Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №438/1615/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Суд: Бориславський міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №438/1615/26

Суддя: Пантелєєв Д. Г.

Справа № 438/1615/26

Провадження № 3/438/517/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 жовтня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 будучи матір`ю двох малолітніх дітей, ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме з 05.08.2026 року по 09.08.2026 року була відсутня за місцем мешкання, залишивши дітей без нагляду, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з`явилась, просила суворо не карати, суду пояснила, що дітей самих вдома не залишала, а залишила їх у сусідки. Крім того, вона домовилась з батьком дітей ОСОБА_3 і він мав дітей забрати, однак через те, що був на роботі, не зміг цього зробити.

ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно він мав домовленість з ОСОБА_1 , що він догляне за дітьми, однак через те, що мав їхати на роботу, прийшлось дітей лишити у сусідки. Також пояснив, що більше таких випадків не було, просив ОСОБА_1 суворо не карати та обмежитись попередженням.

Вислухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. В кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Слід зазначити, що обставиною, що пом`якшує відповідальність є те, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаялася.

Обставин, які б обтяжували відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Також, при розгляді вказаної адміністративної справи судом було враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, місце та час вчинення правопорушення, зокрема, обставини при яких було вчинено діяння, наслідки, які були спричинені вказаним правопорушенням, ту обставину, що вона усвідомила протиправність своєї поведінки та є підстави вважати, що в подальшому не буде скоювати правопорушень, відсутність спричиненої шкоди та обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а тому суд вважає вчинене правопорушення малозначним.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від її дій не настало, приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_3 , який є татом дітей і який підтвердив, що дійсно був попереджений, що має забрати дітей, однак через роботу не зміг того зробити, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним, внаслідок чого відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а справа відносно неї відповідно до положень ч.2 ст. 284 КУпАП закриттю, з оголошенням усного зауваження.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665.60 гривень.

Однак, згідно ст. 24 КУпАП усне зауваження не є видом адміністративного стягнення, а відтак судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст.9-11, 22, 33, 40-1,184 ч.2, 221, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.184 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua