Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №523/7843/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2362/26

Справа № 523/7843/24

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач),

Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря: Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року у складі судді Бузовського В.В.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року, Акціонерне товариство «Універсал Банк», (далі АТ «Універсал Банк») звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача суму боргу за договором кредиту в розмірі 173 884,07 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов і правил обслуговування фізичних мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги смартфон за допомогою мобільного додатку. Згідно із п.2.1. Розділу 2 «Основні положення» Умов і правил обслуговування фізичних осіб, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи МаsterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Згідно із п. 2.2. Розділу 2 «Основні положення» Умов і правил обслуговування фізичних осіб, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

16.07.2019 ОСОБА_1 , звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положенням Анкети-заяви, проставлянням власноруч свого підпису під цією Анкетою-заявою, Клієнт погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір, укладання якого Клієнт підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору Клієнт підтвердив, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав примірники у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Втім отримавши кредитні грошові кошти відповідачка належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого станом на 11.02.2024, виникла заборгованість в розмірі 173 884,07 грн. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Позиція відповідача в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, провадження в справі – закрити, посилаючись на те, що заборгованість по карті у неї виникла 08.10.2020 і згідно виписки наданої банком нею було використано з кредитного ліміту 44684,96 грн., а повернуто 50 968 грн., крім того окремо банк нараховував відсотки у розмірі 70 976, 54 грн., які зарахували начебто в тіло кредиту. Згідно виписки є два платежі за 11.11.2024 на загальну суму 12 166, 73 грн., і судовий збір у розмірі 3028 грн., який вже списав банк з її рахунку та додав до загальної суми заборгованості. Нею систематично вносились платежі задля погашення заборгованості, але сума тіла кредиту залишилась такою ж.

Також відповідач зазначала, що відповідачем не надано доказів того, що карта, передбачена умовами Заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують строк дії картки, що є істотними умовами договору та доказів зарахування кредитних коштів на карту (том І: а.с. 73-75).

У відповіді на відзив, Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило задовольнити його позовні вимоги, з підстав, викладених у ньому (том І: а.с. 95-110).

У письмових пояснення на позовну заяву, ОСОБА_1 просила врахувати їх при розгляді даної справи та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, провадження в справі – закрити (том І: а.с. 197-200).

У відповіді на відзив, Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило задовольнити його позовні вимоги, з підстав, викладених у ньому (том І: а.с. 203-209, том ІІ: а.с. 1-7).

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, ОСОБА_1 просила у задоволенні позовних вимог відмовити та провадження в справі закрити, з підстав викладених у запереченнях (том ІІ: а.с. 96-97).

У додаткових поясненнях, Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило їх врахувати при прийнятті рішення у справі (том ІІ: а.с. 101-105).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму боргу за договором кредиту № Б/Н від 16.07.2019 в розмірі тіла кредиту 173 884 гривні 07 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 3 028 гривень 00 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що отримавши кредитні грошові кошти, ОСОБА_1 , належним чином не виконала умови договору, внаслідок чого позивачем, станом на 11.02.2024, була нарахована заборгованість в розмірі 173 884,07 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заборгованість по карті виникла 08.10.2020 і згідно виписки наданої банком відповідачкою було використано з кредитного ліміту 44684,96 грн., а повернуто 50 968 грн., крім того, окремо банк нараховував відсотки у розмірі 70 976, 54 грн., які зарахували начебто в тіло кредиту. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що згідно виписки є два платежі за 11.11.2024 на загальну суму 12 166, 73 грн., і судовий збір у розмірі 3028 грн., який вже списав банк з її рахунку та додав до загальної суми заборгованості. Анкета-заява містить паспортні дані та анкетні дані відповідача, водночас в анкеті відсутні дані про розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо.

Також ОСОБА_1 зазначено, що підписання Анкети – заяви не є обов`язковою умовою видачі картки із встановленням кредитного ліміту, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь – якого обґрунтування своєї відмови. Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана. Крім того, Банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту та отриманий відповідачем. В матеріалах справи взагалі не міститься рішення АТ «Універсал Банк» щодо видачі картки відповідачу, отже позивач позбавлений права стверджувати про те, що клієнту було надано банківську послугу, тобто сам факт передачі коштів нічим не підтверджується. Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи про умови надання банківських послуг, не містить підпису відповідача. Матеріалами справи не підтверджено, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету – заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів). Роздруківка з сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Доводи скарги також мотивовані тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі банком кредиту та в якому саме розмірі; анкета – заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору на умовах, обумовлених у позові. Також анкета – заява не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та не передбачає відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за неналежне виконання грошового зобов`язання. Сам лише факт підписання анкети – заяви не свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета – заява не містить.

Позиція позивача в суді апеляційної інстанції

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від АТ «Універсал Банк» не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка сторін в суді апеляційної інстанції

В судове засідання, призначене на 08.10.2026 сторони до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Жовтої А.С. надійшло клопотання/заяві, у якому представник просила визнати причину неявки в судове засідання поважною та відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки призначене судове засідання по справі збігається з часом її участі у іншому судовому засіданні, що слухається в Березівському районному суді Миколаївської області по справі №469/1547/25, де вона представляє інтереси відповідачки у справі.

Проте вказане клопотання/заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема, у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто, реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Як вбачається з поданого клопотання/заяви, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилається на неможливість з`явитися у судове засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Отже, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надала перевагу одній справі над іншою.

Крім того, суд враховує, що 16.04.2026 вказаний представник ОСОБА_1 вже зверталася із клопотаннями про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд було відкладено, що свідчить про повторність подання таких заяв та може вказувати на затягування розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що наведені у клопотаннях причини не є поважними у розумінні процесуального закону та не перешкоджають розгляду справи по суті.

При цьому, колегія суддів також враховує, що представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 реалізовано своє право на викладення відповідних аргументів в поданій апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності сторін не призведе до порушення їх права на справедливий суд у межах розумних строків судового провадження.

У зв`язку з викладеним, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, у задоволенні клопотання/заяви слід відмовити.

3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Встановлено, що ОСОБА_1 , 16.07.2019 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої клієнт просив відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наданих нижче умов. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 50 000,00 грн., на поточний рахунок спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

За умовами Анкети-заяви, проставлянням власноруч свого підпису під цією Анкетою-заявою, Клієнт погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір, укладання якого Клієнт підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору Клієнт підтвердив, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав примірники у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту шляхом надсилання повідомлення у Мобільний податок.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до положень ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону N 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ Універсал Банк запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "Monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.07.2019 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов (том І: а.с. 19).

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписанням цього договору, відповідачка підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, також про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

У підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.

Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства «Універсал Банк» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що спірний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору, а відтак спростовуються доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» та Тарифи, в яких відсутній підпис боржника, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, оскільки відповідачкою в анкеті-заяві підтверджено ознайомлення з (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк».

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 16.07.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язувалась виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в розмірі 50000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту (том І: а.с. 131), довідкою про наявність рахунку (том І: а.с. 128) та випискою про рух коштів по картці (том І: а.с. 111- 127).

Щодо доведеності банком отримання та користування позичальником кредитними коштами.

До анкети-заяви банком також було долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції станом на 24.11.2021 (а.с. 20 - 32), паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank (а.с. 35-37), таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 37 зворотна сторона), розрахунок заборгованості за договором про надання банківських послуг monobank від 11.02.2024 (а.с. 10-18), а також виписку про рух коштів по картці від 18.03.2025 (а.с. 111-127); довідку про наявність рахунку у ОСОБА_1 від 18.03.2025 (а.с. 128); довідку про розмір встановленого кредитного ліміту (а.с. 131); заява Клієнта №20.30.0000125733 від 20.09.2019 (а.с. 132); паспорт споживчого кредиту «Розстрочка» (а.с. 132 зворотна сторона - 133), таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 134); заява Клієнта №20.30.0000260942 від 30.10.2019 (а.с. 136); паспорт споживчого кредиту «Розстрочка» (а.с. 136 зворотна сторона - 137), таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 138); заява клієнта №20.30.0000413441 від 02.12.2019 (а.с. 140); паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку» (а.с. 140 зворотна сторона - 141); таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 142); заява клієнта №20.30.0001397163 від 08.07.2020 (а.с. 144); паспорт споживчого кредиту «Розстрочка» (а.с. 144-145); таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 146).

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого банком ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank б/н від 16.07.2019, яка станом на 11.02.2024 становить за наданим кредитом (тілом кредиту) 173884,07 грн., заборгованість за відсотками 0,00 грн, заборгованість за пенею 0,00 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 16.07.2019 року (том І: а.с. 10-18) та виписку про рух коштів по картці відповідачки від 18.03.2025 (том І: а.с. 111-127), з якої вбачається отримання, користування кредитом Боржником, а також те, що після отримання банківської картки Боржниця здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач виконав вимоги укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 50000,00 гривень, що не спростовано належними доказами стороною відповідача.

При цьому, поповнення, які проводила відповідачка, свідчать про те, що відповідачка усвідомлювала, що винна банку кошти, які використала з кредитного ліміту, а отже повною мірою розуміла наслідки та була ознайомлена з умовами використання наданих їй коштів.

Відповідачка свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що існування заборгованості за кредитом відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважав, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст. 1050 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з актуальною (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Окрім цього, ОСОБА_1 беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).

Положенням п. 6 анкети-заяви визначено, що відповідач просив вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дії згідно з договором.

Підписуючи анкету-заяву, відповідач надав право та доручив АТ «Універсал банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал банк», без додаткових розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов`язань перед АТ «Універсал банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (пункт 10 анкети-заяви).

Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами підписано паспорт споживчого чорної картки Monobank, який є додатком до анкети-заяви.

Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 16.07.2019 відповідачка власноруч підписала у паперовій формі анкету-заяву, що не спростовано останньою, за умовами якої, просила відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт відповідно до умов договору. Також відповідачка погодилася, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого останній підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.

Підписуючись особисто у графі «клієнт ОСОБА_1 », остання погодилась, що підписанням цієї анкети-заяви підтверджується факт передачі їй другого примірника анкети-заяви, платіжної картки Monobank та тарифів.

Отже, спростовуються доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів підписання договору та не ознайомлення її зі змістом Умов та правил, які діяли в банку на момент підписання договору та які є його невід`ємною частиною, оскільки зі змісту самої заяви-анкети, згідно з яким ОСОБА_1 була повністю ознайомлена з умовами та правилами та додатками до нього, паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення вартості кредиту, погодилась з ними і вказані додатки містяться в мобільному додатку. Наведене підтверджується її особистим підписом у заяві-анкеті б/н від 16.07.2019.

За таких обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору.

Крім того, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 16.07.2019 між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачці кредитні кошти.

На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 16.07.2019, укладений між Універсал банк та ОСОБА_1 станом на 11.02.2024, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 173884,07 грн.

Вказаний розрахунок містить відомості, що відповідачем на погашення заборгованості вносились кошти.

Крім того, позивачем в суді першої інстанції було надано виписку по рахунку на ім`я відповідача за період з 16.07.2019 по 11.02.2024 (інформація по картці НОМЕР_2 ), кредитний ліміт 50000 грн, по якій витрати за період становлять 336499,39 грн, зарахування за період 162615,32 грн (том І: а.с. 111-127).

Вказане у своїй сукупності доводить розмір заборгованості, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Безпідставними є і твердження ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що позивач списав з її рахунку та додав до загальної суми заборгованості судовий збір у розмірі 3028 грн., оскільки як вбачається з матеріалів справи, у суму заборгованості за договором, яку просить стягнути позивач в судовому порядку, а саме: 173884,07 грн., судові витрати включені не були.

Жодних інших доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п.1 ч.1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.10.2026

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе