Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №202/317/26
Суддя: Гапонов А. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9874/26 Справа № 202/317/26 Суддя у 1-й інстанції - Караул О. А. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
на заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
29.04.2026 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю із Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла дана цивільна справа за позовом Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1122-5298. Кредитний договір був укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А7916, для підписання Кредитного договору № 1122-5298 від 05.12.2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 6 000,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 18 днів; пільгова % ставка – 2,50 % в день; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка: 3,00 % за кожен день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Станом на 10.11.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 59 460,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 6 000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 53460,00 гривень.
Разом з тим Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 29 460,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 30 000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 6 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 24000,00 гривень, що разом становить 30 000,00 гривень.
Тож, позивач просить суд прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення (виклику)) сторін та відкрити провадження в цій справі, про що постановити відповідну ухвалу. Стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1122-5298 від 05.12.2022 р., в розмірі 30 000,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 6 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 24000 гривень. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1122-5298 від 05.12.2022 у загальному розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 12000 гривень 00 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 копійки.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
23.07.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що у кредитному договорі № 1122-5298 від 05.12.2022 року сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 30 000,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
05.12.2022 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1122-5298, відповідно до умов якого Кредитодавець відкрив кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. (а.с.14-19).
Позивачем долучено до матеріалів справи правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) затверджені наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 69-П від 23.11.2022 (а.с.20-26).
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Вказаний кредитний договір разом з правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7916.
Крім того відповідачем підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотні умови кредитного договору (а.с. 27-28).
Розділом 4 договору визначено порядок та умови надання кредиту, періодичність внесення платежів.
П.4.1 договору передбачено розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 6000.00 грн., дата надання кредиту 05.12.2022.
Відповідно до п. 4.2 договору Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. В розділі 12 реквізити сторін кредитного договору зазначено номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 (а.с. 19 зворотня сторона).
Відповідно до п.4.3 договору Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована.
Пунктом 4.4 договору передбачено Базовий період складає 18 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо Позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду (п.4.5 договору).
Відповідно до п.4.6 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:
стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).
Відповідно до п.4.8 договору сторони домовились строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 01.10.2023 року.
Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 60 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 54 000,00 грн (п.4.10 договору).
Пунктом 6.9 договору передбачено, що позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця. В такому випадку Позичальник зобов`язаний протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від кредитного Договору повернути Кредитодавцю грошові кошти, одержаний згідно з Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання Кредиту до дня його повернення за ставкою, яка діяла під час фактичного користування Кредитом.
Пунктом 10.1 договору передбачена пільгова процентна ставка становить 2.50% за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п.10.1 Договору розмір Пільгової процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що Позичальнику протягом першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Пільговою процентною ставкою. Якщо при цьому Позичальнику також надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування Кредитом за Промо-ставкою, зазначене означає, що проценти за користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою нараховуються Позичальнику з наступного для після завершення періоду сплати процентів за Промо-ставкою. Знижена процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Якщо вказаний в цьому абзаці п.10.1 Договору розмір Зниженої процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що розмір Зниженої процентної ставки дорівнює розміру Пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за Пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в загальній сумі 6000,00 грн шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується: квитанцією в системі Liqpay від 05.12.2022 на суму 6000,00 грн., призначення платіжної операції Видача кредитних коштів за договором 1122-5298, 2022-12-05, отримувач за номером платіжного інструменту № 537541*46 MASTERCARD. ID операції: 2154793015. Order ID: 902cc4b9-62d0-4dd7-9b5f-07d41178d000 (а.с.30).
Відповідно до зазначеної квитанції про перерахування коштів номер платіжного інструменту співпадає з номером платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі.
Як свідчить наданий позивачем та не заперечений відповідачем розрахунок, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 10.11.2025 становить 59460,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 53460,00 гривень (а.с.32-44).
Разом з тим з матеріалів позовної заяви вбачається, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 29 460,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 30 000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 6 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 24000,00 гривень, що разом становить 30 000,00 гривень.
Отже з наведеного вище слідує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умови Договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 6000,00 грн.
Відповідач, у свою чергу, умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в загальній сумі 59460,00 грн.
Так докази, наявні у матеріалах справи, вказують на те, що відповідач уклав Договір в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства та був належним чином ознайомлений з його умовами. Для укладення Договору відповідач здійснював ідентифікацію в цій системі та надав відповідь про прийняття (акцепту) пропозиції товариства. Сторони здійснювали обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов Договору та підписували цей Договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач на виконання умов кредитного договору кошти своєчасно та в повному обсязі не вносив, станом на день подачі позову до суду борг за кредитним договором не повернув. Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000,00 грн., підлягають задоволенню.
Водночас суд не погоджується з розміром заборгованості за відсотками з огляду на наступне.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося з 05.12.2022 по 22.12.2022 р., за ставкою 2,50% в день, що складає 18 днів та з 23.12.2022 по 30.09.2023 за ставкою 3 % в день, що складає 282 днів, кількість днів, за які здійснювалося нарахування - 300.
Як встановлено судом, розмір тіла кредиту, який наданий позичальнику позикодавцем становить 6000,00 грн. В той же час, розмір нарахованих процентів за умовами договору з урахуанням застосування до відповідача програми лояльності, - 24000,00 грн., що в 4 рази перевищує розмір тіла кредиту.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.
При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги встановлену ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку у розмірі 1 %.
Таким чином, судом здійснено розрахунок з урахуванням відсоткової ставки 60,00 грн.в день (6000,00 грн : 100). Розмір заборгованості з урахуванням цих вимог за процентами складає 18000,00 грн. (60,00 грн х 300 днів).
Як встановлено судом, розмір тіла кредиту, який наданий позичальнику позикодавцем становить 6000,00 грн. В той же час, розмір нарахованих процентів за умовами договору відповідно до здійсненого судом розрахунку з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», 18000,00 грн в тричі перевищує розмір тіла кредиту.
Оцінивши співвідношення суми тіла кредиту та нарахованих процентів, суд дійшов висновку про очевидну не співмірність таких нарахувань, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбачених цивільним законодавством.
Таким чином, суд дійшов висновку на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі, зменшити розмір процентів, відповідно до здійсненого судом розрахунку та вважає, що справедливим розміром процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача буде 12000,00 грн.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 18000,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом на суму 6000,00 грн, заборгованості за процентами на суму 12000,00 грн.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася /частина друга статті 639 ЦК України/.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти /частина перша статті 1048 ЦК України/.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним /стаття 1055 ЦК України/.
У справі встановлено, що для підписання договору про відкриття кредитної лінії №1122-5298 ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони уклали кредитний договір.
Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи та отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Тож, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Водночас, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні частини позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками з причин того, що їх розмір не відповідає принципам розумності та справедливості.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, проте вважає за необхідне зазначити інші мотиви такого рішення.
Як встановлено, 05.12.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1122-5298.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
сума кредиту – 6 000,00 грн.;
строк кредитування – 300 днів;
базовий період – 18 днів;
знижена % ставка – 2,50 % в день;
стандартна % ставка – 3,00 % в день.
Пунктом 1.1. кредитного Договору передбачено, що Базовий період сплати відсотків (далі – Базовий період) – проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Відповідно до п. 4.4. кредитного договору № 1122-5298 від 05.12.2022 р.- Базовий період складає 18 (вісімнадцять цiлих, нуль сотих) календарних днів.
Пунктом 4.8. Договору встановлено, - Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 01.10.2023 року.
Звертає увагу суду, що базовий період – строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом (в даному випадку – 18 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування – строк на який видаються грошові кошти Позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку – 300 днів).
Пунктом 4.7. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Тобто, комісія за видачу кредиту нараховувалась одноразово при видачі кредиту, відповідно до умов Договору та не застосовувалась як санкція до Відповідача за невиконання зобов`язань.
Згідно п. 4.5. Кредитного договору, Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.
Згідно п. 4.6. та 10.1. Договору, зазначено - нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступними ставками:
Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/ або Пільговою процентною ставкою).
Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить -% ( відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших - (-) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.
Як зазначив апелянт, згідно наданого разом з позовною заявою Розрахунку заборгованості за договором № 1122-5298 від 05.12.2022 року, станом на 10.11.2025 р. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснювало нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.1. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.8. Договору), що погоджений між сторонами.
Водночас, договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами /стаття 629 ЦК України/.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).
Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).
Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Тож тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).
При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними /частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»/.
У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими /частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача /частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним /абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним /частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому /частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення /частина сьома статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
Заразом, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача /частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»/.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловленого у постанові від 07 вересня 2026року, у справі №552/672/23, суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Отже, тлумачення змісту вищевказаних умов кредитного договору щодо різноманітних способів та розміру нарахування процентів у даній справі дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими та двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків та строків їх нарахування.
Тож, за встановлених обставин, підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.
Колегія суддів, витлумачивши умови кредитного договору, також наголошує, що первісний кредитор скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на двозначних положеннях та на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно, що не є сумісним із принципом верховенства права і не може вважатися таким, що позбавлено свавілля.
Матеріали справи дійсно свідчать про підписання відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії, але водночас вказаний договір, паспорт споживчого кредиту та додатки до нього, містять нечіткі та двозначні істотні умови кредитування щодо процентних ставок, в той час як Товариство не надало суду жодних достовірних доказів на підтвердження узгодження з відповідачем зрозумілих умов щодо процентної ставки.
Враховуючи викладене, з урахуванням наявних у справі доказів, суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок процентів за користування кредитом.
Через відсутність достовірних доказів про розмір заборгованості відповідача за відсотками, позовні вимоги Товариства в цій частині не могли бути задоволені у зв`язку з їх недоведеністю.
У справі відсутній належний розрахунок заборгованості за відсотками, з якого б вбачалось, яку саме процентну ставку було застосовано до кредиту відповідача, враховуючи встановлені судом нечіткі та двозначні умови кредитного договору.
Тож, за встановлених обставин у справі, всебічно проаналізувавши умови кредитного договору, апеляційний суд приходить до висновку про те, що Товариство мало право на отримання процентів від позичальника за користування наданим кредитом, але водночас позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, з метою доведення своїх позовних вимог достатніми і допустимими доказами та задля уникнення доказування на підставі припущень, не надав суду достовірних та достатніх доказів, які б надавали можливість встановити правильність нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом, що є обов`язковим для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за Договором.
Отже доводи апеляційної скарги Товариства про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у задоволенні позову в частині стягнення повної суми заборгованості за відсотками, оскільки ним було надано достатньо доказів на підтвердження узгодження умов щодо порядку нарахування відсотків, не приймаються апеляційним судом до уваги.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях /частина шоста статті 81 ЦПК України/.
Решта доводів, приведених в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.
Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua