Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №359/14302/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/14302/25

Провадження №2/359/2339/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму боргу за позикою в розмірі 3000 доларів США.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.10.2024 року між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено угоду про надання позику у розмірі 3 000 доларів США.

Відповідно до їхньої домовленості позикодавець передає у власність позичальнику, грошові кошти в сумі 3 000 доларів США які останній зобов`язується повернути позикодавцеві до 22.04.2025 року. Свої зобов`язання позикодавець виконав.

Однак, станом на дату подання позовної заяви борг відповідачем повернутий не був.

В зв`язку з цим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 3000 доларів США.

Ухвалою судді від 15.01.2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до розписки ОСОБА_3 взяв кошти в розмірі 3000 доларів США та зобов`язався повернути 22.10.2024 року (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або на інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.2 ст.1047 цього ж Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст.1049 цього ж Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50цс16 зроблено висновок, що "договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику".

У постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 зазначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24)

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК Україна кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З тексту наданої судом розписки не вбачається хто є позикодавцем в розумінні ч.1 ст.1046 ЦК України і відповідно перед ким у відповідача виник обов`язок щодо повернення грошових коштів.

З огляду на це, підстав для стягнення суми заборгованості на користь позивача суд не вбачає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя Чирка С.С.