Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №210/4239/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4239/26

Провадження № 2/210/2391/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 03.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 278053 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Відповідачу було перераховано кредитні кошти в сумі 4000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів.

Сума виданого кредиту: 4000,00 грн, дата надання кредиту: 03.03.2025 року, строк кредиту : 90 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позову не здійснювала, тому станом на 20.02.2026 року заборгованість за Договором № 278053 від 03.03.2025 року складає 6188,80 грн, яка складається з 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2188,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.

Зазначена сума заборгованості відповідачем до теперішнього часу не погашена, а тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 278053 від 03.03.2025 року у розмірі 6188,80 гривень, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Рух по справі

Ухвалою судді 11 серпня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 29).

Аргументи учасників справи

Позивачем вказано у позові про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача 25.09.2026 року скерував на адресу суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що відповідач заперечує позов повністю. Вона не визнає факту одержання саме нею 4 000,00 грн за названим договором, належності їй рахунка одержувача платежу, правильності процентів, існування заявленого боргу та обґрунтованості судових витрат. Наведені суми, номери й дати передають зміст документів Позивача і не є визнанням Відповідачем названих у них операцій.

Індивідуальна частина договору, додаток із графіком і довідка ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» про код KL5743 стосуються запропонованих умов та дій у системі кредитодавця. Відповідач не будує заперечення на абстрактній неможливості електронних договорів: ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають їх укладення відповідним способом. Водночас електронне волевиявлення, навіть коли суд його встановить, не є банківською випискою про зарахування 4 000,00 грн саме цій фізичній особі і не доводить наступний розмір боргу.

У позові як доказ видачі названо «інформаційну довідку» про перерахування на картку № НОМЕР_1 . Її відомості походять від сторони кредитних правовідносин та/або залученого нею платіжного провайдера. Довідка і підтвердження посередника містять однакову маску картки, але збіг маски в документах однієї сторони ланцюга видачі не є незалежною перевіркою власника банківського рахунка. Не подано відповіді банку емітента з відомостями про власника картки та вхідною операцією 03.03.2025 на суму 4 000,00 грн.

Проценти 2 188,80 грн: невідомі дні, база і походження підсумку. За п. 1.2 первісного договору строк кредитування визначено як 90 днів до 31.05.2025, а п. 1.3 містить ставку 0,72 % на добу та передбачає платежі кожні 14 днів. Умови договору підтверджують лише спосіб погодженого обчислення, а не факт передачі коштів і не правильність заявленого підсумку. Переданий фактором документ «Виписка з особового рахунка» не вказує, за які саме дні з цих 90 днів сформовано 2 188,80 грн, на яку підтверджену базу щодня застосовано ставку і чи враховано всі фактичні операції.

Позивач подав договір факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та окремий витяг з реєстру боржників за договором № 278053. Це матеріали між двома кредиторами про предмет купівлі. Витяг засвідчує, що сторони віднесли до портфеля запис з такими параметрами, але не доводить правильність обчислених відсотків та реального зарахування кредиту Відповідачеві.

Також зазначила, що витрати на правничу допомогу 15 500,00 грн не підтверджені належним обсягом робіт і є неспівмірними. Вартість послуг перевищує ціну основної вимоги більш як удвічі. У позові вказано 1 500,00 грн за консультацію, 9 000,00 грн за три години підготовки позову, 4 500,00 грн за нібито півтори години майбутніх клопотань та моніторингу реєстру і 500,00 грн «канцелярських витрат». Саме наведений Позивачем перелік показує, що частина заявленої суми стосується робіт, які на час подання позову могли взагалі не бути виконані, а 500,00 грн не названі гонораром адвоката.

Враховуючи викладене просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 278053 від 03.03.2025 відмовити повністю.

Представник позивача 28 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» направив відповідь на відзив у якому вказав, що 03.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 278053 в електронній формі, підписання якого здійснювалося шляхом застосування електронного підпису Відповідача. Зазначений підпис було сформовано із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону, зазначений Відповідачем під час укладення договору

Відповідач, діючи добровільно та усвідомлено, без жодного зовнішнього тиску чи примусу, скористався доступом до мережі Інтернет та перейшов на офіційний веб-сайт Первісного кредитора, де самостійно, з використанням інтегрованого калькулятора, обрав бажану суму кредиту та строк кредитування. Після цього ним було надано персональні дані, зокрема реквізити банківської картки, на яку в подальшому були зараховані кошти.У процесі укладення правочину Відповідач пройшов передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір, за результатами чого між сторонами було укладено договір у встановленому законом порядку.

Позичальнику в доступній формі роз`яснюється, що у разі згоди з умовами оферти, для її акцепту необхідно ввести на відповідній сторінці одноразовий ідентифікатор, надісланий на вказаний номер мобільного телефону, та натиснути кнопку «ТАК». Сукупність цих дій становить підписання електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Вищевказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору. Верифікація банківської картки відбувається за допомогою сертифікованих платіжними системами Visa та MasterCard сервісів, зокрема WayForPay, Ipay, Platon, а також ТОВ «ПРОФІТГІД». Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Ні Первісний кредитор, ні Позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки Відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Однак Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний і повний доступ до таких.

Відповідач, укладаючи кредитний договір з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», погодилась на наступні умови, передбачені кредитним договором. Відповідно до п.1.2. за цим Договором, Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 31.05.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно з умовами Кредитного договору стандартна процентна ставка встановлена у розмірі 0,72 % від суми основного боргу. Враховуючи, що розмір наданого кредиту становить 4 000,00 грн, розмір щоденних процентів за користування кредитом складає: 4 000,00 грн * 0,72 % = 28,80 грн на день. У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором заборгованість була нарахована за 76 календарних днів. Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становить: 28,80 грн * 76 днів = 2 188,80 грн

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/1. Відповідно до його умов, первісний кредитор за плату відступив новому кредитору належні йому права вимоги до борж Згідно з цим Реєстром, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача.Первісний кредитор гарантував, що йому належить право вимоги за всіма кредитними договорами, які були відступлені, у тому числі за кредитним договором № 278053 від 03.03.2025. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу, розмір відступленої заборгованості становить 6 188,80 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 2 188,80 грн. Заборгованість була нарахована не Позивачем, а Первісним кредитором за укладеним договором та з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося жодних штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, просить суд позовні вимоги ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 03 березня 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», в порядку Закону України «Про електронну комерцію», було укладено Договір № 278053 від 03.03.2025 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит у розмірі 4000,00 гривень строком на 90 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,72% за кожен день користування кредитом, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % річних (а.с. 13-15).

Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора KL5743 за номером телефону НОМЕР_2 (а.с. 11, 15 зворот).

Номером особистого електронного платіжного засобу позичальник ОСОБА_1 зазначила № НОМЕР_1 (а.с. 15 зворот).

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 278053 від 03.03.2025 року, загальна вартість кредиту становить 7592,00 грн (а.с.15 зворот).

Відповідно до довідки ТОВ «Профіт Гід» на картку № НОМЕР_1 здійснено переказ коштів у розмірі 4000,00 грн 03.03.2025 року о 20:54, призначення переказу: видача кредиту 278053 (а.с.19).

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с. 16-17).

Згідно з п. 4.1 Договору права вимоги вважаються відступленими з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього договору (а.с.16).

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та позивачем було підписано Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 від 19.12.2025 року (а.с.9).

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передало, а позивач ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» прийняв право вимоги до відповідача за Договором № 278053 від 03.03.2025 року у загальному розмірі 6188,80 грн, з яких 4000,00 грн. - сума основного боргу, 2188,80 грн - заборгованість за процентами (а.с. 9).

Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, однак в порушення умов Договору позики, відповідач не погасила заборгованості в повному обсязі.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 278053 від 03.03.2025 року вбачається, що станом на 20.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 складає - 6188,80 грн, з яких 4000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 2188,80 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 8).

17.03.2026 року ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» направлено Вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором. Станом на дату відступлення права вимоги загальна заборгованість за Кредитним договором № 278053 від 03.03.2025 року складає 6188,80 грн (а.с. 7).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі.

А тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Так, судом встановлено, що укладений між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача, на умовах визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та зі встановленими строками їх повернення.

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Щодо заперечень представника відповідача викладених у відзиві щодо отримання кредитних коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, у тому числі в електронній формі. Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, повідомленнях, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку чи іншої інформаційно-телекомунікаційної системи.

Правовідносини щодо укладення електронних договорів у сфері електронної комерції врегульовані, зокрема, Законом України «Про електронну комерцію».

Законодавство не містить загальної вимоги про обов`язкове скріплення кожного електронного кредитного договору саме кваліфікованим електронним підписом особи як необхідної умови його укладення чи дійсності. Тому саме по собі посилання відповідача на відсутність на договорі його ЕЦП (КЕП) не свідчить про те, що такий договір не був укладений або не породжує для його сторін відповідних прав та обов`язків.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Отже, законодавством прямо передбачено можливість підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором, а тому доводи відповідача про те, що електронний кредитний договір може бути чинним виключно за умови його підписання електронним цифровим або кваліфікованим електронним підписом, ґрунтуються на неправильному розумінні положень законодавства.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У постанові ВС КЦС від 04 лютого 2026 року в справі № 758/14925/23, провадження № 61-4523св25, зазначається: "Якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із іншими видами електронних підписів (КЕП та УЕП), то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор."

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі.

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Як встановлено судом, 03.03.2025 року ОСОБА_1 здійснила реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та заповнила електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора. Під час реєстрації та заповнення заявки відповідачем було зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_2 , на який у подальшому було направлено одноразовий ідентифікатор для підтвердження укладення договору.

03 березня 2025 року відповідач, після ознайомлення з умовами запропонованого договору, здійснила у інформаційно-телекомунікаційній системі дію щодо прийняття пропозиції про укладення договору шляхом натискання відповідної кнопки. Після цього ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направило на зазначений відповідачем номер телефону одноразовий ідентифікатор KL5743, який відповідач ввела у відповідному розділі інформаційно-телекомунікаційної системи та направила первісному кредитору.

Таким чином, використання відповідачем одноразового ідентифікатору KL5743 було не формальною дією, а способом підтвердження її волевиявлення на укладення електронного договору на запропонованих умовах.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування зазначених обставин, зокрема доказів того, що реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі, подання заявки на отримання кредиту, використання одноразового ідентифікатора або отримання кредитних коштів здійснювала інша особа, або що відповідні дії були вчинені без її відома чи волі. Так само відповідачем не спростовано факту отримання нею кредитних коштів.

За таких обставин суд доходить висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, відповідач належним чином підтвердила своє волевиявлення на його укладення шляхом використання одноразового ідентифікатора, а договір укладено у письмовій (електронній) формі у порядку, передбаченому законодавством.

Щодо нарахованих відповідачу відсотків суд зазначає наступне.

Розрахунок боргу, наданий позивачем, є обґрунтованим, відповідачем не спростований.

Розрахунок сторони Позивача, відповідає умовам викладеним у кредитному договорі, а саме нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

4 000,00 грн * 0,72 % = 28,80 грн на день.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором заборгованість була нарахована за 76 календарних днів.

Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становить:

28,80 грн * 76 днів = 2 188,80 грн.

Відповідно до Договору про надання фінансового кредиту № 278053 від 03.03.2025 року сторони узгодили, що сума кредиту 4000,00 грн, строк кредитування 90 днів, базова процентна ставка 235,80 % річних.

Відповідач ОСОБА_1 будь-яких доказів, які б підтверджували вказані нею обставини у відзиву, а саме не отримання кредитних коштів, що можна встановити зокрема із банківських виписок, суду не надала всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відзив на позовну заяву мотивований виключно доводами про незгоду із розміром кредитної заборгованості та представлення суду стороною позивача розрахунку кредитної заборгованості, як неналежного доказу.

Суд відхиляє ці доводи, оскільки згідно з матеріалами справи розрахунки містять усі складові заборгованості, а також підпис та печатку представника ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Окрім того, на спростування наведених позивачем розрахунків відповідач не надала свого контррозрахунку кредитної заборгованості.

Щодо правомірності переходу права вимоги до позивача суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що: «стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

Договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договір факторингу укладений між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Відповідач ОСОБА_1 не довела належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості відповідно до умов кредитування, вважає його обґрунтованим, тобто розрахунок представлений суду стороною позивача здійснено правильно за період невиконання ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання у вигляді повернення кредиту.

Висновки суду

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості по Договору.

Підписуючи Договір Відповідач підтвердила, що в чіткій та зрозумілій формі отримала інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору позики) Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за вказаним кредитним договором № 278053 від 03.03.2025 року у загальному розмірі 6188,80 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Оскільки ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатила, чим порушила вимоги кредитного договору, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 278053 від 03.03.2025 року у загальному розмірі 6188,80 грн.

Щодо судових витрат

На виконання вимог цивільно-процесуального законодавства, звертаючи із позовом до суду, представник ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» зазначив розрахунок судових витрат у розмірі 15 500,00 грн.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року № 09/04/2026, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Пархомчук та партнери», яким сторони погодили вид та вартість послуг, згідно якого адвокатське бюро надало послуги з консультації та складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 15500,00 грн (а.с. 12).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019 року, № 320/11366/20 від 13.05.2022 року.

З урахуванням заперечень сторони відповідача, а також враховуючи складність справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення судових витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Крім того, при зверненні позивача до суду ним заявлено позовні вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч .1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 11 188,80 грн, а саме у розмірі 51,59 %, а тому судовий збір за розгляд справи у пропорційному розмірі становить - 1373,53 грн, який слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561872, адреса 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23/703) заборгованість за Договором про надаання фінансового кредиту № 278053 від 03.03.2025 року у розмірі 6188,80 грн (шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок), яка складається з: 4000,00 (чотири тисячі) гривень - заборгованість за кредитом; 2188,80 грн (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) - заборгованість по відсоткам на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561872, адреса 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23/703) судовий збір у розмірі 1373,53 грн (одна тисяча триста сімдесят три гривні п`ятдесят три копійки) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561872, адреса 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23/703);

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Р. Є. Скотар