Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №910/12532/25
Суддя: Яценко О.В.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2026 р. Справа№ 910/12532/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Спаських Н.М.
секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.10.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 (повний текст складено 12.05.2026)
у справі № 910/12532/25 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Старс»
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 462 528,05 грн,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Старс», в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0589 га, кадастровий номер 8000000000:66:045:0003, місце розташування - вул. Євгена Маланюка, 59-В у Дніпровському районі міста Києва за період з 03.12.2021 по 26.02.2025 у сумі 462 528,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:045:0003 площею 0,0589 га, цільове призначення: 03.07 – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: вул. Євгена Маланюка, 59-В у Дніпровському районі міста Києва, відповідач не сплачував орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна до моменту державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначив, що з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Старс», як власник такого майна, стало фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований зазначений об`єкт. Відтак саме з цієї дати у власника нерухомого майна виникає обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою та сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому нерухоме майно.
Оскільки у період з 03.12.2021 по 26.02.2024 власник об`єкта нерухомого майна не сплачував плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований такий об`єкт, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/12532/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі 356 066,28 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що 03.12.2021 відповідач набув право власності на нежитлове приміщення площею 26,9 кв. м, розташоване за адресою: вул. Євгена Маланюка, 59-В у Дніпровському районі міста Києва, а відтак у нього виникло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:045:0003 площею 0,0589 га. Договір оренди зазначеної земельної ділянки відповідач уклав лише 27.02.2025, у зв`язку з чим у період з 03.12.2021 по 26.02.2025 користувався нею без належно оформлених правових підстав та не сплачував плату за таке користування.
Водночас суд не погодився з розміром заявлених до стягнення коштів, оскільки позивач не врахував, що у період з березня по грудень 2022 року відповідач мав передбачену законом пільгу зі сплати за користування земельною ділянкою. За таких обставин у зазначений період відповідач не мав обов`язку сплачувати відповідні кошти, а тому не міг набути чи зберегти їх за рахунок позивача, що виключає підстави для їх стягнення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, 29.05.2026 Київська міська рада через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (судом зареєстровано 01.06.2026) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/12532/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача права на пільгу зі сплати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності у період з березня по грудень 2022 року, оскільки такою пільгою можуть скористатися лише власники або орендарі земельної ділянки, тоді як відповідач був її фактичним користувачем без належним чином оформлених правових підстав для користування нею.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12532/25 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 до надходження матеріалів справи № 910/12532/25.
22.06.2026 матеріали справи № 910/12532/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/12532/25 залишено без руху, надано Київській міській раді строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для: надання доказів сплати судового збору в сумі 1 717,29 грн у встановленому порядку.
30.06.2026 до апеляційної інстанції через «Електронний суд» від представника Київської міської ради Кошицького А.Л. надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 17.08.2026.
03.08.2026 представником подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 17.08.2026.
12.08.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. При цьому відповідач зазначив, що на виконання рішення суду першої інстанції ним у добровільному порядку на користь позивача сплачено 462 900,00 грн, що перевищує розмір задоволених позовних вимог на 106 833,72 грн, а відтак вважає за необхідне вирішити питання щодо повернення зазначених коштів та недопущення повторного їх стягнення.
17.08.2026 колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. з метою дотримання приписів ч. 1 ст. 32 ГПК України щодо визначення судді (судді-доповідача) заявила про самовідвід від розгляду справи № 910/12532/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 заяву про самовідвід головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Алданової С.О. від розгляду справи №910/12532/25 задоволено; відведено головуючого суддю Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Алданову С.О. від розгляду справи №910/12532/25; матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2026 № 09.1-07/462/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12532/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2026 справа № 910/12532/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 апеляційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено розгляд справи на 08.09.2026.
Призначене на 08.09.2026 судове засідання у справі не відбулося через триваючу оголошену повітряну тривогу, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 розгляд справи призначено 15.09.2026.
У судовому засіданні 15.09.2026 оголошено перерву до 27.10.2026.
У судове засідання 27.10.2026 представники сторін з`явилися. Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції та часткове оскарження рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема витягу № НВ-0000197442025 від 03.02.2025 з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:045:0003 розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Євгена Маланюка, 59-В, має площу 0,0589 га, а станом на 03.02.2025 її нормативна грошова оцінка становила 3 438 061,74 грн. Згідно з витягом зазначена земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення — 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №446443448 від 06.10.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» з 05.07.2021 належить на праві власності нежитловий будинок загальною площею 26,9 кв.м., що розташований на належній територіальній громаді міста Києва земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:045:0003 за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Євгена Маланюка, 59В.
Рішенням Київської міської ради від 21.11.2024 №393/10201 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега Старс», цільове призначення: 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Євгена Маланюка, 59-В у Дніпровському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.07, заява ДЦ від 24 жовтня 2024 року №50404-009051898-031-03, справа №239949090); передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега Старс», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0589 га (кадастровий номер 8000000000:66:045:0003) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код виду цільового призначення - 03.07) на вул. Євгена Маланюка, 59-В у Дніпровському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.07.2021, номер відомостей про речове право 42862004).
Відповідно до пункту 3.9 рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №393/10201 Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» повинне сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі розрахунку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за №682 (надалі - Договір).
У пункті 1.1 Договору вказано, що орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №393/10201 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва па підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Реєстрація права власності па об`єкт оренди здійснюється згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одночасно з державною реєстрацією права оренди.
Згідно п. 2.1 Договору об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №393/10201 та цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- кадастровий помер - 8000000000:66:045:0003;
- місце розташування - вул. Євгена Малашока, 59-В у Дніпровському районі м. Києва;
- категорія земель - землі житлової та громадської забудов;
- цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;
- розмір (площа) - 0,0589 га.
Відповідно до витягу із технічної документації від 03.02.2025 №НВ-9923874202025 (за формою згідно з додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №753)) нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 3 438 061,74 грн (п. 2.2 Договору).
У пункті 2.4 Договору вказано, що нежитловий будинок площею 26,9 кв.м. згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності орендареві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2280740780000; номер відомостей про речове право: 42862004 від 05.07.2021).
Договір укладено на 10 років (п. 3.1 Договору).
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 відсотків від її нормативної грошової оцінки. У разі передачі в оренду будівель, споруд, що розташовані yа земельній ділянці, розмір річної орендної плати збільшується в 1,2 рази. Обчислення розміру орендної плати за Земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем в суді апеляційної інстанції, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:045:0003, розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Євгена Маланюка, 59-В, площею 0,0589 га, на якій розташоване нежитлове приміщення відповідача, є сформованою, а в період з 03.12.2021 по 26.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» здійснювало користування зазначеною земельною ділянкою без оформлення договору оренди.
Відтак, за висновками суду, відповідач мав сплачувати плату за користування земельною ділянкою у зазначений період, за винятком періоду з березня по грудень 2022 року, оскільки в цей період він мав право на відповідну пільгу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача права на застосування пільги зі сплати за користування земельною ділянкою у період з березня по грудень 2022 року, з огляду на таке.
Пунктом 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з підпунктом 69.14 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023, який набрав законної сили 06.05.2023) за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
При цьому, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою, тому, оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог пунктів 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України відсутні обов`язки та, відповідно, повноваження на стягнення у судовому порядку податкових зобов`язань зі сплати земельного податку.
З урахуванням системного аналізу змісту Податкового кодексу України та встановлених судами фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення Закону України № 3050-IX від 11.04.2023 підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24 (див. постанову Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 908/1301/24).
Оскільки відповідач належним чином не оформав право на користування земельною ділянкою, положення п. 69.14. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що застосування нульової ставки орендної плати на період здійснення бойових дій за своєю суттю є заходом заохочення та підтримки добросовісних користувачів, які оформили право користування земельними ділянками в установленому законом порядку. Водночас відповідач, набувши право користування земельною ділянкою та фактично користуючись нею, знехтував своїм обов`язком належним чином оформити правову підставу для такого користування.
При цьому застосування положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має здійснюватися з урахуванням їх змісту, а не шляхом розширення передбаченої законодавцем пільги на осіб, які не є суб`єктами відповідних податкових правовідносин. Суд не вправі підміняти законодавця та поширювати пільгу на правовідносини, які не охоплюються її змістом.
А відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача права на пільгу зі сплати за користування земельною ділянкою у період з березня по грудень 2022 року, отже кошти, які відповідач не сплатив за користування земельною ділянкою у цей період, є безпідставно збереженими.
Здійснивши розрахунок орендної плати за ставкою 5 %, колегія суддів встановила, що розмір плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:045:0003 у період з березня по грудень 2022 року становить 106 461,76 грн (2 539 774,11 Ч 5 % / 365 Ч 306 днів).
Враховуючи викладене та положення статті 1212 Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 106 461,76 грн безпідставно збережених коштів.
Щодо доводів відповідача стосовно добровільної сплати ним грошових коштів у розмірі, що перевищує суму, визначену судом до стягнення, колегія суддів зазначає, що питання щодо повернення надміру сплачених коштів підлягає врегулюванню безпосередньо між платником та їх отримувачем у встановленому законодавством порядку. Зокрема, відповідач не позбавлений права звернутися до отримувача коштів із відповідною заявою про їх повернення або щодо зарахування таких коштів у рахунок належних платежів із відповідним уточненням призначення платежу.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/12532/25 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 106 461,76 грн безпідставно збережених коштів за період з березня по грудень 2022 року.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Київської міської ради задовольняється.
Згідно з частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 277, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/12532/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/12532/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 106 461,76 грн безпідставно збережених коштів.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/12532/25 викласти в такій редакції:
« 1. Позов Київської міської ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177; ідентифікаційний код 42937956) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі 462 528,05 грн (чотириста шістдесят дві тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 05 копійок) та судовий збір у розмірі 5 550,34 грн (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 34 копійки). Видати наказ.»
4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/12532/25 залишити без змін.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Старс» (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177; ідентифікаційний код 42937956) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 27.10.2026.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
Н.М. Спаських
Оригінал: reyestr.court.gov.ua