Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №585/3792/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/3792/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євлах О. О.

Номер провадження 33/816/1602/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Судом установлено, що 29 серпня 2026 року о 10 год 30 хв у м. Ромни на вул. Іллінській, 14, водій ОСОБА_1 , залишивши транспортний засіб «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_1 , не вжив усіх необхідних заходів для недопущення його самовільного руху. Унаслідок цього автомобіль почав самовільно рухатися та зіткнувся з припаркованим попереду автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнала механічні пошкодження.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.12 Правил дорожнього руху України, чим учинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначає, що в судовому засіданні визнав факт порушення Правил дорожнього руху України, однак заперечує, що внаслідок цього автомобілю «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , було заподіяно механічні пошкодження. На його думку, виявлені на задньому бампері автомобіля потерпілої пошкодження могли бути отримані раніше за інших обставин.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 вважає накладене на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим, оскільки раніше до адміністративної відповідальності він не притягувався, систематично Правил дорожнього руху України не порушує, є пенсіонером та особою з інвалідністю III групи.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової кореспонденції.

З огляду на положення ст. 294 КУпАП, відповідно до яких неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за її відсутності.

Мотиви суду.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 289 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи, дослідив наявні докази та надав їм відповідну правову оцінку, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 15.12 Правил дорожнього руху України водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.

Вказані положення ПДР України за своєю юридичною конструкцією носять імперативний характер і безальтернативно покладають на водіїв транспортних засобів обов`язок забезпечити нерухомість свого транспортного засобу. Зокрема, перш, ніж залишити автомобіль, водій зобов`язаний заглушити двигун, поставити автомобіль на стоянкове гальмо, підняти бічні скла, замкнути всі двері і багажник, а також, у разі необхідності, скористатись спеціальними противідкотними упорами, тощо.

Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Для встановлення складу зазначеного адміністративного правопорушення необхідно з`ясувати не лише факт порушення правил дорожнього руху, а й наявність передбачених ст. 124 КУпАП наслідків та причинного зв`язку між порушенням і їх настанням.

Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, зібраних уповноваженими особами та досліджених як судом першої інстанції так і апеляційним судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758010 від 29 серпня 2026 року, складеним та підписаним уповноваженою посадовою особою — лейтенантом поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області Омельченком В.А., зміст якого відповідає вимогам статті 256 КУпАП;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 серпня 2026 року, що сталася о 10 год 54 хв у м. Ромни вул. Іллінська, 16, де зафіксовано місце розташування транспортних засобів після зіткнення та їх механічні пошкодження, а саме: заднього бампера автомобіля «Volkswagen» (номерний знак НОМЕР_2 ) та переднього бамперу автомобіля «ВАЗ 21104» (номерний знак НОМЕР_1 );

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими працівникам поліції в день дорожньо-транспортної пригоди, згідно з якими водій повідомив, що здійснив стоянку власного автомобіля з правої сторони проїзної частини, а попереду нього стояв автомобіль «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 . Зупинивши автомобіль, він відлучився в особистих справах. Повернувшись, виявив, що транспортний засіб за час його відсутності відкотився та зіткнувся із заднім бампером автомобіля, який стояв попереду. При цьому ОСОБА_1 вважав, що не завдав жодних механічних пошкоджень автомобілю «Volkswagen», оскільки на його власному транспортному засобі пошкодження були відсутні;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила працівникам поліції, що припаркувала свій автомобіль «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , з правого боку проїзної частини. Згодом до неї підійшли знайомі та повідомили, що автомобіль «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з її транспортним засобом. Під час спілкування з водієм вказаного автомобіля останній заперечував факт заподіяння механічних пошкоджень;

- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано перебіг складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та отримання письмових пояснень від учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Наведені докази в сукупності підтверджують, що автомобіль «ВАЗ21104», номерний знак НОМЕР_1 , залишений ОСОБА_1 без ужиття необхідних заходів для запобігання його самовільному руху, відкотився вперед і зіткнувся з припаркованим попереду автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 . Ці обставини узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 щодо механізму події та даними зафіксованими у схемі місця ДТП.

Таким чином, вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу, порушив вимоги п. 15.12 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що механічні пошкодження автомобіля «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_2 могли виникнути раніше за інших обставин, є необґрунтованими.

Аналізуючи схему місця ДТП, а також характер і локалізацію пошкоджень транспортних засобів (зокрема, наявність ушкоджень заднього бампера автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , та переднього бампера автомобіля марки «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_1 ), апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені ушкодження за своїм характером та розташуванням повністю відповідають обставинам зіткнення та механізму даної пригоди.

Крім того, факт наявності механічних пошкоджень узгоджується з письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка в суді першої інстанції повідомила, що свідки розповіли їй про наїзд на її автомобіль транспортним засобом, який був припаркований позаду та самовільно покотився вперед. Підійшовши до власного автомобіля, вона виявила на задньому бампері механічні пошкодження, які були відсутні до цієї події. Дочекавшись водія припаркованого позаду автомобіля, останній не виявив бажання спілкуватися, сів до салону свого автомобіля та мав намір поїхати з місця події, однак вона перешкодила цьому та викликала працівників поліції.

Таким чином, за встановлених обставин висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 15.12 Правил дорожнього руху України та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим.

Разом з тим, апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим.

Санкція статті 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне чи систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно зі ст. 33 КУпАП під час накладення адміністративного стягнення необхідно враховувати характер учиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Разом з тим, суд першої інстанції при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, усупереч вимогам ст. 33 КУпАП, не врахував повною мірою характер вчиненого правопорушення, особу порушника та його майновий стан.

Так, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, внаслідок вчиненого ним адміністративного правопорушення тяжких наслідків не настало, а обставин, які обтяжували б його відповідальність, у справі не встановлено.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що ОСОБА_1 є пенсіонером, має інвалідність 3 групи та визнає факт порушення вимог Правил дорожнього руху України, тож позбавлення його права керування транспортними засобами є надмірно суворим та не відповідає принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативне стягнення у виді штрафу, апеляційний суд вважає, що за конкретних обставин справи застосування такого стягнення буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами є надмірно суворим. Застосування штрафу відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, даним про особу порушника та вимогам індивідуалізації адміністративного стягнення.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити постанову суду в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши до останнього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 , змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна де у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.