Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №925/1002/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р. Справа №925/1002/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД": Кравчук А.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат": не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр 2000": не з`явився

від Фізичної особи ОСОБА_1 : не з`явився

від Фізичної особи ОСОБА_2 : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр 2000"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026

у справі №925/1002/26 (суддя Скиба Г.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" від 15.07.2026 про забезпечення позову до подання позовної заяви в суд до осіб, які визначені заявником як відповідачі:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр 2000"

3) Фізичної особи ОСОБА_1

4) Фізичної особи ОСОБА_2

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову, поданої до подачі позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" (далі - ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на транспортні засоби:

1) легковий універсал Toyota Land Cruiser 150, 2022 р.в., VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 - перебуває у володінні ОСОБА_1 (відповідач-3);

2) легковий універсал Mazda CX-5, 2022 р.в., VIN НОМЕР_3 - перебуває у володінні ОСОБА_2 (відповідач-4);

3) сідловий тягач Mercedes-Benz Actros 1848, 2015 р.в., VIN НОМЕР_4 - перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр 2000" (далі - ТОВ "Автоцентр 2000") (відповідач-2);

4) легковий універсал Volkswagen Touareg, 2022 р.в., VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 - перебуває у володінні ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2);

5) сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2014 р.в., VIN НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 - перебуває у володінні ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2);

6) напівпричіп-тентований System Trailers LPRS 24, 2006 р.в., VIN НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 - перебуває у володінні ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2);

7) сідловий тягач DAF XF 460 FT, 2016 р.в., VIN НОМЕР_11 - перебуває у володінні ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2);

8) напівпричіп-рефрижератор Schmitz SKO 24/L-13.4, 2010 р.в., VIN НОМЕР_12 - перебуває у володінні ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2);

9) вантажний тягач Volvo FH460, 2017 р.в., VIN НОМЕР_13 - перебуває у володінні ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2).

- заборони ТОВ "Автоцентр 2000" (відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3) та ОСОБА_2 (відповідач-4) відчужувати, передавати в заставу, найм (оренду), лізинг чи будь-яким іншим способом розпоряджатися транспортними засобами, зазначеними у переліку вище;

- заборони Головному сервісному центру МВС України, регіональним та територіальним сервісним центрам МВС, а також іншим органам чи особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації, перереєстрації або зняття з обліку транспортних засобів в Україні, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортних засобів, зазначених у переліку вище до набрання законної сили рішенням суду за позовом ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих транспортних засобів.

Заявник зазначає, що без вжиття заходів забезпечення позову спірні транспортні засоби будуть повторно відчужені, передані у володіння третіх осіб або зняті з обліку до вирішення позову по суті, що унеможливить ефективне виконання майбутнього рішення суду про витребування цього майна.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на конкретно визначені транспортні засоби та заборони вчиняти щодо них реєстраційні дії не призведе до невиправданого обмеження прав відповідачів, оскільки зазначені заходи не позбавляють їх права володіння та користування майном, а лише тимчасово, до вирішення спору по суті, обмежують можливість розпорядження ним, що є достатнім для збереження існуючого становища та наявне лише протягом строку розгляду справи.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 заяву ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на транспортні засоби, які перебувають у володінні ТОВ "Автоцентр 2000":

1) легковий універсал Volkswagen Touareg, 2022 р.в., VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ;

2) сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2014 р.в., VIN НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

3) напівпричіп-тентований System Trailers LPRS 24, 2006 р.в., VIN НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ;

4) сідловий тягач DAF XF 460 FT, 2016 р.в., VIN НОМЕР_11 ;

5) напівпричіп-рефрижератор Schmitz SKO 24/L-13.4, 2010 р.в., VIN НОМЕР_12 ;

6) вантажний тягач Volvo FH460, 2017 р.в., VIN НОМЕР_13 .

Заборонено ТОВ "Автоцентр 2000" відчужувати, передавати в заставу, найм (оренду), лізинг чи будь-яким іншим способом розпоряджатися транспортними засобами, зазначеними у переліку вище.

Заборонено Головному сервісному центру МВС України, регіональним та територіальним сервісним центрам МВС, а також іншим органам чи особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації, перереєстрації або зняття з обліку транспортних засобів в Україні, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортних засобів, зазначених у переліку вище до набрання законної сили рішенням суду за позовом ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих транспортних засобів, або до скасування цієї ухвали судом.

В решті вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи заявника про те, що відсутність забезпечення позову (з врахуванням правомочності власника, визначених у частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України) дає право новому власнику наведених вище транспортних засобів ТОВ "Автоцентр 2000" здійснити заходи щодо їх вільного відчуження третім особам (як фізичним, так і юридичним), що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи. Решта рухомого майна (транспортні засоби: легковий універсал Toyota Land Cruiser 150, 2022 р.в., VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; легковий універсал Mazda CX-5, 2022 р.в., VIN НОМЕР_3 ; сідловий тягач Mercedes-Benz Actros 1848, 2015 р.в., VIN НОМЕР_4 ) на момент вчинення спірних правочинів формально було вільно оборотоздатним і прямо не вилученим чи обмеженим в оброті законом. Відтак, в силу статті 178 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) могло бути предметом будь-яких угод. Таким чином, заява про забезпечення позову в цій частині задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Автоцентр 2000" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26, в частині пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 резолютивної частини, в частині накладення арешту на транспортні засоби, що перебувають у володінні ТОВ "Автоцентр 2000", заборони їх відчуження, передачі в заставу, найм (оренду), лізинг чи розпорядження ними в інший спосіб, а також в частині зобов`язання органів МВС України не вчиняти реєстраційних дій щодо цих транспортних засобів. Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" у задоволенні заяви про забезпечення позву, в частині вимог до ТОВ "Автоцентр 2000".

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, в частині застосування заходів забезпечення позову щодо майна апелянта незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала, в частині задоволення заяви ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" про накладення арешту на транспортні засоби, що перебувають у володінні апелянта, заборону їх відчуження та заборону вчинення реєстраційних дій щодо них, постановлена: без достатніх і належним чином перевірених доказів наявності підстав для забезпечення позову; без дотримання вимоги співмірності заходу забезпечення позову із заявленою сумою вимог; без встановлення будь-якого правового зв`язку між апелянтом та зобов`язаннями боржника; без забезпечення апелянту можливості реалізувати право на захист до постановлення ухвали; з порушенням принципу пропорційності втручання у право власності. Кожна з наведених підстав окремо, а тим більше в сукупності, є достатньою для скасування оскаржуваної ухвали в оскаржуваній частині.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Автоцентр 2000" у справі №925/1002/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_3 , судді: Коротун О.М., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків, шляхом подання відповідної заяви/клопотання з доказами сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків, шляхом подання відповідної заяви/клопотання з доказами надіслання копії апеляційної скарги ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД", фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листом з описом вкладень.

06.08.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору.

07.08.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами її направлення ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД", фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листом з описом вкладень.

Головуюча суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 07.08.2026 до 14.08.2026 включно.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026, у зв`язку з участю суддів Коротун О.М. та Крижного О.М., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у конференції НШСУ з 18.08.2026 до 20.08.2026 включно, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026, для розгляду справи №925/1002/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Автоцентр 2000" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2026. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1002/26. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 03.09.2026.

08.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1002/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 задоволено заяву представника ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" Кошика М.Й. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розгляд справи призначений на 30.09.2026 не відбувся, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 30.09.2026 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Автоцентр 2000" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 призначено на 15.10.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2026 задоволено заяву представника ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

16.09.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить відмовити ТОВ "Автоцентр 2000" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 залишити без змін.

Так, ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" стверджує, що жоден з доводів апеляційної скарги не спростовує законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Ухвала постановлена місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного з`ясування обставин справи, за наявності достатніх, документально підтверджених доказів реальної загрози невиконання можливого рішення суду, з дотриманням вимоги співмірності заходу забезпечення позову предмету спору та із забезпеченням балансу інтересів сторін.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 15.10.2026 з`явився представник ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД".

Інші учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далів - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, інші учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №925/1002/26 розглядається за їх відсутності.

Представник ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як зазначає заявник у заяві про забезпечення позову, рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.03.2026 у справі №925/137/26 (дата набрання законної сили 12.05.2026) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (далі - ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат") на користь ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" стягнуто заборгованість за договором поставки від 21.01.2025 №22/01-2025 у загальному розмірі 1 086 145,49 грн.

На виконання вказаного рішення судом 12.05.2026 видано відповідний наказ, який пред`явлено до примусового виконання.

В ході розгляду справи №925/137/26 судом постановлено ухвалу від 16.03.2026 про накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" у межах ціни позову. Разом з тим, за результатами вжитих приватним виконавцем, в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 12.05.2026, дій з розшуку майна боржника наданих Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві відомостей встановлено, що у період з 03.03.2026 до 20.03.2026 боржником на підставі договорів купівлі-продажу здійснено відчуження дев`яти належних йому транспортних засобів (вантажних тягачів, напівпричепів та легкових автомобілів) за ціною, нижчою за ринкову, на загальну суму 450 000,00 грн.

Незважаючи на здійснення боржником 20.05.2026, 29.05.2026, 23.06.2026, 25.06.2026 та 29.06.2026 часткового погашення боргу в загальній сумі 87 711,51 грн, судове рішення у справі №925/137/26 у повному обсязі не виконано, залишок заборгованості становить 965 742,47 грн.

Сім транспортних засобів (сідловий тягач Mercedes-Benz Actros 1848, 2015 р.в., VIN НОМЕР_4 ; легковий універсал Volkswagen Touareg, 2022 р.в., VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ; сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2014 р.в., VIN НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ; напівпричіп-тентований System Trailers LPRS 24, 2006 р.в., VIN НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ; сідловий тягач DAF XF 460 FT, 2016 р.в., VIN НОМЕР_11 ; напівпричіп-рефрижератор Schmitz SKO 24/L-13.4, 2010 р.в., VIN НОМЕР_12 ; вантажний тягач VOLVO FH460, 2017 р.в., VIN НОМЕР_13 ) перебувають у володінні ТОВ "Автоцентр 2000"; легковий автомобіль Mazda CX-5 - ОСОБА_2 (головного бухгалтера ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат"; автомобіль Toyota Land Cruiser 150 - Синьобока С.В. (за довіреністю, виданою на ім`я Василенка В.О., учасника ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" з часткою статутного капіталу - 24%). При цьому, Молчанов С.В., який діяв як представник продавця ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" в угодах з продажу автомобілів Mazda CX-5 та Toyota Land Cruiser 150, в угоді щодо тягача Volvo FH460 виступив як представник покупця ТОВ "Автоцентр 2000". Викладене свідчить про свідоме, узгоджене виведення активів ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" на користь пов`язаних з ним осіб з метою уникнення звернення стягнення на це майно.

Ціна позову про забезпечення якого просить заявник, становить 450 000,00 грн (вартість відчужених транспортних засобів, відповідно до договорів купівлі-продажу).

Заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими вимогами (частина 3 статті 137 ГПК України), оскільки стосуються виключно дев`яти транспортних засобів, які є безпосереднім предметом майбутнього позову, і не виходять за його межі. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на конкретно визначені транспортні засоби та заборони вчиняти щодо них реєстраційні дії не призведе до невиправданого обмеження прав відповідачів, оскільки зазначені заходи не позбавляють їх права володіння та користування майном, а лише тимчасово, до вирішення спору по суті, обмежують можливість розпорядження ним, що є достатнім для збереження існуючого становища та наявне лише протягом строку розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 зазначила, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. У даному випадку таке обґрунтоване припущення не є абстрактним, оскільки підтверджується вже доведеною поведінкою ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" та пов`язаних з ним осіб щодо виведення транспортних засобів з володіння боржника в ході судового провадження та всупереч накладеному судом арешту. Вказане свідчить про реальний і високий ризик повторного відчуження спірних транспортних засобів, передання у їх володіння третіх осіб або зняття з обліку до вирішення позову по суті, що (без вжиття заходів забезпечення позову) унеможливить ефективне виконання майбутнього рішення суду про витребування цього майна.

Заява містить посилання на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 11.01.2007 справі "Салах Шейх проти Нідерландів") щодо доступу до ефективного судового захисту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Пунктом 3 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД", перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з частинами 1, 3 статті 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За приписами частини 4 статті 139 ГПК України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю.

Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту, а протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача чи інших осіб, які можуть приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу (в тому числі прямого господарського інтересу), за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Так, ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" у заяві про забезпечення вказує, що має намір звернутися до суду з позовом до відповідачів: ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат", ТОВ "Автоцентр 2000", фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, як фраудаторних правочинів, та витребування цього майна на користь відповідача-1. Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду за захистом його порушених прав, заявник вказує на відчуження ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" під час розгляду судової справи №925/137/26 та після постановлення судом ухвали від 16.03.2026 про накладення арешту на все його рухоме, нерухоме майно та грошові кошти дев`яти належних йому транспортних засобів (вантажних тягачів, напівпричепів та легкових автомобілів) за ціною, нижчою за ринкову, на загальну суму 450 000,00 грн, на підставі укладених з ТОВ "Автоцентр 2000", фізичною особою ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу, що є прямим доказом недобросовісності дій ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" та спроби ухилитися від виконання боргових зобов`язань. Метою забезпечення означеного позову (за змістом заяви) є можливість реального виконання рішення суду, ухваленого за результатами його розгляду, та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що правочини, вчинені боржником у період судового спору, з метою ухилення від виконання боргових зобов`язання, можуть мати ознаки фраудаторності. Разом з тим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки вона є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20, від 09.06.2022 року у справі №369/16176/20.

Зважаючи на те, що ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат", будучи обізнаним про наявність боргу, всупереч встановленій ухвалою суду від 16.03.2026 у справі №925/137/26 забороні, діючи з метою завдання шкоди кредитору ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" та ухилення від виконання судового рішення здійснило відчуження належного йому рухомого майна (транспортних засобів - легковий універсал Volkswagen Touareg, 2022 р.в., VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ; сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2014 р.в., VIN НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ; напівпричіп-тентований System Trailers LPRS 24, 2006 р.в., VIN НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ; сідловий тягач DAF XF 460 FT, 2016 р.в., VIN НОМЕР_11 ; напівпричіп-рефрижератор Schmitz SKO 24/L-13.4, 2010 р.в., VIN НОМЕР_12 та вантажний тягач Volvo FH460, 2017 р.в., VIN НОМЕР_13 ) на підставі укладених з ТОВ "Автоцентр 2000" договорів купівлі-продажу за ціною, явно нижчою за ринкову (50 000,00 грн кожний), місцевий господарський суд визнав обґрунтованими доводи заявника про те, що відсутність забезпечення позову дає право новому власнику наведених вище транспортних засобів ТОВ "Автоцентр 2000" здійснити заходи щодо їх вільного відчуження третім особам (як фізичним, так і юридичним), що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи.

Решта рухомого майна (транспортні засоби: легковий універсал Toyota Land Cruiser 150, 2022 р.в., VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; легковий універсал Mazda CX-5, 2022 р.в., VIN НОМЕР_3 ; сідловий тягач Mercedes-Benz Actros 1848, 2015 р.в., VIN НОМЕР_4 ), на момент вчинення спірних правочинів, формально було вільно оборотоздатним і прямо не вилученим чи обмеженим в оброті законом, у зв`язку з чим, в силу статті 178 ЦК України, могло бути предметом будь-яких угод. Відтак, заява про забезпечення позову від 15.07.2026, в цій частині, задоволенню не підлягає.

Заявник просить забезпечити позовні вимоги шляхом: накладення арешту на спірне майно (транспортні засоби), що підлягають передачі відповідачу-1; заборони іншим особам (відповідачам-2-4, в тому числі Головному сервісному центру МВС України, регіональним та територіальним сервісним центрам МВС) вчиняти дії з розпорядження спірним майном (зокрема, заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо нього), до закінчення розгляду справи в суді та ухвалення судового рішення, що відповідає змісту пункту 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, заявлений спосіб забезпечення (накладення арешту на спірне майно та заборона вчинення дій щодо нього) не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2, оскільки фактично обмежується лише можливість розпорядження спірними транспортними засобами (зокрема, прийняття рішення про їх відчуження, передачі в заставу, найм (оренду), лізинг тощо) - до ухвалення судового рішення у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає заявлені ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ТОВ "Імперія Солодощів ЛТД" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухвалені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "Автоцентр 2000" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Автоцентр 2000".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр 2000" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2026 у справі №925/1002/26 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр 2000".

4. Матеріали справи №925/1002/26 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 28.10.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран