Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №609/1198/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1198/26

3/609/322/2026

28 жовтня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , гр. України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

25 вересня 2026 року о 20 год 47 хв гр. ОСОБА_1 не вжила належних заходів по виконанню своїх батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у вказаний час на вул. Українська, м. Шумськ керував мотоциклом «Шарам-200» д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, однак на момент його вчинення не досяг віку, з якого наступає адміністративна відповідальність.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №782864 від 22.10.2026, вищевказані дії ОСОБА_1 ПОГ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Соловко Василем Тарасовичем кваліфіковано за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину свою визнала та пояснила, що її неповнолітній син ОСОБА_2 без її дозволу взяв мотоцикл. З сином вона провела бесіду, запевнила суд, що надалі буде пильніше слідкувати за дитиною.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №782864 від 22.10.2026; рапортом працівника поліції від 25.09.2026; копією паспорта н/л ОСОБА_2 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_2 ; довідкою СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про неотримання посвідчення водія; відеозаписом; поясненнями наданими гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, матеріальний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регламентовано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 4 ст. 155 СК України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Слід зазначити, що законодавством України чітко визначено, що дітям віком з 14 років дозволено керувати велосипедом на проїзній частині дороги. Самостійно керувати мопедами/скутерами/мотоциклами (категорії А1, А) неповнолітні особи можуть лише з 16 років, після отримання посвідчення водія.

Отже, неповнолітні можуть керувати транспортними засобами лише з 16 років, і виключно у межах категорії А1, А.

Якщо особа не досягла відповідного віку і керує транспортним засобом без права на це, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, у випадку, коли порушення вчиняє особа до 16 років, відповідальність несуть її батьки або законні представники (стаття 184 КУпАП).

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, оскільки її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи мотоциклом, порушив правила дорожнього руху, проте не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, а відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст.184 КУпАП у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, ч.3 ст. 184, ст. ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень) грн.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) в дохід держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК