Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №505/3897/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №505/3897/26

Суддя: Ващук О. В.

Справа № 505/3897/26

1-кп/505/751/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Подільськ кримінальне провадження, внесене 31 серпня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026166180000245, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,

встановив:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , який офіційно не перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , проте спільно проживав однією сім`єю, вели спільний побут та виховували її малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» останні є близькими родичами та на них поширювалася дія вказаного закону, у нього виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень малолітній дитині.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 29.08.2026 року приблизно о 13:00 год., знаходячись у приміщенні кімнати за адресою: АДРЕСА_1 та у зв`язку з тим, що малолітня ОСОБА_5 плакала та кричала, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклої неприязні, виник злочинний умисел, направлений на нанесення умисних, будь-яких тілесних ушкоджень малолітній дитині.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_3 діючи умисно та протиправно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров`ю малолітній дитині, з якою перебуває у сімейних відносинах, свідомо бажаючи їх настання, нехтуючи тією обставиною, що малолітня ОСОБА_5 це 2-річна дитина, використовуючи свою фізичну перевагу, завдав малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше трьох ударів мухобійкою у область сідниць, не менше дев`яти ударів долонями обох рук по обличчю та тілу, чим спричинив їй тілесні ушкодження, у вигляді синця в середній частині лобної ділянки, по синцю на верхніх повіках лівого та правого ока, синець на нижній повіці правого ока, синець на передній поверхні шиї, синець зліва на попереку, синець в верхній частині правої сідниці, синець в середній частині правої сідниці, два синці в проекції правого кульшового суглобу, синець на переднє зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна, синець в проекції лівого кульшового суглобу, які згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Одночасно, згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону №2229-VIII фізичне форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні стосовно малолітньої ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке пов`язане із домашнім насильством.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень.

17 жовтня 2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження від 16 жовтня 2026 року.

Прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 20 жовтня 2026 року звернулася до Подільського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про розгляд обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви від 19 жовтня 2026 року, складеної у присутності захисника ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку, погоджується із встановленими дізнанням обставинами та не оспорює їх, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження і згоден на розгляд обвинувального акту стосовно нього у спрощеному порядку за його відсутності.

Добровільність беззаперечного визнання вини ОСОБА_3 , його згода зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердив своїм підписом захисник ОСОБА_7 , а тому вищезазначена заява сумнівів у її добровільності у суду не викликає.

Згідно заяви від 19 жовтня 2026 року, складеної законним представником потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , остання погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, в присутності захисника, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку.

А тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, стосовно якого скарг та зауважень на порушення громадського порядку, правил добросусідства з боку ОСОБА_3 до виконавчого комітету Подільської міської ради не надходило, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують ОСОБА_3 покарання відповідно до ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Визначаючи вид покарання ОСОБА_3 суд, окрім наведених вище обставин, також враховує характер діяння та спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, та його наслідки, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку, та наявність обставин, що обтяжують покарання, і приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій статі обвинувачення.

На переконання суду саме таке покарання у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Крім того, згідно висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 року (справа № 453/225/19, провадження № 51-4000кмо19) злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частини статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

Відповідно до приписів ст. 91-1 КК України, в інтересах сторони потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки визначені частино першою цієї статті. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до ст. 21-8 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.

З урахуванням вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення пов`язаного з домашнім насильством, суд в інтересах сторони потерпілої вважає необхідним застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у виді проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.369, 370, 373-374, 381, 382, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання в виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», строком на 1 (один) місяць.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності заст. 390-1 КК України.

На вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua