Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №357/18752/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18752/26

3/357/5522/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 02.07.2025 органом 8018, 29.06.2026 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

У період з 01.09.2026 по 01.10.2026 ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилялася від передбачених ч. 3 ст. 150 СК України обовязків по вихованню своєї малолітньої дитини, внаслідок чого малолітній ОСОБА_3 без поважних причин та без належного документального підтвердження пропустив 16 навчальних днів у Білоцерківській гімназії – початковій школі № 21, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, 127. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке, передбачена за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974622 від 05.10.2026 за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість визнала у повному обсязі, просила суворо не наказувати.

Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшла наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Наразі, положення ст. 155 вказаного Кодексу визначають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за ті самі дії, вчиненні повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП вбачається, що обов`язковою кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони вказаного правопорушення є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, повторно протягом року, що з огляду на положення ч. 1 ст. 256 КУпАП та Інструкції має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Однак, як вбачається, фабула протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД № 974622 від 05.10.2026 не містить інформації про те, що ОСОБА_1 вчинила повторне протягом року правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.

Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим та буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушення права на захист, рівності сторін процесу.

Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 184 КУпАП на ч. 1 ст. 184 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує її становище, не порушує її права на захист та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.

Окрім визнання своєї винуватості самою правопорушницею, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 974622 від 05.10.2026; інформацією щодо тривалої відсутності учня ОСОБА_3 № 174 від 02.10.2026; психолого-педагогічною характеристикою учня 3-Б класу Білоцерківської гімназії – початкової школи № 21 ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 05.10.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.10.2026; постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2026 стосовно ОСОБА_1 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення особами, які замінюють батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю,визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України і при цьому враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Згідно зі ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, пом`якшуючу відповідальність обставину та відсутність обтяжуючих обставин, з метою виховання її у дусі додержання законів, запобігання вчинення нею інших правопорушень, вважаю, що необхідним та достатнім адміністративним стягненням, що підлягає застосуванню за вчинене ОСОБА_1 адмінправопорушення, є визначене санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесяти) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА