Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №355/116/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/116/26

Провадження № 2-о/355/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючої судді Цирулевської М. В.,

присяжних – Келеш Є. І., Кутового І. І.,

за участю секретарів судового засідання Білоног В. О., Котенко Л. О., Харченка С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (орган опіки і піклування), про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявниці.

До Баришівського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (орган опіки і піклування), про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.

Заявлені ОСОБА_1 мотивує тим, що вона є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 2007 року ОСОБА_2 страждає на гострий шизофреноподібний психотичний розлад, пов`язаний із стресом - параноїдний синдром.

У 2008 році ОСОБА_2 встановлено діагноз органічне пошкодження головного мозку змішаного генезу (наслідок перитональної паталогії і закритої ЧМТ) із шизофреноподібного синдрома. Стійкий церебростенічний синдром. Параноїдний синдром.

В 2010 році до попереднього діагнозу також додалися явища нейролепсії, депресивно астено-іппохондричний синдром. Втрачено працездатність, інвалід ІІ групи.

У 2013 році було встановлено діагноз органічний шизофреноподібний психотичний розлад (наслідок перитональної паталогії і закритої ЧМТ) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, вираженою зміною особистості за органічним типом. Астено-іппохондричний синдром.

Починаючи з 2008 року ОСОБА_2 щорічно проходив стаціонарне лікування у закладі надання психіатричної допомоги.

20 січня 2026 року ОСОБА_2 було надано направлення на госпіталізацію, стаціонарне лікування у заклад з надання психіатричної допомоги. Добровільно їхати він не погоджується, а примусово везти, як мати, не має права, а тому психіатр рекомендував звернутися до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановити над ним опіку з метою подальшого забезпечення належного лікування та догляду.

Останнім часом психічний стан здоров`я ОСОБА_2 значно погіршився, він потребує госпіталізації та лікування, оскльки вчиняє непередбачувані дії, не усвідомлює їх наслідки, не спроможний сам себе нормально обслуговувати без сторонньої допомоги, внаслідок чого потребує обов`язкового встановлення над ним опіки.

Відтак, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначити її опікуном.

У подальшому, зважаючи на висновки експерта, ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежено дієздатним та призначити її піклувальником.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

26 січня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (орган опіки і піклування), про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки (а.с. 1-2).

Ухвалою Баришівського районого суду Київської області від 24.02.2026 прийнято означену заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку окремого провадження у складі судді та двох присяжних та призначено судове засідання на 30.03.2025, витребувано у КНП «Баришівська багатопрофільна лікарня» історію хвороби ОСОБА_2 та відповідно до ст. 299 ЦПК України вирішено питання про призначення йому адвоката (а.с. 40-41).

11.03.2026 за вхідним №2749 представник заінтересованої особи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області надав заяву про розгляд цивільної справи без участі представника, вказавши на відсутність заперечень щодо задоволення заяви (а.с. 50).

До суду 12.03.2026 за вхідним №2780 надійшло доручення №4-10-2026-002258, за змістом якого для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, стосовно якої суд розглядає заяву про визнання фізичної особи недієздатною, - ОСОБА_2 призначено адвоката Петренка П. І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5262/10 від 19.12.2014) (а.с. 52).

За результатами судового засідання 30.03.2026 постановлено ухвалу про призначення у справі судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведення якої доручено експертам Київській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», провадження в справі зупинено (а.с. 62-63).

22.05.2026 до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 25 від 29.04.2026, складений за результатами проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи (а.с. 68-69, 95-96).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 27.05.2026 поновлено провадження у цій справі, судове засідання призначене на 30.07.2026 (а.с. 70).

16.06.2026 за вхідним №6928 представник заінтересованої особи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області надав заяву про розгляд цивільної справи без участі представника, щодо вимог заяви не заперечив (а.с. 71).

У судовому засіданні 30.07.2026 представник заявника – адвокат Блохіна О. В. надала до суду рішення Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 10.04.2026 за №187 щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , та додаток до означеного рішення у виді подання про доцільність призначення заявника опікуном над її сином – ОСОБА_2 (а.с. 78-79).

У судовому засіданні 30.07.2026 оголошено перерву до 25.08.2026, у зв`язку з необхідністю виклику у судове засідання експерта ОСОБА_3

31.07.2026 за вхідним №8824 представник заінтересованої особи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області надав заяву про розгляд цивільної справи без участі представника, не заперечив стосовно вимог заяви (а.с. 86).

25.08.2026 у судовому засіданні судово-психіатричний експерт Київської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Тітов С. О. надав відповіді на запитання учасників щодо висновку експерта, який ним було підтримано. Експерт зазначив, що ОСОБА_2 за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що свідчить про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 обмежено дієздатним.

За клопотанням представника заявниці у справі оголошено перерву до 10.09.2026.

02.09.2026 за вхідним №10125 до суду надійшла заява представника заявниці, за змістом якої, з врахуванням висновку судово-психіатричного експерта № 25 від 29.04.2026, заявниця просить визнати ОСОБА_2 обмежено дієздатним та встановити над ним піклування (а.с. 103-110).

09.09.2026 за вхідним №10418 до суду надійшло клопотання представника заявниці про відкладення судового розгляду для надання часу, достатнього подати до суду рішення органу опіки та піклування про призначення піклувальника ОСОБА_2 (а.с. 111).

18.09.2026 за вхідним №10791 представник заінтересованої особи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області надав заяву про розгляд цивільної справи без участі представника та задоволення вимог заяви (а.с. 115).

21.10.2026 заявниця надала рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 09.10.2026 № 444, з відповідним поданням про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклувальником над її сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання його Баришівським районним судом Київської області обмежено дієздатним, що долучено до матеріалів справи (а.с. 116-117).

У судовому засіданні 21.10.2026 заявниця ОСОБА_1 уточнену заяву підтримала з підстав, у ній наведених, просила визнати ОСОБА_2 обмежено дієздатним та призначити її піклувальником сина. Заявниця зазначила, що відсутні обставини, що унеможливлюють виконання нею обов`язків піклувальника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , адвокат особи, стосовно якої розглядається справа про визнання обмежено дієздатною, - ОСОБА_4 в судовому засіданні 21.10.2026 проти задоволення заяви про визнання ОСОБА_2 обмежено дієздатним не заперечили, підтримали заяву в частині призначення піклувальником ОСОБА_2 заявницю, ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 21.10.2026 досліджені матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення та оголошення судового рішення, для чого оголошена перерва до 28.10.2026 до 09:40 год.

У судове засідання 28.10.2026 учасники справи не з`явилися.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.1982 райвідділом РАЦС Баришівського району Київської області підтверджується факт народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Баришівка Баришівського району Київської області. Батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0097801, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.2020 має інвалідність 2 групи загального захворювання. Може працювати у створених умовах. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності – лікування у психіатра (а.с. 13).

Із висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інівалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу від 18.12.2025, ОСОБА_2 за рівнем обмеження життєдіяльності має обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації та обмеження здатності до спілкування (а.с. 14).

Відповідно до Витягів з реєстру Баришівської територіальної громади, заявник ОСОБА_1 та особа, стосовно якої вирішується питання обмеження дієздатності, - ОСОБА_2 , проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8,16).

Також, за означеною адресою проживає та зареєстрований батько ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.01.2026 №39 (а.с. 17).

З 07.02.2007 по 07.04.2025 ОСОБА_2 періодично перебував на лікуванні в медичних закладах, де йому встановлено діагноз: 2007 рік - гострий шизофреноподібний психотичний розлад, пов`язаний із стресом - параноїдний синдром; 2008 рік - органічне пошкодження головного мозку змішаного генезу (наслідок перитональної паталогії і закритої ЧМТ) із шизофреноподібного синдрома, стійкий церебростенічний синдром, параноїдний синдром; 2010 рік - до попереднього діагнозу додалися явища нейролепсії, депресивно астено-іппохондричний синдром, втрачено працездатність, інвалід ІІ групи; 2013 рік - органічний шизофреноподібний психотичний розлад (наслідок перитональної паталогії і закритої ЧМТ) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, вираженою зміною особистості за органічним типом, астено-іппохондричний синдром. Вище зазначене підтверджується: випискою з історії хвороби №3832 від 12.11.2008; випискою з історії хвороби №1062 від 02.03.2007; випискою з історії хвороби №41 від 06.02.2009; випискою з історії хвороби №3475 від 12.11.2009; випискою з історії хвороби №1002 від 03.05.2010; випискою з історії хвороби №2623 від 28.11.2010; випискою з історії хвороби №3079 від 08.12.2011; випискою з історії хвороби №2815 від 27.11.2012; випискою з історії хвороби №2696 від 04.12.2013; випискою з історії хвороби №2985 від 08.12.2014; випискою з історії хвороби №3083 від 17.12.2015; випискою з історії хвороби №2815 від 04.11.2020; випискою з історії хвороби №2707 від 02.12.2021; висновком лікаря від 07.04.2025 (а.с. 18-31).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 25 від 29.04.2026: 1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на даний час на – розлади особистості та поведінки органічної етіології з церебрастенічним синдромом та когнітивними порушеннями (за МКХ -10 F 07.84), який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення свої дій та керувати ними; 2) ОСОБА_2 за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 95-96).

09.10.2026 Виконавчим комітетом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області прийнято рішення № 444, згідно із яким прийнято рішення направити до Баришівського районного суду подання про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклувальником над її сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання його Баришівським районним судом Київської області обмежено дієздатним (а.с. 116-117).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Статтею 30 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

У Рішенні від 24.04.2018 № 3-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що право людини на повагу до її гідності, як і її право на життя, є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним та підлягає безумовному захисту з боку держави; у статтях 27, 28 Конституції України закріплено не лише негативний обов`язок держави утримуватися від діянь, які посягали б на права людини на життя та повагу до її гідності, а й позитивний обов`язок держави, який полягає, зокрема, в забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини шляхом розроблення відповідного нормативно-правового регулювання; впровадженні ефективної системи захисту життя, здоров`я та гідності людини; створенні умов для реалізації людиною її фундаментальних прав і свобод; гарантуванні порядку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушень конституційних прав людини; забезпеченні невідворотності відповідальності за порушення конституційних прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Зазначені положення закону направлені на забезпечення захисту законних прав та інтересів членів суспільства, щоб запобігти існуванню правочинів, які не відповідають ознаці вільного волевиявлення його учасників та гарантувати належний правовий захист особам, які з об`єктивних причин не можуть самостійно здійснювати свої права та відповідати по своїм обов`язкам. У той же час правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатної істотно відрізняються, оскільки недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину і відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

У свою чергу за змістом ст. 37 ЦК України правовими наслідками визнання особи обмежено дієздатною є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно правочини, крім дрібних побутових правочинів. Правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 37 ЦК України особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

Порядок встановлення піклування над особою, яка визнана судом обмежено дієздатною, виконання піклувальником своїх обов`язків та звільнення від повноважень піклувальника визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 (надалі також Правила).

Згідно із ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до приписів ст. 69 ЦК України та розділу 4 Правил піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов`язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 цього Кодексу. Піклувальник зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Статтею 59 ЦК України визначено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно із ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Частиною четвертою статті 36 ЦК України передбачено, що цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу ч.2 ст. 60 ЦК України та ч.1 ст. 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи піклувальником над обмежено дієздатною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи піклувальником.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19.

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (ст. 65 ЦК України).

Аналізуючи норми ЦК України так ЦПК України у даному питанні, слід звернути увагу також на те, що законодавець, захищаючи недієздатну особу (обмежено дієздатну особу) покладає на суд обов`язок у рішенні про визнання особи недієздатною (обмежено дієздатною) вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна (піклувальника). При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна (піклувальника), полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною (обмеженою дієздатною), може виконувати обов`язки опікуна (піклувальника).

Норми процесуального права (окрім зазначених вище), що підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

В силу положень ч. 5 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 38 ЦК України у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність. Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

Як передбачено ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

З огляду на те, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 25 від 29.04.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на даний час на – розлади особистості та поведінки органічної етіології з церебрастенічним синдромом та когнітивними порушеннями (за МКХ -10 F 07.84), який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення свої дій та керувати ними, та за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку, що існують достатні підстави для визнання ОСОБА_2 обмежено дієздатним.

Заявляючи вимоги про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, заявниця просить призначити себе піклувальником над її сином, оскільки його батько, ОСОБА_5 , за станом здоров`я не має змоги бути піклувальником.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є сином заявниці, яка в свою чергу бажає стати піклувальником для ОСОБА_2 , який внаслідок захворювання позбавлений можливості піклуватися про себе. Заявниця має фізичну та матеріальну можливість піклування над своїм сином.

В матеріалах справи наявне рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 09.10.2026 № 444, згідно із яким прийнято рішення направити до Баришівського районного суду подання про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклувальником над її сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання його Баришівським районним судом Київської області обмежено дієздатним.

Вирішуючи питання про призначення піклувальника, суд враховує думку та позицію учасників справи, а також те, що заявниця перебуває у родинних відносинах з підопічним, має можливість виконувати обов`язки піклувальника. Крім того, суд враховує, що інші родичі не мають можливості виконувати функції піклувальника.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (орган опіки і піклування), про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справ, належать витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 39, 55, 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, ст. 2, 4, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (орган опіки і піклування), про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника, - задовольнити.

Визнати обмежено дієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що відповідно до ст. 38 ЦК України у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність, шляхом скасування рішення суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

Судові витрати за проведення експертизи віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 28.10.2026.

Дані відносно заявниці:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_4

РНОКПП: НОМЕР_3

АДРЕСА_1 .

Дані відносно заінтересованих осіб:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

РНОКПП: НОМЕР_2

АДРЕСА_1 .

Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (орган опіки і піклування)

код ЄДРПОУ 04360623

вул. Центральна, 27, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501.

Суддя Марина ЦИРУЛЕВСЬКА

Присяжні:

Іван КУТОВИЙ

Євгенія КЕЛЕШ