Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №398/5307/26
Суддя: Орловський В. В.
Справа №: 398/5307/26
провадження №: 2/398/4626/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"23" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача
Акціонерне товариство «Універсал Банк» 10 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.08.2022 у розмірі 24 441,06 грн станом на 07.06.2026 та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2022 відповідач підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі — Умови), тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір. Банк надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач щомісячних мінімальних платежів не вносив. За доводами позивача, станом на 06.05.2026 прострочення сягнуло понад 90 днів, банк направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору, а 07.06.2026 кредит відповідно до п. 5.18, 5.19 Умов став у формі «на вимогу». Станом на 07.06.2026 заборгованість становить 24 441,06 грн і є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання позивач визначив у розмірі 0 грн.
У поясненнях до виписки про рух коштів позивач зазначив, що кредитний ліміт відповідача складає 0 грн, а вся заборгованість є овердрафтом, який виник, зокрема, внаслідок збільшення заборгованості на суму відсотків і неустойки за відсутності на рахунку власних коштів клієнта, та послався на п. 5.20 розділу ІІ Умов, згідно з яким овердрафт повертається протягом 30 днів з моменту виникнення.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, позивач повідомлений належним чином. У клопотанні, доданому до позовної заяви, представник позивача просив розглядати справу за відсутності представника банку та зазначив, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зареєстроване місце проживання відповідача підтверджене відповіддю Улянівського старостинського округу Попельнастівської сільської ради від 20.08.2026 № 86 на запит суду. Судову повістку та копію ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви з додатками надіслано відповідачу за цією адресою; поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням судової повістки. Іншої адреси суду відповідач не повідомляв. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.
Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись статтями 280–281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Оскільки у судове засідання 21 жовтня 2026 року не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Укладення договору, його умови
28.08.2022 ОСОБА_1 власноручно підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у якій просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт «на суму, зазначену у мобільному додатку». В анкеті-заяві зазначено, що у разі виходу з пільгового періоду, який складає до 62 календарних днів, на кредит нараховується процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом, а також що анкета-заява разом з Умовами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складає договір. Інших умов про процентну ставку, зокрема про її збільшення, анкета-заява не містить. Відповідач зазначив в анкеті-заяві свій соціальний статус — студент, джерело доходу — стипендія; його ідентифікацію здійснив працівник банку (анкета-заява).
Крім того, відповідач підписав удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, яке є невід`ємною частиною анкети-заяви і з підписанням якого договір набуває чинності. У ньому відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку, ознайомлення та згоду з умовами договору, за яким здійснюватимуться, зокрема, відкриття його рахунків і отримання споживчого кредиту, а також згоду з правом банку в односторонньому порядку збільшувати або зменшувати розмір кредитного ліміту (анкета-заява, Запевнення клієнта). З 28.08.2022 відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 з платіжною карткою НОМЕР_2 (довідка про наявність рахунку від 07.06.2026, довідка про розмір встановленого ліміту від 07.06.2026, виписка).
Відповідач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія паспорта громадянина України), тобто на дату укладення договору йому було 15 років, а повноліття він досяг ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Умови надано у витязі в редакції, затвердженій Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, яка набула чинності з 27.11.2021 (витяг з Умов). Згідно з цим витягом клієнтом є фізична особа, що досягла 14 років (розділ І «Терміни та визначення»), а згідно з розділом ІІ Умов:
— клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання підтверджує факт згоди з встановленням ліміту (п. 5.4);
— клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту (п. 5.6); при перевитраті кредитного ліміту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по Картці (п. 5.23);
— клієнт доручає Банку списувати відсотки за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності — за рахунок Кредитного ліміту; «Списання процентів за рахунок Кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного Кредитного ліміту (здійснювати договірне списання)»; «В разі, якщо у Клієнта повністю використаний Кредитний ліміт доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується»; у цьому разі клієнт зобов`язаний здійснити внесення коштів у сумі нарахованих відсотків (п. 5.10.1);
— за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, причому сторони підтверджують, що таке збільшення «не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки» (п. 5.15);
— у разі порушення строку сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів заборгованість за кредитом вважається простроченою (п. 5.16); якщо істотне порушення не буде усунено в строк до 120 (за рішенням Банку — до 210) календарних днів, «Кредит стає у формі "на вимогу"» (п. 5.18, 5.19);
— термін повернення овердрафту в повному обсязі — протягом 30 днів з моменту його виникнення; Банк має право збільшити цей строк не більше ніж до 90 календарних днів (п. 5.20);
— Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому у разі невиконання клієнтом зобов`язань за договором (п. 5.21);
— «Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості…» (п. 5.22);
— строк дії кредитної лінії — 25 років з автоматичним подовженням (п. 5.26).
Витяг з Умов підпису відповідача не містить. Ні анкета-заява, ні Запевнення клієнта не зазначають дати чи редакції Умов, на які посилаються, а доказів того, що саме надана редакція діяла на 28.08.2022 і була запропонована відповідачу при укладенні договору, позивач не надав (анкета-заява, Запевнення клієнта, витяг з Умов).
Отже, базову процентну ставку 3,1 % на місяць сторони погодили в підписаній відповідачем анкеті-заяві. Збільшену ставку 6,2 % на місяць у разі наявності простроченої заборгованості передбачено лише п. 5.15 Умов (як подвійний розмір базової ставки), паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank і Тарифами; анкета-заява і Запевнення клієнта такої ставки не містять. Паспорт споживчого кредиту і Тарифи підпису відповідача не мають, Тарифи надано в редакції від 08.12.2022, тобто пізнішій за дату договору; тип процентної ставки — фіксована — зазначено в паспорті споживчого кредиту (анкета-заява, паспорт споживчого кредиту, витяг з Тарифів, Запевнення клієнта).
Користування кредитом і склад заявленої заборгованості
Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 07.06.2026 кредитний ліміт відповідачу вперше встановлено 21.04.2025 о 12:20:27 у розмірі 4 000 грн, о 12:51:58 того самого дня — зменшено до 0 грн, а о 13:46:00 — встановлено у розмірі 3 000 грн. Інших змін ліміту довідка не містить.
Згідно з випискою «Рух коштів по картці від 07.06.2026» за рахунком НОМЕР_1 за період з 28.08.2022 по 07.06.2026 (далі — виписка) станом на 07.10.2025 заборгованості за кредитом у відповідача не було, на рахунку обліковувався залишок власних коштів у розмірі 0,92 грн. З 09.10.2025 по 09.11.2025 відповідач здійснив вісім видаткових операцій «Кредит на карту» на загальну суму 17 094,30 грн: 1 095 і 200 грн (09.10.2025), 534 і 200 грн (15.10.2025), 1 095 грн (08.11.2025), 200, 6 397,30 і 7 373 грн (09.11.2025). Після операції 08.11.2025 заборгованість становила 3 123,08 грн, тобто перевищила встановлений кредитний ліміт, а після операцій 09.11.2025 — 17 093,38 грн. Інших видаткових операцій відповідач не здійснював, коштів на рахунок після 09.10.2025 не вносив (виписка).
З 01.12.2025 по 01.05.2026 банк шістьма операціями «% за кредитом» списав з рахунку відповідача 7 147 грн: 887,81 грн (01.12.2025), 1 136,15 грн (01.01.2026), 1 208,07 грн (01.02.2026), 1 160,07 грн (01.03.2026), 1 357,80 грн (01.04.2026), 1 397,10 грн (01.05.2026). Крім того, 26.02.2026 банк списав 3 грн операцією «Банківські операції», а 05.05.2026 — 197,68 грн операцією «Інше». На дату кожного з цих списань заборгованість відповідача вже перевищувала кредитний ліміт 3 000 грн (перед першим списанням — 17 093,38 грн). Залишок заборгованості за випискою станом на 07.06.2026 — 24 441,06 грн, що відповідає наведеним операціям (0,92 ? 17 094,30 ? 7 147 ? 3 ? 197,68 = ?24 441,06) і дорівнює ціні позову.
Розмір списаних сум «% за кредитом» відповідає нарахуванню відсотків за збільшеною ставкою 6,2 % на місяць (74,4 % річних) на загальну заборгованість, що включає раніше списані відсотки. Зокрема, 01.04.2026 банк списав 1 357,80 грн за березень 2026 року при заборгованості 21 488,48 грн (21 488,48 ? 74,4 % / 365 ? 31 ? 1 357,84 грн), тоді як за базовою ставкою 37,2 % річних ця сума була б удвічі меншою. Операція «Інше» на 197,68 грн за розміром відповідає відсоткам за тією ж ставкою за 01–04.05.2026 (24 243,38 ? 74,4 % / 365 ? 4 ? 197,67 грн); призначення цієї операції та операції від 26.02.2026 на 3 грн позивач не пояснив (виписка).
У розрахунку заборгованості за договором станом на 07.06.2026 базову процентну ставку за весь період зазначено у розмірі 37,2 %, збільшену відсоткову ставку — 0 %, а всі суми, списані з 01.12.2025 по 05.05.2026 (887,81, 1 136,15, 1 208,07, 1 160,07, 1 357,80, 1 397,10 і 197,68 грн), відображено в графі «Сума пені» (за грудень 2025 і січень 2026 року — також у графі «Сума пені (накопичувальним підсумком)», 2 023,96 грн). Усі списані суми включено до залишку заборгованості за кредитом (розрахунок заборгованості станом на 07.06.2026). Таким чином, до заявленої позивачем суми тіла кредиту 24 441,06 грн включено 7 347,68 грн списаних банком сум (7 147 + 197,68 + 3).
Норми права, які застосував суд
За приписами ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 633, ч. 1 ст. 634 ЦК України банківське обслуговування здійснюється на підставі публічного договору; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я; інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (ч. 2 ст. 32 ЦК України). Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи (ч. 2 ст. 222 ЦК України). Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу; права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно з ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу. Згідно з ч. 3 ст. 3 цього Закону (у редакції, чинній на день укладення договору) до кредитів у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту, що становить від одного до трьох місяців або на вимогу, застосовуються лише вимоги частини першої, пунктів 1 і 2 частини другої статті 7, статей 8–10, частин першої – четвертої статті 12, статті 13, частини шостої статті 15, статті 18, статті 21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості.
Відповідно до п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. «Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті». Закон України від 22.11.2023 № 3498-IX з цією назвою набрав чинності 24.12.2023. Частиною четвертою ст. 1056-1 ЦК України визначено порядок збільшення змінюваної процентної ставки; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки Верховного Суду, які враховує суд
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи ч. 2 ст. 1050 ЦК України, зазначила, що банк «використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою… звернувшись… до суду із позовом», і «такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів».
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, «банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші»; за відсутності підтверджень, що позичальник ознайомився й погодився саме з наданими банком витягами з Умов і Тарифів, вони не можуть розцінюватися як складова договору. Водночас з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України банк «вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19) Верховний Суд зазначив, що виписка по картковому рахунку «може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту».
У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22) Верховний Суд вказав, що за наявності виписки по рахунку позичальника та детального розрахунку суд «був спроможний самостійно здійснити розрахунок заборгованості за тілом кредиту (зменшити обсяг заборгованості на суми зарахованих банком платежів на погашення процентів та неустойки)».
Мотивована оцінка і висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Щодо укладення договору та отримання кредитних коштів
Факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг шляхом приєднання відповідача до запропонованих банком умов підтверджується анкетою-заявою, підписаною відповідачем власноручно, Запевненням клієнта, підписаним відповідачем удосконаленим електронним підписом, та відкриттям йому поточного рахунку. Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою, яка відображає здійснені ним видаткові операції, та довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту. Виписка за картковим рахунком є належним доказом заборгованості за тілом кредиту (постанова Верховного Суду у справі № 200/5647/18). Відтак між сторонами виникли правовідносини з кредитування рахунка (ст. 1069 ЦК України), і відповідач зобов`язаний повернути банку отримані ним кредитні кошти.
Та обставина, що анкету-заяву, у тому числі з проханням встановити кредитний ліміт, відповідач підписав 28.08.2022 неповнолітнім, не звільняє його від обов`язку повернути отримані кошти. Договір банківського рахунку неповнолітня особа має право укладати самостійно (п. 4 ч. 1 ст. 32 ЦК України). Кредитний ліміт на час підписання анкети-заяви встановлено не було: його вперше встановлено 21.04.2025, а видаткові операції за рахунок кредиту відповідач здійснив у жовтні — листопаді 2025 року, тобто після досягнення повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме з цих дій виникли зобов`язання з кредитування рахунка (ст. 1069 ЦК України). Користуючись карткою після встановлення ліміту, відповідач, уже маючи повну цивільну дієздатність, підтвердив згоду з встановленням ліміту, про яке сам просив в анкеті-заяві, і виявив волю на отримання кредиту. Крім того, правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, є не нікчемним, а оспорюваним (ч. 2 ст. 222 ЦК України); недійсним у судовому порядку договір не визнавався, тож діє презумпція його правомірності (ст. 204 ЦК України).
Щодо складу заявленої суми тіла кредиту
Позивач заявив до стягнення 24 441,06 грн як заборгованість за тілом кредиту. Однак із виписки та розрахунку самого позивача встановлено, що 7 347,68 грн із цієї суми є не коштами, отриманими відповідачем, а сумами, які банк самостійно списав з рахунку відповідача за рахунок кредиту (7 147 грн «% за кредитом», 197,68 грн «Інше» та 3 грн «Банківські операції») та обліковує як збільшення тіла кредиту. Позивач сам зазначив, що заборгованість виникла зокрема внаслідок збільшення її на суму відсотків і неустойки (пояснення до виписки про рух коштів на рахунку). Отже, суд має з`ясувати, чи є ці суми тілом кредиту, тобто чи передбачав договір їх списання за рахунок кредиту за обставин цієї справи.
Позивач не довів, що відповідач погодився саме з наданою ним редакцією Умов (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17). Тому положення п. 5.15 і 5.22 Умов, на яких ґрунтуються збільшення кредиту на суму процентів і нарахування процентів у подвійному розмірі, не можна вважати погодженими сторонами. Підписана відповідачем анкета-заява визначає лише процентну ставку, а не порядок сплати процентів за рахунок кредиту; доручення банку здійснювати договірне списання коштів з рахунків відповідача (п. 10 Запевнення клієнта) надання для цього кредиту не передбачає. Разом з тим і за наданою позивачем редакцією Умов включення цих сум до кредиту не ґрунтується на договорі з огляду на таке.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України договором встановлюється не лише розмір, а й порядок одержання процентів, а списання коштів з рахунка клієнта без його розпорядження допускається лише у випадках, встановлених законом або договором (ч. 2 ст. 1071 ЦК України). Порядок списання процентів за рахунок кредитного ліміту спеціально визначає п. 5.10.1 розділу ІІ Умов, який допускає таке списання лише за наявності невикористаного кредитного ліміту і прямо передбачає, що в разі повного використання кредитного ліміту доручення клієнта про договірне списання не застосовується, а клієнт сплачує нараховані відсотки власними коштами.
Кредитний ліміт 3 000 грн був повністю використаний відповідачем 08.11.2025, а всі списання банк здійснив пізніше, з 01.12.2025 по 05.05.2026, коли заборгованість вже перевищувала ліміт. Отже, ці списання здійснено всупереч п. 5.10.1 Умов, без договірної підстави.
П. 5.22 Умов про збільшення кредиту на суму заборгованості за відсотками, на який посилається позивач, цього висновку не змінює. За його змістом банк надає такий кредит «згідно з Договором», тобто в порядку, який визначає п. 5.10.1. Умови визначають кредит на погашення відсотків як суми, списані «за рахунок Кредитного ліміту», зобов`язують клієнта здійснювати операції в межах ліміту (п. 5.6), а в разі перевитрати ліміту надають банку право призупинити розрахунки (п. 5.23), а не кредитувати клієнта далі для сплати власних процентів. Умови, яка дозволяла б списувати проценти за рахунок кредиту понад встановлений ліміт, надані позивачем документи не містять.
Сам п. 5.22 Умов застосовується, «якщо інше не передбачено умовами цього Договору», тобто поступається спеціальному правилу п. 5.10.1. Умови поряд із поняттям «Кредитний ліміт» вживають також поняття «Ліміт кредитування» і «ліміт до використання» (п. 5.1–5.4), проте іншого розміру ліміту, ніж встановлений відповідачу, договір не містить. В анкеті-заяві відповідач просив встановити кредитний ліміт «на суму, зазначену у мобільному додатку», паспорт споживчого кредиту визначає розмір ліміту залежно від суми, «яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку», а сам позивач у довідці від 07.06.2026 визначає встановлений відповідачу кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн, а в поясненнях до виписки зазначає, що заборгованість понад кредитний ліміт є овердрафтом. Тож на дату кожного списання кредитний ліміт відповідача був повністю використаний. Якщо ж вважати, що зміст цих умов неможливо з`ясувати загальними способами тлумачення (ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України), їх слід тлумачити проти банку, який їх розробив (contra proferentem): «особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови» (постанова Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 666/5104/15, провадження № 61-11787св20, з посиланням на постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц).
Крім того, самостійною підставою для висновку про безпідставність включення списаних сум до заборгованості є те, що вони нараховані за збільшеною у зв`язку з простроченням ставкою 6,2 % на місяць (п. 5.15 Умов) замість погодженої сторонами в анкеті-заяві базової ставки 3,1 % на місяць. Договір укладено 28.08.2022, тобто до тридцятого дня з дня набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, тому на нього поширюється п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Цією нормою заборонено збільшення процентної ставки у разі невиконання зобов`язань за договором з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України (зміна змінюваної ставки), а споживача звільнено від обов`язку сплати інших платежів, передбачених договором за прострочення. Ставка за договором є фіксованою: підписана відповідачем анкета-заява визначає її в розмірі 3,1 % на місяць без будь-яких умов про збільшення, а паспорт споживчого кредиту прямо зазначає її тип як фіксований. Застереження п. 5.15 Умов про те, що застосування подвійної ставки не є зміною процентної ставки, не змінює суті такого нарахування як наслідку прострочення. Про це свідчить і те, що частину списаних сум сам позивач у своєму розрахунку відобразив як пеню.
Що стосується списання 26.02.2026 суми 3 грн, то воно не є видатковою операцією відповідача, а договірної підстави цього списання позивач не довів (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Отже, 7 347,68 грн, списані банком за рахунок кредиту, не є кредитними коштами, фактично отриманими відповідачем, і не можуть бути стягнені як тіло кредиту. Вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом позивач не заявляв — заборгованість за відсотками він визначив у розмірі 0 грн. Суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог і не може з власної ініціативи стягнути ці суми в іншій якості, ніж визначив позивач, зокрема як проценти за користування кредитом.
Щодо розміру заборгованості
За випискою відповідач з 09.10.2025 по 09.11.2025 здійснив видаткові операції на суму 17 094,30 грн, маючи на рахунку власні кошти в сумі 0,92 грн. Таким чином, фактично отримані відповідачем і не повернені кредитні кошти становлять 17 093,38 грн (17 094,30 ? 0,92), з яких 3 000 грн — у межах кредитного ліміту і 14 093,38 грн — понад нього. Перевищення кредитного ліміту не звільняє відповідача від обов`язку повернути ці кошти: операції понад ліміт він здійснив сам, а банк, провівши платежі за відсутності на рахунку коштів, вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення платежу (ч. 1 ст. 1069 ЦК України); сам позивач кваліфікує ці кошти як овердрафт (пояснення до виписки). Кредитний ліміт обмежує обов`язок банку кредитувати рахунок, а не обов`язок клієнта повернути фактично отримані кошти. Цим такі суми відрізняються від процентів, які банк списав самостійно, без розпорядження клієнта, і для списання яких необхідна договірна підстава (ч. 2 ст. 1071 ЦК України). Той самий результат отримується шляхом виключення із заявленої суми списань банку: 24 441,06 ? 7 347,68 = 17 093,38 грн. Такий розрахунок суд здійснює за даними виписки та розрахунку, наданих самим позивачем (постанова Верховного Суду у справі № 642/548/21). Доказів повернення цих коштів відповідач суду не надав.
Щодо строку повернення кредитних коштів
Строку повернення кредитних коштів підписані відповідачем анкета-заява і Запевнення клієнта не встановлюють, тож відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач мав право вимагати їх повернення в будь-який час. Ч. 4 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» так само вимагає, щоб договір про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку передбачав право кредитодавця вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час. Позивач скористався цим правом, звернувшись до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості, а отриманих коштів відповідач не повернув (постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 342/180/17 та № 202/4494/16-ц).
Такий самий висновок випливає і з наданої позивачем редакції Умов. Кошти, отримані понад кредитний ліміт (овердрафт), підлягали поверненню протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту, а в разі продовження строку банком — не пізніше 90 днів (п. 5.20 Умов), тоді як останню видаткову операцію відповідач здійснив 09.11.2025. Визначений п. 5.26 Умов строк у 25 років є строком дії кредитної лінії, а не строком повернення вже використаних коштів, які погашаються щомісячними мінімальними платежами (паспорт споживчого кредиту, розділ 5); жодного з них відповідач не сплатив (виписка), що також надає банку право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту (ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 5.21 Умов). У зв`язку з цим суд не вирішує питання про направлення банком відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору, доказів якого в матеріалах справи немає.
Ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», яка визначає порядок пред`явлення вимоги про повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у цій справі не застосовується. Відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону (у редакції, чинній на день укладення договору) до кредитів у формі кредитування рахунку зі строком погашення від одного до трьох місяців або на вимогу ст. 16 цього Закону не застосовується. Саме таким є кредит у цій справі: його повернення банк вправі вимагати в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч. 4 ст. 12 Закону). Тому до цих відносин застосовуються загальні положення ЦК України про позику та кредит.
Висновок
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 093,38 грн; у задоволенні решти позовних вимог у розмірі 7 347,68 грн слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 69,94 % заявлених вимог (17 093,38 грн з 24 441,06 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 862,01 грн із сплачених 2 662,40 грн (платіжне доручення № 58687035994 від 07.07.2026).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263–265, 268, 280–282, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг — задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за тілом кредиту за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 серпня 2022 року у розмірі 17 093 (сімнадцять тисяч дев`яносто три) гривні 38 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1 862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) гривні 01 копійка.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 23 жовтня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Орловський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua