язань в повному обсязі з надання послуг спеціального призначення з ремонту і технічного обслуговування систем озброєння (50842000-9) згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК021:2015, послуги з ремонту за технічним станом складових ЗРК Бук М(М1), а саме: СВУ 9А310М1 відповідно до календарного плану надання послуг у визначений термін:
- проведення ремонту за технічним станом СВУ 9А310М1 в кількості 3 одиниці до 30.11.2024;
- проведення ремонту за технічним станом СВУ 9А310М1 в кількості 3 одиниці до 30.11.2025
У зв`язку з наведеним у висновку зазначено про право Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» порушити перед Міністерством оборони України питання щодо коригування строків надання послуг і внесення змін до державного контракту № 370/3/5/6/1/43 від 16.07.2024, зокрема щодо перенесення до 30.06.2026 строку ремонту за технічним станом трьох одиниць СВУ 9А310М.
У листі № 29/2.1-5894 від 21.11.2025 позивач з посиланням на п. 5.8 контракту направив начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 копію висновку про істотну зміну обставин Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати за № 714/03.23 від 18.11.2025. Відповідач не заперечує отримання даного листа з висновком.
Стаття 652 Цивільного кодексу України регулює питання зміни та розірвання договору, встановлюючи, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не визначено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, однак лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на стабільність договірних відносин можуть впливати непередбачувані обставини, які виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво зменшують очікуваний кожною з них результат виконання договору. Право на зміну чи розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, які були визначальними під час його укладення, спрямоване на захист сторін від ще більш несприятливих наслідків подальшого виконання договору за наявності обставин, що відповідають критеріям статті 652 Цивільного кодексу України.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) відповідно до закону в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане (відповідно до цієї умови події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин», повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою, якщо буде визначено, що заінтересована у розірванні/зміні умов договору сторона знала про ці події і могла взяти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які й створили ускладнення, або іншими словами «істотну зміну обставин», роблять неможливим для сторони, яка заінтересована розірвати або змінити договір, покладатися на ускладнення);
2) відповідно до закону зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися (зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, а з іншого передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини. Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов`язань кожна зі сторін договору повинна вживати заходів щодо досягнення мети зобов`язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов`язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов`язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов`язання. Для відповідного обґрунтування вказаної умови суду необхідно належним чином проаналізувати умови укладеного сторонами договору та встановити належним чином обставини, які свідчили б про те, що сторона договору дійсно не може усунути обставин, які для неї істотно змінилися);
3) відповідно до закону виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (для встановлення цієї умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін. Майнові інтереси сторін мають перебувати у збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу. При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб`єктивний, а як об`єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися);
4) відповідно до закону із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може випливати із самого характеру та змісту зобов`язання).
Наведене узгоджується зі сталою і послідовною позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 27.02.2018 у справі № 910/5110/17; від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21; від 04.03.2025 у справі № 910/3688/24; від 25.03.2025 у справі № 910/6422/24.
Встановлення самої лише істотної зміни обставин не є достатнім для розірвання чи зміни договору, законом вимагається настання всіх чотирьох умов, визначених указаною вище нормою. Відсутність хоча б однієї з умов у такому разі є підставою для відмови у задоволенні позову.
Аналогічний правовий підхід відображено у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21; від 14.06.2023 у справі № 910/8232/22; від 11.12.2024 у справі № 910/2476/24.
Таким чином, положення статті 652 Цивільного кодексу України мають загальний характер, а підхід до їх застосування є сталим і послідовним у судовій практиці.
Висновок Київської обласної торгово-промислової палати про істотну зміну обставин № 714/03.23 від 18.11.2025 не є доказом, що беззаперечно підтверджує істотну зміну обставин за контрактом.
Суд не вбачає підстав вважати ненадання відповідачем комплектуючих для ремонту виробів, як і передання неремонтопридатних виробів, такою зміною обставин, що могла вплинути на укладення контракту.
У пункті 5.9 контракту сторони погодили порядок дій щодо відбракованих агрегатів, вузлів, деталей і покупних комплектуючих виробів (далі - ПКВ) та/або визнаних неремонтопридатними, демонтованих комплектуючих агрегатів, вузлів, деталей які не підлягають подальшій експлуатації:
організація дефектування виробу здійснюється виконавцем відповідно до вимог нормативної технічної документації, яка діє на підприємстві виконавця (співвиконавця) та введена в дію встановленим порядком зі складанням виконавцем звітних документів (відомість дефектування окремої складової частини, агрегату, вузлу,деталі у довільній формі).
Виконавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів із дати визнання під час дефектування неремонтопридатними агрегатів, вузлів або деталей, щодо яких наявна пономерна документація, відповідно до ДСТУ 2860-94 «Надійність техніки. Терміни та визначення» письмово повідомити про це замовника.
У разі виявлення під час дефектування агрегатів, вузлів або деталей, які є неремонтопридатними, відсутніми або такими, що не забезпечують повного міжремонтного ресурсу, замовник, за можливості, через військові частини, які експлуатують відповідні вироби, здійснює заміну цих складових частин на ремонтопридатні та такі, що забезпечують повний міжремонтний ресурс виробу. За погодженням сторін відповідне комплектування також може здійснити виконавець, а понесені ним витрати враховуються під час формування ціни контракту. При цьому ціна контракту не повинна перевищувати ціну послуг (контракту), визначену пунктом 3.1.
Комплектуючі та запасні частини виробу повинні бути автентичними.
У контракті сторони визначили автентичність як відповідність комплектуючих виробу вимогам нормативних документів та вимог підприємства - виконавця ремонту.
Комплектуючі вироби, які є новими, що закуповуються не у підприємств-виробників, супроводжуються сертифікатами відповідності або іншими документами про відповідність продукції постачальників, в тому числі обов`язкова наявність паспортів на комплектуючі вироби, що паспортизуються.
Виконавець забезпечує виконання всього комплексу робіт щодо перевірки якості комплектуючих виробів, наявності та оформлення документів на них.
У випадку демонтажу окремих комплектуючих вузлів, деталей та/або агрегатів, які мають пономерну документацію та не підлягають подальшій експлуатації у складі виробу, виконавець здійснює їх повернення встановленим порядком до військової частини без виконання їх ремонту.
На кожний відбракований, визнаний неремонтопридатним або демонтований агрегат, вузол чи деталь, щодо яких ведеться пономерна документація (формуляри, паспорти, етикетки), виконавець (співвиконавець) складає окремий акт технічного стану за формою, установленою на підприємстві виконавця, з належним обґрунтуванням та висновком про відбракування або визнання неремонтопридатним.
Акт технічного стану щодо кожного відбракованого, визнаного неремонтопридатним або демонтованого агрегату, вузла чи деталі оформлюється комісією виконавця (співвиконавця) за участю представників НОМЕР_1 ВП МО України у чотирьох примірниках.
Повернення замовнику демонтованих, відбракованих або визнаних неремонтопридатними агрегатів, вузлів і деталей через військову частину, якій передається відремонтований виріб, здійснюється під час передання цій військовій частині виробу, з якого відповідні складові частини були демонтовані, або силами й засобами замовника.
Отже, умовами контракту врегульовано порядок дій сторін у разі виявлення неремонтопридатних виробів. Зокрема, передбачено право замовника за наявності можливості надати справні комплектуючі та право виконавця за погодженням із замовником використати комплектуючі інших постачальників. За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про істотну зміну обставин, на які посилається позивач.
Крім того, суд звертає увагу на те, що істотна зміна обставин стосується зовнішніх факторів, а не дій чи бездіяльності сторін контракту.
Крім того, позивач обґрунтовує неможливість проведення ремонту відсутністю необхідних справних комплектуючих, які, за його твердженням, можуть перебувати виключно у відповідача. Водночас саме лише перенесення строку виконання робіт без отримання необхідних комплектуючих не забезпечить виконання контракту. Якщо відповідач не надасть відповідні запасні частини до запропонованого позивачем строку, перенесення строку виконання зобов`язань не усуне перешкод для виконання контракту.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем належними засобами доказування не доведено наявності чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, та виняткових підстав, визначених частиною четвертою цієї статті, для внесення змін до контракту. Вказана обставина виключає можливість задоволення позовних вимог.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/1015/26 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/1015/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/1015/26 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2026
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua