Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №522/8787/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту родинних відносин

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №522/8787/26-Е

Суддя: Шенцева О. П.

Справа № 522/8787/26-Е

Провадження №2-о/522/408/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі - Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоусова Наталія Володимирівна, Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 21.05.2026 року звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та є двоюрідною онукою ОСОБА_2 .

В свою чергу, батько заявниці, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено шлюб 27.08.1982 року. Надалі, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матір ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідною сестрою ОСОБА_2 .

Заявник зазначає, що її бабуся - ОСОБА_9 , після укладення шлюбу ОСОБА_10 , постійно проживала у м. Москві Російської Федерації, а протягом 1990-1997 років регулярно приїздила до м. Одеси. Проте, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Заявник протягом тривалого часу підтримувала близькі родинні стосунки із ОСОБА_2 , брала участь у її житті та після смерті організувала її поховання.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина та ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни із заявою про прийняття спадщини за законом.

Однак, постановою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.10.2025 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з неможливістю документально підтвердити родинні відносини із спадкодавицею.

Таким чином, заявник була змушена звернутися до суду для встановлення юридичного факту родинних відносин та просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 є її двоюрідною бабусею, оскільки встановлення вказаного факту необхідне їй для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Шенцевій О.П.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевої О.П. від 28 травня 2026 року цивільну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни (адреса м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 10, код ЄДРПОУ НОМЕР_9, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 , тел. НОМЕР_1 ) спадкову справу відкриту після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 11.09.2023).

21 липня 2026 року до суду на виконання ухвали надано належним чином завірену копію спадкової справи № 34/2023.

17 вересня 2026 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси залучено до участі в розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоусова Наталія Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення, в якості заінтересованої особи Одеську міську раду.

У судове засідання, що відбулося 26 жовтня 2026 року з`явився представник заявника ОСОБА_1 адвокат Вейко А.В., звернулася до суду з заявою про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, жодних клопотань, заяв чи пояснень на адресу суду не надходило. Про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народилась заявник ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.10.1982 року, актовий запис № 2866. Батьками заявника вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В свою чергу, батько заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 09.08.1958 року, актовий запис № 1925, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00044153662 від 21.03.2024 року.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено шлюб 27.08.1982 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 05.10.1993 року, виданим Хорошевським відділом РАЦС м. Москви, актовий запис № 1789.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис № 4835.

Матір ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідною сестрою ОСОБА_2 .

Проте, в Державному архіві Одеської області документація, що містить інформацію (відомості) про народження та смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня.

Разом з тим, наявні документи підтверджують зміну прізвища ОСОБА_11 після укладення шлюбу, що підтверджується архівною довідкою від 11.05.1995 року № 3376 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00048793949 від 16.01.2025 року.

Також з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_9 , після укладення шлюбу ОСОБА_10 , постійно проживала у м. Москві Російської Федерації, а протягом 1990-1997 років регулярно приїздила до м. Одеси. Починаючи з 1997 року ОСОБА_1 спілкувалася з рідною бабусею переважно за допомогою телефонного зв`язку та продовжувала опікуватися ОСОБА_2 як рідною.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11.09.2023 року, актовий запис № 8829.

Так, судом з`ясовано, що ОСОБА_2 народилася у сім`ї ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 21.01.1939 року, актовий запис № 348.

Батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - перебували у шлюбі, що підтверджується актовим записом № 2082 від 01.09.1949 року, у якому зазначено відомості про наявність у подружжя двох дітей.

Таким чином, наявні документи підтверджують походження ОСОБА_2 від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які є також батьками ОСОБА_9 .

На підтвердження родинних відносин заявником також надано фотоматеріали, на яких зображені ОСОБА_9 та ОСОБА_2 разом, у тому числі з їхніми батьками, а також фотографії ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 .

Окрім цього, із наданих матеріалів вбачається, що заявник протягом тривалого часу підтримувала близькі родинні стосунки із ОСОБА_2 , брала участь у її житті та після смерті організувала її поховання.

Зокрема, заявником надано договір-замовлення № 110204 від 12.09.2023 року та свідоцтво про поховання № 052741 від 13.09.2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 74020377 від 20.09.2023 року.

В зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни із заявою про прийняття спадщини за законом.

Постановою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.10.2025 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з неможливістю документально підтвердити родинні відносини із спадкодавицею.

Відтак, у зв`язку з відсутністю в державних архівах свідоцтва про народження ОСОБА_9 заявник позбавлена можливості документально підтвердити ланцюг родинних відносин між нею, її батьком ОСОБА_3 , бабусею ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . При цьому, отримати відповідні документи щодо народження та смерті ОСОБА_9 на території Російської Федерації заявник не має можливості.

Отже, заявник була змушена звернутися до суду для встановлення юридичного факту родинних відносин.

Враховуючи, що встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для реалізації її права на оформлення спадщини, а підтвердити зазначений факт в інший спосіб вона не має можливості, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 п.5 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі № 737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Водночас, постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 754/311/23 зазначено, що факти, що мають юридичне значення, можуть розглядатися в порядку окремого провадження за наявності юридичного характеру такого факту та юридичних наслідків, які він породжує. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Факт родинних відносин, за встановленням якого звернувся заявник, має юридичне значення, оскільки неможливість встановити родинний зв`язок між ним та померлим двоюрідним братом, перешкоджає йому реалізувати своє право на оформлення та отримання спадщини як родича третього ступеня споріднення, а тому суд вважає що заявник не має можливості встановити факт родинних відносин в іншому порядку, ніж судовому.

У даному випадку встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має юридичне значення, оскільки необхідне заявниці для реалізації її права на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Заявниця вжила можливих заходів для документального підтвердження родинних відносин, однак отримати свідоцтво про народження ОСОБА_9 не має можливості, що підтверджується відповідями Державного архіву Одеської області.

Наявність у матеріалах справи свідоцтв про народження заявниці, її батька, свідоцтва про народження ОСОБА_2 , документів щодо її батьків, документів про шлюб та зміну прізвища ОСОБА_9 , а також інших доказів у їх сукупності дає можливість встановити відповідний ланцюг родинних зв`язків.

З огляду на вищевказані докази, знайшов підтвердження факт того, що вимоги заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи доведений факт того, наявності родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 р. "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами.

У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні по справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)». Адже національним судам належить не тільки ефективно захищати людину, а й самим діяти у такий спосіб, щоб не порушувати права, гарантовані Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказаний факт має юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки. Підтвердження даного факту необхідне заявнику для підтвердження прав, обов`язків, та відносин між заявником та її бабусею.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

З огляду на вищевказані матеріали справи та докази, які в сукупності, дають підстави для висновку, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_9 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , а останній є батьком ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення, оскільки надає ОСОБА_1 реалізувати право на оформлення та отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи зазначене, суд знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_2 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 .

За таких обставин, у зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що про доцільність задоволення заяви в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 95, 257, 263-265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоусова Наталія Володимирівна, Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши, що ОСОБА_1 є двоюрідною онукою ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua