Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №594/292/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №594/292/26

Суддя: Губіш О. А.

Справа № 594/292/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено 26 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211110000110 щодо обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шупарка Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

На початку весни 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 виник умисел направлений на самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій частині земельної ділянки з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350, загальною площею 4 га, державної форми власності, що відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с.Шупарка Ьорщівської територіальної громади Чортківського талону Тернопільської області, з метою її подальшого обробітку та вирощування сільськогосподарських культур.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 умисно, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, шо перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, ст. 126 Земельного кодексу, згідно з якою право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди земельної ділянки та державної реєстрації вказаного права, у не встановлений час, але не пізніше весни 2025 року до 03 січня 2026 року, самовільно збудував споруду сільськогосподарського призначення - неопалювальну одноповерхову будівлю призначену для вирощування рослин, а саме - відповідно до норм ДБН В.2.2- 2:2024 п.3.1 парник на частині самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350, загальною площею 4 га., державної форми власності, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території с.Шупарка Борщівської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

У такий спосіб, своїми діями, ОСОБА_5 , за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду), самовільно збудував споруду сільськогосподарського призначення - парник, на самовільно зайнятій частині вище вказаної земельної ділянки площею 0,0678 га, яка знаходиться в с.Шупарка Борщівської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, власником якої є держава. Таким чином, внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки, площею 0,0678 га, завдав шкоди на суму 775,96 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. При цьому, показав, що проживає в АДРЕСА_1 . Господарство, в якому проживає, включає у себе, крім іншого, і земельну ділянку для ведення сільського господарства. Дана земельна ділянка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350. Остання протягом десятка років не використовується за призначенням. Жителі села з часом таку використовували як смітник. Крім того, земля заростала бур`янами. Близько 3-х років тому, на рівні органу місцевого самоврядування, ставилося питання щодо приватизації такої землі, але на той час земля перебувала у користуванні ВАТ «Шупарське». Приватизувати її не дали. Щоб уберегти землю від засмічення звів на ній парник, приблизно розміром 10 м. на 47 м. Земля не використовувалась ніким, тому, вважав, що такими своїми діями шкоди нікому не завдає. Відразу ж після початку досудового розслідування парник демонтував, також відшкодував завдані збитки. В своїх діях щиро розкаявся.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що є спеціалістом старостинського округу с. Шупарка. 14 лютого 2026 була запрошена як представник для участі в огляді земельної ділянки з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350. Дана земельна ділянка є в користуванні ВАТ «Шупарське» та межує з господарствами жителів села Шупарка. При огляді на земельній ділянці було виявлено три парники, один з яких був розташований навпроти господарства ОСОБА_5 . При огляді також були присутні геодезисти, які проводили відповідні заміри, на основі яких чітко було встановлено межі земельних ділянок та місце розташування парників. Парник, зведений навпроти земельної ділянки ОСОБА_7 , був повінстю розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350.

З даних технічної документації та поземельної книги слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350 знаходиться в с. Шупарка колишнього Борщівського району Тернопільскої області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель – землі сільськогосподарського призначення.

З даних протоколу огляду від 14.02.2026р., з доданою до такого таблицею ілюстрацій, вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350, яка розташована в с. Шупарка, виявлено три теплиці. Теплиці дерев`яні, без фундаменту, стіни із пропіленової плівкою. Встановлено межі теплиці належної ОСОБА_5 .

З висновку експерта № СЕ-19/120-26/2245-ФХЕД від 24.02.2026р. вбачається, що розмір шкоди, заподіяний внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,0678 га, яка розміщена на території с. Шупарка Борщівської міської об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, становить 775,96 грн.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у самовільному будівництві споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці поза розумним сумнівом, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, а тому, такі його дії підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 197-1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є нетяжким, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про його особу, мотиви та наслідки злочину, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий. Пенсіонер. Проживає разом з сім`єю за місцем реєстрації. За місцем проживання характеризується виключно позитивно.

На обліку у нарколога, психіатра не перебуває.

З квитанції АТ КБ Приватбанк від 30.04.2026р. вбачається, що ОСОБА_5 в користь Казначейства України здійснено платіж на суму 775,96 грн. Крім того, з квитанції АТ КБ Приватбанк від 30.04.2026р. вбачається, що ОСОБА_5 в користь держави сплачено 1782,8 грн.

З інформаційної доідки Шупарського старостинського округу від 11.03.2026р. слідує, що ОСОБА_5 забрав теплицю, яка знаходилась на земельній ділянці з кадастровим номером 6120888800:02:001:1350 знаходиться в с. Шупарка.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Пом`якшуючими покарання ОСОБА_5 обставинами суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого злочином збитку.

З врахуванням цих обставин, думки прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до найнижчої міри покарання санкції ч. 3 ст. 197-1 КК України у виді 1-го року пробаційного нагляду, думки сторони захисту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання відповідно до санкції ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Судові витрати по справі стягненню з ОСОБА_5 не підлягають, оскільки в ході судового розгляду були ним сплачені.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік, з покладенням відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України обов”язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуюча:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua