Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №910/4585/26
Суддя: Сітайло Л.Г.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2026 р. Справа №910/4585/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Малюк Є.Є., Щербань Д.М.
від відповідача: Синяпкін О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джак Моторс Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026
у справі №910/4585/26 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джак Моторс Україна"
про стягнення 1 522 338,44 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (далі - ТОВ "Сонортек") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джак Моторс Україна" (далі - ТОВ "Джак Моторс Україна") заборгованості у розмірі 1 522 338,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виставлених рахунків на відшкодування додаткових витрат за договором з надання транспортно-експедиторських послуг від 01.08.2023 №005/2023, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 522 338,44 грн.
Крім того, 02.07.2026 через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з ТОВ "Джак Моторс Україна" на користь ТОВ "Сонортек" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 66 900,69 грн.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Джак Моторс Україна" на користь ТОВ "Сонортек" 1 131 616,87 грн заборгованості та 13 579,41 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з демереджем, зберіганням вантажу та простоями, які документально підтверджені, у загальному розмірі 1 131 616,87 грн (91 015,32 грн + 139 393,64 грн + 131 538,48 грн + 431 258,99 грн + 338 410,44 грн). В іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 стягнуто з ТОВ "Джак Моторс Україна" на користь ТОВ "Сонортек" 66 900,69 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, беручи до уваги те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, дійшов висновку, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 66 900,69 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Джак Моторс Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Джак Моторс Україна" посилається на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Так, відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального законодавства, оскільки прийнято докази від позивача після подання позову, без відповідного клопотання про неможливість подання доказів, відповідно до статті 80 ГПК України. Крім того, місцевим господарським судом не розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів.
Також, відповідач вказує, що позивач істотно порушив вимоги законодавства та договору, а саме:
- суду не надано доказів узгодження у встановлені терміни з транспортними компаніями, портами, терміналами плани перевезень вантажів відповідними видами транспорту, та організувати перевезення вантажів замовника за його дорученням та заявками;
- суду не надано доказів узгодження планів подач транспорту (залізничних складів, автотранспортних засобів) та вивезення/ввезення експортно-імпортних вантажів з/в портів;
- суду не надано доказів ведення оперативного обліку прибуття та відправлення вантажів, контроль та звітність перевезень вантажів замовника;
- суду не надано доказів надання замовнику необхідної інформації про просування вантажу та pyx транспортних засобів.
Такі порушення з боку позивача призвели до негативних наслідків, у вигляді додаткових послуг, що понесені експедитором не в інтересах клієнта, а у зв`язку з невиконанням, неналежним виконанням договірних зобов`язань позивачем.
Ця обставина унеможливлює відшкодування витрат, з огляду на те, що позивачем не спростовано порушення договору в цій частині, не надані суду відповідні документи, що витрати понесені саме в інтересах клієнта.
Також, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Джак Моторс Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 та ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити клопотання позивача та стягнути з ТОВ "Джак Моторс Україна" 9 000,00 горн витрат на професійну правничу допомогу. У разі скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 відмовити в задоволенні клопотання позивача.
Так, відповідач вважає, що майже половина часу адвоката витрачена на дії, що не обов`язкові та не пов`язані зі справою, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 66 900,69 грн не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи. На думку відповідача, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з останнього, що відповідають критерію розумності та є співмірними зі складністю справи, становлять 9 000,00 грн.
Крім того, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Сонортек" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26, в частині відмови у стягненні 341 295,07 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції:
- неправильно застосував статті 10, 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність";
- не врахував умови договору транспортного експедирування та неправильно застосував статті 627-629, 929, 932 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- неправильно встановив фактичні обставини щодо причин накладення штрафних санкцій;
- помилково ототожнив загальну вагу вантажу із навантаженням на окремі осі транспортного засобу;
- не врахував, що автомобільне перевезення здійснювалося після передачі контейнера в опломбованому стані;
- не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 10, 12 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Крижний О.М.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Джак Моторс Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Крижний О.М.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному з 13.07.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026, для розгляду справи №910/4585/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Крижний О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
16.07.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "Джак Моторс Україна" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 17.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Сонортек" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Крижний О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Джак Моторс Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.08.2026. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 04.08.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26. Об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 в одне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.08.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4585/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 05.08.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 поновлено ТОВ "Сонортек" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сонортек" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26. Об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Джак Моторс Україна" та ТОВ "Сонортек" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 в одне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.08.2026. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 05.08.2026.
30.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4585/26.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026, у зв`язку з участю судді Крижного О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у конференції НШСУ з 18.08.2026 до 20.08.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026, для розгляду справи №910/4585/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 прийнято до свого провадження справу №910/4585/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
У судовому засіданні 20.08.2026 оголошено перерву до 30.09.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2026 задоволено заяву представника ТОВ "Сонортек" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 задоволено заяву представника ТОВ "Сонортек" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Розгляд справи призначений на 30.09.2026 не відбувся, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 розгляд справи №910/4585/26 призначено на 15.10.2026.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
30.07.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Сонортек" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26, в частині відмови у стягненні 341 295,07 грн - залишити без змін.
Так відповідач стверджує, що апеляційна скарга позивача не містить обґрунтувань, доказів або правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, в частині оскарження та не підлягає задоволенню.
05.08.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026, в якому просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26, в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Сонортек" на суму 1 131 616,87 грн - залишити без змін.
На переконання позивача, доводи апеляційної скарги є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства. Рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін з таких підстав.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
03.08.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору.
Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
14.10.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подані додаткові письмові пояснення по суті спору.
14.10.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подані додаткові письмові пояснення по суті спору.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 15.10.2026 з`явилися представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги своїх апеляційних скарг підтримав, з викладених у них підстав та просив їх задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.
Представники позивача у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. У задоволенні апеляційних скарг відповідача відмовити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
01.08.2023 між ТОВ "Сонортек" (експедитор) та ТОВ "Джак Моторс Україна" (замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №005/2023.
У пунктах 2.2.4, 2.3.15, 2.3.16, 3.13.3 договору встановлено, що додаткові витрати, понесені експедитором в інтересах замовника, підлягають обов`язковому відшкодуванню останнім.
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору додаткові витрати підлягають оплаті замовником на підставі виставлених рахунків протягом 2 (двох) банківських днів, а вартість послуг та розмір додаткових витрат узгоджується сторонами в рахунках.
На виконання положень договору позивач організував та надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з супроводження контейнерів, понісши в процесі виконання зобов`язань додаткові витрати на штрафні санкції, понаднормове навантаження транспортного засобу, демередж, зберігання вантажу за межами України та відшкодування витрат за простій автомобілів.
На підтвердження надання послуг та виникнення додаткових витрат позивачем складені та надані до суду акти наданих послуг та рахунки від 03.12.2025 №247, від 29.12.2025 №248, від 29.12.2025 №249, від 29.12.2025 №251, від 29.12.2025 №252, від 30.12.2025 №278, від 30.12.2025 №281, від 30.12.2025 №282, від 30.12.2025 №288, від 30.12.2025 №290, від 30.12.2025 №292, від 28.12.2025 №297, від 30.12.2025 №311, від 30.12.2025 №318, від 30.12.2025 №320, від 31.12.2025 №321, від 31.12.2025 №322, від 31.12.2025 №323, від 31.12.2025 №325, від 27.01.2026 №1, від 27.01.2026 №2 та від 27.01.2026 №3, які направлені позивачем на електронну адресу відповідача 22.02.2026.
Відтак, зобов`язання з оплати вказаних рахунків у відповідача виникали протягом 2 (двох) банківських днів з моменту їх отримання, тобто строк оплати сплив 24.02.2026.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати належним чином не виконав, виставлені рахунки не оплатив, акти не підписав та обґрунтованих заперечень не надав.
Внаслідок викладеного, станом на день звернення до суду, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 1 522 338,44 грн.
Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виставлених рахунків на відшкодування додаткових витрат за договором транспортного експедирування, що призвело до утворення заборгованості у наведеному вище розмірі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За приписами частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023, і якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну договору не повідомить іншу сторону про розірвання договору, термін дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік (пункт 7.1 договору).
За умовами пункт 2.2.4 договору експедитор має право на отримання від замовника відшкодування додаткових витрат, які виникли у експедитора при виконанні договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах замовника.
Пунктом 2.3.15 договору встановлено, що замовник зобов`язаний оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання) відповідно до рахунків портів, морських перевізників або їх агентів.
Згідно зі статтею 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору додаткові витрати підлягають оплаті замовником на підставі виставлених рахунків протягом двох банківських днів з моменту їх отримання.
На виконання умов договору позивачем організовано транспортно-експедиторські послуги з супроводження низки контейнерів відповідача, під час яких позивачем понесено додаткові витрати, на відшкодування яких експедитор виставив замовнику рахунки від 03.12.2025 №247, від 29.12.2025 №248, від 29.12.2025 №249, від 29.12.2025 №251, від 29.12.2025 №252, від 30.12.2025 №278, від 30.12.2025 №281, від 30.12.2025 №282, від 30.12.2025 №288, від 30.12.2025 №290, від 30.12.2025 №292, від 28.12.2025 №297, від 30.12.2025 №311, від 30.12.2025 №318, від 30.12.2025 №320, від 31.12.2025 №321, від 31.12.2025 №322, від 31.12.2025 №323, від 31.12.2025 №325, від 27.01.2026 №1, від 27.01.2026 №2 та від 27.01.2026 №3 на загальну суму 1 522 338,44 грн.
Вищенаведені рахунки направлені відповідачу електронною поштою 22.02.2026, однак відповідачем не сплачені.
За приписами частини 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки суми, заявлені до стягнення, мають різну правову природу.
Щодо вимог за рахунками від 03.12.2025 №247 на суму 85 645,00 грн, від 29.12.2025 №248 на суму 74 968,37 грн, від 29.12.2025 №249 на суму 76 071,70 грн, від 29.12.2025 №251 на суму 19 460,00 грн, від 29.12.2025 №252 на суму 85 150,00 грн (загалом на суму 341 295,07 грн) (відшкодування витрат за претензіями за міжнародними вантажними перевезеннями та штрафними санкціями за понаднормове навантаження транспортних засобів) колегія суддів зазначає таке.
Статтями 10 та 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" регламентовано, що відшкодуванню підлягають виключно витрати, які здійсненні в інтересах клієнта. Разом з тим, штрафи контролюючих органів за порушення габаритно-вагових норм (загальної маси автомобіля та навантаження на вісь) і правил перевезення перевізниками не є послугою чи додатковою витратою в інтересах замовника. Обов`язок щодо дотримання цих норм, враховуючи, що фактична вага вантажу була відома перевізнику, згідно з супровідними документами (CMR-накладними), повністю покладається на перевізника або експедитора. Зазначені штрафні санкції є наслідком недотримання нормативних вимог третіми особами (перевізниками), залученими експедитором.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки доказів наявності вини відповідача у нарахуванні таких штрафів суду не надано, покладення цих збитків на відповідача виключається, а тому вимоги за вказаними рахунками є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог за рахунком від 30.12.2025 №278 на суму 91 015,32 грн (відшкодування за простій автомобіля) колегія суддів зазначає таке.
У пункті 2.3.15 договору передбачено обов`язок замовника оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання) відповідно до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.
Тобто, наведеним положенням договору сторони погодили відшкодування замовником витрат за наднормативне утримання транспортних обладнань разом із супутніми термінальними платежами.
Так, позивачем надано первинні документи, а також проміжні акти №№158, 158/1, 158/2, 158/3 від 25.11.2024, підписані самим відповідачем, що свідчить про фактичне визнання ним наявності цих витрат.
Відтак, вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, доводи відповідача про наявність акта звірки за період 01.01.2025-02.05.2025 не спростовують боргу, оскільки спірний рахунок виставлено пізніше.
Щодо вимог за рахунками від 30.12.2025 №281 на суму 16 520,32 грн, від 30.12.2025 №282 на суму 90 873,32 грн, від 30.12.2025 №290 на суму 32 000,00 грн (загалом на суму 139 393,64 грн) (понаднормове використання автотранспорту та простій автомобілів) колегія суддів зазначає таке.
Факт надання послуг, належного виконання зобов`язань та понесення додаткових витрат експедитором в інтересах клієнта за цими епізодами повністю підтверджується наявними в матеріалах справи договорами з перевізниками (ТОВ "Лідер-Сервіс" та ТОВ "Транс-Логістик"), актами надання послуг (зокрема №К-115ш-24, №К-120ш-24, №К-116ш-24, №К-117ш-24, №К-119ш-24, №К-120ш-24, №К-183ш-24, №К-184ш-24, №К-187ш-24), міжнародними автомобільними накладними (CMR №6, №7, а також на контейнери CAAU5183562, TCKU6566850, MRKU2231830, MRKU4208001, PONU7989743, MSKU1346903, MSKU1571268, MRKU4495468) та платіжними інструкціями позивача (від 23.05.2025 №1304, від 08.08.2024 №684, від 28.09.2024 №785, від 04.10.2024 №805, від 11.10.2024 №820), що підтверджують реальну оплату цих витрат залученим перевізникам.
Крім того, відповідач безпосередньо визнав обґрунтованість та наявність цих витрат, підписавши власні двосторонні акти, а саме: від 27.08.2024 №127/9 щодо рахунку №281; акти від 13.08.2024 №122, від 13.08.2024 №122/1, від 14.08.2024 №122/2 щодо рахунку №282; а також акти від 11.06.2024 №81, №81/2, №81/3, №81/4 та №81/5 щодо рахунку №290.
З огляду на підписання цих актів та відсутність доказів оплати з боку замовника, вимоги за вказаними рахунками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог за рахунками від 30.12.2025 №288 та №292 на суми 12 000,00 грн та 119 538,48 грн відповідно (загалом на суму 131 538,48 грн) (відшкодування витрат за простій автомобілів та понаднормове використання автотранспорту) місцевий господарський суд вказав про їх обґрунтованість, з чим також погоджується судова колегія, оскільки понесення витрат експедитором в інтересах замовника підтверджується договорами, рахунками та актами від залучених перевізників ТОВ "Транс-Логістик" (рахунки та акти №К-132ш-24, №К-133ш-24, №К-134ш-24), ТОВ "СК Транс" (рахунок від 05.10.2024 №115, акт №114) та ТОВ "Лідер-Сервіс" (рахунки та акти №СФ-0000262, №СФ-0000263 від 05.10.2024). Шлях прямування вантажу відображено у міжнародних автомобільних накладних CMR на контейнери CAAU5814307, FFAU3800210, BEAU5866612, MRKU2649501, MRKU4978933, MRKU5359131, MSKU9461098, MVIU0020466. Фактичне понесення додаткових витрат позивачем, у цілях виконання договору, доведено відповідними платіжними інструкціями про перерахування коштів перевізникам (від 08.08.2024 №684, від 25.07.2025 №1495, від 25.07.2025 №1496, від 12.11.2025 №1864). Оскільки договором не встановлено присічних строків для пред`явлення додаткових рахунків, а реальність витрат підтверджена документально, колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції, що ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог за рахунком від 28.12.2025 №297 на суму 49 426,50 грн (відшкодування за понаднормовий простій автомобіля) колегія суддів зазначає таке.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, простій виник у зв`язку з діями перевізника ФОП ОСОБА_1
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2025 відкрито кримінальне провадження №42025032010000243 за заявою про злочин від директора ТОВ "Джак Моторс Україна" Власенка К. щодо крадіжки перевізником майна у вигляді вантажу в контейнері MSMU4817891, що належить ТОВ "Джак Моторс Україна" і, відповідно до специфікації 2 до комерційного інвойсу, вартує 43 000,00 доларів США. Суть правопорушення полягала в тому, що ОСОБА_1 привласнив та не віддавав контейнер. У межах кримінального провадження проведені слідчі дії, контейнер арештований за рішенням суду, переданий ТОВ "Джак Моторс Україна", і тільки після цього підприємство подало заяву про отримання контейнеру та відсутність претензій. Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження сам ОСОБА_1 сповістив слідчому, що автомобіль вийшов з ладу, він зняв контейнер та поставив авто на ремонт, через що не міг своєчасно доставити вантаж. Відтак, ТОВ "Джак Моторс Україна" не має вини в тому, що виник наднормовий простій автомобіля та перевізник привласнив контейнер (або відбулася поломка транспортного засобу). Ризики неналежного виконання обов`язків третіми особами несе експедитор, що виключає вину відповідача, тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Стосовно вимог за рахунками від 30.12.2025 №311 на суму 3 901,41 грн, від 30.12.2025 №318 на суму 6 557,79 грн, від 30.12.2025 №320 на суму 3 298,48 грн, від 31.12.2025 №321 на суму 15 794,52 грн, від 31.12.2025 №322 на суму 3 919,44 грн, від 31.12.2025 №323н а суму 393 858,10 грн та від 31.12.2025 №325 на суму 3 929,25 грн (загалом на суму 431 258,99 грн) (відшкодування витрат за демередж) колегія суддів зазначає таке.
У пункті 2.3.15 договору передбачено обов`язок замовника сплачувати демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання), відповідно до рахунків портів, морських перевізників або їх агентів.
Факт виникнення витрат в інтересах замовника доведений наявними в матеріалах справи договорами, CMR-накладними, актами (у тому числі актом від 24.12.2025 та документами від ТОВ "Олімп А.С.") та платіжними інструкціями про перерахування коштів позивачем (зокрема платіжною інструкцією від 11.09.2025 №1659 та доказами сплати коштів ТОВ "Олімп А.С.").
Доводи відповідача про те, що перевізник проігнорував їхній адвокатський запит, не є належним доказом відсутності витрат позивача. Відтак, вказані вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог за рахунками від 27.01.2026 №1 на суму 29 816,91 грн, від 27.01.2026 №2 на суму 179 518,03 грн та від 27.01.2026 №3 на суму 129 075,50 грн (загалом на суму 338 410,44 грн) (демередж та зберігання вантажу за кордоном) колегія суддів зазначає таке.
Відповідач стверджував про погашення боргу шляхом укладення договору відступлення права вимоги (цесії) від 05.02.2026 з ТОВ "МШК Україна". Оскільки матеріали справи містять докази припинення дії зазначеного договору цесії з 06.02.2026 через порушення відповідачем строку оплати та відсутність доказів своєчасної оплати коштів первісному кредитору, набуття права вимоги не відбулося. Відповідно, борг відповідача перед позивачем не є погашеним, обов`язок відповідача відшкодувати позивачу документально підтверджені витрати за цими рахунками зберігається, право вимоги належить позивачу, і позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з демереджем, зберіганням вантажу та простоями, які документально підтверджені, у загальному розмірі 1 131 616,87 грн (91 015,32 грн + 139 393,64 грн + 131 538,48 грн + 431 258,99 грн + 338 410,44 грн). В іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, оскільки прийнято докази від позивача після подання позову, без відповідного клопотання про неможливість подання доказів, відповідно до статті 80 ГПК України, відхиляються колегією суддів з огляду на їх необґрунтованість.
Так, відповідно до статті 166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами 3-6 статті 165 цього Кодексу.
Статтею 165 ГПК України передбачено, що до відзиву додаються, зокрема, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Отже, даними норами передбачено, що позивач не погоджуючись з наведеними у відзиві доводами відповідача, повинен їх мотивовано спростувати, надавши належні та допустимі докази на їх підтвердження.
Таким чином, в даному випадку, подача відповідних документів позивачем для підтвердження обґрунтованості його вимог стала наслідком викладених відповідачем у відзиві доводів.
Що стосується доводів скаржника щодо не розгляду судом першої інстанції клопотання про витребування доказів, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права може бути підставою для скасування або зміни рішення суду лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що не розгляд заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання не вплинув на правильність встановлення судом фактичних обставин справи та не призвів до ухвалення неправильного рішення по суті спору.
Позаяк, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до формальних процесуальних порушень, які не вплинули на правильність вирішення господарського спору по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з частинами 3, 4 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Так, 09.03.2026 між ТОВ "Сонортек" (клієнт) та адвокатом Щербанем Дмитром Миколайовичем (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 3 якого адвокат надає правову допомогу клієнту за його дорученнями щодо представництва останнього в судах та правоохоронних органах, надання консультацій та з інших питань. Зміст кожного окремого доручення сторони погоджують в додаткових угодах.
Згідно з пунктом 6 договору порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, а також витрат, пов`язаних з виконанням доручення клієнта сторони погоджують у додаткових угодах до цього договору щодо кожного окремого доручення.
21.04.2026 між ТОВ "Сонортек" та адвокатом Щербанем Д.М. укладено додаткову угоду №3 до договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №3 клієнт доручає, а адвокат приймає доручення на ведення в господарському суді першої інстанції справи за позовом ТОВ "Сонортек" до ТОВ "Джак Моторс Україна" про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування та на підставі рахунків №247-323.
У пункті 5 додаткової угоди №3 сторони погодили гонорар за виконання доручення, вказаного у пункті 3 цієї угоди в фіксованому базовому розмірі 90 000,00 грн.
Залежно від обсягу та складності справи сторони мають право збільшити чи зменшити розмір гонорару. Остаточний розмір гонорару сторони узгоджують у звіті адвоката та в рахунку на оплату, який адвокат виставляє клієнту після прийняття судового рішення по суті справи.
Оплата здійснюється повністю або частинами на підставі виставлених адвокатом рахунків та у строк, вказаний в цих рахунках.
Відповідно до пункту 7 договору адвокат періодично, в розумні проміжки часу, усно звітує клієнту про виконання його доручення.
Згідно з пунктом 7.1 договору адвокат зобов`язаний скласти письмовий звіт про виконання доручення протягом 5 (п`яти) днів з моменту настання наступної з подій: на вимогу клієнта; після ухвалення судового рішення по суті спору - у разі подання до суду доказів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу; у разі розірвання або припинення дії цього договору.
Пунктом 7.3 договору встановлено, що адвокат надає письмовий звіт клієнту шляхом: направлення засобами електронного зв`язку через сервіс "Dubidoc" або особистого вручення. У разі неможливості виконати перші дві умови допускається направлення письмового звіту поштою. Датою надходження звіту вважається дата його фактичного отримання клієнтом або дата, з якої клієнт мав можливість з ним ознайомитися.
Відповідно до пункту 7.7 договору, у разі якщо клієнт не надав зауважень до письмового звіту протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його надходження, та/або не заявив про відмову від його погодження, то такий письмовий звіт вважається погодженим та прийнятим клієнтом у повному обсязі, без застережень та зауважень.
За умовами пункту 7.8 договору погоджений (у тому числі у порядку визначеному у пункті 7.7 цього договору) письмовий звіт є належним підтвердженням обсягу та характеру наданої правничої допомоги, а також підставою для підтвердження понесених витрат, у тому числі для подання до суду.
02.07.2026 між ТОВ "Сонортек" та адвокатом Щербанем Д.М. складено звіт про виконання доручення ТОВ "Сонортек" на ведення в суді першої інстанції справи №910/4585/26 за позовом ТОВ "Сонортек" до ТОВ "Джак Моторс Україна" про стягнення 1 522 338,44 грн, згідно з договором про надання правової допомоги від 09.03.2026 та додатковою угодою №3, а саме:
1. Ознайомлення з матеріалами, які надав клієнт, вивчення та аналіз матеріалів (договорами, актами, платіжними та іншими документами щодо взаємовідносин з ТОВ "Джак Моторс Україна" за договором транспортного експедирування та на підставі рахунків №247-323) - 8 год.
2. Підготовка претензії до ТОВ "Джак Моторс Україна" - 4 год.
3. Підготовка та подання позову до ТОВ "Джак Моторс Україна" про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування, на підставі рахунків №247-323 - 8 год.
4. Опрацювання матеріалів відзиву ТОВ "Джак Моторс Україна" - 4 год.
5. Підготовка та подання до суду відповіді на відзив - 6 год.
Всього витрачено часу: 30 год.
Загальна сума гонорару за цим звітом становить: 90 000,00 грн.
Даний звіт підписано адвокатом та надіслано клієнту 02.07.2026.
02.07.2026 адвокатом виставлено клієнту рахунок від 02.07.2026 №0000207 на суму 90 000,00 грн.
Доказів сплати позивачем адвокату коштів за договором в сумі 90 000,00 грн не надано.
Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 №922/445/19 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 1 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано, неспівмірність витрат не доведено.
За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги позивачу на погоджену між адвокатом та клієнтом суму у розмірі 90 000,00 грн.
Так, місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені статтею 126 ГПК України та не вбачав підстав для його зменшення.
Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарський суд, що відповідно до статті 129 ГПК України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 66 900,69 грн.
Інші доводи апеляційних скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ТОВ "Сонортек" та ТОВ "Джак Моторс Україна" задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги ТОВ "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
У той же час, судом встановлено, що при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 позивачем не сплачено судовий збір, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Сонортек" та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.
Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ТОВ "Джак Моторс Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 у справі №910/4585/26 залишити без змін.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26.
5. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джак Моторс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі №910/4585/26 покласти на скаржників.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (04052, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17, нежитлове приміщення 417; ідентифікаційний код 42144136) в дохід Державного бюджету України 6 143 (шість тисяч сто сорок три) грн 31 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи №910/4585/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 28.10.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua