Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №167/1239/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1239/26

Номер провадження 2-а/167/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

представника позивача Міщук І. В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області адміністративну справу за позовом директора товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 32/2в ЛРТЦК від 26 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

22 вересня 2026 року директор товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" Рудь В. В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 32/2в ЛРТЦК від 26 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Свій позовом обґрунтовує тим, що 26 лютого 2026 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 32/2в ЛРТЦК про притягнення директора ТзОВ «Древпромсервіс» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначає, що вказаною постановою на нього накладено штраф у розмірі 34000 грн за неподання до 20 грудня 2025 року відомостей про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також про громадян, які працюють на них. Вказує, що у постанові зазначено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак жодних сповіщень про розгляд справи, складення чи винесення цієї постанови він не отримував. Через що був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема права надати пояснення та заявити клопотання чи скористатися правничою допомогою адвоката.

Зазначає, що примірник оскаржуваної постанови в день її винесення йому не вручався, про наявність штрафу та відкритого виконавчого провадження дізнався лише у вересні 2026 року через застосунок «Дія» у зв`язку з блокуванням рахунків та списанням коштів з його зарплатної картки. Копію постанови 11 вересня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто отримала його дружина.

Вказує, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки на балансі ТзОВ «Древпромсервіс» немає жодних транспортних засобів, за відсутності яких обов`язок щодо подання відомостей до ТЦК та СП не виникає. Посилаючись на норми ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України наголошує, що обов`язок доказування правомірності рішення покладається на відповідача, проте оскаржувана постанова не містить посилань на належні та допустимі докази його вини. Сама по собі фіксація відсутності звіту в базі даних ТЦК, без перевірки факту наявності у підприємства техніки, не є беззаперечним доказом вини керівника, що свідчить про необґрунтованість притягнення його до відповідальності.

З урахуванням вищенаведеного просить визнати протиправною, скасувати постанову № 32/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2026 року за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиція учасників справи.

Позивач директор товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" Рудь В. В. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв/клопотань не подавав.

Представник позивача Міщук І. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Надала пояснення близькі за змістом до обґрунтувань позову. Наголосила, що оскаржувана постанова винесене з грубим порушенням вимог КУпАП та нівелюванням прав позивача, визначених ст. 268 КУпАП. Зауважила, що позивач не був обізнаним ні про складання протоколу стосовно нього, ні про розгляд справи по суті та винесення постанови.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв/клопотань не подавали. Відзив на адміністративний позов та матеріали справи про притягнення директора товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суду не надсилались.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 22 вересня 2026 року поновлено директору ТзОВ "Древпромсервіс" ОСОБА_1 процесуальний строк на оскарження постанови № 32/2в ЛРТЦК від 26 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи про притягнення директора ТзОВ "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, для огляду в судовому засіданні. Запропоновано відповідачу подати суду відзив на позов.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 29 вересня 2026 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено. Повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи про притягнення директора ТзОВ "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 26 лютого 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 32/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення про притягнення директора ТзОВ "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_2 , як керівник ТзОВ «Древпромсервіс» не подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 20 грудня 2025 року інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них, чим порушив вимоги ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28 грудня 2000 року, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В постанові вказано, що на розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, хоча про час та місце розгляду був належним чином повідомлений, що стверджується відміткою про відмову від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення. Від надання пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився. Обставини справи підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2026 року № 32/2в, актом про відсутність поданої до ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них.

Згідно копії довідки командира військової частини А «номер» від 12 серпня 2026 року № 4390 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині А «номер» з 30 квітня 2026 року по теперішній час.

Зміст спірних правовідносин.

Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ст. 7 КУпАП).

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктивна сторона виражається в діях або бездіяльності, що порушують вимоги законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП можуть бути призовники, військовозобов`язані, резервісти, а також посадові особи, які порушили відповідні норми.

Суб`єктивна сторона виражається як в умисній формі вини так і необережності.

Водночас, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною нормою, а тому при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

На підставі ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оборону» підприємства, установи та організації усіх форм власності здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ( ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Військово-транспортний обов`язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов`язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням

Згідно з п. 15 «Положення про військово-транспортний обов`язок», затвердженого Постановою КМУ № 1921 від 28 грудня 2000 року, керівники підприємств, установ та організацій подають територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до п. 8 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.

Згідно з ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених ст. 258 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Положеннями ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Кодексу.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 75 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Предметом оскарження у цій справі є винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанова № 32/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що чинне законодавство України покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Статтею 277-2 КУпАП визначено строк вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності до дня розгляду справи в суді.

Строк вручення особі повістки до дня розгляду справи іншим уповноваженим органом КУпАП не визначений.

З огляду на обов`язок з`ясування питання про сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час і місце розгляду її справи в даному випадку застосуванню підлягає аналогія закону.

Суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок доказування обставини належного сповіщення особи про розгляд її справи несе уповноважена посадова особа.

Ухвалами Рожищенського районного суду Волинської області від 22 вересня 2026 року та 29 вересня 2026 року було витребувано у відповідача матеріали справи про притягнення директора ТзОВ "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Однак, будь-яких матеріалів справи, в тому числі доказів сповіщення позивача про дату, місце та час розгляду справи за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем не надані.

Отже, відсутність сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення вказує на позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правничу допомогу та є окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови в порядку вимог чинного законодавства.

Поруч з цим, судом встановлено, що примірник постанови в день її винесення позивачу не вручався, а її копія була отримана лише 11 вересня 2026 року особисто його дружиною в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про наявність штрафу та відкритого виконавчого провадження ОСОБА_1 дізнався лише у вересні 2026 року через застосунок «Дія» у зв`язку з блокуванням рахунків та списанням коштів з його зарплатної картки військовослужбовця.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, час та місце розгляду справи свідчать про незаконність оскаржуваної постанови, оскільки така винесена відповідачем з порушенням норм процесуального права, принципів об`єктивності та справедливості, рівності перед законом та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Слід закцентувати увагу й на тому, що конституційний принцип верховенства права знайшов своє закріплення та був деталізований у ст. 2, 6 та 242 КАС України, які передбачають, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Враховуючи викладене, постанова відповідача про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, у зв`язку з цим її необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для визнання вказаної постанови протиправною, оскільки сам факт скасування такої судом вже свідчить про її протиправність.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України суд позбавлений процесуальної можливості визнавати постанову про адміністративне правопорушення протиправною та має право прийняти одне з рішень, передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України.

Розподіл між сторонами судових витрат.

У відповідності до ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов директора товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 32/2в ЛРТЦК від 26 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – задовольнити частково.

Постанову № 32/2в ЛРТЦК від 26 лютого 2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь директора товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" Рудя Валерія Володимировича 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 50 копійок судового збору .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: директор товариства з обмеженою відповідальністю "Древпромсервіс" ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Міщук Ірина Володимирівна, адреса: вул. Лесі Українки, буд. 10, офіс 21, м. Луцьк, Волинська область.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай