Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №204/7392/26
Суддя: Приваліхіна А. І.
Справа № 204/7392/26
Провадження № 2/204/4541/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
05 жовтня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 168» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, -
У С Т А Н О В И В:
17 червня 2026 року ОСББ «Робоча 168» звернулося до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 із вимогою про стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку у розмірі 7358 гривень 41 копійка (а. с. 1-6).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 168» діє на підставі Статуту, затвердженого Рішенням Загальних зборів ОСББ від 15 липня 2017 року. 28 грудня 2021 року рішенням загальних зборів, протокол №12/21 зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , було прийнято рішення про затвердження внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5,00 грн. за м2. На підставі ордеру № 415 відповідачка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 43,60 м2. Пунктом 2 розділу IV Статуту передбачено, що сплата зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного. резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковими для всіх співвласників. Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про ОСББ» рішення загальних зборів. прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Як убачається з положень ст. 15 Закону України «Про ОСББ» відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів Об`єднання, не порушувати інтереси інших співвласників, дотримуватись вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Зазначеному обов`язку кореспондує право ОСББ вимагати від співвласника своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, передбачене абз. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про ОСББ». Заборгованість відповідачки за період з 01.06.2021 року по 31.05.2026 року складає 7358 гривень 41 копійка, яку позивач прохає стягнути з відповідачки.
Разом із позовною заявою було надано клопотання про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у сумі 3000 гривень (а. с. 37-39).
Ухвалою суду від 17 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 56), копія якої надіслана учасникам справи за вихідним супровідним листом від 17 липня 2026 року (а. с. 57).
Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року у справі здійснено перехід від розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін до спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 21 вересня 2026 року (а. с. 62).
Представник позивача – адвокат Кустов С.В., у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає задовольнити (а. с. 80 та на звороті), про ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 75), будь-яких заяв або клопотань до суду не надала, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.
Судом встановлено, що 18 травня 2016 року в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи зареєстровано ОСББ «Робоча 168», керівником якої є Копач Л.Д., що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 7-8 та на звороті,9).
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 168» діє на підставі Статуту, затвердженого позачерговими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РОБОЧА 168» протоколом № 1 від 15 липня 2017 року (а. с. 10-16 та на звороті).
Протоколом № 22/19 загальних зборів ОСББ «Робоча 168» від 22 грудня 2019 року встановлено розмір щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкових територій у розмірі 4,56 грн/кв.м. на 2020 рік (а. с. 2223 та на звороті).
Протоколом № 12/21 загальних зборів ОСББ «Робоча 168» від 28 грудня 2021 року встановлено розмір щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкових територій у розмірі 5,00 грн/кв.м. на 2022 рік (а. с. 25-28).
Відповідачка з 07 липня 1956 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 55) та мешкає у вказаній квартирі на підставі ордеру № 415 УССР (а. с. 34).
Відповідно до довідки від 04 червня 2026 року виданої головою правління ОСББ «Робоча-168» (а. с. 36), відповідачка є наймачем житлового приміщення, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а тому має особовий рахунок по сплаті комунальних платежів № 72/1.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Приписами ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Положеннями ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Нормами ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Крім того, вимогами ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Приписами ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Аналогічні обов`язки співвласників визначені ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Як визначено п. 7 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з вимогами ч. ч. 2 та 4 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати.
З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526 ЦК України, статей 1, 5, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 15, 20, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в їх системному взаємозв`язку убачається, що кожний власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території, який має обов`язок щодо утримання зазначеного майна.
Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що обов`язок із утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема сплати встановлених загальними зборами ОСББ внесків, чинним законодавством покладено виключно на власників (співвласників) приміщень.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_4 та є лише її наймачем на підставі ордеру № 415. Зазначена обставина повністю підтверджується і матеріалами справи, зокрема довідкою, виданою самим позивачем — ОСББ «Робоча 168» (а. с. 36), де відповідачка чітко зазначена як «наймач житлового приміщення».
Разом з цим, відповіддю із Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 08 липня 2026 року № 2632, на запит суду від 23 червня 2026 року, також підтверджується, що відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 55).
Отже, відповідно до матеріалів справи відповідачка мешкає у даній квартирі на підставі ордеру №415 УССР, виданого її чоловіку.
Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідачки зазначених сум, оскільки ані документу, який підтверджував би, хто є власником квартири АДРЕСА_4 , ані договору найму житлового приміщення з власником даної квартири, на підставі якого видавався ордер № 415 матеріали справи не містять.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 є неналежним відповідачем за даними позовними вимогами, оскільки тягар утримання майна та обов`язок зі сплати внесків до ОСББ несе виключно власник квартири. Наявність у відповідачки особового рахунку свідчить лише про те, що вона є споживачем житлово-комунальних послуг, на яку поширюється дія Закону «Про житлово-комунальні послуги», натомість цей закон не поширюється на внутрішні внески ОСББ, а наявність особового рахунок не створює обов`язку оплачувати внески до ОСББ, які за своєю природою є витратами на утримання приватної власності.
Вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд дійшов переконливого висновку, що наданими до суду доказами позивач не довів підстав для задоволення заявлених ним вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, через що підстави для задоволення позову відсутні.
У зв`язку із відмовою у задоволенні заявлених вимог за приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір не відшкодовується.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 280-289, 354-355 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 168» (49008, м. Дніпро, вулю Робоча, буд. 168; ЄДРПОУ 40488198) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за сплату внесків на утримання будинку – залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки протягом двадцяти днів зо дня отримання нею копії рішення.
Суддя А.І. Приваліхіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua