Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №317/4394/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/4394/26

2-а/0187/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши за правилами, передбаченими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

06.10.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Запорізького районного суду Запорізької області надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Шпіньова О.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві заявлені наступні позовні вимоги: постанову за № R662526 від 31 липня 2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. – скасувати, справу про адміністративне правопорушення – закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до роздруківки інформації, сформованої 06 липня 2026 року із застосунку «Резерв+» розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання дата уточнення даних - 13.03.2026 року. На 13.03.2026 ОСОБА_1 в розшуку не перебував, порушень військового обліку не було. Однак, декілька разів ОСОБА_1 доставляли працівники поліції в різні ТЦК та СП. Де з`ясовувалось, що розшуку в нього немає за даними «Оберіг».

В інтересах ОСОБА_1 були подані запити до поліції та ТЦК та СП щодо зняття його з розшуку. На які було надано відповідь, що за даними ТЦК та СП ОСОБА_1 не перебуває у розшуку. А за даними поліції перебуває в розшуку. 30.07.2026 позивача знов доставили в ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомили, що розшуку за даними ТЦК та СП немає та порушень немає. Був розшук до квітня 2026 року, але автоматично знятий. Порадили в розділі «штрафи» в застосунку «Резерв+» подати заявку, що згодний з порушенням і розшук в поліції буде знято, як тільки буде постанова про закриття адміністративного провадження. Однак, 31 липня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 винесено Постанову № R662526 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності), якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі – 17 000 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 , не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку. На думку відповідача громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУпАП.

З постановою відповідача, позивач не погоджується, оскільки, вважає, що вона підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, не доведеністю вини позивача, при цьому у постанові не зазначено, коли саме позивач змінив місце проживання, за якою саме адресою він мав стати на військовий облік, не наведено належного обґрунтування щодо обов`язку позивача стати на військовий облік саме у визначений відповідачем строк, а також не зазначено належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у порушенні правил військового обліку.

Відтак, дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. 30 липня 2026 року позивач з використанням застосунку «Резерв+» подав заяву, в якій просив розглянути справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення без його присутності, а також визнав, що вчинив адміністративне правопорушення: «не прибув за повісткою». А 31 липня 2026 року через свій застосунок «Резерв+» позивач в електронному вигляді отримав оскаржувану постанову за № R662526 та повідомлення про необхідність сплатити штраф. Порушення: «не стали на облік за новою адресою». Разом з тим адміністративне стягнення було накладено 31 липня 2026 року з порушенням строку накладання адміністративного стягнення. Дата складання постанови за № R662526 про адміністративне правопорушення 31.07.2026 року не є датою виявлення відповідачем вчинення адміністративного правопорушення.

Обчислення терміну притягнення до адміністративної відповідальності необхідно з того моменту коли посадовій особі стало відомо про факт скоєння адміністративного правопорушення, в даному випадку це 2024 рік, коли Позивачем в застосунку «Резерв+» була вказана фактична адреса проживання. Але, оскільки позивач не отримував статус внутрішньо переміщеної особи, йому було відмовлено в постановці на облік у місті Харків. Отже, прийняття оскаржуваної Постанови № R662526 від 31 липня 2026 року мало місце поза межами встановленого ст. 38 КпАП України строку, що є самостійною підставою для її скасування.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2026 відкрито провадження в справі.

14.10.2026 від представника відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Представник відповідача зазначає, що до повноважень обласних ТЦК та СП, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_9 , не входить внесення відомостей (змін) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Чинним законодавством з військового обліку встановлені вимоги ч.3 ст.33, ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання. Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік; Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, (Постанова КМУ від 30.12.2022 №1487): Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Постанову було винесено в порядку, передбаченому ч.7 ст. 258, 279-9, 283 КУпАП засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ІКС «Оберіг») та через електронний додаток Резерв+. Представник відповідача просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Ухвалою суду від 15.10.2026 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - адміністративну справу (R662526) про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду не надійшли.

При цьому, 16.10.2026 засобами поштового зв`язку до суду від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_10 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 , порушив правила військового обліку, а саме не став на військовий облік в РТЦК та СП за місцем фактичного проживання в семи денний термін, чим порушив вимоги абз. 2, п. 1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних» викладених у додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 року №1487 абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10, ст. 1 та ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу». Представник відповідач вказує, що позивач не оспорює допущені ним адміністративні правопорушення, висловлює свою добровільну згоду до притягнення до адміністративної відповідальності, та 30.07.2026 добровільно через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста подав заяву про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відносно позивача була винесена постанова №R662526 від 31.07.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 КУпАП. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

Від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Від представника позивача до суду надано заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , в судовому засіданні зазначив, що згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», 05.04.2025 стосовно позивача внесено відомості про розшук, у зв`язку з порушенням правил військового обліку, а отже припускає, що повноважні особи ІНФОРМАЦІЯ_11 з даної дати вже були повідомлені про те, що позивача порушив правила військового обліку, а саме не став на військовий облік в РТЦК та СП за місцем фактичного проживання в семи денний термін. Погоджується з тим, що інші відомості про час виявлення правопорушення представником ІНФОРМАЦІЯ_11 не надані.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 31.07.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 винесено Постанову № R662526 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 штраф 17 000,00 грн. У постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 , не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку.

Згідно відомостей наданих позивачем та які містяться у військово-обліковому документі додатку «Резерв+», зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний, має звання молодший лейтенант, тип відстрочки: бронювання до 30.01.2027 зазначено номер його телефону та адресу проживання: АДРЕСА_2 . Дата уточнення даних – 13.03.2026.

Згідно відповідей ГУНП в Запорізькій області Національної поліції України від 13.07.2026 за вих. № 104904-2026 та 30.07.2026 за вих. № 115172-2026 на запит адвоката Олени Шпіньової, згідно з даними БД «Розшук» ІКС ІПНП, громадяни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у державному розшуку не перебував та станом на 13.07.2026, 30.07.2026 не перебуває.

Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.07.2026 за вих. № ст/350 на адвокатський запит: «В теперішній час ОСОБА_1 в розшуку не перебуває. Згідно даних єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» розшук відносно ОСОБА_1 скасовано «автоматично», та дана інформація направлена до органів Національної поліції України».

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_11 до відзиву долучено витяг (облікова карта) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, та резервістів відносно ОСОБА_4 ) та додаток до витягу: (де вказана інформація місця фактичного проживання ОСОБА_5 ). Вказані документи не містять відомостей про дату внесення відомостей про зміну позивачем місця проживання та доведення таких відомостей до уповноважених осіб відповідача, наслідком чого стало винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення визначає день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, невиконання обов`язку щодо взяття на військовий облік за зміненим місцем проживання, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини 14 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

У відповідності до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі - Порядок №1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Суд зазначає, що за твердженнями представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні, 05.04.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно позивача внесено відомості про розшук його у зв`язку з порушенням правил військового обліку – можна припустити, що порушенням обліку було саме те, що ОСОБА_1 , не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу").

Окрім того, згідно наданого позивачем відомостей, які містяться у військово-обліковому документі додатку «Резерв+», зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Дата уточнення даних – 13.03.2026.

При цьому оскаржувану постанову № R662526 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесено 31.07.2026, тобто з явним суттєвим перевищенням тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення.

За положеннями п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а постанова № R662526 від 31.07.2026, винесена начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.6,10,14,241-246,255,286,293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову за № R662526 від 31 липня 2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. – скасувати, справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_12 – (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

Суддя В.О. Говоруха