Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №303/6219/23 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/6219/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Печунки Віктора Омеляновича на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2024 року у справі № 303/6219/23 (Головуючий: Заболотний А.М.), -

В С Т А Н О В И Л А

У липні 2023 року ПП «Легіон Агро» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 393092,00 грн. мотивуючи тим, що 03.09.2021 року між сторонами був укладений договір про надання фінансової допомоги за яким позивач передав, а відповідач отримав як позику грошові кошти. У свою чергу ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути грошові кошти готівкою у строк до 15.05.2022 року. Також зазначає, що підприємство виконало свої договірні зобов`язання перед відповідачем у повному обсязі, передавши останньому грошові кошти, проте відповідач не повернув кошти, що свідчить про невиконання зобов`язань за договором.

Таким чином заборгованість ОСОБА_1 по виконанню зобов`язання становить 393092,00 грн., які позивач просив стягнути із відповідача.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 14 березня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Легіон Агро» заборгованість за договором від 03.09.2021 року в розмірі 393092,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Легіон Агро» 5896,38 гривень судових витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Печунка В.О. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як ОСОБА_1 повністю виконав умови Договору про надання зворотної фінансової допомоги, а саме повернуто суму позики шляхом виготовлення і надання позивачу вуликів в кількості 150 бджоло сімей, які були доставлені на автомобілі на адресу позивача.

Додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 квітня 2024 року є невідємною частиною рішення суду від 14 березня 2024 року.

Розгляд справи проводився у режимі відео конференції.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Іщук В.І. який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ПП`Легіон Агро» адвоката Уланівського С.Є. який просить рішення суду залишити без змін перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 03 вересня 2021 року між ПП «Легіон Агро» та ОСОБА_1 був укладений договір №1 про надання зворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п 1.1 цього договору позикодавець ПП «Легіон Агро» передає у власність позичальника ОСОБА_1 грошові кошти (зворотну фінансову допомогу) в розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що сума ліміту позики за цим договором становить 393092,00 грн., яка може видаватися частинами. За цим договором відсотки не нараховуються та не сплачуються (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 4.1. договору строк повернення позики становить до 15.05.2022 року.

У п. 4.2. договору його сторони узгодили, що допускається повернення позики частинами в національній валюті чи вуликами в кількості 150 бджолосімей до повного погашення в строк, визначений п. 4.1. договору.

Відповідно до п. 5.2 договору сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок/в касу позикодавця або вуликами в кількості 150 бджолосімей.

Отже за умовами укладеного договору ПП «Легіон Агро» надало у строкове користування грошові кошти ОСОБА_1 , який, відповідно, зобов`язався їх повернути або надати позикодавцю вулики в кількості 150 бджолосімей, у визначений договором строк.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21).

У статті 1 та у частині першій статті 2 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пунктів 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами-підприємцями.

Отже, Критеріями належності справи до господарського судочинства, за загальними правилами, є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18).

Зі змісту договору №1 про надання зворотної фінансової допомоги, сторони уклали між собою, що позивач фактично надає відповідні кошти, а відповідач за ці кошти виготовляє із деревини та доставляє позивачу вулики для бджіл, про що заявляє відповідач у своїх поясненнях і не заперечується позивачем.

Таким чином, між сторонами наявні фактичні господарські відносини відповідно до яких відповідач взяв на себе зобов`язання виготовити 150 вуликів бджолосімей, а позивач перерахувати кошти відповідачу за виконання взятих на себе зобов`язань.

Отже, на думку судової колегії, характер правовідносин, що виникли між сторонами свідчить про те, що він пов`язаний із урахуванням сторонами договору для здійснення господарської діяльності є господарсько правовим, у зв`язку з чим справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ч 1 ст. 377 ЦПК України, так як суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 374,377,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Печунки Віктора Омеляновича, задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 березня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Роз`яснити позивачу ПП «Легіон Агро» протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до апеляційного суду для направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду.

Додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 квітня 2024 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ