Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №521/15910/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/15910/26

Провадження №2-а/521/177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Громіка Д.Д.,

при секретарі – Котигорох Н.С.

за участю:

представника позивача – Шаповалова А.М.,

представника відповідача – Мостіпан К.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника Шаповалова А.М., звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції у якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7795198 від 28.08.2026, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позов мотивовано тим, що 28.08.2026р. о 17:08 поліцейським 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції Гумінським Владиславом Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА № 7795198 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП України. У постанові серії ЕНА № 7795198 вказано, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, що рухався в крайній лівій смузі, при вільний правій, без мети розвороту чи повороту. Під час перевірки документів у Позивача було виявлено відсутність права керування даним транспортним засобом, а саме категорії В.

Позивач вважає постанову серії ЕНА № 7795198 від 28.08.2026 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на відсутність підтвердження керування позивачем транспортним засобом, а також на відсутність законних підстав зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7795198 від 28.08.2026 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

15 жовтня 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

16 жовтня 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси від представника позивача Шаповалова А.М. надійшла відповідь на відзив, у якому він наголошував на недоведеність представником відповідача інкримінуємого його довірительці правопорушення та просив скасувати постанову ЕНА № 7795198 від 28.08.2026 року.

У судовому засіданні, у режимі відеоконференції, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник Департаменту патрульної поліції у судовому засіданні, у режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, наголошуючи на тому, що доданими до відзиву доказами достеменно підтверджується, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 28.08.2026 р., не маючи при цьому права керування транспортним засобом.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

28.08.2026 р. о 17:08 поліцейським 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції Гумінським Владиславом Юрійовичем було винесено постанову серії ЕНА №7795198 від 28.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, із застосуванням ст.36 цього Кодексу, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 3400 грн.

Згідно з даною постановою, 28.08.2026р. о 17:00:15, траса АД М-05 Київ-Одеса 210 км, водій керуючи ТЗ, рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій, без мети розвороту чи повороту та під час перевірки документів було виявлено відсутність права керування даним ТЗ, а саме категорії В, чим порушила пп.2.1(а) «Правил дорожнього руху» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 із змінами та доповненнями) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

У позовній заяві, в якості підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивачка посилається на те, що поліцейськими не доведено порушення ПДД, як підставу для зупинки транспортного засобу, а також те, що жодних доказів, які підтверджують те, що вона керувала транспортними засобами.

На думку представника позивача, вказані обставини свідчать про протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому вона підлягає скасуванню.

Проте, з вказаними доводами суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Так, згідно ч. 9 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно пп. а п. 2.1 розділу 2 ПДР, 2.1, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 2 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом

Об`єктом правопорушення є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення - це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

Суб`єктивною стороною правопорушення є вина у формі прямого умислу щодо порушення встановленого порядку керування транспортним засобом, і у формі необережності - щодо наслідків діяння у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та не мала права керування транспортним засобом, Департаменту патрульної поліції було подано:

- роздруківку з ІПНП згідно якої за відомостями ГСЦ МВС посвідчення водія у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє;

- відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.

В якості підстав для скасування постанови, позивачка зазначає про те, що відсутні будь-які докази, які підтверджують ту обставину, що саме вона керувала транспортним засобом.

Проте, зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом та на момент спілкування з працівником поліції, не заперечувала, що саме вона керувала транспортним засобом і жодних заперечень з приводу підстав зупинки не висловлювала. Не повідомляла працівникам поліції ту обставину, що не вона керувала транспортним засобом, а таке керування здійснювалося іншою особою. На 0:01:15 хвилині запису наданого відеозапису повідомила, що у неї відсутнє посвідчення водія.

У судовому засіданні представник позивача також підтвердив, що ОСОБА_1 , станом на день складання оскаржуваної постанови, посвідчення водія не отримувала.

До позовної заяви також не надано копії посвідчення водія.

За таких обставин, суд вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом не маючи при цьому права керування таким транспортним засобом.

Посилання представника позивача, що саме він перебував за кермом транспортного засобу, проте на прохання працівників ТЦК помінявся з ОСОБА_1 місцями, жодними доказами не підтверджені та спростовуються долученим до відзиву відеозаписом.

Тому, враховуючи те, що на момент прийняття постанови в ОСОБА_1 було відсутнє посвідчення про право керування транспортним засобом, яке не було пред`явлено на вимогу працівників поліції та не надано суду під час розгляду справи, беручи до уваги ту обставину, що будь-які належні та допустимі докази на спростування того, що транспортним засобом керувала не ОСОБА_1 , а інша особа в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що факт порушення ОСОБА_1 вимог підпункту а) пункту 2.1 ПДР України – доведений, а тому, оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, є обґрунтованою, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. ст.5,8,9,72-74,77,90,241-246,250,255,286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя: Д.Д. Громік