Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №306/2111/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/2111/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільчук Ілля Михайлович на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2026 року у справі № 306/2111/25 (Головуючий: Жиганська Н.М.), -

В С Т А Н О В И Л А

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Ільчук І.М. звернувся в суд із позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю органу державної влади, у якій просить стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду на загальну суму 119 000 грн. у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/12810/21.

Рішенням Свалявського районного суду від 20 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю органу державної влади — задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , завдану моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ільчук І.М. подав апеляційну скаргу в якій ставиться питання про часткове скасування рішення суду та ухвалити нове рішення (змінити), згідно з яким стягнути на користь позивача з Державної казначейської служби України моральну шкоду на загальну суму 119 000 грн. у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, так як суд неправильно визначив його моральні страждання та фізичний біль, яких він зазнав у зв`язку з протиправними діями відповідача та необґрунтовано знизив розмір заявленої позивачем суми для відшкодування моральної. Так, через тривале невиконання відповідачем судового рішення він був змушений систематично, щомісяця, звертатися на гарячу лінію Державної казначейської служби України, а також до департаменту виконання судових рішень, а також на гарячу лінію Кабінету Міністрів України, де йому зробили усні повідомлення про те, що він стоїть у третій категорії черги на виплату, Цю ж інформацію йому щомісяця підтверджували письмово. Аналогічні відповіді він також отримував від інших державних органів.

Саме через цю проблему у позивача погіршився стан здоров`я, загострилися хронічні захворювання у вигляді артеріального тиску, захворювання шлунково – кишкового тракту, печінки. Ці хвороби у нього появились після того, як він був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі, а згодом виправданий.

У поданій апеляційній скарзі Державна Казначейська служба України просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відшкодування шкоди у даних правовідносинах відсутні, так як процес виконання рішень по справі №306/701/20 тривав з 17.01.2023 р. по 12.07.2024 р. що за практикою ЄСПЛ не може вважатися надмірною. Позивач обґрунтовує свої вимоги оцінюючими судженнями та не надає ані доказів заподіювання йому шкоди, ані фактичного підтвердження цього факту. Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та на скільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Законодавець у статтях 56 Конституції України та 1173 ЦК України встановив безумовні правила відшкодування шкоди, заподіяної спеціальним суб`єктами, а саме шкода, заподіяна органом державної влади, відшкодовується Державою ( за рахунок Державного бюджету України.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 – адвоката Ільчук І.М., який підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі Державної Казначейської служби просить відмовити, представника Державної казначейської служби – Трацюк О.В. яка просить подану ними апеляційну скаргу задовольнити, а подану апеляційну скаргу позивачем відхилити, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2022 року у справі № 308/12810/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Казначейства на користь ОСОБА_1 390 000 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (справа №260/2134/24) позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2022 року у незміненій апеляційним судом частині та постанови Закарпатського апеляційного суду від 06.12.2022 року у справі 308/12810/21 в частині стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 585000 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 25964,38 грн., що становлять 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 18 січня 2023 року по 11 липня 2024 року включно, та 28471,51 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання за той самий період.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №260/2194/24 без змін.

На виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 06.12.2022 року видано виконавчий лист, який відповідно до заяви представника стягувана пред`явлено до виконання 17.01.2023 року до Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012, пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Право позивача на відшкодування моральної шкоди гарантоване статтями 56 Конституції України, частиною першою статті 23 та статтею 1173 ЦК України, а також підтвердження судовими рішеннями у справах щодо тотожних (подібних) правовідносин (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №686/8422/20, від 03 лютого 2022 року у справі № 686/13784/21 від 08 червня 2022 року у справі № 686/4032/21.

Вказане право виникає внаслідок порушення цивільного права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. У силу статті 23 ЦК України можливість стягнення компенсації моральної шкоди не ставиться у залежність від того, чи передбачено це окремою нормою закону або договору, а обумовлюється самим фактом порушення цивільного права особи.

При розгляді справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що тривале невиконання рішення суду з 17.01.2023 року по 12.07.2024 року призвело до певних вимушених змін у житті позивача, внаслідок чого він змушений був витрачати свій час та вживати додаткових заходів з метою примусового виконання рішення на свою користь та враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних, яких зазнав позивач ОСОБА_1 внаслідок неналежного примусового виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2022 року у справі є занадто заниженим.

Судова колегія визнаючи розмір моральної шкоди, враховує те, що наведеними вище судовими рішеннями про визнання бездіяльності посадових осіб державної казначейської служби у задоволенні моральної шкоди та враховуючи вищезазначені обставини, розмір моральної шкоди підлягає стягненню у розмірі 10000 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у відповідності до п.п. 1,2,4 ст. 376 ЦПК України із ухваленням нового рішення, яким слід стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 а у решті позову відмовити, а апеляційну скаргу Державної казначейської служби задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільчук Ілля Михайлович, задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 20 лютого 2026 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ