Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №282/1136/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1136/26

Провадження № 2/282/749/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», інтереси якого представляє Романенко М.Е. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

До Любарського районного суду Житомирської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №84535 від 30.05.2023 у розмірі 10950,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.05.2023 року між ТОВ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №84535 на суму 3000 грн. в електронній формі.

23.12.2024 року між ТОВ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 23122024, за яким останній отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №84535 від 30.05.2023 року.

Оскільки відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в загальній сумі 10950,00 грн.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву. Клопотання про витребування доказів задоволено.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 29.09.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідачки до суду не надходило.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами з урахуванням вимог ч.10 ст.84 ЦПК України щодо витребуваних доказів, а саме визнає ці факти встановленими, якщо немає заперечень щодо них з боку іншої сторони або якщо вони підтверджені належними доказами, що не викликають сумнівів.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.05.2023 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання фінансового кредиту №84535.

Згідно з п. 1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається строком на 14 днів, тобто до 12.06.2023 року.

Згідно п.1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має право збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Вказаний Договір та Додаток №1 до нього, яким визначено графік розрахунків та загальна вартіcть кредиту, підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором AV4384.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» 30.05.2023 року 14:40 год. на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції №38544-68051-79604, перераховано кошти в сумі 3000,00грн.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3000,00 грн суд встановлює на підставі банківської виписки Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та наданої банком інформації про належність відповідного рахунку і платіжної картки ОСОБА_1

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників (додаток №1 до цього Договору).

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №84535 від 30.05.2023 року в загальному розмірі 10950,00 грн, з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 7950,00 грн.

Згідно з розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором: №84535 від 30.05.2023 складає 10950,00 грн, з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 7950,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18) зазначено, що «положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 280/4456/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що договір №84535 від 30.05.2023 року підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки він акцептував пропозицію позивача та уклав договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).

Згідно із вимогами статті 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

Отже, враховуючи положення вказаних норм, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором ТОВ « АВІРА ГРУП » та ОСОБА_1 .

Позивач в позовній заяві вказує, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 10950,00 грн, з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн, заборгованість за відсотками становить 7950,00 грн.

Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91).

Судом встановлено, що сторони погодили розмір відсотків - 5 % на добу від суми кредиту за договором, строк дії якого, згідно п.1.2 Договору 14 днів, після спливу якого, у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

При цьому, відповідно до додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №84535 від 30.05.2023 графік розрахунку та орієнтовна сукупна вартість кредиту, сума кредиту 3000,00 грн, проценти за користування кредитом 2100,00 грн.

Таким чином, проценти, нараховані після 12.06.2023, не підлягають стягненню з відповідачки, оскільки їх нарахування здійснено поза межами погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до умов договору розмір процентів за весь строк кредитування становить 2100,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 3000,00 грн (сума кредиту) ? 5 % (розмір процентів за один день) ? 14 днів = 2100,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн та процентів за користування кредитом 2100,00 грн., а всього 5100,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1 - ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правової допомоги №42649746 від 01 червня 2026, додаткову угоду №84535 від 29 червня 2026 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акт про надання правничої допомоги від 29 червня 2026, детальний опис щодо надання правничої допомоги від 29 червня 2026, загальна вартість професійної правничої (правової) допомоги становить 6000,00 грн.

На підставі викладеного вище позовна вимога щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1240,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,7,10,12,19,81,83,141,258-260,263-265,273-279,280-282,352,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», інтереси якого представляє Романенко М.Е. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором №84535 від 30.05.2023 року в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 03 копійок та 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук