Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №522/23469/25
Суддя: Шенцева О. П.
Справа №522/23469/25
Провадження №2/522/4015/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
22 жовтня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві власності. Як встановлено судом, за життя спадкодавцем було складено заповіт, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного майна визначено ОСОБА_2 , але якщо вона помре раніше, то позивача. Враховуючи, що ОСОБА_2 померла раніше ОСОБА_3 , та інших осіб, які б мали права на обов`язкову частку у спадщині при наявності заповіту – відсутні, позивач є єдиним спадкоємцем. Після звернення до нотаріуса Саркісової В.В., його повідомлено про сплив строку для прийняття спадщини. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2026 року задоволено клопотання представника Одеської міської ради про витребування доказів.
17 квітня 2026 року до суду від приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Саркісової В.В. надійшла витребувана інформація.
16 вересня 2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.
Відповідач, повідомлений судом належних чином та своєчасно про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про поважність причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 липня 2000 року ОСОБА_3 складено заповіт на ОСОБА_2 , а якщо вона помре раніш за ОСОБА_3 або спадщину не прийме, зазначене майно заповідав ОСОБА_1 (а.с. 26).
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с. 27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , актовий запис № 1277 від 31.01.2023 року (а.с. 19).
Спадкоємцем на майно померлого ОСОБА_3 , наразі є заявник ОСОБА_1 , який є його рідним сином. Інших спадкоємців до майна померлого ОСОБА_3 - немає.
Після смерті ОСОБА_3 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Саркісової В.В, яка листом від 11.08.2025 року повідомила, що строк для прийняття спадщини становить шість місяців з часу відкриття спадщини та на момент звернення позивача був пропущений.
В зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 15,16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
У постановах Верховного Суду неодноразово зазначалося, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є обставини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які перешкоджали спадкоємцю своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Зокрема, така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17, 22 грудня 2021 року у справі №703/4978/19.
Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.
У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача, щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку, та доведення поважності причин пропуску строку.
Як встановлено судом, позивач не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подав нотаріусу заяву, про прийняття спадщини, а на підставі статті 1272 ЦК України звернувся до суду із позовом, про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи неможливістю своєчасного звернення.
Проте, суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з часу відкриття спадщини, адже, заява могла бути подана шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори.
У позовній заяві позивач не зазначає обґрунтованих підстав, які б перешкоджали йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а також, беручи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позивач не довів існування об`єктивних перешкод для прийняття спадщини, а отже, не довів, що пропуск строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин. Тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 247, 263-265 ЦПК України та ст. 1272 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року, у зв`язку з перебуванням судді в період з 06 жовтня 2026 року по 16 жовтня 2026 року в щорічній основній відпустці, а з 20 жовтня 2026 року по 23 жовтня 2026 року на лікарняному.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua