Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №752/20793/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20793/26

Провадження № 2/752/14579/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9248744 від 16.07.2025 у розмірі 23 850,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.07.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (далі - первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 9248744, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 9 000,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

03.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 03032026, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 28 350,00 грн, з яких 9 000,00 грн - тіло кредиту, 14 850,00 грн - проценти за користування кредитом, 4 500,00 грн - штрафні санкції. Вимоги про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляє, тому просить стягнути 23 850,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не заявляв.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

16.07.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 9248744, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 9 000,00 грн. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2286. Невід`ємною частиною договору є графік платежів; відповідачу також надано паспорт споживчого кредиту.

16.07.2025 первісний кредитор перерахував кредитні кошти через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів та листом № 3138/26-Е від 16.03.2026.

03.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 03032026, відповідно до якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно з витягом з реєстру боржників б/н від 03.03.2026 та актом приймання-передачі реєстру боржників від 03.03.2026 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 9248744 від 16.07.2025. Оплату фінансування за договором факторингу підтверджено платіжною інструкцією.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором, та випискою з особового рахунку за період з 03.03.2026 по 01.06.2026 заборгованість відповідача становить 28 350,00 грн, з яких: 9 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 850,00 грн - заборгованість за процентами; 4 500,00 грн - штрафні санкції. Після відступлення права вимоги позивач нарахувань не здійснював, платежів на погашення заборгованості від відповідача не надходило.

Позивач направляв відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості, яка залишилася без виконання.

Доказів погашення заборгованості, як і доказів неотримання кредитних коштів або іншого розміру заборгованості, відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

За частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що без проходження реєстрації на сайті кредитодавця та отримання одноразового ідентифікатора електронний кредитний договір не міг бути укладений, тому такий договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, є укладеним належним чином.

Отже, суд вважає доведеним, що кредитний договір № 9248744 від 16.07.2025 укладено між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем у належній формі, а відповідач погодився з його істотними умовами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Дослідженими доказами (договором факторингу № 03032026 від 03.03.2026, витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників та платіжною інструкцією) підтверджено, що право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». Таким чином, позивач є належним кредитором у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України). Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн підтверджено належними та допустимими доказами. Відповідач доказів повернення кредиту суду не надав, тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 000,00 грн є обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Суд встановив, що проценти у розмірі 14 850,00 грн нараховано первісним кредитором відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування [перевірити за договором та розрахунком: строк кредиту, ставка, період нарахування; відповідність обмеженням Закону України «Про споживче кредитування»]. Позивач після набуття права вимоги додаткових нарахувань не здійснював.

За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 14 850,00 грн також підлягає задоволенню.

Вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 500,00 грн позивач не заявляв, тому відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України це питання судом не вирішується.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 9248744 від 16.07.2025 у розмірі 23 850,00 грн, з яких 9 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 850,00 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771569649 від 25.05.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг. За актом вартість послуг становить: вивчення матеріалів справи (2 год) - 1 000,00 грн; складання позовної заяви (2 год) - 5 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту (1 год) - 500,00 грн; підготовка клопотань (1 год) - 500,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

За частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснувала, що суд має право за власною ініціативою, незалежно від наявності заперечень іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, з огляду на критерії обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності таких витрат.

Оцінюючи заявлені витрати за цими критеріями, суд враховує таке. Справа є малозначною в силу закону (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), розглядається без повідомлення сторін, і адвокат не брав участі в жодному судовому засіданні. Спір є типовим для стягнення заборгованості за договорами споживчого кредитування, не потребує дослідження значного обсягу доказів чи складного правового аналізу, а позовна заява має шаблонний характер. Послуги «вивчення матеріалів справи» та «складання позовної заяви» охоплюються єдиним процесом підготовки позову, а заявлений час (4 години) для такого обсягу роботи є завищеним. Адвокатський запит не дав результату, а клопотання про витребування доказів є стандартним документом. Крім того, заявлені витрати становлять майже 30 % від ціни позову.

З урахуванням наведеного суд вважає, що співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг є розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У решті вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 9248744 від 16.07.2025 у розмірі 23 850,00 грн., з яких: 9 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 850,00 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя