Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №498/186/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 498/186/26

Провадження № 2-адр/506/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Бурдинюк О.С.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окнянського районного суду Одеської області перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

05.10.2026 року по вказаній справі ухвалено рішення, яким позов задоволено.

19.10.2026 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених ним підчас апеляційного оскарження ухвали Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2026 року.

Ухвалою від 20.10.2026 року заява прийнята до провадження.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Окнянського районного суду Одеської області від 05.10.2026 року його адміністративний позов задоволено повністю, постанову про накладення адміністративного стягнення скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначеним рішенням суд також стягнув із Головного управління Національної поліції в Одеській області на його користь судовий збір у розмірі 665,60 грн, сплачений під час подання первісного адміністративного позову. Водночас судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2026. Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2026 його позовну заяву було визнано неподаною та повернуто. Не погодившись із зазначеною ухвалою, 08.04.2026 він подав апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю сплати судового збору, розмір якого суд визначив у сумі 2 662,40 грн. 17.04.2026 року ним сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №3017-5764-4121-9447 від 17.04.2026, сформованою через систему «Електронний суд». Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року його апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2026 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Таким чином, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги були необхідними для відновлення можливості судового розгляду його позовної заяви. Після продовження розгляду справи Окнянський районний суд Одеської області рішенням від 05.10.2026 задовольнив його адміністративний позов у повному обсязі, однак у зазначеному рішенні питання про відшкодування судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги, залишилося невирішеним. Тому позивач просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, понесені ним, у зв`язку з поданням апеляційної скарги.

Представником відповідача до суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні вказаної заяви позивача. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилався на те, що на дату ухвалення рішення у справі, а саме 05.10.2026 року і на дату звернення із даною заявою, вже було чинним рішення Конституційного Суду України від 09.09.2026 року № 10-р(ІІ)/2026. Вказаним рішенням роз`яснено, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають справляння збору за судове оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, зокрема й за відповідні апеляційні скарги на процесуальні ухвали. Відтак фактичне перерахування грошей до бюджету за апеляційне оскарження ухвали, що перешкоджає розгляду справи в межах справи про скасування адміністративної постанови, на думку представника відповідача, не означає автоматичного виникнення саме у ГУНП в Одеській області обов`язку компенсувати такі кошти ОСОБА_1 . Предметом даної заяви є не оплата позову в першій інстанції, а окремий платіж за оскарження проміжної процесуальної ухвали. У мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України підкреслив, що у сфері адміністративних стягнень законодавець прямо передбачив окремий випадок справляння збору - лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Такий випадок принципово відрізняється від адміністративного позову про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України та прийнятої щодо позивача. П.п.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», який також досліджував Конституційний Суд України, стосується саме апеляційних та касаційних скарг на ухвали суду. Тому заявлений позивачем платіж за апеляційне оскарження ухвали від 31.03.2026 року про повернення позову прямо належить до процесуальної ситуації, щодо якої Конституційний Суд України надав конституційно узгоджене тлумачення. У п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційний Суд України окремо звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах фактично сформувався на підставі висновку Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року № 543/775/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415). Однак встановлення об`єкта і ставки збору - компетенція законодавця, а не суду. Тому врахування попередньої практики Верховного Суду без урахування рішення Конституційного Суду України від 09.09.2026 року не може бути достатньою підставою для покладення на Відповідача додаткового бюджетного обов`язку. Позивач в заяві наводить ухвалу апеляційного суду від 15.04.2026 року про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з необхідністю сплатити збір та посилається на здійснену в подальшому оплату. Разом з тим, на думку представника відповідача, наявність платіжної інструкції про оплату судового збору та факт її прийняття судом не вирішують питання, чи повинен саме відповідач компенсувати цю суму станом на час ухвалення додаткового судового рішення, тим паче, що відповідно до рішення Конституційного Суду України в Позивача обов`язок щодо сплати судового збору за дану категорію справ, відсутній. На думку представника відповідача, в даному випадку ОСОБА_1 сплатив судовий збір, який не передбачений законодавством, а тому до даних відносин слід застосувати положення закону щодо повернення надмірно сплаченого судового збору. Тому представник позивача вважає, що позивачем обрано невірний спосіб повернення помилково та надмірно зарахованих коштів до відповідного бюджету у вигляді судового збору.

Так як у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд вирішити лише питання про судові витрати, то відповідно до вимог ч.3 ст.252 КАС України, справа розглянута без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.02.2026 року позивач звернувся з даним адміністративним позовом до Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03.03.2026 року позовну заяву залишено без руху.

26.03.2026 року від позивача до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03.03.2026 року позовна заява повернута позивачу.

15.04.2026 року Великомихайлівським районним судом Одеської області постановлено ухвалу про виправлення описки, якою виправлено описку у вступній частині ухвали Великомихайлівського районного суду Одеської області про повернення позовної заяви в частині дати її винесення, а саме постановлено вважати вірною дату винесення ухвали «31 березня 2026 року», замість невірно зазначеної ухвали «03 березня 2026 року».

08.04.2026 року ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області про повернення позовної заяви.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю сплати судового збору, розмір якого суд визначив у сумі 2 662,40 грн.

17.04.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №3017-5764-4121-9447 від 17.04.2026 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2026 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10.07.2026 року справу передано для розгляду за підсудністю до Окнянського районного суду Одеської області.

26.08.2026 року справа надійшла до Окнянського районного суду Одеської області.

21.09.2029 року справа передана судді Бурдинюк О.С. та ухвалою від 24.09.2026 року по справі відкрито провадження.

Рішенням Окнянського районного суду Одеської області від 05.10.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, постанову про накладення адміністративного стягнення скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 665,60 грн.

Питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат у виді судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2026 року про повернення позовної заяви судом не вирішено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.252 КАС України).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.252 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, виходячи із аналізу наведених норм законодавства України, вирішення питання розподілу судових витрат здійснюється під час прийняття рішення, яким завершується розгляд справи, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги не належить розподілу у разі ухвалення рішення судом апеляційної інстанції про направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції. Тому такий судовий збір включається до складу витрат і належить до розподілу в кінцевому рішенні судом першої інстанції та/або за результатами апеляційного його розгляду по суті позовних вимог.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 року у справі №160/3496/19.

З урахуванням зазначеного, враховуючи, що при ухваленні Окнянським районним судом Одеської області кінцевого рішення по справі від 05.10.2026 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат позивача за подання до П`ятого апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області про повернення позовної заяви, яка перешкоджала подальшому розгляду справи, то суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення ґрунтується на законі, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Заперечення представника відповідача проти задоволення заяви позивача, які обґрунтовані тим, що на час розгляду справи по суті Окнянським районним судом Одеської області було чинним рішення Конституційного Суду України від 09.09.2026 року № 10-р(ІІ)/2026, яким роз`яснено, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають справляння збору за судове оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, зокрема й за відповідні апеляційні скарги на процесуальні ухвали, суд відхиляє, оскільки судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги позивачем понесені 17.04.2026 року на виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 року, яка була постановлена до ухвалення вказаного рішення Конституційним Судом України, і були необхідними для відновлення можливості судового розгляду позовної заяви позивача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 243-245, 252, 271 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: 65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 15-А, ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Окнянський районний суд Одеської області з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. С. Бурдинюк