Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №274/2307/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2307/26

Провадження № 1-кп/0274/614/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора (дистанційно) ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2026 року за № 12026060480000173 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кирилівка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше н есудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.05.2025 у справі №369/6370/25, яка набрала законної сили 16.05.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 16.05.2025, та будучи ознайомлений з нею, виник протиправний умисел, спрямований на її невиконання.

Так, ОСОБА_4 03.09.2025 о 11 год. 40 хв. по вулиці Київській, 8, в м. Київ Київської області, керував транспортним засобом марки «Fiat Tiro», д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом та порушив п. 2.1.а. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою УПП батальйону патрульної поліції в с. Чайка УПП Київської області від 03.09.2025 №ЕНА5636070, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн.

Крім цього, ОСОБА_4 09.03.2026 о 12 год. 06 хв. в м. Бердичів, по вулиці Шалом Алейхема, 8, Житомирської області, керував транспортним засобом марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.05.2025, та порушив п. 2.1.а. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Незважаючи на це, реалізуючи свій протиправний умисел, з метою невиконання постанови суду від 05.05.2025 в частині позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ОСОБА_4 , 10.03.2026 близько 08 год. 50 хв. керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ЗАЗ 110217», д.н.з. НОМЕР_4 , рухаючись по вул. Чуднівська в с. Скраглівка Бердичівського району Житомирської області, та був зупинений працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечуючи жодних фактичних обставин, викладений в обвинувальному акті. Разом з цим відмовився від дачі показань, користуючись, при цьому, правами, наданими йому ст. 63 Конституції України.

За клопотанням прокурора та згоди учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає. Наслідки такого визнання, у вигляді позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, сторонам роз`яснено.

Оцінивши наведені докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, який є нетяжким, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем, на спеціалізованому обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, а також обставини, які пом`якшують, обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, зважаючи на характер суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим, приймаючи до уваги його особу (є військовослужбовцем, позитивно характеризується за час проходження служби), суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в його мінімальному розмірі. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

Даних про заходи забезпечення кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на відсутність клопотань та призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме два DVD R диск, на яких містяться відеозаписи « ОСОБА_5 10.03 рух» та « ОСОБА_5 10.03.2026» залишити в матеріалах кримінального провадження, яке зберігається Житомирській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Центрального регіону.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області.

Суддя ОСОБА_1