Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №524/8536/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/8536/25 Номер провадження 22-ц/814/2940/26Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н.П. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Дряниці Ю. В., Лобова О. А.

при секретарі: Коротун І. В.

учасники справи:

представник заявника – адвокат Альошкіна О. І.

представник недієздатної особи – адвокат Горностаєва А. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 – адвоката Альошкіної Олени Ігорівни, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, представника ОСОБА_2 – адвоката Горностаєвої Анни Володимирівни

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2026 року, ухвалене суддею Мельник Н. П., повний текст рішення складений – дата не вказана

у справі за заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Альошкіної Олени Ігорівни, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2025 представник ОСОБА_1 – адвокат Альошкіна О.І. звернулася до суду з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в якій просила суд: - визнати недієздатним громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; - призначити опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2014 батько заявника переніс інсульт, у результаті чого фактично втратив можливість рухатися, самостійно себе обслуговувати та розмовляти. Поступово стан батька заявника почав погіршуватися, що у кінцевому результаті призвело до постійного звернення до лікарів – психіатрів, нейрохірургів, терапевтів, невропатологів, проведення діагностики та призначення лікування. З 2014 батько заявника себе самостійно не обслуговує і лише постійно повторює одне слово «туман». З 2014 ОСОБА_2 втратив можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги, контролю. Відповідно до висновку лікаря-психіатра, ОСОБА_2 має психічні розлади внаслідок органічного ураження головного мозку. У результаті наявності такого важкого стану здоров`я ОСОБА_2 18.04.2025 отримав другу групу інвалідності. Що стосується щоденного побуту, то ОСОБА_2 не може приготувати собі їжу, розігріти її, прийняти самостійно ванну, самостійно не може включити телевізор, не може самостійно скористатися мікрохвильовою піччю, зняти готівку у банкоматі, відвідати магазин, щоб придбати продукти харчування. Оскільки останні десять років догляд за ОСОБА_2 здійснює ОСОБА_1 особисто, у нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями не зловживає і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває, має можливість і бажання доглядати за батьком та бути його опікуном, на підставі чого ним було прийнято рішення про звернення до суду з даною заявою. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він може стати жертвою недобросовісних людей, з урахуванням того, що він має фінансові заощадження у вигляді пенсії.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2026 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснено ОСОБА_1 , що він не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном над батьком за умови припинення існування обставин, які перешкоджають йому виконувати обов`язки опікуна

Покладено обов`язки опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Зобов`язано Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна.

Визначено строк дії рішення про визнання особи недієздатною тривалістю 2 (два) роки з часу набрання рішенням законної сили.

Судові витрати зі сплати 605,60 грн судового збору віднесено на рахунок держави.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання особи недієздатною. Надані Органом опіки та піклування подання, рішення Виконавчого комітету та висновок Органу опіки та піклування у сукупності з іншими документами не підтверджують повного з`ясування Органом опіки та піклування кола осіб, які можуть бути призначені опікуном, не усувають недоліків подання Органу опіки та піклування та не доводять, що призначення саме заявника опікуном відповідає найкращим інтересам недієздатної особи. З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки заявник є військовозобов`язаною особою, може бути призваний на військову службу з огляду на те, що строк дії наданого йому бронювання, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, визначений до 06.11.2026, а матеріали справи містять докази про наявність у ОСОБА_2 інших родичів, що зі змісту подання Органу опіки та піклування не вбачається дослідженим. Суд першої інстанції звернув увагу, що заявник не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном над батьком, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому у повному обсязі виконувати обов`язки опікуна.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Альошкіна О.І., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що питання про визнання фізичної особи недієздатною та призначення над нею опіки вирішується у порядку окремого провадження. З метою з`ясування обставин справи, суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Отже, законодавець у наведеній нормі чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовується. Принцип змагальності може діяти при вирішенні справ окремого провадження, але, насамперед, реалізується у правах заявника. Так, заявник має право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити суду свої вимоги, тощо. Аналіз процесуальної регламентації розгляду та вирішення справ окремого провадження дає змогу зробити висновок, що як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені змоги надавати докази в обґрунтування своєї позиції. Крім того, на відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це положення є підставою для збирання доказів і посилює роль суду під час розгляду справ окремого провадження. Виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення опікуна докази або запропонувати сторонам їх надати, проте, як свідчить матеріали справи, наведеного не здійснив. Таким чином, залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення опікуна через неповноту з`ясованих особистих характеризуючих даних заявника, наявність інших кандидатів на опікунство, щодо можливості виконання останнім функцій опікуна, не відповідає нормам ЦПК України, які визначають порядок розгляду судом справ в порядку окремого провадження. Враховуючи долучені до матеріалів справи докази, заявник вважає, що наявних документів щодо особи потенційного опікуна та його можливості здійснювати функції опікуна, достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування. При внесенні подання Орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка, що й було зроблено Органом опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Наявні у справі на час розгляду письмові докази повністю підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна над недієздатним батьком. Обмежень, встановлених приписами ст. 63 ЦК України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, які можуть бути перешкодою для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи, не встановлено. Що стосується посилань суду першої інстанції, що саме Орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном, то ОСОБА_1 зазначає, що у компетенцію та обов`язок Органу опіки та піклування жодним чином не входить з`ясування можливого уникнення заявника від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки це компетенція виключно територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Більш того, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вже користується правом на відстрочку від мобілізації на підставі п.1 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як на момент звернення до суду з заявою про визнання особи недієздатною, так і на момент розгляду справи у суді 15.04.2026 (у судовому засідання було надано у розпорядження суду військово-обліковий документ повний витяг з Резерв+ на ім`я ОСОБА_1 ). Категорично не погоджується з рішенням суду в частині зобов`язання Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна, оскільки вимога про зобов`язання Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна є такою, що порушує прямі норми закону, передбачені ст. 60 ЦК України.

В апеляційній скарзі Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном стосовно ОСОБА_2 ; покладенння обов`язків опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; зобов`язання Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про призначення опікуна задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 опікунською радою прийнято висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього недієздатним. Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 26.02.2026 №601 «Про затвердження висновку щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 » затверджено висновок опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього недієздатним. На виконання ч.1 ст. 60 ЦК України Органом опіки та піклування підготовлено подання від 13.03.2026 вих. №01-21/4, додатками до якого є рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 26.02.2026 №601 «Про затвердження висновку щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 » та висновок опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього недієздатним. Під час розгляду заяви ОСОБА_1 . Органом опіки та піклування з`ясовано, що згоду на виконання обов`язків опікуна стосовно ОСОБА_2 виявив лише він. Зазначається, що ОСОБА_1 досяг 18 років; не був визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним; не перебуває на обліку та не лікується в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше з його вини не було припинено його обов`язки опікуна чи піклувальника; його інтереси не суперечать інтересам особи, що підлягає опіці та піклуванню; його не було засуджено за скоєння тяжкого злочину. Також з`ясовано, що він є найближчим з чмсла родичів ОСОБА_2 , мешкає з ним, веде сумісне домашнє господарство, має спільні витрати та спільний бюджет. Враховуючи відсутність інших осіб, які б за законом могли бути опікуном та виявили таке бажання, вважають, що опікунською радою прийнято абсолютно логічне та законне рішення про надання висновку про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього недієздатним. Щодо вимог суду першої інстанції зобов`язального характеру стосовно органу опіки та піклування, зазначають, що призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за наявності відповідного подання Органу опіки та піклування, оскільки у такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи. Орган опіки та піклування, відповідно до покладених на нього Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Правилами опіки та піклування, не має процесуального права самостійно призначити опікуна над недієздатним ОСОБА_2 . Опіка над недієздатною особою за поданням органу опіки та піклування, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України, може призначити тільки суд. Враховуючи неможливість органом опіки та піклування самостійно призначити опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , вимога суду першої інстанції щодо зобов`язання органу опіки та піклування повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна є такою, що неможливо виконати, тобто безпідставною.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – адвокат Горностаєва А.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном стосовно ОСОБА_2 ; покладенння обов`язків опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; зобов`язання Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про призначення опікуна задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що питання про визнання фізичної особи недієздатною та призначення над нею опіки вирішується в порядку окремого провадження. З метою з`ясування обставин справи, суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Отже, законодавець у наведеній нормі чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовується. Принцип змагальності може діяти при вирішенні справ окремого провадження, але, насамперед, реалізується у правах заявника. Так, заявник має право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити суду свої вимоги, тощо. Аналіз процесуальної регламентації розгляду та вирішення справ окремого провадження дає змогу зробити висновок, що як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені змоги надавати докази в обґрунтування своєї позиції. Крім того, на відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це положення є підставою для збирання доказів і посилює роль суду під час розгляду справ окремого провадження. Виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення опікуна докази або запропонувати сторонам їх надати, проте, як свідчить матеріали справи, наведеного не здійснив. Таким чином, залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення опікуна через неповноту з`ясованих особистих характеризуючих даних заявника, наявність інших кандидатів на опікунство, щодо можливості виконання останнім функцій опікуна, не відповідає нормам ЦПК України, які визначають порядок розгляду судом справ в порядку окремого провадження. Враховуючи долучені до матеріалів справи докази, вважає, що наявних документів щодо особи опікуна та його можливості здійснювати функції опікуна, достатньо для вирішення подання Органу опіки та піклування. При внесенні подання Орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка, що й було зроблено органом опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Наявні у справі на час розгляду письмові докази повністю підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна над недієздатним батьком. Обмежень, встановлених приписами ст. 63 ЦК України та п.3.2 Правил опіки та піклування, які можуть бути перешкодою для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , не встановлено. Посилання суду на той факт, що саме Орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном – є незаконним і необгрунтованим. Вважає, що в компетенцію та обов`язок Органу опіки та піклування жодним чином не входить з`ясування можливого уникнення заявника від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки це компетенція виключно територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та підстава для оформлення відстрочки. Більш того, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , вже користується правом на відстрочку від мобілізації на підставі п.1 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як на момент звернення до суду з заявою про визнання особи недієздатною, так і на момент розгляду справи у суді 15.04.2026 (в судовому засідання було надано у розпорядження суду оновлений військово-обліковий документ повний витяг з «Резерв+» на ім`я ОСОБА_1 ). Також, заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, тому заявник має право на оформлення відстрочки від мобілізації за декількома підставами: бронь, інвалідність батька, опіка над недієздатним батьком. Заявник вже скористався своїм правом і оформив бронь. Не можливо погодитись з рішенням суду в частині зобов`язання Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна, оскільки вимога про зобов`язання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області призначити опікуна у відповідності до норм чинного законодавства над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомити суд про виконання рішення суду щодо призначення опікуна є такою, що порушує прямі норми закону, передбачені нормами матеріального і процесуального права.

Отже, предметом даного апеляційного перегляду є законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , а також в частині покладення відповідних обов`язків на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

У судове засідання апеляційного суду 26.10.2026 не з`явилися інші учасники процесу, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 25.08.2026 судових повісток у цивільній справі до електронних кабінетів у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 222-228), які були доставлені до електронних кабінетів та поштою. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 21.07.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 26.10.2026 на 10.40 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 09.09.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про розгляд справи без їх участі. 11.09.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_1 (заявник), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене підтверджується копією свідоцтва про його народження, серія НОМЕР_2 , виданим 19.11.1976 (а.с. 11).

Згідно п. 17.1.3. витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №15/25/332/В від 18.04.2025 зазначено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та йому встановлена друга група інвалідності (а.с. 14-15).

Крім того у п. 16 зазначеного витягу зазначено, що враховуючи ступінь функціональних порушень з боку центральної нервової системи, що відповідають вираженому ступеню обмеження повсякденного функціонування особи (до пересування 2 ст., до самообслуговування 2 ст., до трудової діяльності 2 ст.), тому згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 хворому ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності безстроково.

Мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3 , виданого Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) (а.с. 16).

З висновку судово-психіатричного експерта №777 від 14.11.2025 Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_4 слідує про встановлення у ОСОБА_2 ознак стійкого, хронічного психічного розладу у вигляді важкої розумової відсталості, що позбавляє останню здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 72-76).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання особи недієздатною.

Щодо призначення особи опікуном.

У матеріалах справи наявне подання Органу опіки та піклування, копія рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 26.02.2026 №601 «Про затвердження висновку щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 », висновок Органу опіки та піклування (а.с. 128-130).

Аналізуючи вказане подання Органу опіки та піклування суд першої інстанції встановив, що в ньому відсутня мотивувальна частина, що унеможливлює перевірку питання законності та підстав прийнятого рішення, відсутні будь-які обґрунтування чи мотиви з посиланням на докази про доцільність та необхідність призначення саме заявника опікуном ОСОБА_1 .

Відповідно до подання Органу опіки та піклування Виконавчий комітет Кременнчуцької міської ради Кременчуцького району прийняв рішення про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним.

Водночас, суд першої інстанції установив, що вказане подання (а.с. 128) не містить належного висновку щодо доцільності призначення заявника опікуном, є передчасним, не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин, має для суду рекомендаційний характер.

З наданих суду першої інстанції матеріалів з`ясовано, що за місцем реєстрації та проживання особи, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною, зареєстровані також заявник, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (копія відомостей про зареєстрованих осіб, видана за вих. №1980 від 24.06.2025 Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області) (а.с. 10).

У поданні не зазначено про дослідження наявності інших членів сім`ї або інших осіб, які перебувають з особою, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною, у родинних стосунках, і не мотивовано, чому вони не мають можливості здійснювати опіку над ОСОБА_2 .

Крім того, подання не містить відомостей про реальні побутові та матеріальні можливості заявника забезпечити підопічному належний догляд, лікування та умови проживання, щодо особистих взаємин між заявником і недієздатною особою. Не з`ясовано, чи відповідатиме призначення заявника опікуном найкращим інтересам ОСОБА_2 та чи забезпечить належні умови його життєдіяльності.

У висновку Органу опіки та піклування (а.с. 130) зазначено лише, що заявник протипоказань за станом здоров`я не має, відповідно до акта обстеження умов його проживання останні задовольні.

При цьому, Органом опіки та піклування у поданні нічого не зазначено про те, чи враховано ту обставину, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним і може бути призваний на військову службу, з огляду на те, що строк дії наданого йому бронювання, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, визначені до 06.11.2025.

Натомість, про перевірку зазначених обставин у поданні Органу опіки та піклування не зазначено, жодних відомостей щодо вказаного питання подання не містить.

Зі змісту подання Органу опіки та піклування випливає, що зазначене питання Органом опіки та піклування не досліджувалося, належного обґрунтування вказаних обставин у поданні не зазначено.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦПК України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 30 ЦК України).

До змісту цивільної дієздатності входять наступні елементи: (а) здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав; (б) здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права; (в) здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки; (г) здатність самостійно виконувати цивільні обов`язки; (д) здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов`язків (абз. 2 ч. 1 ст. 30 ЦК України).

Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб`єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб`єкта, тобто від ступеня усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керувати ними. В свою чергу зрілість психіки залежить від віку і душевного здоров`я людини. Тому, на відміну від цивільної правоздатності, яка є рівною (ч. 1 ст. 26 ЦК України), єдиного для всіх фізичних осіб обсягу цивільної дієздатності не існує.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (ч. ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України).

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (ч. 1 ст. 298 ЦПК України).

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Статтею 64 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

При призначенні опікуна (піклувальника) важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна (піклувальника) перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення визначені у п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд позбавлений можливості, без врахування думки органу опіки та піклування, визначатись з особою опікуна (постанова ВС від 08.04.2020 у справі №752/7447/17).

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №753/1905/22 зроблений висновок, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням Органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подане в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання Орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням Органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ст. 60 ЦК України, ч. 1 ст. 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст ч.1 ст. 60 ЦК України та ч.1 ст. 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17).

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 №34/166/131/88.

Із змісту норм ЦК та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне рішення та подання щодо доцільності призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є опікуном особи, визнаної судом недієздатною.

Саме Орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном (постанова Верховного Суду від 04.12.2024 у справі №634/1126/23).

Подання Органу опіки та піклування про призначення опікуна не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення у справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

В умовах воєнного стану орган опіки та піклування при вирішенні питання щодо доцільності призначення військовозобов`язаної особи опікуном повинен особливо ретельно перевірити обґрунтованість такої необхідності, повноту мотивів подання та відсутність ризику зловживання відповідним правовим механізмом.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом Органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи (ч. 5 ст. 300 ЦПК України).

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (ст. 300 ЦПК України).

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у призначенні заявника опікуном та в частині покладення відповідних обов`язків на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та в частині покладення відповідних обов`язків на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

В іншій частині рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Розглядаючи в цій частині заяву, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 цього Кодексу опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Таким чином, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Пунктом 2.4. визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 23.11.2021 у справі №751/9572/19 (провадження №61-3053св21), від 28.07.2024 у справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23), від 24.07.2024 у справі №727/597/24 (провадження №61-6720св24).

Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 зазначено, що відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».

У справі встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком заявника ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , зареєстроване та видане Автозаводським районним відділом РАЦС 19.11.1976 (а.с. 16-11).

Згідно п. 17.1.3. витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №15/25/332/В від 18.04.2025 зазначено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та йому встановлена друга група інвалідності (а.с. 14-15).

Крім того у п. 16 зазначеного витягу зазначено, що враховуючи ступінь функціональних порушень з боку центральної нервової системи, що відповідають вираженому ступеню обмеження повсякденного функціонування особи (до пересування 2 ст., до самообслуговування 2 ст., до трудової діяльності 2 ст.), тому згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 хворому ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності безстроково.

Мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3 , видане Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) (а.с. 16).

З висновку судово-психіатричного експерта №777 від 14.11.2025 Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_4 слідує про встановлення у ОСОБА_2 ознак стійкого, хронічного психічного розладу у вигляді важкої розумової відсталості, що позбавляє останню здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 72-76).

З висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №601 від 26.02.2026, про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання останнього недієздатним, встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . Відповідно до медичних довідок ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна, ніяких протипоказань не має. Відповідно до акту обстеження умов проживання майбутнього опікуна ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього недієздатним (а.с. 130).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимоги про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані Органом опіки та піклування подання, рішення Виконавчого комітету та висновок Органу опіки та піклування у сукупності з іншими документами не підтверджують повного з`ясування Органом опіки та піклування кола осіб, які можуть бути призначені опікуном, не усувають недоліків подання Органу опіки та піклування та не доводять, що призначення саме заявника опікуном відповідає найкращим інтересам недієздатної особи. Заявник є військовозобов`язаною особою, може бути призваний на військову службу, з огляду на те, що строк дії наданого йому бронювання, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, визначений до 06.11.2026, а у матеріалах справи містяться докази наявності у ОСОБА_2 інших родичів, що зі змісту подання Органу опіки та піклування не вбачається дослідженим.

Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що у висновку Органу опіки та піклування відсутня інформація про інших родичів, а також про необхідність покращення захисту інтересів ОСОБА_2 , сприяння його нормальному життєзабезпеченню саме шляхом призначення опікуном ОСОБА_1 .

З огляду на те, що подання Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про відсутність підстав для його прийняття судом.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 04.06.2025 у справі №348/1679/24, від 23.07.2025 у справі №279/3630/24, від 04.09.2025 у справі №343/187/24, від 17.09.2025 у справі №686/21841/24, від 08.10.2025 у справі №127/13397/24, від 05.03.2026 у справі №373/2174/24.

Посилання в апеляційних скаргах на неналежну оцінку судом першої інстанції доказів у справі, не заслуговують на увагу, оскільки, згідно з частинами другою, третьою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Така оцінка доказам у справі, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, надана судом.

Доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_1 відповідає вимогам, встановленим законодавством для призначення опікунів, має побутову та фізичну можливість виконувати обов`язки опікуна, то ці доводи не впливають на законність і обгрунтованість рішення суду.

Доводи апеляційної скарги в частині покладення відповідних обов`язків на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області також не заслуговують на увагу, оскільки нормами чинного законодавства покладено на Орган опіки та піклування обов`язок вирішувати питання опіки над недієздатними, а покладені за рішенням суду обов`язки не протирічать Правилам опіки та піклування. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за рішенням суду саме покладено обов`язки опікуна на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, тобто тимчасово, до вирішення питання про призначення особі опікуна, а не призначено цей орган опікуном недієздатної особи.

Наведені у апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційних скарг також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Альошкіної Олени Ігорівни, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, представника ОСОБА_2 – адвоката Горностаєвої Анни Володимирівни – залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в частині покладення обов`язків на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області – залишити без змін.

В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2026 року не оскаржувалося та не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Ю. В. Дряниця О. А. Лобов