Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №443/2021/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2021/26

Провадження №2/443/1456/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Павліва А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Добушовський О.В. подав до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту подачі позову.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликалася на те, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21.03.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. За час спільного життя в сторін народились троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на сьогоднішній день син ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю. Відповідач не надає дитині належної матеріальної допомоги, не виділяє грошових коштів на її утримання, не бере участі у забезпеченні повсякденних потреб сина, придбанні необхідного одягу, взуття, харчування, засобів навчання та інших речей, необхідних для його нормального розвитку та життя. При цьому Відповідач фактично не цікавиться життям сина, його станом, потребами, навчанням, побутом та дозвіллям, не проявляє належної уваги до його розвитку та виховання, не бере систематичної участі у вирішенні питань, пов`язаних із забезпеченням належних умов для проживання та розвитку дитини. Усі витрати, пов`язані з утриманням, забезпеченням належних побутових умов, харчуванням, навчанням, одягом, взуттям, лікуванням та іншими повсякденними потребами сина, фактично несе Позивач. Така поведінка Відповідача свідчить про відсутність належної добровільної участі у забезпеченні потреб дитини. Позивачу відомо, що відповідач нікому не сплачує аліменти, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, немає, тому позивач вважає за необхідне просити суд про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частки від усіх його доходів.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Заяв, клопотань, учасниками справи не подано.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.09.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (а.с.13-14).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно зі свідоцтвом про народження від 18.04.2013 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі (а.с.7).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21.03.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.5-6).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо утримання свого малолітнього сина.

Норми права, які застосував суд.

Утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України та стаття 180 СК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до приписів частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Нормою частини 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина 5 статті 183 СК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Крім цього, суд враховує норми статей 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», які передбачають право дітей на достатній життєвий рівень, рівність батьків у правах та обов`язках щодо дитини та права, обов`язки і відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам позивача щодо розміру аліментів, суд зазначає, що відповідно до положень сімейного законодавства визначення частки заробітку (доходу) одного з батьків, яка підлягає стягненню як аліменти на утримання дитини, належить до повноважень суду та здійснюється з урахуванням обставин конкретної справи.

При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідати її інтересам, а також визначатися з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 СК України.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання одного малолітнього сина у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу). Обґрунтовуючи необхідність визначення аліментів у такому розмірі, позивач посилається на відсутність у відповідача інших неповнолітніх дітей, аліментних зобов`язань та стягнень за виконавчими документами.

Водночас зазначені обставини самі собою не є достатньою підставою для визначення аліментів у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача.

Суд звертає увагу, що позивачем не наведено конкретних обставин та не надано належних доказів, які б обґрунтовували необхідність визначення аліментів саме у заявленому розмірі. Зокрема, матеріали справи не містять відомостей щодо матеріального становища дитини, наявності в неї особливих потреб, зумовлених станом здоров`я, навчанням чи іншими обставинами, які потребують додаткового матеріального забезпечення. Водночас позивачем не наведено відомостей щодо матеріального становища відповідача, розміру та джерел його доходів, стану здоров`я, наявності у нього рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також інших обставин, які відповідно до статті 182 СК України підлягають врахуванню судом під час визначення розміру аліментів. За таких обставин заявлена позивачем вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача не знайшла належного обґрунтування.

Разом із тим суд враховує, що обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений законом та не залежить від перебування батьків у шлюбі чи факту його розірвання. При цьому забезпечення належного утримання дитини має здійснюватися з дотриманням принципу рівності обов`язків обох батьків та першочергового врахування найкращих інтересів дитини.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд також бере до уваги, що частиною 5 статті 183 СК України законодавцем передбачено можливість стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів у порядку наказного провадження.

Хоча зазначена норма безпосередньо регулює визначення розміру аліментів у наказному провадженні та не встановлює обов`язкового розміру аліментів під час розгляду справи в позовному провадженні, суд враховує її положення у сукупності з іншими нормами сімейного законодавства та встановленими обставинами справи.

З огляду на викладене, враховуючи вік дитини, обов`язок обох батьків щодо її утримання, необхідність забезпечення належних умов для її розвитку, а також відсутність належного обґрунтування необхідності стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі, суд доходить висновку, що визначення аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідатиме вимогам розумності, справедливості та забезпечення найкращих інтересів дитини.

За наведених обставин суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково.

Розподіл між сторонами судових витрат.

З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову у сумі 1 331,20 грн.

На підставі статей 55, 141, 150, 180-183, 191 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів