Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №379/1007/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1007/26

Провадження № 2/379/824/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

29.05.2026 позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Таращанського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 415,19 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 03.01.2020 відповідач підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту у вигляді відновлювальної кредитної лінії до 50 000,00 грн. на її банківському рахунку зі сплатою процентів за користування кредитом та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

15.02.2025 відповідач через систему самообслуговування Приват24 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду № SAMDNWFC00057137997_01 до кредитного договору від 15.02.2025.

Додатковою угодою сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення змін в заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав надавши відповідачу в користування кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, однак відповідач користувався кредитним лімітом, припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка станом на 15.04.2026 року має заборгованість - 43 415,19 грн., яка складається з наступного: 39 001.53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 413.66 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

27.08.2026, від представника відповідача – Сікози В.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що відповідач вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав того, що копія заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03.01.2020, що містить розмір відсоткової ставки 43.2 % річних для карт Універсальна, 42.0 % - для карт Універсальна Gold не може вважатися належним, так як не містить реального підпису відповідача. Самі умови та правила надання банківських послуг АТ КБ “ПРИВАТБАНК” не підписані відповідачем, а отже вона з ними ознайомлена не була, та відповідно не була обізнана про основні умови договірних відносин. Вважає, що оскільки нарахування відсотків за ставкою 43,2% було неправомірним через недоведеність ознайомлення клієнта з тарифами, позивач порушив черговість погашення кредиту, встановлену законом. Зазначає про незаконність нарахування відсотків за користування кредитом у 2026 році, оскільки 15.02.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № SAMDNWFC00057137997_01 до кредитного договору від 03.01.2020 згідно п. 1.1 якої обмежено строк кредитування на 12 місяцями до 15.02.2026, однак у березні та квітні 2026 року банком безпідставно нараховувались відсотки.

21.09.2026, від представника відповідача – Сікози В.О., до суду надано додаткові пояснення по справі, в яких зазначено про відсутність особистого підпису відповідача в заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03.01.2020, відтак вважає даний доказ не належним, надано контр розрахунок заборгованості за кредитним договором, а також вказано про відсутність доказів ідентифікації та верифікації клієнта при укладенні кредитного договору.

05.10.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло заперечення позивача щодо додаткових пояснень представника відповідача. За змістом заперечення, сторона позивача категорично не погоджуючись з твердженням про відсутності ідентифікації та верифікації клієнта, на спростування якого надано фото клієнта з отриманою банківською карткою, як підтвердження фізичної присутність клієнта у відділенні банку. З метою спростування твердження щодо відсутності власноручного підпису відповідача на заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03.01.2020 представник позивача зазначив, що договір № б/н від 03.01.2020 підписано відповідачем власноручно стилусом на планшеті (електронному пристрої із сенсорним екраном) у відділенні банку, що вважається простим електронним підписом та є цифровим власноручним підписом у відповідності до чинних на той час вимогам законодавства України та відповідає вимогам постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.

05.06.2026 судом з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

16.06.2026, в межах встановленого строку, позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи, вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30.07.2026.

Протокольною ухвалою суду від 30.07.2026 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та призначено судове засідання на 27.08.2026.

Ухвалою суду від 27.08.2026 відзив представника відповідача залишено без розгляду та задоволено клопотання про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 24.09.2026.

03.09.2026 на виконання ухвали суду від 27.08.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано витребувані докази.

24.09.2026, відкладено розгляд справи до 22.10.2026 у зв`язку з надходженням клопотання представника позивача.

22.10.2026 року сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

22.10.2026 року представник позивача Афанасенков О.Б. подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

21.09.2026 від представника відповідача – Сікози В.О., до суду надано додаткові пояснення по справі, які також містять клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 .

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з`явились, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.01.2020 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Підписавши дану заяву відповідач погодила наступні умови кредитування.

Відповідно до п. 1.2 заяви, тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, розмір кредитного ліміту - 50 000,00 грн. для карт “Універсальна”, 75 000,00 грн. для карт “Універсальна Gold”, строк кредитування 20 років, мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом.

Згідно з п. 1.3 заяви, процентна ставка, відсотків річних - 43,2 % - для карт Універсальна, 42.0 % - для карт Універсальна Gold, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом, грн. - 53 185,77 грн. - для карт Універсальна, 61 687,16 грн. - для карт Універсальна Gold.

Пунктом 1.3 заяви, також встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. (за припущення, що сума використаного кредитного ліміту становить 20 000,00 грн.): за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 20 000,00 грн. - для карт Універсальна, 20 060,00 грн. - для карт Універсальна Gold; за умови отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними платежами 73 185,77 грн. - для карт Універсальна, 81 687,16 грн. - для карт Універсальна Gold.

Реальна річна процентна ставка, відсотків річних: за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 0 % - для карт Універсальна, 1.56 % - для карт Універсальна Gold; за умови отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними платежами 52.84 % - для карт Універсальна, 53.36 % - для карт Універсальна Gold.

Згідно з п. 1.5 заяви, наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором є: пеня - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, але не більше за 15 % суми простроченого платежу; процентна ставка - яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних 86.4 % - для карт Універсальна, 84.0 % - для карт Універсальна Gold.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в електронному вигляді, відповідачем підписано власноручним підписом на екрані планшету.

На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № 4149439014618361, строк дії - 07/23, тип - Універсальна, згодом було отримано кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 06/22 , тип - Універсальна та кредитну картку № 5457082296333268, строк дії - 01/27 , тип - Універсальна, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0000005490909446 від 28.04.2026.

15.02.2025, відповідач, у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, підписала заяву № 250215B1ID917229WLPZMAIN про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду № SAMDNWFC00057137997_01 до кредитного договору від 15.02.2025.

Відповідно до п. 9.2 заяви, тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, тип платіжної картки - картка «Універсальна»; розмір кредитного ліміту не перевищує 200 000,00 грн.; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом; процентна ставка відсотків річних - 42,0 %"; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом: за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 0 грн., а за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними щомісячними платежами 44 194,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк : за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 20 000,00 грн., а за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними щомісячними платежами 64 194,00грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: в межах пільгового періоду 0 %, а за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними щомісячними платежами 51,09 % .

Додатковою угодою сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди; процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Згідно п. 2 додаткової угоди сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦК України передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Згідно п. 3 додаткової угоди сторони узгодили, що на дату підписання цієї додаткової угоди заборгованність за договором становить 41106,49 грн., із них 39001,53 грн. основна сума боргу та нараховані, але не сплачені проценти за користування кредитом 2104,96 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди строк дії кредитного договору становить 5 років, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Також, 03.01.2021 відповідач підписала паспорт кредиту, який також містив основні умови кредитування, зокрема відомості щодо встановленої процентної ставки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18.11.2020 у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.12.2019 у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19) у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04. 2020 у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21.10.2020 у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що вона підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, однак, з часом припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що підтверджено випискою за договором б/н за період з 03.01.2020 по 28.04.2026. Суд зауважує, що ця інформація є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка згідно розрахунків позивача, станом на станом на 15.04.2026 року має заборгованість - 43 415,19 грн., яка складається з наступного: 39 001,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 413,66 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У частині 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України умови таких договорів приєднання у сфері кредитних правовідносин розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам та доведені до їх відома, так як друга сторона (споживач послуг банку) лише приєднується до договору, з умовами якого він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2020 року сторони підписали заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої відповідач отримала від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в якій погоджено фінансові умови подальшого кредитування, в тому числі, сплату відсотків річних за користування кредитними коштами за фіксованою процентною ставкою у розмірі 43,2%.

Розділом 14 Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 250215B1ID917229WLPZMAIN від 15.2.2025 сторони визнають простим електронним підписом (далі - «Простий електронний підпис») такі способи підписів Позичальника: ОТР-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку у мережі Інтернет, де позичальнику надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів, тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає позичальнику змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої позичальник надає банку шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.

Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.

Згідно з розділом 13 відповідач вказала свої анкетні дані під особистий підпис стилусом на планшеті.

Отже, підписавши вказані заяви, які є складовою частиною кредитного договору, за допомогою спеціально призначеного пера - стилуса на електронному сенсорному пристрої у відділенні банку, або ОТР-паролем у системі самообслуговування Приват24, відповідач, відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилась зі всіма умовами та правилами кредитного договору, погодила умови кредитування та розмір відсотків за користування кредитними коштами.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. ст. 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі, окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань, виконаний з врахуванням умов договору та додаткової угоди в тому числі п. 4 додаткової угоди, відповідно до якої кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що відповідач отримує послуги від банку - позивача з 2020 року, отже, твердження представника позивача про порушення прав відповідача, як споживача банківських послуг, не відповідають обставинам встановленим у справі, адже у відповідача було достатньо часу для вивчення правил та умов надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК». Крім того, відповідач в позасудовому порядку, за весь час користування кредитними коштами не заявила про порушення її прав або інтересів.

Крім того, позичальнику (відповідачу) роз`яснено, що умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов`язувався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також враховуючи принцип суперечливої поведінки, не можна стверджувати про порушення споживчих прав відповідача, оскільки останній отримував неодноразово в цьому ж банку інші картки, після закінчення строку їх дії.

Відтак твердження представника відповідача щодо необізнаності відповідача про розмір відсоткової ставки та твердження, що копія заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03.01.2020, що містить розмір відсоткової ставки 43.2 % не була підписана відповідачем - не знайшли свого підтвердження.

В той же час, позивачем спростовано твердження представника відповідача про те, що банк не надав суду жодних доказів фото верифікації відповідача. В інформаційних системах АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зафіксовано та збережено електронний доказ - фото клієнта з продуктом/карткою [1052]" (ID тікета: 0000001727080711). Цей документ створено 03.01.2020 року о 10:02:25. На даному фото чітко зафіксовано особу відповідача, яка тримає в руках банківську картку у відділенні банку, при цьому статус валідації даного документа у системі - "ACCEPTED - ВАЛІДНИЙ". Зазначений факт беззаперечно підтверджує фізичну присутність відповідача у відділенні банку та проходження нею належної процедури ідентифікації та верифікації перед укладенням кредитного договору.

З огляду на вказане, наявні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, строки повернення кредиту.

Пунктом 58 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» визначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути борг за кредитним договором б/н від 03.01.2020 року в розмірі 43 415,19 грн., яка складається з: 39 001.53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 413.66 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Ч. 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., тому дана сума підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10,12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за договором № б/н від 03.01.2020 у розмірі 43 415 (сорок три тисячі чотириста п`ятнадцять) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570) судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О.В. Невгад