Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №210/6460/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6460/26

Провадження № 1-кп/210/754/26

27 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого, - адвоката: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, матеріали кримінального провадження №12026041720000238 від 03 березня 2026 року, та угоду про визнання винуватості, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень статті 89 КК України вважається таким, що раніше не судимий,

за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, разом з угодою про визнання винуватості між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

Зі змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості вбачається наступне.

07 листопада 2025 року, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також про те, що SIM-картка оператора електронних комунікацій ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 використовувалась ОСОБА_6 як фінансовий (автентифікаційний) номер для доступу до сервісів дистанційного банківського обслуговування АТ КБ «ПриватБанк», усвідомлюючи, що зазначена SIM-картка, обліковий запис у системі дистанційного банківського обслуговування та пов`язані з ним банківські рахунки йому не належать і законних підстав для доступу до них він не має, вирішив здійснити несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи дистанційного банківського обслуговування АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24» з метою отримання доступу до облікового запису та банківських рахунків померлого ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 07 листопада 2025 року, діючи умисно та без дозволу законного володільця, помістив зазначену SIM-картку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , яка використовувалась ОСОБА_6 як фінансовий номер клієнта АТ КБ «ПриватБанк», до слот-приймача належного ОСОБА_4 мобільного телефону «POCO F7», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .

Після цього, ОСОБА_4 , використовуючи вказаний мобільний телефон, SIM-картку з фінансовим номером ОСОБА_6 , електронну комунікаційну мережу ПрАТ «Київстар» та мобільний застосунок «Приват24», із застосуванням відомих йому даних, необхідних для автентифікації, пройшов процедуру автентифікації від імені ОСОБА_6 , унаслідок чого отримав несанкціонований доступ до його облікового запису в інформаційній (автоматизованій) системі дистанційного банківського обслуговування АТ КБ «ПриватБанк», а також можливість доступу до пов`язаних із ним банківських рахунків та функцій дистанційного банківського обслуговування.

Таким чином, ОСОБА_4 , не будучи власником указаного облікового запису та не маючи передбачених законом чи договором повноважень на його використання, шляхом неправомірного використання фінансового номера та автентифікаційних даних ОСОБА_6 здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24».

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.361 ч.1 КК України, за ознаками несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.

Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та був власником банківського рахунку і платіжної картки, прив`язаної до вказаного рахунку, усвідомлюючи, що після смерті останнього не має будь-яких законних підстав користуватися зазначеним банківським рахунком та розпоряджатися грошовими коштами, доступ до яких здійснювався через нього, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, вирішив таємно викрасти чужі грошові кошти та розпорядитися ними на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , у період після смерті ОСОБА_6 , починаючи з 30 жовтня 2025 року, використовуючи належний останньому мобільний телефон «Xiaomi 15», на якому був наявний доступ до мобільного застосунку дистанційного банківського обслуговування «Приват24», достовірно усвідомлюючи, що власник рахунку помер, а він не має законних підстав користуватися його банківським рахунком та розпоряджатися грошовими коштами, які обліковуються на ньому, умисно, таємно, всупереч волі законного власника та без відповідних повноважень почав здійснювати операції з указаним банківським рахунком у власних інтересах.

У подальшому, починаючи з 07 листопада 2025 року, після отримання у спосіб, описаний вище, несанкціонованого доступу до облікового запису ОСОБА_6 у системі дистанційного банківського обслуговування АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24» із використанням належного ОСОБА_4 мобільного телефону «POCO F7» та SIM-картки з фінансовим номером НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужих грошових коштів, продовжив незаконно здійснювати операції з банківським рахунком ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та з метою протиправного обернення чужих грошових коштів на свою користь, використовуючи мобільний телефон померлого, а в подальшому отриманий ним несанкціонований доступ до системи «Приват24», ініціював платіжні операції, внаслідок яких грошові кошти списувалися з указаного банківського рахунку та використовувалися ним на власний розсуд для оплати товарів і послуг, переказу на інші банківські картки та проведення інших операцій у власних інтересах.

Так, у період з 05 листопада 2025 року по 20 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , використовуючи доступ до банківського рахунку ОСОБА_6 , таємно викрадав грошові кошти шляхом здійснення розрахунків за товари та послуги, переказів грошових коштів на інші банківські картки та інших операцій, а саме:

05 листопада 2025 року, о 10:26:26год. здійснено операцію на суму 8152,28грн. через NovaPay_PNFP04459, м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, еквайр - NOVAPAY LLC. Після проведення операції залишок становив - 8109,90грн.;

19 листопада 2025 року, о 17:47:42год., здійснено операцію на суму 4924,50грн. із картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_5 . Банківський опис - «На картку P 32», точка обслуговування I0110SWA - Дніпропетровськ, наб. Перемоги, 30. IP-адреса: НОМЕР_8. Після операції залишок становив 5,60грн.;

27 листопада 2025 року, о 13:56:40год. здійснено операцію на суму 59,90грн. на користь «ВАРУС», рахунок НОМЕР_9, місце проведення - м. Кривий Ріг, вул. Кіріленко, 23. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 54,30грн.;

27 листопада 2025 року, о 14:05:32год. здійснено операцію на суму 7863,80грн. через Nova Pay_PNFP04459, м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, еквайр - NOVAPAY LLC. Після операції залишок становив - 7918,10грн.;

27 листопада 2025 року, о 14:14:30год. здійснено операцію на суму 134,00грн. на користь ФОП ОСОБА_7 , рахунок НОМЕР_6 . Місце проведення - «Гарант», м. Кривий Ріг, вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд.№86. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 8052,10грн.;

27 листопада 2025 року, о 14:19:50год. здійснено операцію на суму 256,04грн. на користь ФОП ОСОБА_8 , рахунок НОМЕР_7 . Місце проведення - «Зоря», м. Кривий Ріг, вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд.№80А. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 8308,14грн.;

28 листопада 2025 року, о 18:36:38год. здійснено операцію на суму 4699,00грн. на користь ТОВ «АЛЛО», рахунок НОМЕР_10. Місце проведення - «Алло», м. Кривий Ріг, пл. 30-річчя Перемоги, буд.№1. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 13007,14грн.;

10 грудня 2025 року, о 15:18:28год. здійснено операцію на суму 549,00грн. через *RPAY PROM MV, KYIV, еквайр - JSC OSCHADBANK. Після операції залишок становив - 11556,14грн.;

11 грудня 2025 року, о 12:28:04год. здійснено операцію на суму 146,05грн. через DISKONT PLASE, KRYVYI RIH, еквайр - PUBLIC JOINT-STOCK COMPANY UKRSIBBANK. Після операції залишок становив - 11702,19грн.;

11 грудня 2025 року, о 12:34:03год. здійснено операцію на суму 137,00грн. на користь ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», рахунок НОМЕР_11. Місце проведення - «Аврора», м. Кривий Ріг, вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд.№74. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 11839,19грн.;

11 грудня 2025 року, о 14:20:40год. здійснено операцію на суму 128,00грн. на користь «ПРОСТОР», рахунок НОМЕР_12, банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Місце проведення - «Простор», м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд.№10А. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 11967,19грн.;

20 грудня 2025 року, о 10:35:02год. здійснено операцію на суму 626,00грн. на користь ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», рахунок НОМЕР_13. Банківський опис: PMDM*comfy, ID платежу 2764411101, точка проведення - P 10, Дніпропетровськ, наб. Перемоги, 30/1. Еквайр - JSC CB PRIVATBANK. Після операції залишок становив - 12613,19грн.

Водночас у зазначений період на банківський рахунок також здійснювались зарахування коштів, зокрема 07 листопада 2025 року, на суму 8110,00грн. із зазначенням відправника ОСОБА_9 , 19 листопада 2025 року, на суму 4950,00грн., при цьому у банківських даних відправником зазначено ОСОБА_10 , а 03 грудня 2025 року, на суму 2000,00грн. із зазначенням відправника ОСОБА_9 .

Незважаючи на здійснення зазначених зарахувань, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужих грошових коштів, достовірно усвідомлюючи, що власник банківського рахунку ОСОБА_6 помер, а він не має будь-яких законних підстав користуватися зазначеним рахунком та розпоряджатися грошовими коштами, які на ньому обліковуються, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, таємно здійснював видаткові операції за вказаним банківським рахунком, протиправно вилучаючи чужі грошові кошти та розпоряджаючись ними на власний розсуд.

Таким чином, у період з 05 листопада 2025 року по 20 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, шляхом вчинення низки взаємопов`язаних дій, охоплених єдиним злочинним умислом, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, використовуючи наявний у нього доступ до банківського рахунку ОСОБА_6 , таємно, без законних підстав, протиправно вилучив чужі грошові кошти та обернув їх на свою користь, використавши для оплати товарів і послуг, здійснення переказів на інші банківські картки та проведення інших операцій у власних інтересах, чим заподіяв АТ КБ «ПРИВАТБАНК» майнової шкоди у сумі 12573,19 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.4 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження досягнуто угоди про визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яку укладено 15 жовтня 2026 року.

27 жовтня 2026 року, на підставі ст.473 ч.1 КПК України, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 15 жовтня 2026 року, укладеної між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

Виходячи із змісту даної угоди, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.

За змістом угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, та обставини вчинення цих кримінальних правопорушень, погодився понести покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, у виді: за ст.185 ч.4 КК України, у виді 05 років позбавлення волі; за ст.361 ч.1 КК України, у виді 01 року обмеження волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 05 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст.473, ст.474 ч.4 КПК України, які йому були роз`яснені судом в ході судового засідання.

Також, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину за ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, та надав суду згоду на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що угода підписувалася у його присутності, згода обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості була добровільною, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Від представника потерпілого АТ КБ «ПриватБанк», - ОСОБА_11 надійшли письмова згода та заява, в котрих він просить проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості, призначення обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов наміру заявляти також не має.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши її зміст та надані суду матеріали, врахувавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з положеннями ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Умови угоди повністю відповідають вимогам ст.472 КПК України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд не перевіряє фактичні обставини вчинених обвинуваченим правопорушень, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.

При призначенні покарання, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення й затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом не встановлено визначених ч.7 ст.474 КПК України підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Обставинами, що згідно зі ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_12 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_12 , який в силу положень ст.89 КК України вважається таким, що не судимий, офіційно не працює, одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога, має місце постійного проживання та реєстрації, майнова шкода повністю відшкодована, цивільний позов не заявлявся, претензії відсутні.

Суспільний інтерес виражається в забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Таким чином, оскільки укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам цього закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінальних правопорушень за ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України є вірною, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим виконуються, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченого, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 15 жовтня 2026 року, та призначити узгоджене покарання.

Кримінальним правопорушенням потерпілому АТ КБ «ПриватБанк» завдано майнового збитку на загальну суму 12573,19грн, котрий повністю відшкодовано, цивільний позов не заявлявся, право на його пред`явлення представнику потерпілого роз`яснено.

Витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України від 15 жовтня 2026 року, укладену сторонами кримінального провадження, прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 361 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст.185 ч.4 КК України, у виді 05 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ст.361 ч.1 КК України, у виді 01 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 05 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік, зобов`язавши його на підставі ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та згідно зі ст.76 ч.3 п.2 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Матеріали кримінального провадження за №12026041720000238 від 03 березня 2026 року, залишити при обвинувальному акті, справа №210/6460/26, провадження №1-кп/210/754/26.

З підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст.473 КПК України.

Копія вироку суду вручається негайно засудженому, його захиснику та прокурору.

Крім того засудженому роз`яснюються вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Повний текст вироку складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1