Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №342/467/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/467/26

Провадження № 1-кп/342/133/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091150000036 від 12.04.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бовшів Галицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, одружений, на утриманні нікого немає, пенсіонер, згідно ст.89 КК України раніше не судимий,-

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив умисні дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Правопорушення було вчинено за наступних обставин.

Постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2025 року у справі № 342/425/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Однак, обвинувачений знаючи про наявність постанови суду, яка набрала законної сили та якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, 11.04.2026 біля 13:20 год, рухаючись по вул. Шевченка у м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, грубо ігноруючи норми законодавства у частині дотримання Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 керував транспортним засобом - скутером марки «Yamaha» без реєстраційного номеру, та був зупинений працівниками СРПП відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, під час виконання ними своїх службових обов`язків, на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» та викликано слідчо-оперативну групу.

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 постанова №342/425/25 від 28.07.2025 Городенківського районного суду Івано-Франківської області добровільно виконана не була, що порушило один із основних принципів судочинства – обов`язковість судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою обвинуваченого, захисника, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, заслухавши прокурора, захисника, дослідив дані, які характеризують особу ОСОБА_3 .

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Ствердив, що вину визнає, щиро кається в тому, що допустив помилку. Просить суд його суворо не карати.

Захисник ОСОБА_6 просив суд суворо не карати обвинуваченого, при призначенні покарання врахувати, що обвинувачений пенсіонер, вину визнав, кається у скоєному та призначити покарання мінімально можливе у виді штрафу.

Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні умисні дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили - доведена повністю. Його дії за ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжкого злочину.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, визнання ним вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який є особою, яка вважається, що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не знаходиться на диспансерному обліку за місцем фактичного проживання в психіатричному кабінеті та наркологічному кабінеті КНП "Городенківська БЛІЛ" Городенківської міської ради та за місцем реєстрації в Галицькій лікарні, органом місцевого самоврядування за місцем проживання та місцем реєстрації характеризується добре. Ще враховується і те, що обвинувачений пенсіонер, одружений, на утриманні нікого немає, особою із інвалідністю не являється.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи досудову доповідь органу пробації в котрій зазначено про середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, позицію прокурора, який просить призначити ОСОБА_3 штраф у мінімальному розмірі, позицію захисника, який також не заперечив проти призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, зважаючи на пояснення самого обвинуваченого, який просив суворо його не карати, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч. 1 статті 382 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене ним правопорушення у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Речовий доказ, після набрання вироком законної сили:

- оптичний диск DVD-R із відеозаписами з нагрудної камери поліцейських СРПП відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1