Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №278/4051/24 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/544/25

справа № 278/4051/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

-відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 16.02.2019 Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що було складено відповідний актовий запис № 6. Позов мотивує тим, що відсутність взаєморозуміння та розходження поглядів на сімейні відносини у сторін призвели до розпаду сім`ї. Шлюбні відносини між позивачем та відповідачкою припинені, кожен з них живе своїм життям та має іншу сім`ю. За наведених обставин позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачкою та збереження шлюбу є неможливим та суперечить як інтересам сторін так і інтересам дитини. У даному шлюбі подружжя має малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо розподілу майна немає.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 головуючим суддею у справі №278/4051/24 визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 23.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду на 30.10.2025.

Ухвалою суду від 10.12.2025 сторонам надано строк для примирення, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 24.09.2026 у зв`язку з закінченням строку для примирення провадження у справі понрвлено, призначено судовий розгляд на 28.10.2026.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак у клопотанні про поновлення провадження у справі, яке надійшло на адресу суду 14.09.2026, просив розглядати справу у його відсутності за наявними матеріалами, підтримав позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому зсіданні визналда позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 16 лютого 2019, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №6.

Від даного шлюбу подружжя має малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Судом встановлено, що спору щодо розподілу майна наразі немає.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі – все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що грунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У відповідності до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недорканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.

Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обгрунтованими, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, також, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ст. 141, ст. 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуюч, викладене, а також те, що при зверненні позивача до суду було сплачено ним судовий збір у розмірі 1211, 20 грн, а також те, що відповідачка позов визнала до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у сумі 605, 60 грн.

На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 142, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112- 115 Сімейного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 16.02.2019, Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №6.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 50% сплаченого позивачем судового збору, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору, а саме 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Ірина БІЛЕРА