Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №195/573/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9776/26 Справа № 195/573/26 Суддя у 1-й інстанції - Колодіна Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Калабський Сергій Володимирович,

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

24.04.2026 року позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернулось до суду через свого представника Ланового Є.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4145169 від 05.11.2020 року у розмірі 59904 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.11.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4145169 за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 9000 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно Договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 року та Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4145169 від 05.11.2020 року.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 59904 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9000 грн.; заборгованість за відсотками становить 50904 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», в інтересах якого діє представник - Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за договором про надання кредиту №4145169 від 05.11.2020 року у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, витрати по сплаті судового збору в сумі 799 (сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 78 копійок.

В стягненні витрат на правову допомогу відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

21.07.2026 року від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Калабський Сергій Володимирович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують виконання ТОВ «Алекскредит» пунктів 1.3, 1.4 договору щодо перерахування суми кредиту 9000 грн. в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обгрунтування якого зазначено, що наявна в матеріалах справи копія довідки ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 02.11.2024 року є належним та допустимим доказом, що підтверджує перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором про надання кредиту № 4145169 від 05.11.2020 року.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 59904,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

05.11.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4145169.

Згідно п. 1.3 договору сума кредиту становить 9000 грн.

Згідно п. 1.4. кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Згідно п. 1.7. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

1.7.1. У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 6,40% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 25 календарних днів з 05.11.2020 року до 30.11.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 11 880,00 грн., у тому числі основна сума кредиту 9 000,00 грн., проценти за користування кредитом 2 880,00 грн.

1.7.3. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в Базовий період з 05.11.2020 року до 30.11.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);

- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 01.12.2020 року до 29.05.2021 року (включно) — 3 % за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12 830,40 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно наданого розрахунку заборгованості сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» становить 59904 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9000 грн.; заборгованість за відсотками становить 50904 грн.

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором PS4145169 відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, представником відповідача таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Тож, договір про надання кредиту між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті https://aleхcredit.ua подано заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем надіслано відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

В даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 3.1 Договору, позивач 05 листопада 2020 року перерахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 9000 грн. на строк до 29.05.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Довідка видана ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 02.11.2024 підтверджує про деталі операції: номер в системі FONDY 297169380, номер операції: 79111107547656655173498004238954, дата проведення платежу: 05.11.2020, сума 9000 грн., номиер картки : НОМЕР_2 .

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який було підписано сторонами 05.11.2020 року та підпис на якому вчинено ОСОБА_1 із застосовуванням одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту – кредит; сума кредиту – 9 000 грн.; строк кредитування – 205 днів; спосіб та строк надання кредиту – перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника; з процентною ставкою за умовами кредитування до 30.11.2020 року — 1.70% річних.

Як було зазначено вище сторонами погоджено розмір процентів та порядок їх нарахування та відповідно до розрахунку заборгованості він складає 50904 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана сума відсотків з огляду на сам розмір заборгованості за кредитом 9000 грн. є завищеною, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 50904 грн. не є співрозмірною сумі заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9000 грн. за договором від 05.11.2020 року, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Суд вважає, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ «Алекскредит», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому укладення ОСОБА_1 кредитного договору №4145169 перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 є обґрунтованими, однак не погоджується з розміром заборгованості в частині нарахування відсотків за договором про надання кредиту №4145169 від 05.11.2020 року. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 18000 грн., що становить 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 9000 грн. заборгованість за відсотками.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк

або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку

з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).

Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що паспорт споживчого кредиту (а.с.49-50), в якому містяться всі істотні умови кредитного договору підписано відповідачкою електронним цифром підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Крім того, в підтвердження щодо перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідачки в розмірі 9 000 грн. позивачем надана довідка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛАЄНС» від 02.11.2024 року (а.с.44).

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Калабський Сергій Володимирович залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: