Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №489/5370/26
Суддя: Шевчук Н. О.
Справа № 489/5370/26
Номер провадження № 2/521/8378/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Сироти О.О.
за участю учасників справи, представників учасників:
від ОСОБА_1 – не з`явився;
від ОСОБА_2 – особисто, адвокат Ілянда Оксана Іванівна, на підставі доручення з центру БПД.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Інгульського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір`ю та перебуває на повному її утриманні у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що його матір ОСОБА_3 перебувала у цивільному шлюбі із ОСОБА_2 .
В подальшому, як зазначено позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , батьками якого є : батько- ОСОБА_2 , матір – ОСОБА_3 .
Позивач зазначив, що відповідач є працездатною особою, отримує дохід, стан здоров`я дозволяє йому працювати, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї відповідач не має, що на думку позивача, відповідач може сплачувати аліменти на його утримання.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15.06.2026 року цивільну справу №489/5370/26 направлено до Хаджибейського районного суду міста Одеси за підсудністю.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28.07.2026 року у справі №489/5370/26 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
28.10.2026 року (вх.№) через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача – адвоката Ілянди Оксани Іванівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд: прийняти відзив і долучити його до матеріалів цивільної справи; дослідити та врахувати надані медичні документи, що підтверджують наявність у відповідача численних захворювань, наслідків травм і необхідність систематичного лікування; врахувати участь відповідача у бойових діях та наслідки військової служби для стану здоров`я; врахувати фактичне матеріальне становище відповідача, розмір доходів, необхідні витрати на лікування та інші обставини, що впливають на можливість сплачувати аліменти; запропонувати позивачу надати пояснення та докази щодо його фактичного місця проживання, зокрема щодо його проживання разом із матір`ю, або на її утриманні; визначити розмір аліментів з урахуванням стану здоров`я відповідача, фактичних доходів, необхідних витрат на лікування та інших установлених судом обставин, у розмірі 1/10 усіх видів доходів відповідача. Відзив долучений до матеріалів справи.
Зокрема за доводами відзиву, представник відповідача зазначила, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, проходив військову службу та зазнав негативного впливу на здоров`я внаслідок обставин, пов`язаних із військовою службою. Його стан здоров`я підтверджується наявними медичними документами, зокрема виписками зі стаціонару, висновками лікарів, результатами інструментальних досліджень та іншими документами закладів охорони здоров`я, за якими у відповідача наявні численні захворювання та патологічні стани, зокрема: серцево-судинні захворювання, у тому числі гіпертонічна хвороба та серцева недостатність; цукровий діабет 2-го типу; бронхіальна астма; синдром обструктивного апное сну тяжкого ступеня; хронічні захворювання хребта, дегенеративно-дистрофічні зміни, міжхребцеві грижі та протрузії, що супроводжуються больовим синдромом; наслідки травми грудної клітки, зокрема переломи ребер та пов`язані з ними порушення функції зовнішнього дихання.
Зазначені захворювання потребують систематичного медичного спостереження, лікування, придбання лікарських засобів та проходження відповідних обстежень. Особливе значення мають медичні документи, які підтверджують наслідки травмування під час військової служби, а також порушення функцій дихальної системи та захворювання опорно-рухового апарату.
Представник відповідача зауважила, що з огляду на стан здоров`я та обмеження фізичних можливостей, відповідач не може розглядатися як особа, яка має необмежену можливість отримувати дохід шляхом повноцінної трудової діяльності. Сплата аліментів у заявленому позивачем розмірі може бути для відповідача фінансово непосильною, якщо після їх сплати не залишатиметься достатніх коштів для задоволення основних життєвих потреб і необхідного лікування.
Також представник відповідача зазначила, що відповідач не заперечує встановленого законом обов`язку батьків утримувати неповнолітніх дітей. Однак вважає, що визначення розміру аліментів має ґрунтуватися на реальних, документально підтверджених обставинах, а не лише на факті батьківства, а тому відповідач вважає, що аліменти у розмірі 1/10 частки усіх видів його заробітку буде посильною допомогою ОСОБА_1 , який записаний у свідоцтві про народження його сином.
Крім того представник відповідача наголосила, що позивачем у своїй позовній заяві не надано достатньої інформації, яка дозволяла б достовірно встановити його утримання матір`ю, зокрема чи проживає він разом із матір`ю, за якою адресою перебуває та хто фактично здійснює витрати на його утримання за місцем перебування. Також відповідачу бракує відомостей, необхідних для з`ясування обставин фактичного забезпечення потреб дитини, зокрема повсякденного утримання ОСОБА_1 , навчання, лікування та інших необхідних витрат.
У зв`язку з цим представник відповідача зазначає, що необхідно з`ясувати зазначені обставини в судовому порядку та запропонувати позивачу надати відповідні пояснення й докази особисто, у зв`язку із чим, просить суд перевірити відомості про місце проживання позивача, обставини його утримання та, за необхідності, витребувати належні докази в установленому процесуальним законом порядку.
Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, 26.10.2026 року (вх.№ ЕП - 11032) скерував суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги відзиву на позовну заяву, просили суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на користь позивача 1/10 розмірі його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також під час розгляду справи представник відповідача вказала, що жодних клопотань сторона відповідача не заявляє суду, викладені у відзиві необхідність заслуховування думки позивача щодо утримання його матір`ю, перевірки відомостей щодо місця проживання позивача, його потреб тощо – є лише міркуваннями сторони відповідача, викладеними у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів потребують задоволення у повному обсязі, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.05.2010 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис №753, батьками якого є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 від 11.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій.
09.02.2016 року ОСОБА_2 отримав військовий квиток НОМЕР_5 .
Також в матеріалах справи наявні низка медичних документів щодо хронічних захворювань відповідача: виписка з медичної карти стаціонарного хворого від 07.06.2024 року; від 18.09.2018 року, виписний епікриз №3033 від 02.04.2026 року, консультаційні висновки спеціалістів, копії медичних досліджень хворого.
Відповідно до довідки ВЛК від 02.04.2026 року №2026-0402-1919-4272-7, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшина 1 статті, призваний з 23.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 має захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини.
Інших письмових доказів стосовно наявних між сторонами у даній справі спірних правовідносин, зокрема, будь-яких платіжних документів щодо придбання ліків відповідачем, сплати за медичні обстеження, матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Аналогічне відображено в ч. 8 ст. 7 СК України, де вказано, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789Х11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правом кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.05.2010 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис №753, батьками якого є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .
Як встановлено судом також під час судового розгляду справи, відповідач особисто пояснив, що визнав батьківство під час народження позивача, після чого жодного разу сина не бачив, матеріальну допомогу йому не надавав, оскільки його мати з таким проханням не зверталася.
Також під час судового розгляду судом було досліджено медичні документи відповідача, надані ним до відзиву на позов.
Проте, на підтвердження наявності у відповідача інвалідності, перебування на утриманні інших непрацездатних осіб, документів про несення ним тягара оплати за надані медичні послуги, придбання ліків тощо, останнім суду надано не було.
Таким чином, під час розгляду даної справи відповідачем суду не було доведено належними та допустимими доказами того факту, що у останнього відсутня можливість сплачувати на користь позивача на його утримання аліментів у розмірі 1/4 частини його доходу.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд, з урахуванням часткового визнання відповідачем позову, дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що відповідають його інтересам, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Також, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Відтак, враховуючи встановлені обставини у даній справі, суд виснує про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у зазначеній позивачем частці від доходу відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи покладаються на відповідача, з огляду на що, з останнього на користь держави належить стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивачки аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. 180-183, 191 СК України, ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 12.06.2026 року до досягнення повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивача аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.
Вступну і резолютивну частини рішення складено та проголошено в судовому засіданні 28.10.2026 року.
Повний текст судового рішення складено та підписано 28.10.2026 року.
Суддя Н.О. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua