Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №542/1526/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1526/26

Провадження № 2/542/956/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (надалі також – позивач, ТОВ «Фінпром Маркет») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6889762 в розмірі 22963 грн 25 коп., із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за процентами, 1006 грн 25 коп. – сума заборгованості за комісією, 11910 грн 00 коп. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали суд витребував у АТ «Універсал Банк» докази (а.с. 48-49).

Витребувана судом інформація надійшла до суду 14 серпня 2026 року електронною поштою (а.с. 62-64) та в подальшому 20 серпня 2026 року засобом поштового зв`язку (а.с. 65-66).

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Пузіна Дениса Миколайовича, про витребування доказів у цивільній справі № 542/1526/26 (а.с. 102-103).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Фінпром Маркет» посилалось на те, що 25 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальність «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі також – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 6889762.

Відповідно до умов договору відповідач отримав грошові кошти у розмірі 6000 грн 00 коп., строком на 360 днів, із 25 січня 2026 року по 19 січня 2027 року, з (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, розмір комісії за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що складає 1035 грн 00 коп.

Вказано, що у разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300 грн 00 коп. за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Позивачем зазначено, що факт отримання коштів позичальником підтверджується електронною платіжною інструкцією та довідкою ТОВ «Европейська платіжна система», відповідно до яких на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 6000 грн 00 коп., що є доказом видачі кредитних коштів.

У свою чергу, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору.

У зв`язку з цим, заборгованість відповідача за договором кредиту № 6889762 від 25 січня 2026 року, враховуючи здійснені ним платежі в рахунок погашення забогованості, у загальному розмірі склала 22963 грн 25 коп., із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за процентами, 1006 грн 25 коп. – сума заборгованості за комісією, 11910 грн 00 коп. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, і за кредитним договором № 6889762 від 25 січня 2026 року.

Отже, до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 22963 грн 25 коп.

16 квітня 2026 року сформовано вимогу про повернення кредиту за договором кредитної лінії від 25.01.2026 № 6889762 в загальному розмірі 22963 шог 25 коп. протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.

28 серпня 2026 року від представника відповідача через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 68-72), за змістом якого він просив у задоволенні позову ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення 22963 грн 25 коп. відмовити у повному обсязі. Судові витрати розподілити відповідно до результатів розгляду справи та у разі відмови у позові відмовити у стягненні з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування предстаник відповідача зазаначив, що наданий позивачем комплект документів не усуває обґрунтованих сумнівів щодо належності та незмінюваності електронного примірника договору, повноти доказів акцепту саме конкретної редакції договору, безперервності переходу права вимоги в заявленому розмірі, правомірності нарахування комісії та особливо неустойки у розмірі, що майже вдвічі перевищує саме тіло кредиту, проте існують внутрішні суперечності у матеріалах позивача щодо загальної суми платежів відповідача, зокрема, у тексті позову зазначено 517 грн 75 коп., тоді як у розрахунку первісного кредитодавця відображено 688 грн 75 коп., із яких 171 грн 00 коп. позначено як «списання промо», а 427 грн 75 коп, 49 грн 00 коп. та 41 грн 00 коп., як оплати.

Зазначив, що перший обов`язковий платіж за договором визначено на 03.02.2026, а мінімальні обов`язкові платежі мали сплачуватися з інтервалом у 10 календарних днів. Водночас строк самого кредиту визначено до 19.01.2027. 16.04.2026 первісний кредитодавець сформував вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій вказав, що протягом 30 календарних днів, до 16.05.2026 включно, позичальник має сплатити 22 963 грн 25 коп. Саме пред`явлення такої вимоги має принципове значення для визначення меж правомірного нарахування договірних процентів відповідно до статей 1048 та 1050 ЦК України і усталеної практики Великої Палати Верховного Суду.

Акцентував увагу на тому, що розрахунок первісного кредитодавця фактично містить нарахування процентів по 15.04.2026 включно у розмірі 57 грн 00 коп. за день, а після 16.04.2026 нові проценти не нараховуються. Розрахунок показує, що нараховано 4 617 грн 00 коп. процентів і зараховано 570 грн 00 коп., залишок 4 047 грн 00 коп. Водночас у самому переліку оплат фактичні грошові платежі відповідача становлять 517 грн 75 коп., а 171 грн 00 коп. є «списанням промо».

З посиланням на Закон України «Про споживче кредитування» зазначив, що він містить спеціальні правила відповідальності споживача за порушення виконання зобов`язань та забороняє перетворювати відповідальність на джерело необмеженого збільшення боргу та, що заявлена позивачем неустойка у сумі 300 грн за день не є звичайною платою за правомірне користування кредитом, а має каральну природу та не може використовуватися для фактичного обходу встановленого законом обмеження вартості споживчого кредиту, тобто для кредиту в сумі 6000 грн 00 коп. вимога про стягнення неустойки в сумі 11910 грн 00 коп. є непропорційною і не може бути стягнута в заявленому розмірі.

Також вказав, що комісія заявлена позивачем у розмірі 1006 грн 00 коп. при первісно визначеній у розмірі 1035 грн 00 коп., на переконання представника відповідача є платою за послуги, які за законом мають надаватися безкоштовно.

Вказав, що позивач заявив 22963 грн 25 коп. із цієї суми 11910 грн 00 коп. становить неустойка, яка не підлягає стягненню у заявленому розмірі з огляду на спеціальні обмеження Закону України «Про споживче кредитування», принципи добросовісності та пропорційності і положення частини третьої статті 551 ЦК України. Додатково 1 006 грн 25 коп. становить комісія, правова підстава якої не доведена окремою послугою і яка підлягає виключенню принаймні до надання доказів її законності. Після виключення цих двох складових з заявленої суми залишається 10047 грн 00 коп., що складається з 6000 грн 00 коп. тіла та 4047 грн 00 коп. процентів, уже визначених самим кредитодавцем після часткового зарахування платежів.

Однак розрахунок кредитодавця показує, що 90 грн 00 коп. платежів були спрямовані на неустойку, а 28 грн 75коп. на комісію. Якщо відповідні вимоги не підлягають задоволенню, загалом 118 грн 75 коп. повинні бути враховані у погашення тієї частини зобов`язання, яка може бути визнана судом дійсною. Тому альтернативний максимально можливий залишок за доведеності всіх інших юридичних фактів становить 10047 грн 00 коп. – 118 грн 75 коп. = 9928 грн 25 коп.

Отже, представник позивача у наданому відзиві на позовну заяву вказав на недоведеність сукупності обставин, які повинен довести саме позивач: належного укладення електронного договору на конкретних умовах, фактичного надання кредитних коштів, настання строку виконання саме в заявленому обсязі, правомірності кожної складової заборгованості, а також переходу до позивача права вимоги в тому обсязі, в якому воно заявлене.

Щодо стягнення судових витрат із відповідача, представник зазначив, що позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн 00 коп., проте такий розмір є необґрунтованим та неспівмірним із складністю даної справи, не підтверджений належними доказами.

31 серпня 2026 року від представника позивача через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 81-82), у якій позивач просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» у повному обсязі, з огляду на таке.

Щодо укладання відповідачем договору позики в електронному вигляді зазначено, що без власного волевиявлення, без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно неможливе, що у свою чергу відповідає положенням статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Вказано, що доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від його імені, відповідачем до суду не надано. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій він не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору.

Акцентовано увагу на тому, що факт отримання відповідачем коштів за договором позики підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: відповіддю АТ «Універсал Банк» разом із банківською випискою, з якої вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить відповідачу та, що 25 січня 2026 року на вказану банківську картку здійснено зарахування коштів в розмірі 6000 грн 00 коп., електронною платіжною інструкцією № b42814d2-b60d-4112-be9d-2897f82c87ea від 25.01.2026, виданою ТОВ «Европейська платіжна система», довідкою № КД-000086996 від 27.05.2026 видана платіжною системою/ ТОВ «Европейська платіжна система», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № b42814d2-b60d- 4112-be9d-2897f82c87ea від 25.01.2026 року, листом № 20/05/26-51156 від 20.05.2026, виданим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № b42814d2-b60d-4112-be9d-2897f82c87ea від 25.01.2026 року.

Представником позивача зазначено, що доводи відповідача про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, долученим до матеріалів справи договром факторингу 25/02/26 від 25.02.2026, витягом з реєстру прав вимог № 7 від 20.05.2026 до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 та платіжним доручення про оплату за відступлення права грошової вимоги згідно реєстру прав вимог № 7 від 20.05.2026 в порядку, визначеному договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, що відповідає вимогам статей 76, 77, 78 ЦПК України та є належними та допустимими доказами, оскільки безпосередньо підтверджують факт переходу права вимоги.

Також, вказано, що нарахування комісії в сумі 17,25% від суми наданого кредиту (1035 грн 00 коп.) є правомірним та таким, що повністю відповідає умовам укладеного між сторонами договору, оскільки така комісія прямо передбачена положеннями договору кредиту, а саме: пунктом 6.2, з якими позичальник був належним чином ознайомлений, погодився при його укладенні та прийняв на себе обов`язок їх виконання.

Акцентував увагу на тому, що відзив наданий представником відповідача ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, оскільки на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву представником відповідача не було долучено доказів (виписки із карткового рахунку відповідача, в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти відповідачу, доказів не укладання зазначеного договору, контррозрахунок, тощо).

У подальшому, 31 серпня 2026 року від ТОВ «Фінпром Маркет» до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (а.с. 88), за змістом якої позивач просив зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними, зокрема: стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту в розмірі 10963 грн 25 коп., із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за процентами, 916 грн 25 коп. – сума заборгованості за комісією, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн 00 коп.

Крім того, 31 серпня 2026 року від представника позивача через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про розгляд цивільної справи № 542/1526/26 за відсутності представника позивача, в якій він крім цього зазначив, що з відповіді наданої АТ «Універсал Банк», разом із банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить відповідачу та, що 25 січня 2026 року на цю банківську картку здійснено зарахування коштів в розмірі 6000 грн 00 коп., що підтверджує дійсність/реальність доказів наданих позивачем на підтвердження факту перерахування коштів на рахунок відповідача, а саме: електронна платіжна інструкція № b42814d2-b60d-4112-be9d-2897f82c87ea від 25.01.2026, що видана ТОВ «Европейська платіжна система», довідка № КД-000086996 від 27.05.2026 видана платіжною системою/ТОВ «Европейська платіжна система», лист № 20/05/26-51156 від 20.05.2026 виданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 94).

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 109), у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с. 3-зі звороту).

Крім того, у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 31 серпня 2026 року (а.с. 82-зі звороту), у заяві від 31 серпня 2026 року (а.с. 94) та у заяві від 07 жовтня 2026 року (а.с. 105) позивач просив справу розглядати за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог частини 5 статті 14 ЦПК України (а.с. 110).

Поряд із цим, 26 жовтня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просив провести судовий розгляд за відсутності відповідача та його представника та відмовитии у позові, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 112).

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 25 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6889762 (надалі також – договір) (а.с. 14-21).

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначені параметри та умови кредиту, зокрема: сума кредиту 6000.00 грн; строк кредитування/строк договору 360 днів; розмір першого обов`язкового платежу 598.75 грн; період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 10 календарних днів; дата сплати першого обов`язкового платежу 03.02.2026; тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія; комісія за надання кредиту - 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1035.00 грн); дата надання кредиту 25.01.2026; дата повернення кредиту 19.01.2027; процентна ставка/день (фіксована) - 0,95%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 27555.00 грн; неустойка - 300.00 грн/день; загальні витрати за кредитом – 21555.00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка 5098.35%; денна процентна ставка – 0.998% в день.

Згідно з пунктом 2.5. договору максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника, відповідно до умов цього договору становить 6000.00 грн.

Відповідно до пункту 2.8. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно з пунктом 5.5. договору він укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанним ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки.

Пунктом 6.1. договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 10 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. договору.

Відповідно до пункту 6.2. договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 6.13. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Підпунктом 8.2.6. пункту 8.2. договору визначено, що кредитодавець має право відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором?

У пункті 9.7. договору вказано інформацію про наслідки прострочення виконання зобов`язань позичальником, зокрема якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2. договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платіжу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки.

Договір кредитної лінії (надійний) № 6889762 від 25 січня 2026 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором від імені ОСОБА_1 (а.с. 21-зі звороту).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору № 6889762 використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений йому на електронну пошту, зазначену у договорі (а.с. 23).

Відповідно до копії платіжної інструкції/операція b42814d2-b60d-4112-be9d-2897f82c87ea, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило перерахування грошових коштів в розмірі 6000 грн 00 коп. отримувачу ОСОБА_2 , платіжний інструмент - НОМЕР_1 (VISA) (а.с. 25).

З інформації, що міститься у довідці ТОВ «Европейська платіжна система» вих. № КД-000086996 від 27 травня 2026 року вбачається, що ТОВ «Европейська платіжна система» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), завершення наступної платіжної операції: дата 25.01.2026; сума 6000.00 грн; отримувач Черненко Данило – ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 24).

Крім цього, згідно з інформацією вих. 20/05/26-51156 від 20 травня 2026 року, наданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджено видачу на банківську карту ОСОБА_1 онлайн-позики (а.с. 23-зі звороту).

Відповідно до інформації АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду від 03 серпня 2026 року, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), банком було емітовано картку № НОМЕР_3 .

Згідно з випискою по карті № НОМЕР_3 , на рахунок ОСОБА_1 25 січня 2026 року, надійшли кошти в сумі 6000 грн 00 коп. (а.с. 62-63, 65-66).

З розрахунку заборгованості за договором № 6889762 від 25 січня 2026 року, здійсненого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» встановлено, що за період із 25 січня 2026 року по 15 квітня 2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі склав 22963 грн 25 коп., із яких: 6000 грн 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4047 грн 00 коп. – заборгованість за відсотками, 11910 грн 00 коп. - заборгованість за неустойкою та 1006 грн 25 коп. – заборгованість за комісією. Також із наданого розрахунку вбачається, що відповідачем було здійснено оплату по кредиту в сумі 688 грн 75 коп., а саме: 03 лютого 2026 року – 171 грн 00 коп. (списання промо), 03 лютого 2026 року – 427 грн 75 коп. (оплата), 14 лютого 2026 року – 49 грн 00 коп. (оплата), 15 лютого 2026 року – 41 грн 00 коп. (а.с. 13).

Відповідно до даних, отриманих за допомогою сервісу визначення банку за номером картки, а саме: за першими шістьома цифрами номера банківської картки (BIN) встановлено що банківська карта видана емітентом/банком «JSC UNIVERSAL BANK» - АТ «Універсал Банк» (а.с. 14).

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, не сплатив заборгованість за відсотками, навіть після надіслання кредитором йому вимоги про сплату боргу.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого , ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників (а.с. 26-29).

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до реєстру прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 22963 грн 25 коп. із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за тілом, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за процентами, 1006 грн 25 коп. – сума заборгованості за комісією за надання позики, 11910 грн 00 коп. – неустойка (а.с. 30-31).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів ТОВ «Фінпром Маркет» здійснило оплату за договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, згідно з реєстром прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року (а.с. 32).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 6889762 від 25 січня 2026 року за період із 19 травня 2026 року по 22 червня 2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 у загальному розмірі складає 22963 грн 25 коп. із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за тілом кредиту, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 11910 грн 00 коп. – сума заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею, 1006 грн 25 коп. – сума заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією (а.с. 6).

Поряд із цим, суд зазаначає, що позивач 31 серпня 2026 року зменшив позовні вимоги, а саме: просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту в розмірі 10963 грн 25 коп., із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргку, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за процентами, 916 грн 25 коп. – сума заборгованості за комісією, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн 00 коп. (а.с. 88).

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості та судові витрати, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 25 січня 2026 року укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6889762, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 6000 грн 00 коп. строком на 360 днів, із 25 січня 2026 року по 19 січня 2027 року із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту – 17,25% (1035 грн 00 коп.). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту передбачено нарахування неустойки в розмірі 300 грн 00 коп. за кожен день понадстрокового користування.

Договір містить персональні дані позичальника, зокрема, його ПІБ, номер картки платника податків, контактний номер телефону. Без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету договір між позичальником та товариством неможливий. За таких обставин укладення договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, який в свою чергу вчинив певну сукупність дій, спрямованих на отримання позики за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, вказаний договір підписаний за допомогою електроного підпису, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів про те, що персональні дані відповідача (його паспортних даних, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення кредитних договорів від його імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність (дійсність) укладених договорів.

Щодо аргументів представника відповідача про необхідність дослідження оригіналів письмових та електронних доказів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України у разі подання копії письмового доказу суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи витребувати його оригінал. Якщо оригінал не подано, а відповідність копії оригіналу обґрунтовано поставлена під сумнів, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 100 ЦПК України врегульовано порядок подання та дослідження електронних доказів.

Зокрема, учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у передбаченому законом порядку, а у разі подання копії електронного доказу суд може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи витребувати його оригінал. Неподання оригіналу має наслідком неврахування доказу тоді, коли відповідність поданої копії оригіналу викликає обґрунтований сумнів.

Саме по собі подання письмового чи електронного доказу у копії не означає його недопустимості.

Так, ухвалою суду від 29.09.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотання про витребуванні оригіналів письмових та електронних доказів, зокрема, й через те, що представником відповідача не наведено достатнього обґрунтування в чому саме полягають обґрунтовані сумніви відповідача наданим позивачем доказам, а також ту обставину, що ці сумніви не можуть бути усунені.

Так, заперечення представника відповідача не зводяться до незгоди з фактом укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів за ними, а також не містять посилань на конкретні розбіжності між поданими до матеріалів справи копіями кредитних договорів з додатками, графіку, заяв на отримання кредитів, паспортів споживчого кредиту та іншими документами.

Дані кредитних договорів, заяв, паспортів споживчого кредиту, інформації BankID НБУ, інформаційного повідомлення та листа платіжної установи, платіжних доручень взаємно узгоджуються за персональними даними позичальника, номером телефону, реквізитами платіжного засобу, датою укладення договору, сумою кредиту та номером кредитного договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для встановлення обставин укладення договорів та надання кредитів.

Суд зазначає, відповідно до досліджених платіжної інструкції, довідки ТОВ «Европейська платіжна система», інформації вих. 20/05/26-51156 від 20 травня 2026 року, наданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача.

Відомості про отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 03 серпня 2026 року (а.с. 62-63, 65-66).

Доказів (виписки по рахунку тощо) на спростування тієї обставини, що на номер платіжної карти НОМЕР_1 25 січня 2026 року кредитні кошти у сумі 6000 грн 00 коп. не були нараховані - відповідачем не надано.

Суд зазначає, що позивачем належними чином доведений факт отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 6000 грн 00 коп.

З розрахунку заборгованості за договором № 6889762 від 25 січня 2026 року наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» встановлено, що за період із 25 січня 2026 року по 15 квітня 2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі склав 22963 грн 25 коп., із яких: 6000 грн 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4047 грн 00 коп. – заборгованість за відсотками, 11910 грн 00 коп. - заборгованість за неустойкою та 1006 грн 25 коп. – заборгованість за комісією. Також із наданого розрахунку вбачається, що відповідачем було здійснено оплату по кредиту в сумі 688 грн 75 коп., а саме: 03 лютого 2026 року – 171 грн 00 коп. (списання промо), 03 лютого 2026 року – 427 грн 75 коп. (оплата), 14 лютого 2026 року – 49 грн 00 коп. (оплата), 15 лютого 2026 року – 41 грн 00 коп. (а.с. 13).

Щодо набуття позивачем права вимоги, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінпром Маркет» на підставі договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 6889762 від 25 січня 2026 року, та отримало право вимоги щодо ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним договором (а.с. 26-29).

Відповідно до реєстру прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 22963 грн 25 коп. із яких: 6000 грн 00 коп. – сума заборгованості за тілом, 4047 грн 00 коп. – сума заборгованості за процентами, 1006 грн 25 коп. – сума заборгованості за комісією за надання позики, 11910 грн 00 коп. – неустойка (а.с. 30-31).

Факт оплати позивачем на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, згідно з реєстром прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року підтверджується наданою до суду платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №850021653.1 від 26 травня 2025 року (а.с. 32).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, позивачем надано належні докази набуття права вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 .

Судом установлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом – не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед фактором - ТОВ «Фінпром Маркет», яке набуло право вимоги за відповідним договором позики на підставі договору факторингу від 25 лютого 2026 року.

Суд акцентує увагу на тому, що позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення споживчого кредиту. Поряд з цим, первісний кредитор пред`являв відповідачу попередньо письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, чим виконав вимоги кредитного догвору та вимоги чинного законодавства про захист прав споживачів. З огляду на це, позивач набув право на стягнення достроково суми кредиту та нарахованих процентів.

На аргумент відповідача щодо неправомірності стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає, що відповідно до пункту відповідно до пункту 6.2. кредитного договору, підписаного відповідачем, за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору.

Відповідно до норм чинного законодавства та висновків Верховного Суду щодо застосування Закону України «Про споживче кредитування», така форма плати за користування кредитними коштами, як комісія за надання (видачу) кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та погоджується між сторонами згідно з умовами договору.

Отже, комісія за надання кредиту в розмірі 916 грн 25 коп. нарахована позивачем правомірно та відповідно до умов кредитного договору, з яким відповідач був ознайомлений та погодився, що підтверджується підписом на договорі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, зважаючи на заяву позивача про зменшення позовних вимог, враховуючи сплату відповідачем коштів в сумі 688 грн 75 коп., суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 6889762 від 25 січня 2026 року, що складається заборгованості за основною сумою боргу - 6000 грн 00 коп., заборгованості за процентами - 4047 грн 00 коп. та заборгованості за комісією – 916 грн 25 коп.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 10963 грн 25 коп.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 5).

Враховуючи вищезазначене та у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_1 у розмірі 2662 грн 40 коп. на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет».

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6500 грн 00 коп.

Поряд з цим, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного рівня або відмовити у їх стягненні.

Надаючи оцінку клопотанню відповідача, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 6500 грн 00 коп., що підтверджується договором № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року (а.с. 32-зі звороту-35), витягом із Акту № 2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, датований 12 червня 2026 року, що є додатком № 2 до договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року із детальним описом робіт, виконаних адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (а.с. 36-зі звороту), актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, що є додатком №1 до договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року (а.с. 37-38), платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 850022336.1 від 12 червня 2026 року про здійснення оплати акту № 2-ФП приймання наданої правничої допомоги від 12 червня 2026 року за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року (а.с. 38-зі звороту), копією ордеру про надання правничої допомоги серії АХ № 1363629 від 11 травня 2026 року (а.с. 39), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03 квітня 2018 року (а.с. 39-зі звороту).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, зважаючи на заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених відповідачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 6500 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область) суму заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 6889762 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 10963 грн 25 коп. (десять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні двадцять п`ять копійок), що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6000 грн 00 коп. (шість тисяч гривень), суми заборгованості за процентами в розмірі 4047 грн 00 коп. (чотири тисячі сорок сім гривень) та суми заборгованості за комісією в розмірі 916 грн 25 коп. (дев`ятсот шістнадцять гривень двадцять п`ять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

представник відповідача: адвокат Пузін Денис Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 956 від 30 травня 2012 року.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва