Суд: Чорноморський міський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №501/3963/26
Суддя: Тордія Е. Н.
27 жовтня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3963/26 Провадження № 2-о/501/158/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27 жовтня 2026 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.
номер справи № 501/3963/26 провадження № 2-о/501/158/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за заявою заявника: ОСОБА_1 заінтересовані особи: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІЛЛІЧІВСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Стислий виклад обставин правовідносин.
14 серпня 2026 року заявник звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В обґрунтування заявлених вимог заявники посилається на наступне.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру , виданого на підставі рішення органу приватизації № 114 від 17 червня 1998 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
При видачі свідоцтва про право власності на квартиру була допущена помилка, яка перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд.
Так, в свідоцтві про право власності на квартиру її ім`я записано, як ОСОБА_2 ля і не збігається із записом мого імені у паспорті громадянина України, що був виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області від 17 липня 1995 року, де її ім`я зазначене, як ОСОБА_3 .
З приводу виправлення зазначеної помилки, у свідоцтві про право власності на квартиру, заявниця звернулась до Центру надання адміністративних послуг проте, їй була надана відповідь, щодо неможливості внести виправлення у відповідне свідоцтво про право власності на квартиру і необхідність звернутися з метою вирішення цієї проблеми до суду.
Заявниця вважає, що причина невірного написання її імені у одну літеру виникла у зв`язку із невірним переведенням її імені з російської на українську мову або через неуважність.
З метою надання можливості вільно розпоряджатися своєю власністю заявниця звернулась до суду.
Заявник в судове засідання не з`явилась, прохала розгляд справи проводити за її відсутністю, заяву щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу прохала задовольнити.
Заінтересована особа: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІЛЛІЧІВСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ до суду не з`явились, представник заінтересованої особи надав до суду письмові пояснення та заву про розгляд справи без її участі, проти задоволення вимог не заперечували.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року, провадження у вищевказаній справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження.
Заінтересованій особі запропоновано в строк до 05 жовтня 2026 року подати відзив (заперечення).
05 жовтня 2026 року представник заінтересованої особи надіслав письмові пояснення, в яких зазначила, що уповноважені органи мають право видавати виключно дублікати або копії документів, які за своїм змістом повністю ідентичні первинним записам у зазначених реєстрових книгах. Зміна або коригування прізвища власника в адміністративному порядку за звичайною заявою є неможливою. Крім того, У зв`язку з відключенням підприємства з 01 січня 2013 року від реєстру речових прав на нерухоме майно, вносити зміни в реєстр не має можливості.
Заявник в судове засідання не з`явилась. На адресу суду надіслала заяву про проведення розгляду за її відсутності. (а.с. 31).
Заінтересована особа: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІЛЛІЧІВСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ до суду не з`явились, представник заінтересованої особи надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення вимог.
За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.
Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодекс України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
У разі неявки в судове за сідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиція суду
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Свідоцтво про народження (серія НОМЕР_1 видане 17 липня 1970 року) засвідчує факт того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась (мовою оригіналу) ОСОБА_4 . Батьками зазначено відповідно: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 12).
Згідно копії свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_2 видане 21 грудня 1991 року) мовою оригіналу: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 21 грудня 1991 року уклали шлюб, про що зроблено запис № 693. Прізвище після шлюбу ОСОБА_8 . (а.с. 15).
Відповідно до копії паспорта громадянина України (серії НОМЕР_3 , виданого Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 17 липня 1995 року) прізвище, ім`я, по-батькові зазначене ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 9-10).
Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 31 березня 1998 р. прізвище, ім`я, по-батькові зазначене ОСОБА_1 . (а.с. 13).
Копія технічного паспорту (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:3611-3792-1530-3864) щодо квартири АДРЕСА_1 містить відомості про замовника, де замовниками зазначені: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . (а.с. 6).
Відповідно до копії реєстраційного посвідчення від 18 вересня 1998 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 червня 1998 року. (а.с. 5).
Згідно копії свідоцтва про право власності, виданого 22 червня 1998 року згідно з розпорядженням від 17 червня 1998 року № 114, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 . (а.с. 3).
У свідоцтві про підвищення кваліфікації № 1117 від 28 вересня 2019 року та дипломі НОМЕР_4 , виданому 30 червня 1992 року, прізвище, ім`я, по-батькові зазначене ОСОБА_1 . (а.с. 16-17).
Мотивувальна частина та засновані Судом правові норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Кожна особа згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедент ній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь – який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», визначено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, на підставі вказаних доказів, Судом встановлено, що існує невідповідність у прізвищі заявника, яке вказано у правовстановлюючих документах, інших документах та в паспорті особи, також те що розбіжність у написанні прізвищ виникла в результаті описки (граматичної помилки).
Відтак, враховуючи наведені заявниками у заяві доводи щодо зазначеного не викликають у суду будь-яких сумнівів.
Згідно із ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я,
по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Висновок суду.
Оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку також, те, що встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації свого права щодо розпорядження майном, Суд вважає, що заява є доведеною та підлягає до задоволення.
Судові витрати.
Судові витрати Суд залишає за рахунок заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 76-82, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІЛЛІЧІВСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 від 22 червня 1998 року , виданого на підставі Розпорядження органу приватизації Іллічівського морського торгівельного порту
№ 114 від 17 червня 1998 року.
Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua