Суд: Ізяславський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №686/16727/26
Суддя: Трасковський С. Л.
Справа № 686/16727/26
Провадження № 2/675/1375/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" жовтня 2026 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді – Трасковського С.Л., за участі: секретаря судового засідання – Тітарчук В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В :
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 24 квітня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказала, що сімейне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя. Сторони тривалий час проживають окремо, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. На переконання позивачки, шлюб фактично припинив своє існування, має формальний характер, а його подальше збереження є неможливим. У зв`язку із цим просила суд розірвати шлюб.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за територіальною підсудністю до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2026 року цивільну справу № 686/16727/26, провадження № 2/688/2432/26, передано за підсудністю до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для її розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи за його відсутності чи клопотання про відкладення судового засідання не подав.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, належним чином повідомленого про судове засідання, у разі його неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, заяву позивачки про розгляд справи за її відсутності та неповідомлення відповідачем причин неявки, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні докази та врахувавши позицію позивачки, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 539, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 06 жовтня 2015 року та серії НОМЕР_3 від 17 травня 2022 року відповідно.
Як убачається з позовної заяви, сімейні відносини між сторонами фактично припинилися. Подружжя тривалий час проживає окремо, не підтримує подружніх стосунків та не веде спільного господарства. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, оскільки не вбачає можливості відновлення сімейних відносин.
Відповідач своїх заперечень щодо заявлених вимог не подав та ставлення до можливості збереження шлюбу суду не повідомив.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, як і примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини першої статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом частини першої статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд має встановити фактичний стан сімейних відносин, з`ясувати можливість їх подальшого продовження, врахувати інтереси кожного з подружжя та дітей, а також оцінити, чи відповідатиме збереження шлюбу інтересам членів сім`ї.
При цьому наявність у подружжя дітей сама по собі не є перешкодою для розірвання шлюбу, однак потребує врахування їхніх інтересів під час вирішення спору.
Оцінюючи встановлені обставини справи, суд враховує, що позивачка послідовно наполягає на припиненні шлюбу, посилаючись на тривале окреме проживання сторін, відсутність між ними подружніх відносин, спільного господарства та взаєморозуміння.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався правом подати відзив на позовну заяву та викласти свою позицію щодо заявлених вимог.
Суд бере до уваги наявність у сторін двох неповнолітніх дітей. Разом із тим збереження зареєстрованого шлюбу за відсутності фактичних сімейних відносин та бажання одного з подружжя їх продовжувати не може розглядатися як самостійна гарантія забезпечення інтересів дітей.
При цьому розірвання шлюбу не припиняє особистих немайнових та майнових прав і обов`язків батьків щодо дітей, зокрема обов`язку щодо їх утримання, виховання та забезпечення належних умов для розвитку.
Враховуючи обставини, наведені позивачкою на обґрунтування позову, тривале припинення фактичних сімейних відносин та її чітке волевиявлення щодо розірвання шлюбу, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що вжиття заходів щодо примирення подружжя сприятиме відновленню сімейних відносин.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивачки, які мають істотне значення, а тому наявні передбачені частиною другою статті 112 СК України підстави для його розірвання.
Отже, оцінивши встановлені обставини у їх сукупності, з урахуванням принципу добровільності шлюбу, характеру сімейних відносин сторін та необхідності врахування інтересів їхніх дітей, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 141, 223, 247, 263–265, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 105, 110–112 Сімейного кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
Шлюб, зареєстрований 24 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №539, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання – АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації – АДРЕСА_2 , рнокпп - НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.
Суддя: С.Л. Трасковський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua