Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №299/3204/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3204/26

Номер провадження 2/299/1565/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суду Закарпатської області в складі: головуючого – судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Стасюк Г.А., звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022 року по справі № 299/1635/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 07.07.2022 року. Від шлюбу у них народилася одна спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо місця проживання дитини немає, дитина проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не виконує свого обов`язку щодо утримання малолітньої доньки. Він не забезпечує дитину всім необхідним для належного життя, виховання та розвитку. Зокрема, відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні доньки - не надає коштів на придбання продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни та побутової хімії, не оплачує витрати, пов`язані з лікуванням, дозвіллям та іншими потребами дитини. Крім того, відповідач не виявляє належної участі у фізичному та моральному вихованні дитини - не проводить із нею часу, не цікавиться її здоров`ям, успіхами у навчанні, психологічним станом, не надає підтримки, не сприяє формуванню позитивних моральних цінностей. Відповідач повинен виконувати свою частину обов`язків відносно дитини, що стосується її матеріального утримання. Відповідач є здоровим молодим чоловіком, який має змоги працювати і зобов`язаний утримувати свою дитину. У зв`язку з наведеним позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка та її представник будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки подала до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність та про те, що позовні вимоги підтримує повністю, просить суд такі задоволити.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що з 07.09.2020 по 06.06.2022 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у сторін народилася одна дитина — дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя у сторін не склалося і рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022 року по справі № 299/1635/22 шлюб між сторонами розірвано.

Спору щодо місця проживання дитини немає.

Дитина сторін проживає з матір`ю, позивачкою по справі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання неповнолітньої дитини — дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.

За змістом ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто обов"язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.

За вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.З Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № З "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, аліментних зобов`язань перед іншими особами не має, а тому суд вважає, що він як батько зобов`язаний брати участь в утриманні дитини.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Проаналізувавши обставини, що мають значення при визначенні розміру аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача належить стягувати аліменти на утримання дитини у частці з усіх видів його заробітку (доходу) у запропонованому позивачкою розмірі — 1/4 частки.

Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Таким чином із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 259, 263-265, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 14.07.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Левко Т. Ю.