Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №911/2205/24
Суддя: Ткаченко Б.О.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2026 р. Справа№ 911/2205/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Сітайло Л.Г.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026
у справі №911/2205/24 (суддя – В.М.Бацуца)
за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Відділу освіти Тетіївської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут”
про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу, стягнення 101 913, 14 грн безпідставно надмірно сплачених коштів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24 клопотання б/н від 26.05.2026 р. відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут” про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 911/2205/24 до вирішення Конституційним Судом України конституційного подання ТОВ “УКР Газ Ресурс” щодо конституційності п. 2 ч. 5 с. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (справа № 3-78/2026 (178/26)). Зобов`язано учасників справи повідомити суд про вирішення Конституційним Судом України конституційного подання ТОВ “УКР Газ Ресурс” щодо конституційності п. 2 ч. 5 с. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (справа № 3-78/2026 (178/26)) та надати суду відповідні судові процесуальні документи.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, керівник Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у разі задоволення позову відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку із виключними обставинами.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
07.08.2026 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 строк, відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, який був прийнятий судом у порядку ст 263 ГПК України відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, які мають значення для справи №911/2205/24, є підстави для зупинення провадження у справі №911/2205/24 до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження у справі №3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ „Укр Газ Ресурс“ щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Коротун О.М., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 задоволено клопотання та поновити Керівнику Київської обласної прокуратури пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
22.10.2026 згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні, для розгляду апеляційної скарги Керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2026 прийнято справу №911/2205/24 за апеляційною скаргою Керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сітайло Л.Г.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Тетіївської міської ради звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут” про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021 р. № 60Н797-5731-21, укладених між Відділом освіти Тетіївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут”, а саме: № 1 від 24.05.2021, № 2 від 18.08.2021, № 4 від 22.09.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 07.10.2021, № 7 від 21.10.2021, № 8 від 28.10.2021, та стягнення 101 913, 14 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані прокуратурою в інтересах держави в особі позивача тим, що Додаткові угоди №1, № 2, №4-№8 до Договору № 60Н797-5731-21 від 15.04.2021, були укладені між позивачем та відповідачем всупереч умовам вищевказаного договору, а також Закону України “Про публічні закупівлі”.
27.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 26.05.2026 про зупинення провадження у справі, у якому він просить суд зупинити провадження у справі № 911/2205/24 до завершення розгляду Конституційним судом України конституційного провадження у справі 3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ “УКР Газ Ресурс” щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
28.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання (заяву) № 50-5478 вих.26 від 27.05.2026, у яких просить суд відмовити у задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції зазначено, що вирішення спору у даній справі між заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Тетіївської міської ради та ТОВ “Львівгаз збут” про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу, стягнення 101 913, 14 грн є неможливим без остаточного вирішення Конституційним Судом України конституційного подання ТОВ “УКР Газ Ресурс” щодо конституційності п. 2 ч. 5 с. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (справа № 3-78/2026 (178/26)).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування членів колегії суддів у відрядженні, у відпустках та інші чинники.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи окремо та в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Колегією суддів встановлено, що предметом позову і спору у даній справі є вимоги прокуратури в інтересах держави в особі позивача до відповідача про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021 р. № 60Н797-5731-21, укладених між Відділом освіти Тетіївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут”, а саме: № 1 від 24.05.2021, № 2 від 18.08.2021, № 4 від 22.09.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 07.10.2021, № 7 від 21.10.2021, № 8 від 28.10.2021, та стягнення 101 913, 14 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані прокуратурою в інтересах держави в особі позивача тим, що Додаткові угоди №1, № 2, №4-№8 до Договору № 60Н797-5731-21 від 15.04.2021, були укладені між позивачем та відповідачем всупереч умовам вищевказаного договору, а також п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Ухвалою першої колегії суддів другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 відкрито конституційне провадження у справі № 3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ “УКР Газ Ресурс” щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 с. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” зі змінами.
Предметом перевірки за конституційною скаргою є конституційність положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі, зокрема щодо об`єктивної неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).
При цьому, як уже відзначалось, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20 тощо.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 тощо.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Разом з тим, за висновками суду апеляційної інстанції, заявник (відповідач) у поданому до суду першої інстанції клопотанні не наводить аргументованого обґрунтування щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної заявником справи Конституційним Судом України та в супереч вимогам пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України не наводить переконливих мотивів в частині того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити обставини (факти), що є предметом судового розгляду.
Колегія суддів відзначає, що наявність невирішеного питання щодо конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні спору по суті не можна вважати об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи, так як застосування/незастосування тієї чи іншої норми матеріального права не впливає на встановлення фактичних обставин, які суд не може встановити у межах даної справи.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 18.08.2026 у даній справі вказала, що:
“34. Об`єднана палата підтримує наведений підхід Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який з огляду на тотожність зазначених норм процесуального права є релевантним для застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК незалежно від того, що його сформульовано в іншій юрисдикції. За цим підходом практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 №8-зп/1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
35. Водночас зупинення провадження до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, може бути виправданим у випадках, коли рішення Конституційного Суду України здатне вплинути на вирішення спору. Насамперед це справи, у яких предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми, якими врегульовано питання юридичної відповідальності фізичної особи, оскільки саме у разі пом`якшення або скасування такої відповідальності закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі (ч.1 ст.58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99). Вплив рішення Конституційного Суду України на вирішення спору не виключається також тоді, коли спірні правовідносини тривають і правове регулювання прав та обов`язків їх учасників на майбутнє безпосередньо залежить від чинності норми, конституційність якої перевіряється (ч.2 ст.152 Конституції України). Проте і в цих випадках суд повинен обґрунтувати зупинення провадження за наведеними вище критеріями.
36. Так, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
37. Стаття 58 передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
38. Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 дійшов висновку, що положення ч.1 ст.58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
39. У цій справі відповідачем є юридична особа - ТОВ "Укр Газ Ресурс", а не фізична особа. Окрім цього предметом спору є вимога про стягнення безпідставно одержаних коштів, що не є заходом відповідальності за порушення законодавства, а є наслідком недійсності правочину та безпідставного набуття майна, про що вказує зокрема прокурор у відзиві. Більше того, спірні правовідносини, що виникли з виконання Договору, завершені у 2022– 2023 роках, відповідно, майбутнє рішення Конституційного Суду України на їх правове регулювання не вплине.
45. Таким чином, статус заявника, не породжує об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, натомість надає йому можливість застосувати інші інструменти (механізми).
46. Розбіжність підходів, наведена в ухвалі від 27.07.2026, зумовлена не відсутністю чи суперечливістю правових висновків щодо застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК, а тим, що мотивування ухвал Верховного Суду від 04.06.2026 у справі №927/1704/23 та від 07.07.2026 у справі №910/9533/24 обмежується констатацією факту розгляду Конституційним Судом України конституційних скарг щодо застосованої судами норми, що само по собі (без додаткової аргументації) не є достатньою підставою для зупинення відповідно до усталеної практики Верховного Суду. При цьому зазначені ухвали не є постановами Верховного Суду та не містять висновків щодо застосування норми права в розумінні ч.4 ст.236 ГПК, які підлягали б врахуванню судами чи потребували б відступу в порядку ст.302 ГПК”.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів цілком погоджується із доводами апеляційної скарги, що вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” не є підставою для зупинення касаційного провадження у справі у розумінні положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, з огляду на що у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут” слід відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим на підставі статті 280 Господарського процесуального кодексу України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду.
Розподіл судових витрат
Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24 – задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.07.2026 у справі №911/2205/24 – скасувати.
3. Матеріали справи № 911/2205/24 передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
Л.Г. Сітайло
Оригінал: reyestr.court.gov.ua