Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №175/1653/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №175/1653/25

Суддя: Білоусова О. М.

Справа № 175/1653/25

Провадження № 2/175/383/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Яшиної М.В.,

представника позивача – адвоката Васильєвої М.В.,

представника відповідача – адвоката Денисенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Транс Логістік», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Транс Логістік», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовані тим, що вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України за порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_3 та тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 ДТП сталася 23.07.2021 за участю автопоїзда «Scania P360», що належав ПП «Транс Логістик», та автомобілів «Mercedes-Benz 1824» і «Skoda Octavia».

Автомобіль «Mercedes-Benz 1824» належав позивачці, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до висновку експерта № 8817 від 19.11.2021, розмір матеріального збитку становить 294 393,07 грн. Страхова компанія виплатила позивачці 130 000 грн страхового відшкодування.

Через відсутність коштів на ремонт пошкодженого автомобіля позивачка була змушена його продати за 5 000 грн.

Первісно позивачка просила стягнути з ПП «Транс Логістик» 164 393,07 грн. майнової шкоди, визначеної як різниця між вартістю матеріального збитку та страховим відшкодуванням, а також 30 000 грн. моральної шкоди.

Вироком від 10.04.2023 цивільний позов було задоволено частково: стягнуто 19 758,97 грн майнової та 15 000 грн моральної шкоди. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.09.2023 рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 14.11.2024 судові рішення скасовано в частині вирішення питання про відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля та направлено справу в цій частині на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вартості автомобіля за висновком експерта, отриманого страхового відшкодування, коштів від продажу транспортного засобу та раніше стягнутої суми майнової шкоди розмір вимог становить 139 634,10 грн, а саме: 294 393,07 грн – 130 000 грн – 5 000 грн – 19 758,97 грн = 139 634,10 грн.

Посилаючись на статті 22, 1167, 1172 та 1187 ЦК України вказувала, що шкода, завдана внаслідок ДТП працівником під час виконання трудових обов`язків, підлягає відшкодуванню відповідальною особою, зокрема роботодавцем. Оскільки ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ПП «Транс Логістик», позивачка просить стягнути з підприємства майнову шкоду в розмірі 139 634,10 грн., подавши заяву про зменшення позовних вимог.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача розмір матеріального збитку у сумі 139 634, 10 грн. та судові витрати.

Представник відповідача – адвокат Денисенко В.М. подав до суду відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти позовних вимог, посилаючись на статтю 30 Закону № 1961-IV, вказував, що висновком не визначено залишкову вартість пошкодженого ТЗ у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, після ДТП, просив відмовити у задоволенні цих позовних вимог. Вказував на необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ПП "Транс Логістик" на користь ОСОБА_5 кошти у сумі 19758,97 грн. в якості різниці між розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування пошкодження ДТП майна, а також моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. та відповідачем було відшкодовано у загальному 34 758, 97 грн., проте Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області та ухвалу Дніпровського апеляційного суду щодо ОСОБА_2 було скасовано саме в частині вирішення питання про відшкодування майнової шкоди за пошкодження у наслідок ДТП автомобіля «Mercedes-Benz 1824» та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, таким чином не підлягає стягненню моральна шкода.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Васильєва М.В. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, надала пояснення щодо позову.

Представник відповідача - адвокат Денисенко В.М. вину відповідача у ДТП визнавав, проте вказував, що заперечує проти позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними та частково відшкодованими.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року у справі №175/4023/21 ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вищевказаним вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 та заподіяли потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, та встановлено наступне:

«23 липня 2021 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автопоїздом «Skania P360», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить приватному підприємству «Транс Логістик», з напівпричепом «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить приватному підприємству «Транс Логістик», здійснював рух зі швидкістю приблизно 60 км/год в темний час доби по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», що проходить по території Дніпровського району Дніпропетровської області, з боку м. Дніпра в напрямку м. Запоріжжя, проїжджа частина якої має по дві смуги для руху в кожному напрямку.

В цей же час 23 липня 2021 року приблизно о 01.00 год. на правій смузі проїзної частини автодороги Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя» з порушенням вимог п.п.9.10, 15.11 ПДР України нерухомо стояв вантажний фургон-рефрижератор «Mercedes-Benz 1824», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_6 , на криші якого проводив ремонтні роботи ОСОБА_7 , та біля правого краю кабіни якого перебував ОСОБА_3 , а позаду нерухомого автомобіля «Mercedes-Benz 1824» з порушенням вимог п.п.9.10, 15.11 ПДР України в нерухомому положенні стояв легковий автомобіль «Skoda Octavia», польський реєстраційний номер НОМЕР_7 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ DR/ НОМЕР_8 належить Trefon Zygmunt, в салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_4 .

У ході руху водій ОСОБА_2 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху та маючи можливість об`єктивно виявити вантажний автомобіль «Mercedes-Benz 1824», реєстраційний номер НОМЕР_5 , з увімкненими задніми ліхтарями, та легковий автомобіль «Skoda Octavia», польський реєстраційний номер НОМЕР_7 , з увімкненими задніми ліхтарями, які нерухомо стояли в правій смузі для руху в попутному напрямку попереду на смузі його руху, завчасно не вжив усіх можливих дій для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого 23 липня 2021 року приблизно о 01.00 год. в районі 429 км + 200 м. автодороги Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», що проходить по території Дніпровського району Дніпропетровської області з боку м. Дніпра в напрямку м. Запоріжжя, здійснив зіткнення передньою правою частиною автопоїзду «Skania P360», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з задньою лівою частиною автомобіля «Skoda Octavia», польський реєстраційний номер НОМЕР_7 , та задньою лівою частиною вантажного автомобіля «Mercedes-Benz 1824», реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Своїми діями водій автопоїзду «Skania P360» ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3б, 12.3 ПДР України.

Порушення вимог п. 12.3 ПДР України водієм ОСОБА_2 знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої водій автомобіля «Mercedes-Benz 1824», ОСОБА_3 отримав тілесні, що у своїй сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, як небезпечних для життя, що призвели до настання смерті. Також, в наслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «Skoda Octavia», ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.»

11.01.2022 року ОСОБА_5 звернулась до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/4023/21 з позовною заявою про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ПП "Транс Логістик" на користь ОСОБА_5 кошти у сумі 19758,97 грн. в якості різниці між розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування пошкодження ДТП майна, а також моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_8 та ТОВ «КАРГО ТРАНСФЕР» була залишена без задоволення, вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 14 листопада 2024 року касаційна скарга цивільних відповідачів ОСОБА_8 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО ТРАНСФЕР» Криворучко Олександра Олександровича задоволена частково.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову, а саме в частині вирішення питання про відшкодування майнової шкоди за пошкодження у наслідок ДТП автомобіля «Mercedes-Benz 1824», реєстраційний номер НОМЕР_5 , належного ОСОБА_8 , було скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті судові рішення залишені без змін.

Відповідач здійснив виплату ОСОБА_1 в розмірі 34 758, 97 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2023 року №26585, тобто визначену Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 суму у розмірі 19758,97 грн. в якості різниці між розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування пошкодження ДТП майна, а також моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Автомобіль «Mercedes-Benz 1824» реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент ДТП належав ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

Дошлюбне прізвище ОСОБА_8 було ОСОБА_9 . 04 вересня 2009 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , та змінила своє прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_9 , актовий запис №292.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2020 року у справі №206/2246/200 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано, та ОСОБА_6 залишено дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 ».

Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища від 19 лютого 2021 року серії НОМЕР_10 , ОСОБА_10 змінила своє прізвище на « ОСОБА_12 », актовий запис №7.

30 травня 2022 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 і змінила своє прізвище на « ОСОБА_14 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 , зареєстрованого Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №175.

У матеріалах справи наявний висновок експерта за №8817 від 19.11.2021 року зроблений на замовлення ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику «Mercedes-Benz 1824» реєстраційний номер НОМЕР_3 склала 294 393,07 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 357 097, 56 грн., ринкова вартість досліждуваного КТЗ становить 294 393, 07 грн.

Публічне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» виплатила ОСОБА_15 в рахунок страхового відшкодування 130 000, 00 грн.

25 серпня 2023 року ОСОБА_6 уклала договір комісії №6112/23/1659 від 25.08.2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТВ АВТО» в особі Приходько Тамари Віталіївни («Комісіонер»), відповідно до якого ТОВ «СТВ АВТО» зобов`язується за дорученням ОСОБА_6 за комісійну плату вчинити за рахунок ОСОБА_6 від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу «Mercedes-Benz 1824» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1994 року випуску, колір «Білий», VIN, № кузова НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , зареєстрований за власником транспортного засобу 19.10.2018 року за ціною узгодженою сторонами - 5 000 грн. (копію договору додаю).

26 серпня 2023 року між ТОВ «СТВ АВТО» та ОСОБА_16 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6112/23/01640 від 26 серпня 2025 року. Відповідно до цього договору ТОВ «СТВ АВТО» продало, а ОСОБА_16 купила автомобіль «Mercedes-Benz 1824» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1994 року випуску, колір «Білий», VIN, № НОМЕР_13 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 за суму, яка склала 5 000 грн.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ПП «Транс-Логістик», з урахуванням вартості автомобіля за висновком експерта, отриманого страхового відшкодування, коштів від продажу транспортного засобу та раніше стягнутої суми майнової шкоди, відшкодування у розмірі 139 634,10 грн, а саме: 294 393,07 грн – 130 000 грн – 5 000 грн – 19 758,97 грн = 139 634,10 грн.

Щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.

Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Установивши, що неправомірними діями водія ПП «Транс-Логістик», пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) під час виконання ним трудових обов`язків, позивачу завдано матеріальної шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку зі вказаними діями працівника відповідача, суд дійшов висновку, що завдана шкода підлягає відшкодуванню за рахунок роботодавця винної особи.

Позивач має право на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням.

Згідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 6 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 28 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі статтею 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та відповідають за завдану шкоду.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18, від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно пункту 2.2. Методики утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників.

Пунктом 7.17 Методики передбачено якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

Відповідно до пункту 7.18 Методики вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ.

Тобто навіть при утилізації транспортного засобу залишаються придатні до подальшої експлуатації деякі агрегати, вузли, деталі які є справними і мають свою ціну та їх можна демонтувати і реалізувати для подальшої експлуатації.

З цього випливає, що вартість придатних до експлуатації залишків - це реальна ціна автомобіля в пошкодженому вигляді, враховуючи деталі, які можуть бути реалізовані з урахуванням витрат на їх демонтаж, зберігання і продаж. Відповідно до пункту 7.20 Методики «вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування».

Пошкоджені автомобілі при ДТП та деталі, які не можуть бути реалізовані, підлягають розрахунку в якості металобрухту (утилізаційна вартість).

У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 у справі № 753/11069/16-ц зазначено, що неможливо задовольнити вимоги про відшкодування майнової шкоди з огляду на вартість автомобіля до ДТП з одночасним залишенням автомобіля у власності позивача. Відповідно якщо відсутні докази, які доводять розмір утилізаційної вартості авто, суд позбавлений можливості встановити правильний розмір відшкодування, яке має бути стягнуте з відповідача, і зобов`язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 зазначила: «... за змістом статі 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля, вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961- IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП...».

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Зазначені висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19.

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У матеріалах справи наявний висновок експерта за №8817 від 19.11.2021 року зроблений на замовлення ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику «Mercedes-Benz 1824» реєстраційний номер НОМЕР_3 склала 294 393,07 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 357 097, 56 грн., ринкова вартість досліждуваного КТЗ становить 294 393, 07 грн., вартість КТЗ у аварійному (пошкодженому) стані після Д.Т.П. не визначено.

У справі ОСОБА_8 залишила собі пошкоджений у ДТП автомобіль, хоча його відновлювальний ремонт визнано економічно необґрунтованим, страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування в узгодженому з нею розмірі, в межах ліміту страхового відшкодування.

Під час розгляду справи відповідач неодноразово посилався на те, що розмір збитків, завданих позивачу, має бути розрахований у розмірі, який дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, тобто виходячи з ринкової вартості транспортного засобу на момент пошкодження з вирахуванням вартості його залишків, оскільки позивач залишив автомобіль собі. Відповідач наполягав на необхідності установлення вартості залишкової вартості автомобіля позивача після ДТП з метою правильного визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Отже, у справі встановлено, що ремонт належного позивачу автомобіля вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, а відтак розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Установивши, що ремонт належного позивачу автомобіля вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Вимога про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не є обґрунтованою.

До схожих висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 203/2064/19.

Розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким, власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з матеріалами справи, власником автомобіля було відчужено цей автомобіль третій особі за ціною 5 000,00 грн. Таким чином, реальний розмір завданих збитків залишився документально не підтвердженим, що унеможливлює об`єктивну оцінку заявлених вимог.

Водночас зазначена у договорі купівлі-продажу ціна не є результатом експертної оцінки ринкової вартості транспортного засобу після його пошкодження, а відображає виключно погоджену сторонами ціну відчуження майна, що не може бути ототожнена з ринковою вартістю пошкодженого транспортного засобу на момент ДТП.

За таких обставин визначення розміру шкоди шляхом різниці між експертно встановленою ринковою вартістю до ДТП та договірною ціною продажу є необґрунтованим, оскільки не забезпечує достовірного встановлення вартості транспортного засобу після його пошкодження.

Крім того, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 23 липня 2021 року. На час її вчинення власником пошкодженого транспортного засобу була ОСОБА_17 . Натомість ОСОБА_16 набула право власності на цей автомобіль лише 26 серпня 2023 року, тобто після настання ДТП та заподіяння автомобілю пошкоджень.

До того ж, оскільки у висновоку експерта за №8817 від 19.11.2021 року вартість КТЗ у аварійному (пошкодженому) стані після ДТП не визначено, а судом встановлено, що розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, суд вважає за можливе взяти до уваги наявні у матеріалах справи звіти №070/252 від 03 жовтня 2022 року та №138-22_SOS_220722-245363 від 17 жовтня 2022 року, на підставі яких можливо встановити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, з огляду на наступне.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

В силу ст. 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц (провадження № 61-28918св18) дійшов висновку, що «визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами)».

У свою чергу, звіти про оцінку автотоварозновчого дослідження транспортного засобу №070/252 від 03 жовтня 2022 року та №138-22_SOS_220722-245363 від 17 жовтня 2022 року було складено оцінювачем (експертом) за наслідками безпосереднього огляду транспортного засобу зі складанням відповідних актів (протоколів) технічного огляду ТЗ з посиланням на відповідні вихідні дані та із повним дотриманням відповідних методик.

Звіти про оцінку автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, надані представником ПП "Транс Логістик", одержані у порядку, встановленому Законом, та є належними, допустимими і достатніми доказами, необхідними для встановлення розміру заподіяної шкоди.

Судом встановлено, що вказані звіти були виготовлені на підставі заяви представника ПрАТ "УАС "АСКА", який був стороною кримінального0 провадження у справі №175/4023/21, а саме цивільним відповідачем.

Відповідно до звіту №138-22_SOS_220722-245363 від 17 жовтня 2022 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Mercedes-Benz 1824» реєстраційний номер НОМЕР_3 склала 458 422, 07 грн., вартість відновлювального ремонту з урахування зносу склала 323 942, 28 грн., ринкова вартість КТЗ до пошкодження склала 233 293, 17 грн., ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані склала 84 534, 20 грн.

З урахуванням того, що ремонт належного позивачу на момент ДТП автомобіля вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, суд приходить висновку, що розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП та має становити 294 393, 07 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП згідно висновку експерта, наданого позивачем) – 84 534, 20 грн. (ринкова вартість транспортного засобу після ДТП за висновком наданим відповідачем) – 130 000, 00 грн. (розмір сплаченого ПАТ «УАСК АСКА» страхового відшкодування) – 19 758, 97 грн. (розмір сплаченого відповідачем відшкодування) = 60 099, 90 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що ремонт належного позивачу автомобіля вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки розмір завданого позивачу матеріального збитку має становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, тому стягненню з відповідача підлягає матеріальна шкода у сумі 60 099, 90 грн.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вирішує стягнути з відповідача судові витрати пропорційно від розміру задоволених позових вимог, а отже з Приватного підприємства «Транс Логістік» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору на користь держави у розмірі 600, 98 грн. (43,04% * 1 396, 34 грн., тобто 1 відсотка від ціни позову).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Транс Логістік», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Транс Логістік» (код ЄДРПОУ 34307753) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_14 ) матеріальну шкоду у розмірі 60 099, 90 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Транс Логістік» (код ЄДРПОУ 34307753) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 600, 98 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua